ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 545/4654/22 Номер провадження 33/814/934/23Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л.І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
Категорія: частини перша,друга статті172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Пікуль В.П., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2022 року у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою,другою статті172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст розгляду справи місцевим судом
Постановою Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-7, частиною другою статті 172-7 КУпАП, накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн на користь держави, а також стягнуто судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Роз`яснено, що постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги (т.1, а.с. 261-270).
Крім того, судом першої інстанції було роз`яснено 25 листопада 2022 року ОСОБА_1 зміст статті 268 КУпАП, якою передбачено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (т.1, а.с. 259).
Також місцевий суд роз`яснив 25 листопада 2022 року ОСОБА_1 , що згідно статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятоюстатті 7 та частиною першоюстатті 287 цього Кодексу.
У розписці від 25 листопада 2022 року про роз`яснення змісту статті 294 КУпАП ОСОБА_1 вказав, що з прийнятим рішенням суду першої інстанції він не згоден та має намір його оскаржити (т.1, а.с. 271).
Копії постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2022 року отримав 28 листопада 2022 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Дробот Р.Д. (т.1, а.с. 221-223, обкладинка справи).
Крім того, в матеріалах справи містяться квитанції від 02 грудня 2022 року про оплату ОСОБА_1 : адміністративного штрафу у розмірі 3400,00 грн (т.1, а.с. 272), судового збору у розмірі 496,20 грн (т.1, а.с. 273).
06 лютого 2023 року до Полтавського районного суду Полтавської області надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_1 на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2022 року, в якій скаржник прохав суд: поновити строк на апеляційне оскарження постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2022 року; постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2022 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (т.2, а.с. 02-36).
Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 , як головний інженер ПП «Імені Калашника», забезпечував вирішення питань мінімізації наслідків негативного впливу енергетичної кризи на роботу підприємства, що вимагало щоденної та постійної його присутності та унеможливило йому вчасно подати дану апеляційну скаргу. Вказане підтверджується довідкою, виданою директором ПП «Імені Калашника» № 46 від 31 січня 2023 року (т.2, а.с. 36).
Крім того, вказано, що Верховний Суд роз`яснив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Позиція суду
Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Статтею 289 КУпАП передбачено, зокрема, що в разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Зазначені обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча стаття 117 КПК України містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
У своєму рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів і такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що під час ухвалення постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2022 року у залі судового засідання перебували як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , так і його захисник адвокат Дробот Р.Д. Крім того, останній отримав 28 листопада 2022 року копії оскаржуваного судового рішення, що підтверджується власноручно виконаним записом захисника на обкладинці 1-го тому даної справи.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що особою, яка подає апеляційну скаргу було оплачено 02 грудня 2022 року присуджені їй оскаржуваним судовим рішенням адміністративні стягнення.
Натомість з апеляційною скаргою до місцевого суду на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся лише 06 лютого 2023 року, тобто із значним пропуском строку (понад два місяці) для її оскарження.
Також суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватисьналежним їйпроцесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Враховуючи обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про ухвалене відносно нього судове рішення, можливість останнього при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, що й було ним реалізовано під час розгляду справи судом першої інстанції, поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, а також значний пропуск строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2022 року.
Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду щодо особливостей судового розгляду в умовах воєнного стану, сформованої в справах різної спеціалізації (наприклад, справа № 127/2897/13-ц від 21 липня 2022 року), для визначення поважності причин пропуску процесуального строку суду слід ураховувати, зокрема, місцезнаходження суду та режим його роботи, поточний хід бойових дій, місце перебування учасників справи або їхніх представників, наявність у конкретної особи фактичної можливості звернутися до суду з дотриманням процесуального строку й те, як конкретно обставини, пов`язані з воєнним станом, завадили вчинити указану процесуальну дію в межах цього строку.
З урахуванням вищенаведеного, саме по собі посилання ОСОБА_1 на введення воєнного стану в Україні не є достатньою та обґрунтованою підставою для поновлення пропущених процесуальних строків.
Висновок
Частина друга статті 294 КУпАП встановлює, що апеляційна скарга, подана після закінчення встановленого десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
З огляду на наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2022 року та на підставі частини другої статті 294КУпАП повернути апеляційну скаргу.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського районногосуду Полтавськоїобласті від25листопада 2022року усправі пропритягнення йогодо адміністративноївідповідальності завчинення правопорушень,передбачених частинамипершою,другою статті172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повернути як таку, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.02.2023 |
Оприлюднено | 27.02.2023 |
Номер документу | 109184060 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів |
Адмінправопорушення
Полтавський апеляційний суд
Пікуль В. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні