Ухвала

від 16.02.2023 по справі 2306/4489/12

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2306/4489/12

номер провадження 4-с/695/1/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ушакової К.М.

за участю: секретаря судового засідання Солдат К.В.,

представника заявника адвоката Балковської І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського Андрія Миколайовича, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк», ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність начальника Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського Андрія Миколайовича, у якій просив: визнати загальновідомою обставину правнонаступництва ПуАТ «Фідобанк» прав та зобов`язань ВАТ/ПАТ «Ерсте Банк»; визнати протиправною бездіяльність начальника Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського Андрія Миколайовича, що полягає у не знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), накладеного у виконавчому провадженні № 39338818 з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2013 у справі № 2306/4489/12 (провадження № 2/695/163/13); зобов`язати Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт із майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), накладеного у виконавчому провадженні № 39338818 з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2013 у справі № 2306/4489/12 (провадження № 2/695/163/13).

Скаргу обгрунтовує тим, що у січні 2022 СТОВ «ВОЛЯ», яке виступає орендарем належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 7121589200:05:004:0517, здійснюючи перевірку даних свого земельного банку, отримало відомості, що означена земельна ділянка, і взагалі все належне ОСОБА_1 нерухоме майно перебуває в арешті, накладеному у виконавчому провадженні №39338818 по виконанню виконавчого листа Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.05.2013 №2/695/163/13 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» боргу у розмірі 462904,68 грн.. 10.08.2022 ОСОБА_1 в особі свого представника звернувся до начальника Святошинського відділу ДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Василевського А.М. із заявою про зняття арешту з усього належного йому нерухомого майна, який був накладений у виконавчому провадженні №39338818, у якій надав відомості та звернув увагу, що згідно договору відступлення права вимоги від 29.08.2016 №29/08/2016-І/ГФ ПуАТ «Фідобанк», будучи правонаступником ПАТ «Фідокомбанк» (останній у квітні 2013 було перейменовано ПАТ «Ерсте банк»), шляхом укладення 27.05.2014 договору №2 відступило право вимоги за Кредитним договором товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Глобал Фінанс». ТОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс», будучи власником 100% права вимоги за кредитним договором, 29.08.2016 відступило право вимоги за кредитним договором ОСОБА_2 . З урахуванням вищевказаного договору №29/08/2016-1/ГФ про відступлення права вимоги, з 29.08.2016 єдиним кредитором та відповідно стягувачем за вказаним кредитним договором стала ОСОБА_2 , яка 05.08.2022 нотаріально посвідченою заявою підтвердила відсутність до ОСОБА_1 будь-яких майнових та/або немайнових претензій стосовно його виконання. Виходячи зі змісту вищевказаного листа Святошинського відділу ДВС у місті Києві ЦМУМЮ (м. Київ), заміна стягувана у ВП №39338818 не здійснювалась ні на ПуАТ «Фідобанк», ні на ТОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс», ні на ОСОБА_3 , саме виконавче провадження №39338818 було завершено 16.05.2017 (дата винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувану), а його матеріали знищені орієнтовно у другій половині 2020 року. Аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно останнього, який виконавець має право застосувати для забезпечення реального виконання виконавчого документа, котрий відповідно до цього Закону підлягає примусовому виконанню. Отже, на даний час за відсутності виконавчою провадження та майнових претензій з боку стягувана стосовно всього належного ОСОБА_1 нерухомого майна діє арешт, що є невиправданим втручанням у його право на мирне володіння майном. Зазначена заява була отримана органом державної виконавчої служби 15.08.2022. Станом на 23.11.2022 жодної відповіді на свою заяву ОСОБА_1 не отримав, згідно відомостей з ДРРПНМ арешт не знятий.

Від представника Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 04.01.2023 надійшов відзив, у якому просили відмовити у задоволенні скарги. Зазначили, що проведеною перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) встановлено, що на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 39338818 з примусового виконання виконавчого листа Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.05.2013 № 2/695/163/13, виданого про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» боргу в розмірі 462904,68 грн. Виконавчий документ було пред`явлено за місцем роботи боржника, а саме: «Юридична компанія «Теміс». 13.08.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Оскільки виконавчий документ в самостійному порядку не виконано, з метою фактичного виконання рішення суду 27.04.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, інформацію про яку внесено до ДРРП (номер запису про обтяження 20416477). 16.05.2017 виконавчий документ повернуто стягувачу згідно п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до даних АСВП у виконавчому провадженні № 39338818 відсутня постанова про заміну сторони виконавчого провадження. Станом на 28.12.2022 рішення суду про стягнення боргу з ОСОБА_1 боржником не виконане. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Виконавчий збір у вищезазначеному виконавчому провадженні боржником не сплачено. Враховуючи вищезазначену інформацію, можна зробити висновок, що оскільки рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.05.2013 № 2/695/163/13 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» боргу в розмірі 462904,68 грн. боржником не виконане, у зв`язку із чим у державного виконавця відсутні підстави для зняття арешту з усього належного боржнику нерухомого майна.

У судовому засіданні 01.02.2023 представник заявника адвокат Балковська І.Ю. скаргу підтримала та просила задовольнити. У судове засідання 16.02.2023 представник заявника не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Представник Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився. Були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили.

Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися. Були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Від заінтересованої особи ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, не заперечувала проти задоволення скарги.

Заслухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2013 у справі № 2306/4489/12 було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за кредитним договором № 014/2061/3/20880 від 01.08.2008 в сумі 57913,76 доларів США (еквівалент 462904,68 грн. по курсу НБУ за 11.10.2012) та судовий збір в сумі 3219 грн.

На виконання зазначеного рішення суду 28.05.2013 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» боргу в розмірі 462904,68 грн.

Постановою державного виконавця державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції Антонова А.В. від 13.08.2013 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/695/163/13, виданого 28.05.2013 Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ерсте Банк» у розмірі 462904,68 грн.

Постановою головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Федоренка А.М. від 27.04.2017 у ВП № 39338818 накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 .

Постановою головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Федоренка А.М. від 16.05.2017 у ВП № 39338818 вказаний вище виконавчий лист на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону україни «Про виконавче провадження» повернуто стягувачу.

Згідно договору відступлення права вимоги від 29.08.2016 №29/08/2016-1/ГФ ТОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс» придбало право вимоги за Кредитним договором не у ПАТ «Ерсте Банк», а на підставі договору №2 від 27.05.2014 у ПуАТ «Фідобанк».

Відповідно до інформації, розміщеної на сайті https://minfin.com.ua/ua/company/fidobank/, «у 2012 році група компаній, власником яких є ОСОБА_4 , придбала СЕБ Банк, після чого банк змінив назву па ПУАТ «Фідобанк». У квітні 2013 року цією ж групою компаній була закрита угода щодо покупки Ерсте Банку, який був приєднаний до Фідобанк в жовтні 2013 р.».

У мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 04.06.2020 №755/18025/17 (провадження №61-41996св18) вказано, що «30 жовтня 2013 року на підставі рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Фідобанк» затверджено передавальний акт у відповідності до якого ПАТ «Фідобанк» було передано усе майно, права та обов`язки ПАТ «Фідокомбанк», яке в свою чергу було правонаступником прав, зобов`язань АКБ «Престиж», створеного у формі ВАТ «Ерсте Банк», а також ПАТ «Ерсте Банк», внаслідок чого ПАТ «Фідобанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків АКБ «Престиж», створеного у формі ВАТ «Ерсте Банк», а також ПАТ «Ерсте Банк» та ПАТ «Фідокомбанк»».

У рішенні Апеляційного суду Луганської області від 22.12.2016 у справі №428/29/14-ц (провадження №22ц/782/697/16) викладено, що «згідно з п.1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства «Фідокомбанк» від 05.06.2013 Банк було створено у формі відкритого акціонерного товариства з назвою Акціонерний комерційний банк «Престиж» (протокол Установчих зборів від 02.12.2005). Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 17.10.2006 №3б-1/2006 Банк було перейменовано на Відкрите акціонерне товариство «Ерсте Банк», а згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22.09.2009 №3б-2/2009 Банк перейменовано па Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк». Згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 29.04.2013 №3б-3/2013 Банк перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк». У зв`язку з перейменуванням Банк є правонаступником щодо прав і зобов`язань Акціонерного комерційного банку «Престиж», створеного у формі відкритого акціонерного товариства, а також Відкритого акціонерного товариства «Ерсте Банк», а також Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк». Відповідно до п.7.6 Договору від 30.10.2013 про приєднання, укладеного між ПАТ «Фідокомбанк» та ПУАТ «Фідобанк» останній (ПУАТ «Фідобанк») став повним правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Фідокомбанк» з дати затвердження Загальними зборами акціонерів підписаного Передавального акту».

В ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 27.02.2020 у справі №405/5378/19 (провадження №2/761/3575/2020), яка відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку не оскаржувалася, зазначено: «Судом встановлено, що з 05.06.2013 року АТ «Ерсте Банк» змінив назву з ПАТ «Ерсте Банк» на ПАТ «Фідокомбанк», який являється правонаступником прав та обов`язків АТ «Ерсте Банк». В свою чергу, відповідно до інформації отриманої судом з Єдиного державного реєстру підприємств, установ і організацій України, стан суб`єкта: публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк», код ЄДРПОУ: 34001693, станом на 05.08.2014 року припинено, номер запису: 10731120024020231, правонаступником ПАТ «Фідокомбанк» зазначено ПАТ «Фідобанк». код ЄДРПОУ: 14351016, місцезнаходження: м. Київ, Шевченківський район, вул. Велика Васильківська, 10. Крім того, відповідно до статуту ПАТ «Фідобанк», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів від 11.08.2015 року (протокол №76) 30.10.2013 року на підставі рішення загальних зборів акціонерів банку (Протокол №68) був затверджений передавальний акт, у відповідності до якого Банку було передано усе майно, права та обов`язки ПАТ «Фідокомбанк» (ідентифікаційний код 34001693), зареєстрований НБУ 25.01.2006: року реєстровий №. 303), ПАТ «Фідокомбапк» був правонаступником прав та зобов`язань ВАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Ерсте Банк» внаслідок цього, правонаступник Банк «Фідобанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ «Ерсте Банк», ПАТ «Третє Банк» та ПАТ «Фідокомбаніс».

Згідно договору відступлення права вимоги від 29.08.2016 №29/08/2016-І/ГФ ПуАТ «Фідобанк», будучи правонаступником ПАТ «Фідокомбанк» (останній у квітні 2013 було перейменовано ПАТ «Ерсте банк»), шляхом укладення 27.05.2014 договору №2 відступило право вимоги за Кредитним договором товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Глобал Фінанс» (код ЄДР 38902168). ТОВ «Факторингова компанія «Глобал Фінанс», будучи власником 100% права вимоги за Кредитним договором, 29.08.2016 відступило право вимоги за Кредитним договором ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідно до нотаріально засвідченої заяви від 05.08.2022, ОСОБА_2 , ставши 29.08.2016 внаслідок придбання шляхом укладення договору відступлення права вимоги № 29/08/2016-1/ГФ з ТОВ «Факторингова комапанія «Глобал Фінанс» (код ЄДР 38902168), як власником права вимоги згідно договору про відступлення права вимоги від 27.05.2014 №2, укладеного ТОВ «Факторингова комапанія «Глобал Фінанс» з ПУАТ «Фідобанк», права грошової вимоги кредитора до боржника щодо погашення (стягнення, повернення) заборгованості в розмірі 100%, яка виникла на підставі кредитного договору від 01.08.2008 № 014/2061/3/20880 (з усіма додатками та додатковими угодами до нього), укладеного між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 (боржгтк, РНОКПП НОМЕР_1 ), єдиним кредитором цього боржника за вказаним кредитним правочином, цією заявою підтверджує відсутність будь-яких майнових та/або немайнових претензій до ОСОБА_1 стосовно виконання заначеного кредитного договру.

Згідно з відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.11.2022 на все нерухоме майно боржника, за постановою Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 27.04.2017 у ВП № 39338818 було накладено арешт.

Відповідно до відповіді начальника Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Андрія Василевського на адвокатський запит, у відділі ДВС на виконанні перебувало виконавче провадження № 39338818 з виконання зазначеного вище виконавчого листа Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області. 16.05.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції україни «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» від 07.06.2017 № 1829/5, строк зберігнання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік, у державного виконавця відсутні причини для припинення арешту майна боржника.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Балковською І.Ю. 10.08.2022 направлено заяву начальнику Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з усього належного ОСОБА_1 нерухомого майна, яку згідно рекомендованого повідомлення представником Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) отримано 15.08.2022.

Як встановлено у судовому засіданні, на даний час арешт накладений постановою державного виконавця на все нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 39338818 не знятий.

ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність виконавчої служби саме за наслідками відмови у задоволенні його заяви про зняття арешту.

Виходячи зі змісту статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

Частиною другою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа та сплати витрат, пов`язаних з його примусовим виконанням, підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні.

У даній справі встановлено, що після повернення стягувачу виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, боржник повідомив виконавчу службу про повне виконання зобов`язань за кредитним договором та просив зняти арешт із належного йому майна.

Представник Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не надав жодних доказів, які б спростували доводи заявника про відсутність заборгованості за виконавчим провадженням, що перебувало на виконанні, як в частині кредитної заборгованості так і в частині можливих виконавчих зборів. Натомість у відповіді начальника Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Андрія Василевського на адвокатський запит підтвердджено, що виконавче провадження знищене відповідно вимог наказу Міністерства юстиції україни «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» від 07.06.2017 № 1829/5.

Подаючи заяву про зняття арешту з майна представником ОСОБА_1 вказано, що ОСОБА_1 погасив борг перед стягувачем у добровільному порядку за погодженням зі стягувачем.

За таких обставин суд вважає доцільним зняти арешт, накладений на майно боржника для забезпечення виконання вже виконаного судового рішення, оскільки у подальшому застосуванні арешту відсутня необхідність.

При цьому суд враховує те, що наявність не скасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Не зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні саме за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, і порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом зобов`язання уповноваженої особи Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна боржника.

За змістом ч. 2,3ст. 451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги, - суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відсутність судового рішення про заміну стягувача у виконавчому провадженні не спростовує факту відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/2061/3/20880 від 01.08.2008, що укладений між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 , оскільки такий відступ підтверджений належними доказами. Новий кредитор ОСОБА_2 підтвердила факт повного погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 та відсутність претензій майнового характеру щодо його виконання.

Оскільки виконавче провадження є знищеним, заміна стягувача у такому провадженні не може бути здійснена.

Крім того, доказів, що з метою стягнення виконавчого збору державний виконавець виносив постанову, відкривав виконавче провадження і задля виконання цього виконавчого документу накладав арешт на майно боржника орган державної виконавчої служби не надав.

При цьому, ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», яка діяла станом на дату повернення виконавчого документу стягувачу, зазначалося, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом». Як постанова про арешт майна боржника від 27.04.2017, так і постанова про повернення виконавчого документу стягувачу від 16.05.2017, згідно з якими арешт був накладений «у межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 462904,68 грн.», а виконавчий документ повернутий, оскільки «у боржника відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення та вжиті заходи щодо виявлення такого майна виявились безрезультатними», підтверджують, що сума коштів, зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження №39338818, яка підлягала стягненню, не була стягнута у виконавчому провадженні ані повністю, ані частково. Отже, підстав для нарахування виконавчого збору не було, що пояснює і відсутність постанови про його стягнення.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зістаттею 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюстатті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормамКонституції Українита Конвенції.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованихКонституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 39338818, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття обтяжень з майна боржника у випадку добровільного виконання виконавчого документа після повернення його стягувачу.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 01.11.2021у справі № 21/170-08, від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22.12.2021 у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19).

Вимога заявника про визнання загальновідомою обставиною правонаступництва не підлягає задоволенню, оскільки ч. 2 ст. 451 ЦПК України не передбачено вирішення таких питань судом у разі встановлення обгрунтованості скарги.

Керуючись ст.ст. 353, 354, 447, 450, 451 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

скаргу задовольнити частково.

Визнати бездіяльність начальника Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського Андрія Миколайовича, що полягає у не знятті арешту з майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), накладеного у виконавчому провадженні № 39338818 з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2013 у справі № 2306/4489/12 (провадження № 2/695/163/13) неправомірною.

Зобов`язати державного виконавця або уповноважену посадову особу Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт із майна боржника ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), накладеного у виконавчому провадженні № 39338818 з примусового виконання рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 12.03.2013 у справі № 2306/4489/12 (провадження № 2/695/163/13), а саме: номер запису про обтяження - 20416477, дата та час державної реєстрації 16.05.2017 14:50:38, вид обтяження - арешт нерухомого майна; підстава для державної реєстрації - постанова про арешт майна боржника, серія та номер 39338818, виданий 27.04.2017 року, видавник Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, м. Київ; підстава внесення запису рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35199714 від 16.05.2017 14:50:46, Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, м. Київ; обтяжувач - Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві; особа, майно/права якої обтяжуються ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; опис предмета обтяження - все нерухоме майно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду або через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області.

Повний текст судового рішення буде складено 21.02.2023.

Суддя: К.М. Ушакова