Ухвала

від 08.02.2023 по справі 757/37629/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37629/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження № 12021000000001509від 07.12.2021 прокурора третьоговідділу управлінняорганізації процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням тапідтримання публічногообвинувачення вобласних прокуратурахДепартаменту наглядуза додержаннямзаконів Національноюполіцією Українита органами,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністю,Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , надійшло клопотання сторони кримінального провадження № 12021000000001509від 07.12.2021 прокурора третьоговідділу управлінняорганізації процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням тапідтримання публічногообвинувачення вобласних прокуратурахДепартаменту наглядуза додержаннямзаконів Національноюполіцією Українита органами,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністю,Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

З наданих в обґрунтування клопотання матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12021000000001509 від 07.12.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14, п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 182, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 191 КК України.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує наступне.

У ході досудового розслідування, серед іншого, встановлено, що на території України діє організована група осіб, яка здійснює розкрадання, легалізацію та конвертацію грошових коштів державного бюджету України та підприємств з державною та комунальною формою власності, в тому числі АТ «Державної продовольчо-зернової корпорації України» (код 37243279), ДП «Вознесенський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України» (код 00955064), ДП «Шахта ім. М.С. Сургая» (код 40695853), ДП «Вирівське» (код 00729646), ДП «Антонов» (код 14307529), Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» (код 5506460), Філії «Стрілецький кінний завод №60» ДП «Конярство України» (код 37728857). ДП «Костопільське лісове господарство» (код 992800), ДП «Дослідне господарство інституту сільського господарства північного сходу національної академії аграрних наук України» (код 32367570).

В ході проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що до складу організованої групи входять: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_13 .

Під час досудового розслідування, 16.12.2022, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.11.2022 № 757/33321/22-к проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_11 , який відповідно до відведеної йому у злочинній групі ролі, відповідає за пошук директорів, засновників та реєстрацію «фіктивних» підприємств, задіяних у злочинній схемі, в ході були виявлені та вилучені грошові кошти в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США та 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень, які являються тимчасово вилученим майном, оскільки вказані об`єкти не входять до переліку, щодо яких прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.

Разом з тим, на підставі зібраних в ході досудового розслідування матеріалів, у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучені у ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , грошові кошти здобуті ним злочинним шляхом, а саме отримані в якості незаконної винагороди за прийняття участі у вчиненні кримінального правопорушення пов`язаного із незаконним розкраданням, легалізацію та конвертацію грошових коштів державного бюджету України та підприємств з державною та комунальною формою власності, а тому мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

16.12.2022 постановою слідчого грошові кошти в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) доларів США та 180 000 (сто вісімдесят тисяч) гривень, які вилучені у ОСОБА_11 , визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, так як вказані речі є матеріальними об`єктами та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор вказує, що на даному етапі досудового розслідування с необхідність у накладанні у арешту на дане майно, яке є речовими доказами по даному кримінальному провадженню, у зв`язку із тим, що вказані об`єкти є тимчасово вилученим майном, орган досудового розслідування звертається до суду з метою накладення арешту на майно з метою збереження речового доказу.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

Власник майна або його представник в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Проте, адвокат подав заяву про розгляд справи у його відсутність, у задоволенні клопотання просив відмовити. Свою правову позицію виклав у письмових запереченнях.

Частиною 1 статті 172 КПК України, передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи положення закону та принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання на підставі наявних доказів.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, письмові заперечення приходить до наступного висновку.

Згідно положенням ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Підстави для накладення арешту на майно з іншою метою, окрім тих, що закріплені в ч. 2 ст. 170 КПК України, чинний Кримінальний процесуальнийкодекс України не передбачає.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку арешту майна з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до положень ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину та наявність обґрунтованої підозри, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб (п. 2, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України). При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на слідчого та/або прокурора.

Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Разом з тим в ході судового розгляду було встановлено, що грошові кошти в сумі 2500 доларів США та 180000 гривень, які були вилучені 16.12.2022 року у ході проведення обшуку у ОСОБА_11 є його особистими коштами отриманими від продажу нерухомого майна, що підтверджується копією нотаріально завіреного договору куплі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 від 18.10.2022 року.

Так, слідчий суддя приходить до переконання про недоведеність з боку органу досудового розслідування, використання майна як доказу у кримінальному провадженні, оскільки останнім не надано доказів, що дане майно є предметом кримінального правопорушення та має відношення до розслідуваного злочину.

На противагу цьому стороною захисту надано докази, що підтверджують джерело походження грошових коштів.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність з боку прокурора у необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, оскільки даний захід є неспівмірним із засобами і метою яку прагне досягти сторона обвинувачення, а відтак відсутні підстави вважати, що існує правова підстава для арешту майна, тому клопотання підлягає залишенню без задоволення.

Більше того, за відсутності правових підстав для арешту, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження неодмінно призведе до безпідставного обтяження.

Відтак, як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні відомості вважати, що вилучене у ОСОБА_11 майно (грошові кошти) не відповідають критеріям визначеним ст. 98 КПК України, а органом досудового розслідування не доведено зворотнього, у зв`язку з чим посилання на наявність правових підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства.

Тобто, у даному випадку, порушено права особи на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно, як заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставівикладеного ікеруючись ст.ст. 2, 26, 98, 107, 131,132,170-173,309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання сторони кримінального провадження № 12021000000001509від 07.12.2021 прокурора третьоговідділу управлінняорганізації процесуальногокерівництва досудовимрозслідуванням тапідтримання публічногообвинувачення вобласних прокуратурахДепартаменту наглядуза додержаннямзаконів Національноюполіцією Українита органами,які ведутьборотьбу зорганізованою злочинністю,Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1