Справа № 565/742/21
Провадження № 2/565/76/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 грудня 2022 року м.Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Незнамової І.М.,
за участю: секретаря судового засідання Нафєєвої Н.В.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 ,
представників відповідача Кошмак Л.С., ОСОБА_3 ,
представника третьої особи Нестерчука Ю.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», третя особа Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ВП «Рівненська АЕС»), в якій просить:
- поновити її на посаді інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії загальноцехового персоналу ТЦ-2 у Відокремленому підрозділі «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» з 01 травня 2021 року;
-стягнути зВідокремленого підрозділу«Рівненська атомнаелектрична станція»Державного підприємства«Національна атомнаенергогенеруюча компанія«Енергоатом» наїї користьсередній заробітокза часвимушеного прогулуз 01травня 2021року додня поновленняна роботі.
ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 січня 2006 року відповідно до наказу ВП «Рівненська АЕС» №62ос від 16 січня 2006 року вона була прийнята на роботу у ВП «Рівненська АЕС» на посаду інженера по роботі з ДКЯР ІІ категорії ТЦ-2. Згідно наказу ВП «Рівненська АЕС» №1120ос від 22 жовтня 2012 року її було переведено в ТЦ-2 інженером (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії. Відповідно до наказу ВП «Рівненська АЕС» №773ос від 30 квітня 2021 року вона була звільнена з роботи у зв`язку із скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. ОСОБА_1 зазначає, що незважаючи багаторічну сумлінну працю в інтересах підприємства, відповідач, всупереч вимогам законодавства, у встановленому порядку персонально не попередив її про звільнення, не запропонував іншої роботи на підприємстві, не погодив звільнення із Первинною профспілковою організацією Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС» (далі - ППО ВППНВФ), членом якої вона являється, та звільнив із займаної посади.
Позивачка стверджує, що її звільнення відбулося із грубим порушенням трудового законодавства, а відтак є незаконним.
При цьому зазначає, що згідно наказу ВП «Рівненська АЕС» №773ос від 30 квітня 2021 року, підставою для її звільнення зазначено п.1 ст.40 КЗпП України, у зв`язку із скороченням штату працівників, окремою підставою зазначено наказ №35 від 19 січня 2021 року.
У свою чергу, наказом ВП «Рівненська АЕС» №35 від 19 січня 2021 року «Про зміни до наказу від 23 травня 2019 року №415 «Про зміни в організаційних структурах підрозділів ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2» вирішено, скоротити з 30 квітня 2021 року в загальноцеховому персоналі ТЦ-2 одну штатну одиницю інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії, у зв`язку з виробничою необхідністю.
ОСОБА_1 вказує, що роботодавцем - ВП «Рівненська АЕС» порушено вимоги ст.49-2 КЗпП України, щодо гарантій працевлаштування на іншу вакантну посаду на підприємстві після скорочення займаної нею посади з урахуванням освіти, кваліфікації та досвіду. При цьому зазначає, що роботодавець був зобов`язаний запропонувати їй всі вакансії, що існували на цьому підприємстві у період процедури її звільнення, незалежно від того, в якому структурному підрозділі підприємства наявна вакантна посада. Також ОСОБА_1 вказує, що всупереч вимогам законодавства про працю, вона персонально не була попереджена про скорочення посади, пропозицій вакантних рівнозначних інженерних посад II або І категорії, що відповідає 11 та вище ступенів посадових окладів, з нормальними/шкідливими умовами праці, наявних у відповідача та розміщених на офіційному вебсайті роботодавця, з дня видачі наказу №35 від 19 січня 2021 року до дня її звільнення 30 квітня 2021 року, не отримувала. Управлінням кадрів ВП «Рівненська АЕС» для неї, як працівнику - інженеру (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії загальноцехового персоналу ТЦ-2, з категорією роботи «професіонал», іншої роботи, окрім категорії «робітник» не було запропоновано. Окрім цього, ОСОБА_1 вказує, що вона неодноразово зверталася до керівника ТЦ-2 щодо підготовки її на посаду інженера І категорії, але отримувала необґрунтовані відмови, після чого 29 квітня 2016 року зверталася із заявою до генерального директора ВП «Рівненська АЕС» щодо підготовки її на посаду інженера І категорії, оскільки таку рекомендацію ще у 2008 році їй надав генеральний директор ВП «Рівненська АЕС», як голова атестаційної комісії, та засвідчив особистим підписом в Протоколі №1 засідання атестаційної комісії, але всупереч викладеному, на посаду інженера І категорії до дня звільнення її переведено не було. На думку ОСОБА_1 , досвід її роботи на посаді інженера II категорії по роботі з регулюючими та наглядовими органами, яку вона займала понад 15 років, та рекомендації, відповідно до протоколу №1 засідання комісії з проведення чергової атестації керівників та фахівців турбінного цеху №2 від 05 лютого 2008 року, дають їй змогу працювати також на інженерній посаді І категорії, тому роботодавець зобов`язаний був також запропонувати їй посади інженера І категорії, а не лише робітничі посади, які не відповідають її кваліфікаційному рівню, умовам праці та із змінним графіком роботи.
ОСОБА_1 зауважує, що закінчила Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» за денною формою навчання, має диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 від 01 березня 2004 року, який засвідчує, що вона отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Теплоенергетика» та здобула кваліфікацію інженер-енергетик, що надає їй право на роботу за отриманим фахом.
Крім того, позивачка вказує, що наявність у неї трирічної дитини та роботу її чоловіка за змінним графіком, становить перешкоду для працевлаштування на посаду зі змінним графіком роботи, в тому числі на посаду, яка передбачає нічний графік роботи.
Позивачка також звертає увагу на положення ч.1 ст.43 КЗпП України, де передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.40 КЗпП, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. ОСОБА_1 зауважує, що є членом Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів «ВП Рівненська АЕС» з 20 березня 2017 року, але всупереч зазначеному, відповідач не звертався до первинної профспілкової організації, яка представляє її трудові інтереси у ВП «Рівненська АЕС», та не проводив з нею консультацій, не звертався з повідомленням про скорочення штату працівників, зокрема з питання скорочення в загальноцеховому персоналі ТЦ-2 однієї штатної одиниці інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії, Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП Рівненська АЕС не надавала згоди на розірвання трудового договору з нею на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП. Оскільки відповідач не отримав згоду на її звільнення від Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС», тому, на її думку, є таким, що не виконав вимог статті 43 КЗпП України, що є істотним порушенням законодавства про працю.
Крім того, позивачка наголошує, що при вирішенні питання про звільнення, роботодавцем не проводилася оцінка її роботи, кваліфікації та продуктивності праці, як інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії поряд з іншими працівниками ВП «Рівненська АЕС», а відтак вважає, що її звільнення без надання оцінки виробничої необхідності є невмотивованим.
Також позивачка вважає, що відносно неї необхідно було застосувати переважне право на залишення на роботі, що передбачено ст.42 КЗпП України.
Від відповідача ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що звільнення ОСОБА_1 відбулося на законних підставах, при цьому будь-яких порушень законодавства про працю при звільненні ОСОБА_1 не допущено.
Відповідачем зазначено, що до складу ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» входять виробничі та функціональні структурні підрозділи. ВП «Рівненська АЕС» не має статусу юридичної особи, здійснює свою діяльність від імені ДП «НАЕК «Енергоатом» на підставі чинного законодавства України. Керівником ВП «Рівненська АЕС» є генеральний директор. Відповідно до ч.3 ст.64 Господарського кодексу України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Прийняття вказаного роду рішень є виключною компетенцією власника підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємства чи установи.
У відзиві зазначено, що наказом генерального директора від 27 травня 2016 року №533 «Про зміни в організаційних структурах підрозділів ВЛ, НТЦ, РЦ-2, ТЦ-2, УСО, ВСКТ» скорочено штатну одиницю інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) І категорії та введено штатну одиницю інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії.
Наказом генерального директора №415 від 23 травня 2019 року «Про зміни в організаційних структурах ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2» внесено зміни до штатного розпису підрозділів, в тому числі ТЦ-2, підпунктом 1.9 пункту 1 скасовано схеми організаційних структур: турбінного цеху №2, що є додатком 4 до наказу ВП «Рівненська АЕС» №533 від 27 травня 2016 року. У пункті 3.8 наказу зазначено скоротити штатну одиницю: загальноцеховий персонал, інженер (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії - 1 одиниця.
Підставою для винесення наказу №415 від 23 травня 2019 року «Про зміни в організаційних структурах ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2» та в подальшому - наказу №35 від 19 січня 2021 року «Про зміни до наказу від 23 травня 2019 року №415 «Про зміни в організаційних структурах підрозділів ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2» слугував протокол №031-01/85-ПТ-СЗЯ від 13 травня 2019 року наради при генеральному директору, щодо змін організаційних структур підрозділів ВП «Рівненська АЕС», відповідно до якого в ТЦ-2 вирішено виключити з підпорядкування заступника начальника цеху з експлуатації одну штатну одиницю інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії та оформити організаційно-розпорядчий документ щодо внесення змін в організаційні структури ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2.
У свою чергу підставою для розгляду даного питання на нараді стало звернення у 2019 році начальника ТЦ-2 з обґрунтуванням оптимізації організаційної структури ТЦ-2 шляхом скорочення посади інженера II категорії, введеної в 2001 році.
В штатний розпис ТЦ-2 у 2001 році було введено другу штатну одиницю інженера по
роботі з ДКЯР (Державна комісія з ядерного регулювання). Введення на етапі будівельно-
монтажних робіт на енергоблоці №4 другої штатної одиниці інженера по роботі з
Держатомрегулювання України було зумовлено виробничою необхідністю, у зв`язку з
нагальною необхідністю виконання робіт з реєстрації, постановки на облік в наглядових
органах та проведення технічного опосвідчення змонтованого в турбінному відділенні та
резервних дизельгенераторних станціях (РДЕС) обладнання трубопроводів.
В 2019 році в штатному розписі ТЦ-2 були 2 штатні одиниці
інженерів (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) І та II категорії.
Цехом проведено аналіз виробничої діяльності та обсягів виконання робіт інженерами
(по роботі з регулюючими та наглядовими органами) ТЦ-2 з дня введення додаткової
штатної одиниці інженера по роботі з ДКЯР та закінчення робіт, на яких інженери були
задіяні, а саме, з підготовки до продовження терміну експлуатації енергоблоку №3, передачу
РДЕС в підпорядкування іншого структурного підрозділу (ЦЗС), а також те, що з жовтня
2017 року функціональні обов`язки, одноособово, без втрат якості та ефективності, виконує
інженер (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) І категорії, тому начальник ТЦ-2 запропонувавоптимізувати організаційнуструктуру ТЦ-2-а самевивести зіштатного розписуТЦ-2штатну одиницюінженера (пороботі зрегулюючими танаглядовими органами)IIкатегорії,яку на той час обіймала ОСОБА_1 .
Наказом №2325-к від 28 травня 2019 року виключено з штатного розпису ТЦ-2 загальноцехового персоналу посаду інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії, але у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 , у період з 19 березня 2018 року по 21 січня 2021 року згідно наказу (розпорядження) №3750к від 16 березня 2018 року, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з метою врегулювання процедури виконання п.3.8 наказу №415 від 23 травня 2019 року, було внесено зміни наказом №35 від 19 січня 2021 року «Про зміни до наказу від 23 травня 2019 року №415 «Про зміни в організаційних структурах підрозділів ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2», в частині продовження п.3.8 щодо внесення змін в штатний розпис ТЦ-2, а саме визначено: скоротити з 30 квітня 2021 року в загальноцеховому персоналі ТЦ-2 одну штатну одиницю інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії. У зв`язку з цим, наказом від 21 січня 2021 року №11-оп затверджено доповнення до штатного розпису на 2021 рік, яким введено до штатного розпису ТЦ-2 загальноцехового персоналу посаду інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії до 30 квітня 2021 року.
Відповідач у відзиві зауважує, що з наказом №35 від 19 січня 2021 року ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис датований 01 лютого 2021 року.
Відповідно до витягу із штатного розпису ТЦ-2 ВП «Рівненська АЕС», станом на 01 травня 2021 року штатна одиниця інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії відсутня в загальноцеховому персоналі ТЦ-2.
Враховуючи викладені обставини, відповідач стверджує, що штатна одиниця інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії в загальноцеховому персоналі ТЦ-2 скорочена у встановленому порядку, з дотриманням належної процедури та без порушень вимог законодавства про працю.
Крім того, на переконання відповідача, відповідно до норм ст.49-2 КЗпП України, у відповідача відсутній обов`язок доводити до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників, оскільки масового вивільнення у ВП «Рівненська АЕС» не відбулося.
Відповідач у відзиві заперечує зазначені ОСОБА_1 порушення вимог ст.49-2 КЗпП України в частині того, що позивачці не пропонувалася інша робота, оскільки для ОСОБА_1 було запропоновано всі вакантні посади (інша робота) за відповідною професією та спеціальністю, яку вона може виконувати з урахуванням її освіти, кваліфікації, досвіду тощо, які були наявні у ВП «Рівненська АЕС» протягом періоду часу з дня попередження ОСОБА_1 про вивільнення до дня її звільнення.
У персональному попередженні про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників №2398/051 від 15 лютого 2021 року, яке було вручено ОСОБА_1 фахівцем УК Гаврюшиною А.Л. 23 лютого 2021 року особисто, з яким вона ознайомилася шляхом читання (акт від 23 лютого 2021 року), повідомлялося про те, що посада інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії загальноцехового персоналу ТЦ- 2, яку вона займала, підлягає скороченню з 30 квітня 2021 року. У цьому ж попередженні ОСОБА_1 пропонувалося переведення на посаду оператора очисних споруд 2 розряду цеху теплових та підземних комунікацій та повідомлено про її право на 4 години на тиждень вільного робочого часу із збереженням заробітної плати для пошуку нового місця роботи відповідно до п.3.14 Колективного договору ДП «НАЕК «Енергоатом».
23 лютого 2021 року комісією у складі фахівців відділу кадрового забезпечення та обліку управління кадрів ВП «Рівненська АЕС» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у приміщенні управління кадрів, будівля «МАГАТЕ», складено акт про те, що ОСОБА_4 23 лютого 2021 року вручила ОСОБА_1 попередження про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників від 15 лютого 2021 року за №2398/051. ОСОБА_1 з попередженням ознайомилася шляхом читання, але не погодилась отримати попередження та підтвердити ознайомлення особистим підписом. Також персональне попередження №2398/051 від 15 лютого 2021 року було направлено 15 лютого 2021 року на домашню адресу ОСОБА_1 .
Відповідачем пропонувалася робота для ОСОБА_1 , зокрема 24 лютого 2021 року, в будівлі «МАГАТЕ» каб.217, комісією в складі заступника генерального директора з персоналу Вітковського І.В., начальника УК Атясової О.М., заступника начальника служби - начальника відділу діагностики та віброналагоджування служби налагоджування та випробувань ОСОБА_7 складено акт про те, що на прийомі працівників підприємства у заступника генерального директора з персоналу (ЗГДП), ОСОБА_1 від запропонованої їй посади оператора очисних споруд 2 розряду цеху теплових та підземних комунікацій, оперативний персонал, змінний графік роботи, з тарифною ставкою 10641 грн., шкідливими умовами праці, щорічною відпусткою 35 календарних днів, відмовилася.
В подальшому, 05 квітня 2021 року, в приміщенні УК, будівля «МАГАТЕ», комісією в складі начальника УК Атясової О.М., заступника начальника управління - начальника відділу комплектування та оцінки персоналу УК Вакуліча С.П., начальника відділу кадрового забезпечення та обліку УК Подик О.О., складено акт про те, що ОСОБА_8 , у зв`язку із скороченням штатної одиниці інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії ТЦ-2, запропонувала ОСОБА_1 іншу роботу, а саме : посаду машиніста насосних установок 4 розряду цеху теплових та підземних комунікацій, змінний графік роботи, з тарифною ставкою 12881 грн., шкідливими умовами праці, щорічною відпусткою 35 календарних днів. З даним актом ОСОБА_1 ознайомилася під підпис. Від запропонованої роботи відмовилася, про що було складено відповідний акт від 05 квітня 2021 року цією ж комісією.
22 квітня 2021 року, в приміщенні УК, будівля «МАГАТЕ», комісією в складі начальника УК Атясової О.М., заступника начальника управління - начальника відділу комплектування та оцінки персоналу УК Вакуліча С.П., начальника відділу кадрового забезпечення та обліку УК Подик О.О., у зв`язку із скороченням штатної одиниці інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії ТЦ-2, ОСОБА_1 було запропоновано іншу роботу, а саме: посаду машиніста холодильних установок 3 розряду управління робітничого постачання, денний графік роботи, з тарифною ставкою 9661 грн., шкідливими умовами праці, щорічною відпусткою 28 календарних днів; посаду оператора очисних споруд 2 розряду цеху теплових та підземних комунікацій, змінний графік роботи, з тарифною ставкою 10641 грн., шкідливими умовами праці, щорічною відпусткою 35 календарних днів; посаду машиніста насосних установок 2 розряду цеху теплових та підземних комунікацій, змінний графік роботи, з тарифною ставкою 7981 грн., шкідливими умовами праці, щорічною відпусткою 30 календарних днів; посаду машиніста подавання палива III групи цеху теплових та підземних комунікацій, змінний графік роботи, з тарифною ставкою 11097-12236 грн., шкідливими умовами праці, щорічною відпусткою 35 календарних днів. З даним актом ОСОБА_1 ознайомилася під підпис. Від запропонованої роботи відмовилася, про що було складено відповідний акт від 22 квітня 2021 року цією ж комісією.
26 квітня 2021 року, комісією у складі т.в.о. начальника управління кадрів ОСОБА_9 , начальника відділу кадрового забезпечення та обліку УК Подик О.О., фахівця з кадрів II категорії ОСОБА_4 , ОСОБА_1 було запропоновано іншу роботу, а саме: посаду машиніста холодильних установок 3 розряду управління робітничого постачання; посаду оператора очисних споруд 2 розряду цеху теплових та підземних комунікацій; посаду машиніста насосних установок 2 розряду цеху теплових та підземних комунікацій, змінний графік роботи; посаду машиніста подавання палива III групи цеху теплових та підземних комунікацій. З даним актом ОСОБА_1 ознайомилася під підпис. Від запропонованої роботи відмовилася, про що було складено відповідний акт від 26 квітня 2021 року цією ж комісією.
З дня попередження позивачки про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників - 23 лютого 2021 року до дня розірвання трудового договору - 30 квітня 2021 року на підприємстві були наявні вакантними посади, які зазначені у Списку вакантних посад у ВП «Рівненська АЕС» за період з 01 лютого 2021 року по 30 квітня 2021 року. Ці ж посади оприлюднювалися на офіційному сайті ВП «Рівненська АЕС».
Інформація про наявність вакантних посад у ВП «Рівненська АЕС» публікується на офіційному сайті ВП «Рівненська АЕС». Список вакантних посад у ВП «Рівненська АЕС», які потребують укомплектування, формується щомісячно і за підписом начальника управління кадрів надсилається в УІтаЗГ для розміщення на офіційному вебсайті ВП «Рівненська АЕС».
Відповідно до наведеного, позивачці було запропоновано всі вакантні посади (інша робота), які були у ВП «Рівненська АЕС» протягом періоду попередження про вивільнення до дня звільнення позивачки. Від переведення на іншу роботу позивачка відмовилася. Дана відмова зафіксована працівниками УК відповідно складеними актами.
У зв`язку з відмовою позивачки від запропонованої роботи (посад), наказом генерального директора №773ос від 30 квітня 2021 року, ОСОБА_1 звільнена з займаної посади.
Щодо належного виконання вимог відповідачем ст.49-4 КЗпП України та ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», відповідачем у відзиві зазначено, що накази №415 від 23 травня 2019 року та №35 від 19 січня 2021 року доведено до Первинної профспілкової організації ВП «Рівненська АЕС», яку інформовано про зміни в організаційних структурах і штатному розписі ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2. Копію наказу направлено ППО ВП «Рівненська АЕС» за три місяці до звільнення працівників. Це є офіційною інформацією про початок проведення спільних консультацій відповідно до ст.49-4 КЗпП України.
Щодо отримання відповідачем попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), у відповідності до вимог ст.43 КЗпП України, у відзиві зазначено, що в частині 5 статті 19 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» передбачено, що представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства. ОСОБА_1 заявляє, що є членом Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС» (далі по тексту - ППО ВППНВФ), яка не надавала згоду на її звільнення. При ознайомленні з наказом №773ос від 30 квітня 2021 року позивачка зазначила про повідомлення нею роботодавця про членство у ППО ВППНВФ шляхом направлення особистої заяви для відрахування профспілкових внесків, але інформація про діяльність такої профспілки у ВП «Рівненська АЕС» відсутня. Відповідно до чинного законодавства, ППО ВППНВФ участі в веденні колективних переговорів з приводу укладення Колективного договору не вела, Колективний договір не підписувала. Таким чином, ППО ВППНВФ не є стороною колективного договору, тому на неї не поширюється його дія, зокрема, щодо надання гарантій для здійснення повноважень щодо профспілкової діяльності. Відповідач стверджує, що ППО ВППНВФ, яка зазначена в позові третьою особою, не є діючою на підприємстві, тому ОСОБА_1 звільнено із застосуванням ст.43-1 КЗпП України, як працівника, який не є членом професійної спілки, яка діє на підприємстві.
Відповідач також заперечує, що вимога позивача по застосуванню відносно неї ст.42 КЗпП України є безпідставною, оскільки за змістом ст.42 КЗпП України переважне право й перевага в залишенні на роботі діють за наявності у роботодавця працівників, які займають таку саму посаду або виконують таку ж роботу, що й вивільнюваний, а не будь-яких інших. У тому ж разі, коли певну посаду займала одна особа й ця посада скорочується, зазначене переважне право чи перевага не можуть бути реалізовані. В даному випадку скороченню підлягала посада інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії загальноцехового персоналу турбінного цеху 2, яку і займала позивачка, інших працівників на цій посаді або які б виконували таку ж роботу в ТЦ-2 не було. Таким чином, переважного права у позивачки при скороченні посади інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) ІІ категорії ТЦ-2 не існувало і реалізувати його відповідач не міг.
Відповідач просить суд також звернути увагу на те, що за час трудової діяльності відповідачем до позивачки застосовувалися заходи дисциплінарного впливу за порушення трудової дисципліни.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні за змістом позовної заяви. Додатково пояснила, що 21 січня 2021 року її дитині виповнилося три роки, тому за закінченням відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку вона вийшла на роботу. Роботодавець допустив її до роботи без виконання посадових обов`язків, оскільки на той час вона ще не склала іспити з охорони праці, при цьому їй не було надано індивідуального плану підготовки, заробітна плата нараховувалася. 01 лютого 2021 року її ознайомили з наказом ВП «Рівненська АЕС» №35 від 19 січня 2021 року. Персонального попередження про заплановане вивільнення не отримувала. 23 лютого 2021 року її викликала в управління кадрів інспектор Гаврюшина А.Л., де повідомила про необхідність ознайомитися із документами. На її запитання з приводу виклику в управління кадрів, ОСОБА_4 повідомила, що їй необхідно ознайомитися із документами та отримати їх копії. Вона попросила інспектора направити їй документи поштою, на що остання погодилася та повідомила, що документи направить поштою рекомендованим листом. У свою чергу вона повідомила ОСОБА_4 , що отримає лист на пошті. ОСОБА_1 стверджує, що в управлінні кадрів з будь-якими документами не ознайомлювалася, в тому числі і 23 лютого 2021 року. ОСОБА_1 також стверджує, що не отримувала жодного листа на пошті від ВП «Рівненська АЕС», поштова служба такого листа їй не доставляла та не повідомляла про необхідність забрати лист у відділенні поштового зв`язку. ОСОБА_1 зауважує, що після ознайомлення із наказом ВП «Рівненська АЕС» №35 від 19 січня 2021 року, відповідач не вчиняв жодних дій щодо пропозицій для неї нової роботи. Вона особисто записалася на прийом до заступника директора з кадрової роботи ОСОБА_10 , де просила надати їй іншу роботу. На прийомі ОСОБА_10 , який є відповідальним за виконання наказу №35 від 19 січня 2021 року, повідомив їй про встановлений колективним договором час для пошуку роботи та запевнив, що їй пропонуватимуть посади, які є вакантними на підприємстві у встановленому законом порядку. У свою чергу вона повідомила ОСОБА_10 , що ще у 2008 році її рекомендували для підготовки на посаду інженера першої категорії, оскільки у ВП «Рівненська АЕС» існує практика переведення працівників на вищу категорію після навчання та складання іспитів. ОСОБА_1 підтвердила, що дійсно їй пропонували посади, зокрема машиніста насосних установок, подавальника палива, оператора очисних споруд, а також інші робітничі посади, але посад інженера І та ІІ категорії не пропонували. При цьому зазначає, що на день видачі наказу №35 від 19 січня 2021 року її посадовий оклад складав близько 22000 грн., а запропоновані посади були менш оплачувані, зі змінним графіком. Також звертає увагу, що на її вихованні знаходиться трирічна дитина, а її чоловік працює у ВП «Рівненська АЕС» за змінним графіком роботи, тому вона від запропонованих посад відмовилася. Акти (пропозиції роботи) підписувала, але вважає, що такі документи не мають юридичної сили, оскільки не видані в установленому порядку, не зареєстровані в системі діловодства, видані не уповноваженими особами, які не представляють підприємство. ОСОБА_1 зауважила, що самостійно здійснювала пошук роботи згідно п.3.14 Колективного договору (4 години вільного часу для пошуку роботи), зверталася в структурні підрозділи, до керівників ЦТАВ, СНВУ, але на її усні звернення керівники структурних підрозділів повідомляли, що рішення про прийняття на посаду приймається генеральним директором. Вакансії аналізувала на сайті ВП «Рівненська АЕС» і бачила, що існували рівнозначні посади та інші посади, на які б вона погодилася, однак такі посади їй не пропонувалися. ОСОБА_1 також зазначає, що є членом Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС», керівником якої з 2011 року є ОСОБА_11 , до звільнення сплачувала членські внески, при цьому їй невідомо чи укладений колективний договір між профспілкою та роботодавцем, однак за погодженням на її звільнення роботодавець до профспілки не звертався.
ОСОБА_1 стверджує, що при її звільненні ВП «Рівненська АЕС» грубо порушила норми законодавства про працю, а саме: після виходу із відпустки для догляду за дитиною її не допустили до самостійної роботи на раніше займану посаду, персонально не попередили про звільнення, не запропонували всіх наявних вакантних посад на підприємстві за період процедури звільнення, не прийняли до уваги її переважне право на залишенні на роботі, звільнили без попереднього узгодження із профспілкою, не проінформували про звільнення службу зайнятості, у зв`язку з чим просить задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Шумра І.В. підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зауважила, що адміністрацією ВП «Рівненська АЕС» грубо порушено законодавство про працю при звільненні позивачки, зокрема ОСОБА_1 звільнено після виходу з відпустки для догляду за дитиною на стадії проходження нею процедури допуску до самостійної роботи на посаді, яку вона обіймала, без персонального попередження, без попередньої згоди профспілки, не запропоновано всі наявні вакантні посади, які існували у період її звільнення, що свідчить про незаконність звільнення, при цьому, звертала увагу суду на усталену практику Верховного Суду, яка міститься у постановах суду щодо вирішення трудових спорів.
У судовому засіданні представники відповідача - ВП «Рівненська АЕС» Кошмак Л.С., ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, надали пояснення, аналогічні за змістом відзиву, просили відмовити в задоволенні позову. В ході судового розгляду представниками додатково зазначено, що після виходуна роботупозивачки ОСОБА_1 з відпусткидля доглядуза дитиноюдо досягненнянею трирічноговіку,останній необхіднобуло пройтимедичний огляд,навчання,скласти іспитиі лишепісля цьогоздійснюється допускдо самостійноїроботи.При цьому, ОСОБА_1 ходила нароботу,мала нормальніумови праці,отримувала заробітнуплату безпреміювання,оскільки небула атестована.Адміністрація ВП «РівненськаАЕС» 01лютого 2021року ознайомила ОСОБА_1 із наказом№35від 19січня 2021року,яким скорочуваласязаймана позивачкоюпосада,під розписку.В подальшому,23лютого 2021року вУправлінні кадрів ОСОБА_1 було ознайомленоіз персональнимпопередженням провивільнення узв`язкуіз скороченнямчисельності працівників,з якимостання ознайомиласяшляхом читання,але відмовиласяйого отримуватита підтвердитиознайомлення особистимпідписом,про щобуло складеноакт.Окрім цього,персональне попередженнятакож булонаправлено позивачцірекомендованим листом.Після цього, ОСОБА_1 неодноразово пропонуваласяінша роботана підприємстві,однак останнявід запропонованихпосад відмовилася,про щотакож булискладені акти.Представники відповідачазауважили,що напідприємстві дієПервинна профспілковаорганізація ВП«Рівненська АЕС»,з якоюзаключений колективнийдоговір,і зякою адміністраціяпідприємства узгодиласкорочення чисельностіпрацівників.Оскільки ОСОБА_1 не єчленом самецієї профспілки,тому адміністраціяне зверталасядо вказаноїпрофспілки зпитанням наданнязгоди назвільнення позивачки. ОСОБА_1 є членомПервинної профспілковоїорганізації Всеукраїнськоїпрофспілки працівниківнауки,виробництва тафінансів ВП«Рівненська АЕС»,яка уВП «РівненськаАЕС» недіє,колективний договіріз вказаноюпрофспілкою неукладався,тому відповідачне звертавсядо даногооргану зподанням пронадання згодина звільненняостанньої.Питання пропереважне правозалишення ОСОБА_1 на роботіне розглядалося,оскільки скорочуваласясаме однапосада,на якійпрацювала позивачка.Представники стверджуються,що ОСОБА_1 у періодїї звільненняпропонувалися всівакантні посади,які існувалина підприємствіта яківідповідали їїосвіті,кваліфікації,досвіду роботи,з урахуваннямїї статі-жінки,оскільки деякаробота напідприємстві єтяжкою ібрудною,зокрема вакантнапосада машиніста-обхідника турбінного устаткування в ТЦ-2, яка є такою, не пропонувалася.
Представники відповідачаствердили,що порушеньнорм трудовогозаконодавства призвільнення ОСОБА_1 відповідачем недопущено,звільнення позивачкиє правомірним та законним.
У судовому засіданні представник третьої особи Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС» Нестерчук Ю.Л. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та пояснив, що Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС» зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 2002 року, діє на ВП «Рівненська АЕС», він є її керівником з 10 лютого 2011 року, про що свідчить витяг з реєстру, має Статут та Положення. ОСОБА_1 є членом Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС» з 20 березня 2017 року, до звільнення з роботи сплачувала членські внески, які до вересня 2019 року відраховувалися із заробітної плати бухгалтерією підприємства на рахунок профспілки, в подальшому сплата відбувалася по відомостях, оскільки ВП «Рівненська АЕС» припинив такі відрахування. Він, як керівник профспілки неодноразово звертався до адміністрації ВП «Рівненська АЕС» з проханням укласти колективний договір, однак отримував відмову у зв`язку із незначною чисельністю членів профспілки - до 10 чоловік. Стверджує, що адміністрація ВП «Рівненська АЕС» до очолюваної ним профспілки з приводу консультацій щодо скорочення чисельності працівників не зверталася, також профспілка не отримувала від адміністрації підприємства подання для надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, і таку згоду не надавала, тобто, на його думку, порушила вимоги ст.ст.43, 49-2 КЗпП України.
У зв`язку із цим представник третьої особи - ОСОБА_11 просить позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона є працівником управління кадрів ВП «Рівненська АЕС». Начальником управління кадрів ОСОБА_8 їй було доручено ознайомити ОСОБА_1 з персональним попередженням про її заплановане вивільнення. 23 лютого 2021 року вона зателефонувала в цех за місцем роботи ОСОБА_1 і запросила її до управління кадрів для того, щоб вручити їй персональне попередження про вивільнення. На її запрошення ОСОБА_1 прийшла до управління кадрів, а саме в кабінет №210, де вона, в присутності інших працівників кадрової служби, вручила позивачці попередження про її вивільнення для ознайомлення, яке ОСОБА_1 прочитала, але відмовилася його отримувати та відмовилася проставити підпис про ознайомлення із вказаним документом, при цьому вона ще повідомила позивачку, що один екземпляр попередження надісланий їй поштою. Після цього, ОСОБА_1 залишила кабінет та пішла на робоче місце, персональне письмове попередження про звільнення лишила у неї на столі. Свідок зазначила, що під час ознайомлення ОСОБА_1 із вказаним попередженням, в кабінеті перебували також працівники управління кадрів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Після того, як позивачка вийшла з кабінету, вони склали акт про відмову ОСОБА_1 від отримання персонального попередження та про відмову від проставлення підпису на ознайомленому її попередженні, який засвідчили своїми підписами. Окрім цього, зазначила, що 30 квітня 2021 року вона особисто ознайомила ОСОБА_1 з наказом про звільнення та вручила їй копію наказу, при цьому, позивачка проставила підпис про ознайомлення і отримання копії наказу про її звільнення та написала власноручно свої заперечення, також ОСОБА_1 була вручена трудова книжка.
На запитання представника відповідача свідок ОСОБА_4 ствердила, що вказаним актом засвідчені обставини вручення ОСОБА_1 попередження про вивільнення, спосіб ознайомлення ОСОБА_1 - шляхом читання, зазначено, що остання ознайомилася із попередженням, далі повідомила, що не буде його отримувати та розписуватися в його ознайомленні, а отримає повідомлення у відділенні поштового зв`язку. Свідок також ствердила, що, окрім неї, в кабінеті перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які знаходилися на своїх робочих місцях в той час коли ОСОБА_1 ознайомлювалася із попередженням звільнення. Окрім цього, підтвердила, що ОСОБА_1 прочитала попередження про її заплановане вивільнення, яке вона особисто передала в руки ОСОБА_1 .
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 надали суду показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_4 . При цьому, зазначили, що під час вручення ОСОБА_4 для ОСОБА_1 персонального попередження були присутні в кабінеті, оскільки саме там знаходяться їх робочі місця, та підтвердили обставини, викладені у акті від 23 лютого 2021 року, зауваживши, що зазначені обставини засвідчили своїми підписами.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що вона є начальником управління кадрів ВП «Рівненська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом». У січні 2021 року ОСОБА_1 вийшла на роботу з відпустки для догляду за дитиною. До відпустки позивачка займала посаду інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії загальноцехового персоналу ТЦ-2, дана посади у період перебування останньої у вказаній відпустці була скорочена. У зв`язку із виходом ОСОБА_1 на роботу, наказом №35 від 19 січня 2021 року «Про зміни до наказу від 23 травня 2019 року №415 «Про зміни в організаційних структурах підрозділів ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2», внесено зміни в частині продовження п.3.8 щодо внесення змін в штатний розпис ТЦ-2, а саме визначено: скоротити з 30 квітня 2021 року в загальноцеховому персоналі ТЦ-2 одну штатну одиницю інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії. Із зазначеним наказом позивачка була ознайомлена під підпис 01 лютого 2021 року. Оскільки вказана в наказі посада підлягала скороченню із 30 квітня 2021 року, тому 15 лютого 2021 року було сформоване та зареєстроване персональне попередження для ОСОБА_1 про вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників №2398/051 від 15 лютого 2021 року. Вона, як керівник управління, доручила працівнику кадрової служби ОСОБА_4 ознайомити та вручити вказане попередження для позивачки, а також направити його для останньої поштовим зв`язком. При цьому, відразу були визначені вакантні посади, які мали бути запропоновані ОСОБА_1 та відповідали її спеціалізації згідно документів про освіту за спеціальністю, здобутою у вищому навчальному закладі - «Теплоенергетика», зокрема: оператора на решітках очисних споруд в цеху теплових і підземних комунікації, машиніста насосних установок четвертого і другого розряду, машиніста холодильних установок управління робітничого постачання, машиніста подачі палива цеху теплових і підземних комунікацій. За її дорученням, ОСОБА_4 ознайомила ОСОБА_1 з попередженням про вивільнення в присутності інспектора з кадрів ОСОБА_5 та фахівця з кадрів ОСОБА_6 . Їй відомо, що 23 лютого 2021 року ОСОБА_1 при ознайомленні із попередженням відмовилася його отримувати, про що працівниками кадрової служби було складено відповідний акт. Починаючи з дня ознайомлення позивачки із попередженням про вивільнення і до дня її звільнення, ОСОБА_1 пропонувалася інша робота, яка відповідала її освіті, кваліфікації та досвіду, від якої позивачка відмовилася, про що працівниками кадрів також були складені відповідні акти. 30 квітня 2021 року відповідно до наказу №773ос від 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 була звільнена з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
Окрім цього, свідок ОСОБА_8 зазначила, що ОСОБА_1 , окрім запропонованих їй посад, скористалася своїм правом - 4 години на тиждень вільного від роботи часу із збереженням заробітної плати для пошуку нового місця роботи відповідно до п.3.14 Колективного договору ДП «НАЕК «Енергоатом», однак безрезультатно. При цьому, зауважила, що перелік вакантних посад у ВП «Рівненська АЕС» міститься на сайті підприємства, який щомісячно (наприкінці або в перших числах місяця) оновлюються. Також інформація про вакантні посади подається підприємством до Державної служби зайнятості, після чого викладається на загальноукраїнський сайт пошуку роботи.
Також зазначила, що 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 , після ознайомлення із попередженням про вивільнення, на прийомі у заступника генерального директора з персоналу ОСОБА_10 просила про переведення її на іншу роботу, однак висловлювала бажання про надання їй іншої посади, виключно рівнозначної займаній, або вищої категорії. На цьому ж прийомі, у її присутності, ОСОБА_1 відмовилася від запропонованої їй посади оператора очисних споруд. Окрім цього, ОСОБА_1 зверталася із листом до заступника генерального директора з персоналу ОСОБА_10 про надання їй рівнозначної роботи із зазначенням посад, які вона хотіла б займати, але запитувані ОСОБА_1 посади не відповідали кваліфікаційним вимогам, оскільки на кожну посаду у ВП «Рівненська АЕС» затверджена посадова (робоча) інструкції, де прописано кваліфікаційні вимоги до кандидата на посаду. Зокрема, ОСОБА_1 просила перевести її на посаду заступника начальника управління з питань аварійної готовності та реагування, але особисто вона пояснила позивачці, що вона не відповідає кваліфікаційним вимогам для цієї посади. На запитувані ОСОБА_1 інженерні посади, а саме інженера І категорії служби випробування та налагодження випробування необхідно мати спеціальність «Атомна енергетика», а також не менше двох років стажу роботи на аналогічній посаді інженера ІІ категорії; інженера з ремонту та налагодження електроенергетичного устаткування необхідно мати освіту за спеціальністю «Електрика», «Електромеханіка», «Електропостачання міст і сіл», «Електричні станції», тому позивачка на вказані посади не могла бути переведена. Вона особисто просила ОСОБА_1 тимчасово надати згоду на зайняття посади машиніста насосних установок та машиніста подачі палива, до моменту коли з`явиться вакантна посада за кваліфікацією позивачки, для подальшого її переведення.
Відповідаючи на запитання, свідок ОСОБА_8 пояснила, що ОСОБА_1 закінчила Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю - «Теплоенергетика», кваліфікація інженер-енергетик. Відповідно до здобутої спеціальності, об`єктом вивчення, згідно освітньо-технічної програми позивачки, є: теплотехнічне обладнання промислових та комунальних підприємств, парові водогрійні котли, теплові двигуни, тепло та масообмінні апарати, теплонасосні та холодильні установки, теплоносії та робочі тіла, процеси вироблення, перетворення, передавання, розподілу, використання теплової енергії. Відповідно до вказаної кваліфікації, для ОСОБА_1 у період її звільнення, вакантних посад в ТЦ-1, ТЦ-2 не було.
Зазначила, що у період звільнення ОСОБА_1 в ТЦ-2 були вакантні посади, точну їх кількість назвати не може, зокрема були вакансії слюсара з ремонту турбінного устаткування, машиніста-обхідника турбінного устаткування. На вказані посади ОСОБА_1 не можна було перевести, оскільки на ці посади необхідно було мати кваліфікацію «Атомна енергетика».
Також зазначила, що персональне попередження про вивільнення надсилалося ОСОБА_1 рекомендованим листом, яке відправлене 15 лютого 2021 року.
Окрім цього, пояснила, що будь-який працівник кадрової служби, відповідно до своїх посадових інструкцій і положення про управління кадрів, уповноважений вручати попередження про вивільнення та надавати пропозиції щодо вакантних посад, ОСОБА_4 мала право ознайомити та вручити ОСОБА_1 попередження про вивільнення.
Зауважила, що з моменту попередження ОСОБА_1 про вивільнення до дати фактичного її звільнення, ОСОБА_1 пропонувалися посади згідно її освіти та кваліфікації, зокрема з дати попередження про вивільнення - 23 лютого 2021 року пропонувалися наступні посади: посада оператора очисних споруд 2 розряду ТЦ-2, посада машиніста насосних установок 2 та 4 розряду цеху теплових та підземних комунікацій, посада машиніста холодильних установок 3 розряду управління робітничого постачання, посада машиніста подавання палива 3 групи цеху теплових та підземних комунікацій, від зазначених пропозицій ОСОБА_1 відмовилася. Посада машиніста-обхідника турбінного устаткування позивачці не пропонувалася.
Також зауважила, що вакантні посади водіїв ОСОБА_1 не пропонувалися, оскільки в матеріалах особової справи ОСОБА_1 копії посвідчення водія на ім`я позивачки не було, про наявність у останньої посвідчення водія стало відомо лише в ході судового розгляду справи.
Свідок підтвердила, що дійсно ОСОБА_1 просила перевести її на посади інженера 1 категорії, які були вакантні в цехах підприємства, також просила перевести її на посаду начальника відділу - заступника начальника управління, яка була вакантна в УПАГР, однак ОСОБА_1 не могла обіймати ці посади, оскільки не відповідала кваліфікаційним вимогам для вказаних посад.
Посаду інженера з ремонту та обслуговування автоматики та засобів вимірювання 2 категорії також запропонувати не можна було, оскільки для вказаної посади необхідна кваліфікація «Електроенергетика» або «Автоматизовані системи управління».
На запитання головуючої, свідок ОСОБА_8 вказала, що згідно переліку наявних у ВП «Рівненська АЕС»посад уперіод звільнення ОСОБА_1 , останній, з урахуванням її кваліфікації та стажу роботи, не могли бути запропоновані посади, зокрема, посада інженера-програміста І категорії в СІТ, оскільки вказана посада вимагає відповідної освіти - «Програмне забезпечення», «Комп`ютерні технології», «Прикладна математика»; посада провідного інженера - керівника групи СНВУ, оскільки для вказаної посади необхідно мати не менше двох років стажу на посаді інженера першої категорії в цій же групі та відповідну освіту; посада провідного інженера-електроніка - керівника групи СФЗ, оскільки вказана посада вимагає відповідної освіти - «Електронні прилади»; посада водія автотранспортних засобів ТрЦ, оскільки роботодавець не був обізнаний з наявністю у позивачки водійського посвідчення; посада машиніста-обхідника з турбінного устаткування 6 групи в ТЦ-2, оскільки вказана посада вимагає відповідної освіти - «Атомна енергетика»; посада начальника відділу - заступника начальника управління УПАГР, оскільки вказана посада вимагає відповідної освіти і стажу роботи, якого позивачка не має; посада інженера з організації експлуатації та ремонту ІІ категорії ЦТАВ, оскільки вказана посада вимагає відповідної освіти - «Радіоелектроніка», «Електронні прилади», «Автоматизовані системи управління».
Свідок ОСОБА_8 ствердила, що ОСОБА_1 були запропоновані всі вакантні посади, які були наявні у період її звільнення, та які відповідали її освіті, кваліфікації, досвіду роботи.
Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 , її представника - адвоката Шумри І.В., представників відповідача - Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» Кошмак Л.С., ОСОБА_3 , пояснення представника третьої особи - Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС» Нестерчука Ю.Л., показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , суд, дослідивши письмові докази і, надавши їм оцінку в їх сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Такі висновки суду ґрунтуються на наступному.
Відповідно до Положення про організаційну структуру ДП «НАЕК «Енергоатом»
ПЛ-С.0.06.003-19, затвердженого президентом ДП «НАЕК «Енергоатом» 24 квітня 2019 року,
організаційна структура підприємства складається із структурних підрозділів, одним із яких є відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС».
ОСОБА_1 закінчила у2004році Національнийтехнічний університетУкраїни «Київськийполітехнічний інститут»і отрималаповну вищуосвіту заспеціальністю «Теплоенергетика»та здобулакваліфікацію інженер-енергетик,що підтверджуєтьсякопією дипломуспеціаліста серії НОМЕР_1 від 01березня 2004 року.
Згідно наказу про прийом на роботу №62ос від 16 січня 2006 року встановлено, що з 17 січня 2006 року ОСОБА_1 прийнята на роботу в ТЦ-2, загальноцехового персоналу, на посаду інженера по роботі з ДКЯР ІІ категорії, тип персоналу: промисловий персонал, категорія: професіонал, зі шкідливими умовами праці, що також підтверджується записом №5 трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 .
22 жовтня 2012 року ОСОБА_1 переведена в ТЦ-2 на посаду інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) ІІ категорії, ступінь тарифної сітки: 11, тип персоналу: промисловий персонал, категорія: професіонал, зі шкідливими умовами праці, що підтверджується наказом про переведення №1120ос від 22 жовтня 2012 року, а також записом №6 трудової книжки.
Відповідно до наказу (розпорядження) №3750к від 16 березня 2018 року, ОСОБА_1 , у період з 19 березня 2018 року по 21 січня 2021 року, перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно наказу №773ос від 30 квітня 2021 року, ОСОБА_1 звільнена з роботи у зв`язку із скороченням штату працівників, на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, що також підтверджується записом №7 трудової книжки.
Відповідно до наказу №773ос від 30 квітня 2021 року про звільнення з роботи, ОСОБА_1 звільнена з 30 квітня 2021 року з посади інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) ІІ категорії на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, окремо зазначена підстава - наказ №35 від 19 січня 2021 року. У вказаному наказі, в графі умови праці зазначено, що на дату звільнення у ОСОБА_1 нормальні умови праці. ОСОБА_1 копію даного наказу отримала 30 квітня 2021 року. Також вказаний наказ містить власноручно написані ОСОБА_1 заперечення, у яких вона зазначила, що, на її думку, не дотримано процедуру погодження з Первинною профспілковою організацією Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС», членом якої вона являється, не отримано попередньої згоди від профспілки на розірвання із нею трудового договору.
Щодо обґрунтування відповідачем змін в організаційних структурах підрозділів, судом встановлено, що підставою для винесення наказу №415 від 23 травня 2019 року «Про зміни в організаційних структурах ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2» та в подальшому - наказу №35 від 19 січня 2021 року «Про зміни до наказу від 23 травня 2019 року №415 «Про зміни в організаційних структурах підрозділів ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2», слугував протокол №031-01/85-ПТ-СЗЯ від 13 травня 2019 року наради при генеральному директору щодо змін організаційних структур підрозділів ВП «Рівненська АЕС».
Відповідно до витягу з протоколу №031-01/85-ПТ-СЗЯ наради при генеральному директору, щодо змін в організаційній структурі від 13 травня 2019 року, вирішено в ТЦ-2 виключити з підпорядкування заступника начальника цеху з експлуатації одну штатну одиницю інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії та оформити організаційно-розпорядчий документ щодо внесення змін в організаційні структури ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2.
Пунктом 3.1.11 Положення про організаційну структуру ВП «Рівненська АЕС» №031-1-01-QA-04 визначено, що керівники підрозділів проводять аналіз діючої організаційної структури підрозділу, і за потреби, ініціюють внесення змін у встановленому цим Положенням порядку.
Підставою для розгляду даного питання на нараді стало звернення у 2019 році
начальника ТЦ-2 з обґрунтуванням оптимізації організаційної структури ТЦ-2 шляхом скорочення посади інженера II категорії, введеної в 2001 році.
Згідно витягу з наказу генерального директора від 27 травня 2016 року №533 «Про зміни в організаційних структурах підрозділів ВЛ, НТЦ, РЦ-2, ТЦ-2, УСО, ВСКТ», скорочено штатну одиницю інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) І категорії та введено штатну одиницю інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії. Додатком 4 до цього наказу затверджено схему організаційної структури ТЦ-2.
Згідно витягу з наказу генерального директора №415 від 23 травня 2019 року «Про зміни в організаційних структурах ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2», внесено зміни до штатного розпису підрозділів, в тому числі ТЦ-2, підпунктом 1.9 пункту 1 скасовано схеми організаційних структур: турбінного цеху №2, що є додатком 4 до наказу ВП «Рівненська АЕС» №533 від 27 травня 2016 року. У пункті 3.8 наказу зазначено: скоротити штатну одиницю - загальноцеховий персонал, інженер (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії - 1 одиниця.
Згідно витягу з наказу генерального директора №2325-к від 28 травня 2019 року, затверджено доповнення №09 до штатного розпису на 2019 рік, яким виключено з штатного розпису ТЦ-2 загальноцехового персоналу посаду інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії.
У зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 , у період з 19 березня 2018 року по 21 січня 2021 року згідно наказу (розпорядження) №3750к від 16 березня 2018 року, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з метою врегулювання процедури виконання п.3.8 наказу №415 від 23 травня 2019 року, було внесено зміни наказом №35 від 19 січня 2021 року «Про зміни до наказу від 23 травня 2019 року №415 «Про зміни в організаційних структурах підрозділів ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2» в частині продовження п.3.8 щодо внесення змін в штатний розпис турбінного цеху №2, а саме визначено: скоротити з 30 квітня 2021 року в загальноцеховому персоналі ТЦ-2 одну штатну одиницю інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії.
У зв`язку з цим, затверджено доповнення №01 до штатного розпису на 2021 рік, яким введено до штатного розпису ТЦ-2 загальноцехового персоналу посаду інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії до 30 квітня 2021 року, що підтверджується витягом з наказу від 21 січня 2021 року №11-оп.
З наказом від 19 січня 2021 року №35 ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її особистий підпис датований 01 лютого 2021 року, без будь-яких заперечень чи зауважень.
Відповідно до витягу із штатного розпису ТЦ-2 ВП «Рівненська АЕС», станом на 01 травня 2021 року штатна одиниця інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії відсутня в загальноцеховому персоналі ТЦ-2.
Відповідно достатті 49-2 КЗпП України,про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.
Попередження про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників зареєстроване 15 лютого 2021 року за вих.№2398/051.
У персональному попередженні про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників №2398/051 від 15 лютого 2021 року, позивачку ОСОБА_1 повідомлено про те, що посада інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії, загальноцехового персоналу ТЦ- 2, яку вона займає, підлягає скороченню з 30 квітня 2021 року. У цьому ж попередженні ОСОБА_1 пропонувалося переведення на посаду оператора очисних споруд 2 розряду цеху теплових та підземних комунікацій та повідомлено про її право на 4 години на тиждень вільного від роботи часу із збереженням заробітної плати для пошуку нового місця роботи відповідно до п.3.14 Колективного договору ДП «НАЕК «Енергоатом».
23 лютого 2021 року комісією у складі фахівців відділу кадрового забезпечення та обліку управління кадрів ВП «Рівненська АЕС» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у приміщенні управління кадрів, будівля «МАГАТЕ», складено акт про те, що ОСОБА_4 23 лютого 2021 року вручила ОСОБА_1 попередження про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників від 15 лютого 2021 року за №2398/051. ОСОБА_1 з попередженням ознайомилася шляхом читання, але не погодилася отримати попередження та підтвердити ознайомлення особистим підписом.
В ході допиту свідків - працівників управління кадрів ВП «Рівненська АЕС» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у судовому засіданні підтверджено обставини зазначені у акті, а саме те, що ОСОБА_4 23 лютого 2021 року вручила ОСОБА_1 попередження про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників від 15 лютого 2021 року за №2398/051, позивачка ОСОБА_1 з повідомленням ознайомилася шляхом читання, але не погодилася його отримати та підтвердити ознайомлення особистим підписом.
Також персональне повідомлення №2398/051 від 15 лютого 2021 року було направлено 15 лютого 2021 року за адресою проживання ОСОБА_1 , однак згідно роздруківки перевірки статусу поштового відправлення №3440303901990 вбачається, що відправлення не вручене під час доставки.
Тобто, в ході судового розгляду зібрано достатньо доказів того, що позивачці доведено 23 лютого 2021 року зміст персонального попередження про її заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників №2398/051 від 15 лютого 2021 року.
Законодавством не встановлено імперативного порядку виконання вимог, передбачених ст.49-2 КЗпП України, зокрема процедури вручення попередження про вивільнення, або ж оформлення відмови працівника від отримання такого попередження, а лише зазначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Враховуючи викладене, доводи позивачки ОСОБА_1 про те, що для складення акта від 23 лютого 2021 року необхідно було створити спеціальну комісію розпорядчим документом ВП «Рівненська АЕС», а також доводи щодо відсутності реквізитів акта та його реєстрації в системі діловодства ВП «Рівненська АЕС», що, на думку позивачки, свідчить про неналежне її попередження про вивільнення, судом відхиляються.
Суду надано достатніх доказів персонального попередження 23 лютого 2021 року ОСОБА_1 про її заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників від 15 лютого 2021 року за №2398/051, тому суд констатує, що обов`язок роботодавця, визначений ст.49-2КЗпП України, вчастині персональногопопередження ОСОБА_1 не пізнішеніж задва місяціпро наступне її вивільнення виконаний роботодавцем належним чином.
Щодо аргументів позивачки ОСОБА_1 з приводу порушення роботодавцем вимог ст.49-2 КЗпП України, щодо визначених законом гарантій її працевлаштування на іншу посаду після скорочення займаної посади з урахуванням освіти, кваліфікації, досвіду, суд враховує наступне.
ОСОБА_1 вказує,що роботодавецьбув зобов`язанийзапропонувати їйвсі вакансіїнаявних посад,з урахуваннямїї освітита кваліфікації,які існувалина підприємстві,незалежно відтого,в якомуструктурному підрозділівона працювала.
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 40 КЗпП Українитрудовий договір,укладений наневизначений строк,а такожстроковий трудовийдоговір дозакінчення строкуйого чинностіможуть бутирозірвані власникомабо уповноваженимним органому випадкузмін ворганізації виробництваі праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Положенням ч.2ст.40КЗпПУкраїни визначено,що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням на підставі пункту першого частини першоїстатті 40 КЗпП України,суди зобов`язаніз`ясувати,чи дійсно увідповідача малимісце змінив організаціївиробництва іпраці,зокрема,ліквідація,реорганізація абоперепрофілювання підприємства,установи,організації,скорочення чисельностіабо штатупрацівників,чи додержановласником абоуповноваженим ниморганом нормзаконодавства,що регулюютьвивільнення працівника,які єдокази щодозмін ворганізації виробництва іпраці,про те,що працівниквідмовився відпереведення наіншу роботуабо щовласник абоуповноважений ниморган немав можливостіперевести працівниказ йогозгоди наіншу роботуна томуж підприємстві,в установі,організації,чи некористувався вивільнюванийпрацівник переважнимправом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті40, частини третьої статті49-2 КЗпП Українищодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Оскільки обов`язокпо працевлаштуваннюпрацівника покладаєтьсяна власниказ дняпопередження провивільнення додня розірваннятрудового договору, за змістом частини третьоїстатті 49-2 КЗпП Українироботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Зазначений висновоквикладений упостанові ВерховногоСуду від09лютого 2021у справі№646/2661/20(провадження№61-7496св21),а такожаналогічні висновкивикладені упостановах ВерховногоСуду від07листопада 2018року усправі №331/8965/15-ц(провадження№61-11385св18), від 25 лютого 2020 року у справі №310/9675/18 (провадження №61-21148св19).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 зроблено висновок, що «за приписами частини першої статті40, частин першої та третьої статті49-2 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьоїстатті 49-2 КЗпП Українироботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі №6-40цс15, і Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав відступити від цих висновків».
Суд звертає увагу на те, що працевлаштування попередженого про звільнення у зв`язку із скороченням штату працівника є обов`язком роботодавця, і такий обов`язок роботодавцем повинен виконуватися добросовісно без застосування надмірного формалізму, оскільки працівник є більш вразливою стороною трудових правовідносин.
У свою чергу невиконання обов`язку щодо працевлаштування вивільненого працівника безумовно негативно впливає на законність процедури скорочення штату та слугує підставою для поновлення вивільненого працівника на роботі.
Так, згідно персонального попередження про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників №2398/051 від 15 лютого 2021 року вбачається, що для позивачки пропонувалося переведення на посаду оператора очисних споруд 2 розряду цеху теплових та підземних комунікацій та повідомлено про її право на 4 години на тиждень вільного робочого часу із збереженням заробітної плати для пошуку нового місця роботи відповідно до п.3.14 Колективного договору ДП «НАЕК «Енергоатом».
В подальшому відповідачем пропонувалася робота для ОСОБА_1 , зокрема 24 лютого 2021 року пропонувалася посада оператора очисних споруд 2 розряду цеху теплових та підземних комунікацій, оперативний персонал, змінний графік роботи, з тарифною ставкою 10641 грн., шкідливими умовами праці, щорічною відпусткою 35 календарних днів.
Крім того, 05 квітня 2021 року ОСОБА_1 пропонувалася інша робота, а саме: посада машиніста насосних установок 4 розряду цеху теплових та підземних комунікацій, змінний графік роботи, з тарифною ставкою 12881 грн., шкідливими умовами праці, щорічною відпусткою 35 календарних днів.
22 квітня 2021 року ОСОБА_1 було запропоновано іншу роботу, а саме: посаду машиніста холодильних установок 3 розряду управління робітничого постачання, денний графік роботи, з тарифною ставкою 9661 грн., шкідливими умовами праці, щорічною відпусткою 28 календарних днів; посаду оператора очисних споруд 2 розряду цеху теплових та підземних комунікацій, змінний графік роботи, з тарифною ставкою 10641 грн., шкідливими умовами праці, щорічною відпусткою 35 календарних днів; посаду машиніста насосних установок 2 розряду цеху теплових та підземних комунікацій, змінний графік роботи, з тарифною ставкою 7981 грн., шкідливими умовами праці, щорічною відпусткою 30 календарних днів; посаду машиніста подавання палива III групи цеху теплових та підземних комунікацій, змінний графік роботи, з тарифною ставкою 11097-12236 грн., шкідливими умовами праці, щорічною відпусткою 35 календарних днів.
26 квітня 2021 року ОСОБА_1 було запропоновано іншу роботу, а саме: посаду машиніста холодильних установок 3 розряду управління робітничого постачання; посаду оператора очисних споруд 2 розряду цеху теплових та підземних комунікацій; посаду машиніста насосних установок 2 розряду цеху теплових та підземних комунікацій, змінний графік роботи; посаду машиніста подавання палива III групи цеху теплових та підземних комунікацій.
Від запропонованих посад ОСОБА_1 відмовилася з огляду на суттєве зменшення заробітної плати, змінний графік роботи, наявності на підприємстві інших посад, на яких вона могла би працювати, але їй не запропонованих, та з урахуванням перебування на її вихованні і утриманні дитини трирічного віку (пояснення ОСОБА_1 надані у судовому засіданні).
Зазначені факти були зафіксовані відповідними актами та сторонами не оспорюються.
З дня попередження позивачки про заплановане вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності працівників - 23 лютого 2021 року до дня розірвання трудового договору - 30 квітня 2021 на підприємстві були вакантними посади, які зазначені у Списку вакантних посад на ВП «Рівненська АЕС» за період з 01 лютого 2021 року по 30 квітня 2021 року. Ці ж посади оприлюднювались на офіційному сайті ВП «Рівненська АЕС».
Судом встановлено, що інформація про наявність вакантних посад на ВП «Рівненська АЕС» публікується на офіційному сайті ВП «Рівненська АЕС». Список вакантних посад на ВП «Рівненська АЕС», які потребують укомплектування, формується щомісячно і за підписом начальника управління кадрів надсилається в УІтаЗГ для розміщення на офіційному веб-сайті ВП «Рівненська АЕС».
Згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 09 червня 2021 у справі справа №444/372/20 (провадження №61-5325св21), вбачається, що судами має бути встановлено, що посада, яка не була запропонована працівнику, реально могла бути ним зайнята, оскільки у протилежному випадку скасування наказу про звільнення лише з цих підстав буде необґрунтованим та свідчитиме про формалізм щодо тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України.
Відповідно до списку вакантних посад у ВП «Рівненська АЕС», які були наявні протягом періоду звільнення і на день звільнення, слідує, що роботодавцем не були запропоновані ОСОБА_1 всі іншівакантні посади(іншаробота)у цейперіод,зокремавакантна посада машиніста-обхідника турбінного устаткування в ТЦ-2, з мотивів того, як пояснила представник відповідача у судовому засіданні, що робота на вказаній посаді важка та брудна, тому не може бути запропонована жінці.
Суд відхиляє зазначені доводи відповідача, з яких для ОСОБА_1 не запропоновано вакантну посаду машиніста-обхідника турбінного устаткування в ТЦ-2, оскільки в ході судового розгляду не було здобуто доказів того, що ОСОБА_1 мала об`єктивні перешкоди для працевлаштування на вказану вакантну посаду.
Тобто, судом встановлено, що відповідач своєчасно та належним чином попередив позивачку про наступне вивільнення, однак не виконав обов`язок щодо надання пропозицій про всі наявні на підприємстві вакансії, які були на підприємстві протягом двох місяців і які існували на день звільнення, включаючи посаду машиніста-обхідника турбінного устаткування в ТЦ-2, кваліфікаційні вимоги за якими є нижчими, аніж освітньо-кваліфікаційний рівень позивачки.
На підставі наведеного, суд прийшов до висновку що відповідачем допущено порушення вимог ст.49-2 КЗпП України в частині визначених законом гарантій працевлаштування ОСОБА_1 на іншу посаду (роботу) після скорочення займаної посади, оскільки останній не було запропоновано всіх інших вакантних посад (іншої роботи), які з`явилися на підприємстві протягом попередження про звільнення і які існували на день звільнення.
Щодо аргументівпозивачки ОСОБА_1 з приводупорушення відповідачемвимог ст.49-4КЗпП Українита ст.22Закону України«Про професійніспілки,їх правата гарантіїдіяльності»,судом встановлено,що накази№415від 23травня 2019року та№35від 19січня 2021року доведенідо відомаПервинної профспілковоїорганізації ВП «Рівненська АЕС», а також інформація про зміни в організаційних структурах і штатному розписі ЦРЕУ ЕРП, ТрЦ, ЦТАВ, СІТ, ЦРБ, УРП, УСО, ТЦ-2. Копію наказів направлено ППО ВП «Рівненська АЕС» за три місяці до звільнення працівників.
Це є офіційною інформацією про початок проведення спільних консультацій відповідно до ст.49-4 КЗпП України, тому зазначені аргументи позивачки, в цій частині, визнаються судом безпідставними.
Щодо аргументів позивачки ОСОБА_1 стосовно обов`язку отримання відповідачем попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) у відповідності до вимог ст.43 КЗпП України, суд враховує наступне.
ОСОБА_1 припинила членство у ППО ВП «Рівненська АЕС» на підставі заяви від 20 лютого 2017 року, при цьому стверджує, що є членом Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС» з 20 березня 2017 року, яка не надавала згоду на її звільнення.
При ознайомленні з наказом №773ос від 30 квітня 2021 року позивачка зазначила, що повідомила роботодавця про членство в ППО ВППНВФ ВП «Рівненська АЕС» шляхом направлення особистої заяви для відрахування профспілкових внесків, тому роботодавець був обізнаний про вказану обставину.
Судом досліджено заяву ОСОБА_1 від 05 квітня 2017 року, адресовану головному бухгалтеру ВП «Рівненська АЕС», у якій позивачка просила утримувати з квітня 2017 року та перераховувати на розрахунковий рахунок ППО ВППНВФ ВП «Рівненська АЕС» протягом усього часу її роботи у ВП «Рівненська АЕС» 1 відсоток заробітної плати, як членський профспілковий внесок, дану заяву просить розглянути як угоду з адміністрацією про безготівкову сплату членських профспілкових внесків.
Згідно довідки №021/1140 від 08 грудня 2021 року, виданої ВП «Рівненська АЕС», вбачається, що утримання із заробітної плати членських внесків працівників ВП «Рівненська АЕС» та перерахування їх до ППО ВППНВФ ВП «Рівненська АЕС» припинено з вересня 2019 року, відрахування коштів на культурно-масову, фізкультуру і оздоровчу роботу ППО ВППНВФ ВП «Рівненська АЕС» припинено з серпня 2019 року.
Згідно ч.5 ст.19 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», представництво інтересів членів профспілки у взаємовідносинах з роботодавцями, державними органами та органами місцевого самоврядування здійснюється на основі системи колективних договорів та угод, а також відповідно до законодавства.
Судом встановлено, що дію Колективного договору ДП «НАЕК «Енергоатом», укладеного на 2019-2020 роки, продовжено на 2021-2022 роки спільним рішенням роботодавця та профспілкового комітету ППО ДП «НАЕК «Енергоатом» №2307 від 23 березня 2021 року. Спільне рішення є невід`ємною частиною Колективного договору та діє до укладення нового або цього Колективного договору ДП «НАЕК «Енергоатом».
Колективним договором ДП «НАЕК «Енергоатом» встановлено основні норми, принципи та взаємні зобов`язання сторін, які його уклали, стосовно регулювання виробничих, соціально-економічних і трудових відносин згідно з чинним законодавством України, додаткові трудові та соціально-економічні гарантії на рівні ДП «НАЕК «Енергоатом».
Норми, положення та умови Колективного договору є обов`язковими як для роботодавця, так і для профспілкового комітету ППО ДП «НАЕК «Енергоатом» і працівників ДП «НАЕК «Енергоатом».
Колективний договір поширюється на всіх працівників ДП «НАЕК «Енергоатом», незалежно від того, чи є вони членами профспілки, на обраних і штатних працівників профспілкових організацій ДП «НАЕК «Енергоатом».
Відповідно до Колективного договору ДП «НАЕК «Енергоатом» роботодавець зобов`язується забезпечити гарантії профспілкової діяльності профспілковому комітету ППО «ДП «НАЕК «Енергоатом» та профспілковим комітетам ППО відокремлених підрозділів.
Дія колективного договору ДП «НАЕК «Енергоатом», укладеного на 2019-2020 роки, продовженого на 2021-2022 роки, поширювалася на ОСОБА_1 , як працівника ВП «Рівненська АЕС», при цьому, її звільнено як таку, яка не є членом діючої профспілки на підприємстві.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС» зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 2002 року, ідентифікаційний код юридичної особи: 26206294, діє на ВП «Рівненська АЕС», її керівником з 10 лютого 2011 року є ОСОБА_11 .
Згідно пояснень представника третьої особи ППО ВППНВФВП «Рівненська АЕС» Нестерчука Ю.Л. встановлено, що колективний договір між профспілкою та роботодавцем не укладено, при цьому ППО ВППНВФ ВП «Рівненська АЕС» є зареєстрованою юридичною особою.
Відповідач стверджує, що ППО ВППНВФ ВП «Рівненська АЕС», яка зазначена в позові третьою особою, не є діючою на підприємстві, оскільки участі в веденні колективних переговорів з приводу укладення Колективного договору не вела, Колективний договір не підписувала, тому ППО ВППНВФ ВП «Рівненська АЕС» не є стороною Колективного договору, на неї не поширюється його дія, зокрема, щодо надання гарантій для здійснення повноважень щодо профспілкової діяльності.
Згідно довідки ППО ВППНВФ ВП «Рівненська АЕС» №10 від 25 травня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 з 20 березня 2017 року по 30 квітня 2021 року являлась членом Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС».
Згідно довідки ППО ВППНВФ ВП «Рівненська АЕС» №15 від 05 липня 2021 року, ОСОБА_1 не значиться членом профспілки станом на 05 липня 2021 року, як пояснив представник третьої особи, у зв`язку із звільненням.
Як вбачаєтьсяз письмовихматеріалів справи,відповідачу відомопро існування та функціонування у ВП «Рівненська АЕС» ППО ВППНВФ, членом якої була ОСОБА_1 з 20 березня 2017 року, але всупереч зазначеному, відповідач не звертався до зазначеної первинної профспілкової організації, яка представляє трудові інтереси ОСОБА_1 у ВП «Рівненська АЕС», з приводу надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП.
Оскільки відповідач не отримав згоду на звільнення ОСОБА_1 від Первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів «ВП Рівненська АЕС», тому є таким, що не виконав вимог статті 43 КЗпП України, що є істотним порушенням законодавства про працю.
Щодо аргументів позивачки стосовно неповідомлення про вивільнення працівників державної служби зайнятості встановлено, що згідно ст.49-2 КЗпП України, у разі якщо вивільнення є масовим відповідно достатті 48Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Під час розгляду справи, судом не встановлено критеріїв масового вивільнення працівників у ВП «Рівненська АЕС», тому суд відхиляє аргументи позивачки про обов`язок роботодавця, визначений ст.49-2 КЗпП України, в частині доведення до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.
Суд також відхиляє аргументи позивачки з приводу застосування ст.42 КЗпП України, за безпідставністю, оскільки за змістом ст.42 КЗпП України переважне право й перевага в залишенні на роботі діють за наявності у роботодавця працівників, які займають таку саму посаду або виконують таку ж роботу, що й вивільнюваний, а не будь-яких інших. У тому ж разі, коли певну посаду займала одна особа й ця посада скорочується, зазначене переважне право чи перевага не можуть бути реалізовані. В даному випадку скороченню підлягала одна посада інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії, загальноцехового персоналу, турбінного цеху 2, яку займала позивачка, інших працівників на цій посаді або які б виконували таку ж роботу в ТЦ-2 ВП «Рівненська АЕС» не було. Таким чином, норма про переважне право позивача залишитися на роботі при скороченні посади інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) категорії ТЦ-2 не може бути застосована.
Судом також встановлено, що на підставі розпорядження начальника ТЦ-2 від 25 січня 2021 року №122/2 «Про допуск до самостійної роботи», у зв`язку із перервою в роботі більше шести місяців підряд по причині відпустки для догляду за дитиною, ОСОБА_1 буде допущено до самостійної роботи після проходження медогляду, інструктажів, підготовки на посаду та отримання позитивних результатів перевірки знань.
Крім того, наказом генерального директора №508-к від 04 лютого 2021 року, у зв`язку із зазначеними вище обставинами, на підставі Положення про організацію роботи з персоналом ДП «НАЕК «Енергоатом» ПЛ-К.0.07.005-17 та розпорядження 25 січня 2021 року №122/2 «Про допуск до самостійної роботи», ОСОБА_1 не допущено до самостійної роботи з 01 лютого 2021 року. На період недопуску до самостійної роботи, ОСОБА_1 встановлено нормальні умови праці з відміною пільг та компенсацій, встановлено доплату за умови праці - 8%.
На підставівищенаведеного,суд дійшоввисновку пропорушення відповідачемвимог ст.ст.43,49-2КЗпП України призвільненні ОСОБА_1 ,а саме: ОСОБА_1 не запропоновановсі вакантні посади (інша робота), з дняпопередження їїпро вивільненнядо днярозірвання трудовогодоговору;відповідач не погодив звільнення ОСОБА_1 із Первинною профспілковою організацією Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС», членом якої являється позивачка, що свідчить про відсутність законних підстав для її звільнення.
Статтею 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України«Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача - Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користьпозивачки середньогозаробітку завесь часвимушеного прогулу.
Вирішуючи питання про розмір коштів, що підлягають стягненню на користь позивачки, суд керувався наступним.
Згідно довідки Відокремленого підрозділу«Рівненська атомнаелектрична станція»Державного підприємства«Національна атомнаенергогенеруюча компанія«Енергоатом» від 23 травня 2022 року №2215, заробітна плата ОСОБА_1 , яку беруть до уваги при розрахунку середнього заробітку за два місяці роботи відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року №100, за лютий і березень 2021 року становить 40580,28 грн. (23771,88 грн. - за лютий 2021 року, 16808,40 грн. - за березень 2021 року), при цьому кількість робочих днів, які беруть участь у розрахунку середнього заробітку становить 32 дні (18 робочих днів за лютий 2021 року, 14 робочих днів за березень 2021 року).
Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (з наступними змінами) передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на число календарних днів за цей період.
Виходячи з наданої відповідачами довідки, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає: 40580 грн. 28 коп. / (18 днів +14 днів) = 1268 грн.13 коп.
На момент винесення рішення, робочий час вимушеного прогулу ОСОБА_1 склав: 18 днів за травень 2021 року + 20 днів за червень 2021 року + 22 дні за липень 2021 року + 21 день за серпень 2021 року + 22 дні за вересень 2021 року + 20 днів за жовтень 2021 року + 22 дні за листопад 2021 рок + 22 дні за грудень 2021 року + 19 днів за січень 2022 року + 20 днів за лютий 2022 року + 23 дні за березень 2022 року + 21 день за квітень 2022 року + 22 дні за травень 2022 року + 22 дні за червень 2022 року + 21 день за липень 2022 року + 23 дні за серпень 2022 року + 22 дні за вересень 2022 року + 21 день за жовтень 2022 року + 22 дні за листопад 2022 року +2 дні за грудень 2022 року = 405 днів.
Отже, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача - Відокремленого підрозділу«Рівненська атомнаелектрична станція»Державного підприємства«Національна атомнаенергогенеруюча компанія«Енергоатом» накористь позивачки ОСОБА_1 становить 513592 (п`ятсот тринадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн. 65 коп. (1268 грн. 13коп. х 405 днів = 513592 грн. 65 коп.).
Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, судові витрати підлягають стягненню з відповідача - Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Керуючись ст.ст. 4,12,13,81,141,259,264, 265, 351, 352, 354, 430ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (34400, Рівненська область, м.Вараш, код ЄДРПОУ: 05425046), третя особа Первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ВП «Рівненська АЕС» (34400, Рівненська область, м.Вараш, код ЄДРПОУ: 26206294)про поновленняна роботіта стягненнясереднього заробіткуза часвимушеного прогулу, задовольнити повністю.
Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера (по роботі з регулюючими та наглядовими органами) II категорії загальноцехового персоналу ТЦ-2 у Відокремленому підрозділі «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Стягнути з Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 513592 (п`ятсот тринадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн. 65 коп.
Рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 та стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано.Уразі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст судового рішення складений 09 грудня 2022 року.
Головуючий суддя І.М.Незнамова
Суд | Кузнецовський міський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2022 |
Оприлюднено | 27.02.2023 |
Номер документу | 109179995 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні