Рішення

від 21.02.2023 по справі 355/1345/22

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1345/22

Провадження № 2/355/203/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого суддіТроценко Т. А.

за участю секретаряЛіберацької Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому вказала, що 06. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 , після смерті якої залишилося спадкове майно у вигляді земельної частки (паю), що перебувала у колективній власності КСП «Хмельовик» розміром 33, 3 умовних кадастрових гектари, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН334555, виданого Баришівською районною державною адміністрацією 12. 03. 2001 року.

У встановлений законом термін вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, і 06. 10. 2006 року отримала свідоцтво про спадщину № 2933, на підставі якої їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,4716 га кадастровий номер 3220288700:25:062:0541.

28. 08. 2008 року Яблунівською сільською радою Баришівського району Київської області було винесене рішення № 180-20-05 про «Затвердження списку громадян, власників земельних сертифікатів на земельну частку (пай) згідно схеми розпаювання багаторічних насаджень», проте у списку прізвища ОСОБА_2 відсутнє, оскільки вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і не оформила і не отримала правовстановлюючий документ на вищевказану земельну ділянку відповідно до сертифікату серії РН334555.

Вважає, що законні права ОСОБА_2 були порушені, і просить визнати за нею право власності на земельну частку (пай) № 57а площею 0,7782 га кадастровий номер 3220288700:25:092:0022 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під багаторічними насадженнями (садами), що розташована в межах Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН334555, виданого Баришівською районною державною адміністрацією 12. 03. 2001 року в порядку спадкування за заповітом після смерті бабусі ОСОБА_2 .

В судове засідання позивачка не з`явилася, про дату слухання справи повідомлена належним чином, у заяві просить розглядати справу за її відсутності на підставі наявних доказів, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Березанської міської ради Київської області до суду не з`явився, надав суду заяву, у якій просить розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги визнають у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Переяслав Хмельницький Київської області померла ОСОБА_2 .

Згідно довідки завідуючого Першої переяславської державної нотаріальної контори О. А. Ткаченко спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , не заводилася.

Позивачка вказує, що за життя ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай), що перебувала у колективній власності КСП «Хмельовик» розміром 33, 3 умовних кадастрових гектари, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН334555, виданого Баришівською районною державною адміністрацією 12. 03. 2001 року, проте за життя не оформила правовстановлюючий документ на неї, і у списку - додатку до рішення Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області № 180-20-05 від 28. 08. 2008 року про «Затвердження списку громадян, власників земельних сертифікатів на земельну частку (пай) згідно схеми розпаювання багаторічних насаджень» не була включена, що порушує права померлої.

ОСОБА_1 зазначила, що після смерті бабусі вона вже отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на іншу земельну ділянку, тому просить визнати за нею право власності на і земельну ділянку, на яку померла ОСОБА_2 мала право за життя, але не оформила на неї право власності.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється зазаповітом абоза законом.

Частина 1 ст. 1223 ЦК України передбачає, що право наспадкуваннямають особи, визначені узаповіті.

Стаття 1233 ЦК України вказує, що заповітом є особисте розпорядженняфізичної особина випадок своєї смерті.

ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на майно, що належало ОСОБА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті останньої.

Проте позивачка не надала доказів існування такого заповіту, складеного за життя ОСОБА_2 на її ім`я, крім того, спадщину після смерті бабусі вона не приймала, оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

То факт, що вона прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки після смерті її діда ОСОБА_3 , не є автоматичною підставою для визнання за нею права на спадщину за заповітом після смерті бабусі, оскільки такого заповіту не існувало.

Крім того, позивачка не надала доказів родинних відносин зі своєю померлою бабусею, обмежилася лише наданням копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті дідуся ОСОБА_3 .

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні вимоги містяться і у ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Правила ч. 1 ст. 76 ЦПК України встановлюють, що доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 цього ж Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Судом встановлено, що позивачка не надала жодного доказу наявності заповіту, складеного на її ім`я померлою ОСОБА_2 , а отже право на спадкування за заповітом в разі відсутності такого заповіту відсутнє.

Таким чином, не зважаючи на визнання позову відповідачем, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені бути не можуть у зв`язку з їх невідповідністю чинному законодавству України.

Керуючись ст. ст. 1217,1223 ЦК України, ст. ст. 12,76,77, 258, 263 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22. 02. 2023 року.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко