Рішення від 23.02.2023 по справі 344/386/22

Справа № 344/386/22

Провадження № 2/344/446/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Польської М.В.,

секретаря Федоришин М.З., Мациборка С.Я.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача 3 Рябоконь В.І.,

представника відповідача 4 Гриньків І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в режимі відеоконференцзв`язку в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ТОВ «Укравтотрейд Груп», Територіального сервісного центру №7141, Територіального сервісного центру МВС №2641 про визнання недійсним Договору комісії №7449/21/011945 від 02.06.2021р., визнання недійсним Договору купівлі-продажу транспортного засобу №7849/21/011945 від 02.06.2021р., зобов`язати Територіальний сервісний центр №7141 скасувати державну реєстрацію автомобіля; зобов`язати Територіальний сервісний центр МВС №2641 провести (поновити) державну реєстрацію автомобіля за ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся у січні 2022р. до суду з позовом до ОСОБА_3 , ТОВ «Укравтотрейд Груп», Територіального сервісного центру №7141, Територіального сервісного центру МВС №2641 про визнання недійсним Договору комісії №7449/21/011945 від 02.06.2021р., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Автотрейд Груп»; визнання недійсним Договору купівлі-продажу транспортного засобу №7849/21/011945 від 02.06.2021р. щодо продажу автомобіля марки RENAULT MEGANE, 2011р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , укладеного між ТОВ «Автотрейд Груп» та ОСОБА_3 ; зобов`язати Територіальний сервісний центр №7141 скасувати державну реєстрацію автомобіля RENAULT MEGANE, 2011р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 ; зобов`язати Територіальний сервісний центр МВС №2641 провести державну реєстрацію (поновити) автомобіля марки RENAULT MEGANE, 2011р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 за ОСОБА_2 .

Позов обґрунтовано тим, що 11.05.2021р. згідно договору оренди автомобіля, позивач надав особі, яка пред`явила паспорт на ім`я ОСОБА_4 в оренду автомобіль марки RENAULT MEGANE, 2011р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . Автомобіль повернуто не було, натомість орендарем було знято автомобіль належний позивачу з обліку та зареєстровано в Черкаській області, про що повідомлено правоохоронні органи. Паспорт пред`явлений під час укладення договору оренди на ім`я ОСОБА_4 визнано недійсним. Невстановлена особа підробила від імені позивача Договір комісії за №7449/21/011945 від 02.06.2021р. (встановлено експертизою в кримінальному провадженні), укладеного нібито між ОСОБА_2 та ТОВ «Автотрейд Груп», на право продажу автомобіля. В подальшому ТОВ «Автотрейд Груп» уклало Договір купівлі-продажу транспортного засобу №7849/21/011945 від 02.06.2021р., за умовами якого автомобіль перейшов до ОСОБА_3 , який провів перереєстрацію ТЗ та отримав на ТЗ реєстраційний номер НОМЕР_3 . Зважаючи на це, на підставі ст.16,202,203,207,215,230 ЦК України слід позов задовольнити.

02.02.2022р. від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області надійшов відзив, в якому зазначено, що Територіальний сервісний центр МВС №2641 є структурним відокремленим підрозділом Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Івано-Франківській області, без статусу юридичної особи. Даний ТЗ був зареєстрований ТСЦ МВС №2641 саме за позивачем 03.09.2019р., а 08.06.2021р. перереєстрований на ОСОБА_3 в ТСЦ №7141. Отже, відповідач4 не вчиняв жодних дій щодо ТЗ, що є предметом спірних відносин. У разі задоволення позову щодо визнання недійсними договорів та зобов`язання ТСЦ №7141 скасувати державну реєстрацію за іншою особою, позивач на підставі рішення суду зможе зареєструвати свій автомобіль в будь-якому сервісному центрі, а не тільки в ТСЦ МВС №2641. А тому, вимоги до даного відповідача є безпідставними.

07.02.2022р. від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області надійшов відзив, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнаються, будь-які вимоги до відповідача3 не пред`являються, а сам відповідач як ТСЦ №7141 не є належним відповідачем по даній справі, так як структурні підрозділи ТСЦ є без статусу юридичної особи, окрім того припинили свою діяльність ще 24.06.2020р., а Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Черкаській області, який при цьому не є відповідачем, також вже проводяться дії щодо і його ліквідації як юридичної особи. За матеріалами справи 08.06.2021р. набувач автомобіля ОСОБА_3 дійсно звернувся до ТСЦ №7141 РСЦ МВС в Черкаській області із заявою на правомірну перереєстрацію автомобіля, надавши договір купівлі-продажу транспортного засобу від 02.06.2021р. Для скасування державної реєстрації мають бути правові підстави передбачені п.40 Порядку та п.5.7 Інструкції.

Ухвалою суду від 22.06.2022р. закрито підготовче провадження.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Вважає, що відповідачі визначені стороною позивача вірно.

Відповідач1 ТОВ «Укравтотрейд Груп» в судові засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового розгляду справи за місцем реєстрації, відзив на позов не подавав.

Представник відповідача2 ОСОБА_3 адвокати Ковтун Ю.О., Руднічук Д.В. подавали клопотання про відкладення (а.с.75-82,102-103,204-206 т.1), за ухвалою на ВКЗ призначеного засідання на 26.01.2023р. адвокат не з`явився, про с/з 23.02.2023р. повідомлений телефонограмою однак вкотре не з`явився, сам ж відповідач2 завчасно отримував особисто повістки про судові засідання (а.с.98,124,148,162,232 т.1, а.с.17 т.2), однак не з`явився, відзив на позов ні відповідач ОСОБА_3 , ні його адвокат не подавали.

Представник Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Черкаській області (від відповідача3) в режимі відеоконференцзв`язку позов заперечив, просив відмовити з підстав зазначених у відзиві та наданих пояснень

Представник відповідача4 заперечив вимоги, просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення вимог частково, у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що за позивачем ОСОБА_2 з 03.09.2019р. було зареєстроване право власності на автомобіль марки RENAULT MEGANE, 2011р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 (а.с.11-12 т.1).

11.05.2021р. згідно письмового договору оренди автомобіля, позивач надав особі, яка пред`явила паспорт на ім`я ОСОБА_4 в оренду власний автомобіль марки RENAULT MEGANE, 2011р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , під визначену орендну плату, строком дії до 19.05.2021р., та іншими умовами договору (а.с.7-10 т.1), підписано Акт приймання-передачі до договору оренди.

Автомобіль позивачу повернуто особою на ім`я ОСОБА_4 не було у строки визначені договором, тобто протягом 8 днів користування, зазначивши причину несвоєчасного повернення те, що в салоні пролилась хімічна речовина. Натомість без жодного відома власника-орендодавця, цією особою, як зазначав представник позивача, було самостійно знято автомобіль належний позивачу з обліку, за нібито укладеними договором комісії з ТОВ «Автотрейд-Групп» та в подальшому укладеним договором купівлі-продажу, як наслідок зареєстрований такий в Черкаській області новим набувачем, про що позивачем повідомлено 09.06.2021р. правоохоронні органи, та розпочато досудове розслідування у відкритому кримінальному провадженні (а.с.13 т.1).

Під час досудового розслідування було встановлено, що невстановлена особа здійснила підробку від імені позивача підпису на правочині, а саме на Договору комісії №7449/21/011945 від 02.06.2021р. (що підтверджено експертизою в кримінальному провадженні щодо невідповідності підпису належного ОСОБА_2 ), укладеного нібито між ОСОБА_2 як комітентом та ТОВ «Автотрейд-Групп» в особі представника Кондратюка В.В., як комісіонером, на право продажу автомобіля (а.с.14-15 т.1).

Як слідує з висновку експертного дослідження від 10.11.2021р. (а.с.20-24 т.1) підпис від комітента у договорі комісії №7449/21/011945 від 02.06.2021р. та акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини від 02.06.2021р. виконано однією і тією ж особою. При порівнянні підпису у цих документах та підпису у зразках ОСОБА_2 встановлено їх несумісність по загальному виду, розміру, транскрипції. Тому вирішити поставлене питання на експертизу, не є можливим через несумісність таких досліджуваних підписів з підписами ОСОБА_2 у зразках.

Досудове розслідування в кримінальній справі триває і для з`ясування судом питань: чи паспорт фізичної особи, що пред`явлений під час укладення вказаного договору оренди ТЗ з позивачем, виданий на ім`я ОСОБА_4 , було визнано недійсним, а також чи встановлено матеріалами слідства пояснення ТОВ «Автотрейд-Групп» з яким укладався договір комісії, факт перевірки особи, яка представилась нібито ОСОБА_2 , то представником позивача надано лист РУП ГУНП від 08.02.2023р. (а.с.55-58 т.2), з якого вбачається, що паспорт номер НОМЕР_4 , виданий 14.09.2016р. на ім`я ОСОБА_4 за яким і укладався договір оренди (на підставі якого вибув оспорюваний ТЗ з володіння позивача) був ним втрачений шляхом випадкового спалювання дружиною разом з речами, про що він вказує в заяві від 06.02.2019р. Разом з тим, така інформація подана ОСОБА_4 не може відповідати дійсності, так як фактично такий паспорт був використаний в подальшому ним чи іншою особою (у разі згорання він не міг бути представлений позивачу або ж позивач взагалі не встановлював особу орендаря, а номер паспорта вказано орендарем в самому договорі), це й має встановити досудове розслідування у кримінальному провадженні.

В подальшому, ТОВ «Автотрейд Груп» в особі Кондратюк В.В. уклало з відповідачем ОСОБА_3 договір купівлі-продажу транспортного засобу №7849/21/011945 від 02.06.2021р. (а.с.16-18 т.1), за умовами якого автомобіль марки RENAULT MEGANE, 2011р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , перейшов до ОСОБА_3 , як покупця на умовах, визначених договором, і як наслідок новий власник провів перереєстрацію ТЗ та отримав реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Також, в кримінальному провадженні отримано пояснення від ОСОБА_3 , який пояснив події щодо купівлі даного автомобіля (а.с.25 т.1).

За ст.202,203,204,207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Підставою недійсності правочину за ст.215 цього кодексу є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як зазначено вище, позивач набув правомірно право власності на спірний автомобіль та за ст.316,319,321 ЦК України саме він мав право як на передачу в тимчасове користування (в оренду, що й було ним реалізовано), так і за власною волею на продаж, однак щодо відчуження він волі як стверджує позовна заява та пояснення сторони позивача не виявляв.

Так, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Разом з тим, за статтею 230 ЦК України, на яку посилався позивач, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Зважаючи, що позивач як власник ТЗ не висловлював своє право на відчуження автомобіля жодній особі чи передачу за договором комісії власного рухомого майна - автомобіля, а розпорядився тільки на тимчасове право користування таким, як встановлено матеріалами справи невідомій особі (хоча таким може бути саме ОСОБА_4 у разі проведення слідчої дії впізнання особи, яка укладала з позивачем договір оренди ТЗ, це вже повноваження органів слідства за клопотаннями потерпілого ОСОБА_2 ), яка не маючи права за підробленим підписом власника автомобіля розпорядилась поза волею власника цим ТЗ, а тому вимога про визнання недійсним Договору комісії №7449/21/011945 від 02.06.2021р., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Автотрейд Груп» підлягає до задоволення.

За ст.216,236 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Однак, що стосується вимоги визнання недійсним Договору купівлі-продажу транспортного засобу №7849/21/011945 від 02.06.2021р. щодо продажу автомобіля марки RENAULT MEGANE, 2011р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , укладеного між ТОВ «Автотрейд Груп» та ОСОБА_3 , то така не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

За ст.386 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Разом з тим, наступні договори укладені після договору, як визнано недійсним, не підлягають до визнання їх недійсними.

ЦК України передбачає випадки повернення майна власнику шляхом витребування з чужого незаконного володіння чи від добросовісного набувача.

Так, стаття 387 ЦК України передбачає право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння.

А за ст. 388 цього ж кодексу (яка стосується випадку, що трапився в подальшому після укладення недійсного правочину) чітко зазначає, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Спірний автомобіль, як встановлено судом у даній цивільній справі, вибув з володіння власника, не з його волі, іншим шляхом.

За ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Постанова ВС від 24.04.2020 у справі № 522/25151/14-ц зазначає, що підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності ) має існувати в момент вчинення правочину.

Застосування недійсності правочину як способу захисту викладено і в постанові КЦС ВС від 17.06.2021 в справі № 761/12692/17, а саме для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Наслідком підроблення підпису в договорі є його недійсність на підставі ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України. Окрема, така позиція була відображена ще в постанові Верховного Суду України від 22.04.2015 у справі № 6-48цс15, в якій Судова палата у цивільних справах переглянувши ухвалу ВССУ від 12.11.2014 у справі за позовом фізичної особи про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та витребування земельної ділянки, крім іншого, дійшла такого висновку: «Судам під час розгляду справи встановлено, що спірний договір, укладений від імені позивача, підписаний не ним, а іншою особою. Таким чином, спірний договір був укладений без волевиявлення ОСОБА_9, а тому суди дійшли правильного висновку про недійсність спірного договору на підставі частини третьої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України».

Вказана позиція щодо недійсності договору, підпис в якому здійснено іншою особою, ніж стороною договору (встановлення факту відсутності волевиявлення особи на укладення договору), знаходила своє неодноразове відтворення в подібних висновках Верховного Суду (наприклад, постанови від 11.06.2020 у справі № 141/875/17-ц, від 19.05.2020 у справі № 624/600/16-ц, від 03.07.2019 у справі № 201/13235/15-ц, від 11.06.2018 у справі № 916/613/17 та ін.).

Разом з тим правові наслідки недійсності правочину, в тому числі з підстав установлення факту відсутності волевиявлення особи на його укладення, чітко унормовані ст. 216 ЦК України, відповідно до абз. 2 ч. 1 якої, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину тощо.

При цьому суди, дійшовши висновку про доведеність позовних вимог у частині недійсності договору (внаслідок його підписання невстановленою особою), також задовольняли позовні вимоги, пов`язані з його недійсністю, як наприклад, зобов`язання повернути майно власнику (постанова Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 479/1049/16-ц).

Водночас, слід зазначити, що така позиція стосується реституції, а в спірних правовідносинах не є вірним застосування реституції (вимога №2 та №4), так як відбулося після укладення недійсного правочину договору комісії від 02.06.2021р., наступні дії по укладенню договору купівлі-продажу, який не визнано судом недійсним з підстав зазначених вище.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом у разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Суд зазначає, що обрані позивачем способи захисту прав по цій справі не в повній мірі, за винятком вимоги першої яка задоволена судом, є ефективними та належними.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст. 13 Конвенції, передбачено: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження». У розвиток положень цієї статті Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також наголошує на необхідності оцінки ефективності обраного зацікавленою особою способу захисту. Зокрема, у пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v . the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. У пункті 75 рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) суд зазначає, що засіб захисту, котрий вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним», як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

У силу положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Жодних обтяжень на час придбання відповідачем2 даного транспортного засобу у відповідача1 не було. Вимоги щодо відповідача1,2 стосуються виключно в частині визнання недійсним Договору купівлі-продажу транспортного засобу №7849/21/011945 від 02.06.2021р. щодо продажу автомобіля марки RENAULT MEGANE, 2011р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , укладеного між ТОВ «Автотрейд Груп» та ОСОБА_3 . Зважаючи на практику ВС та норми ЦК України ці вимоги (за №2, а також і №3) є невірним способом захисту та не підлягають до задоволення. Так, вимога про зобов`язання ТСЦ №7141 Черкаської області (неюридичної особи) скасувати державну реєстрацію автомобіля RENAULT MEGANE, 2011р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 за громадянином ОСОБА_3 , то дана вимога є похідною від вимоги визнання недійсним Договору купівлі-продажу транспортного засобу №7849/21/011945 від 02.06.2021р., тому теж до задоволення не підлягає, окрім того такі пред`явлені до неналежного відповідача не юридичної особи.

Звідси, невірний спосіб захисту обрано щодо визнання недійсним наступного договору та як наслідок скасування державної реєстрації за новим власником. При цьому, позивач не ставив вимоги повернення майна від добросовісного володільця, як спосіб захисту права визначеного ЦК України.

При цьому, за ст.400 ЦК України обов`язок недобросовісного володільця негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності чи інше право або яка є добросовісним володільцем Недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна. В цьому спорі, таким недобросовісним володільцем є невстановлена слідством особа, яка укладала з позивачем договір оренди автомобіля, та в подальшому скористалась укладенням договору комісії, який визнаний судом недійсним.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ТРЦ МВС №2641 в Івано-Франківській області (не юридичної особи) вчинити дії провести державну реєстрацію (поновити) автомобіля RENAULT MEGANE, 2011р.в., сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 за позивачем ОСОБА_2 , то представник Регіонального сервісного центру вірно зазначив, що такі вимоги є передчасні, оскільки перереєстрація автомобіля врегульована Порядком, затвердженим постановою КМУ від 07.09.1998р. №1388 (зокрема пп.3,8,15,41), але є наявними на даний час обтяження, а згода обтяжувача позивачем при зверненні на перереєстрацію автомобіля не була надана. Окрім того, вимога подана до неюридичної особи безпідставно, відповідача іншого позивач не заявляв.

Так, згідно Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998р. №1388 зі змінами та доповненнями (пп. 8,15,41) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Після проведення перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться запис щодо наявності або відсутності відомостей про розшук, арешт, заборону на зняття з обліку та/або перереєстрацію, відомостей про обмеження відчуження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, відомостей про особу в Єдиному реєстрі боржників, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, імені, по батькові і дати.

Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

Перереєстрація на нового власника транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, здійснюється за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

Відтак, дії ТСЦ №2641 відповідають чинному законодавству і за відсутності будь якого обтяження можуть бути вчинені дії по перереєстрації ТЗ.

За таких обставин, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, враховуючи принципи справедливості та розумності, суд вважає обґрунтованою вимогу про визнання недійсним Договору комісії №7449/21/011945 від 02.06.2021р., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Автотрейд Груп», проте у задоволенні решти вимог слід відмовити. При цьому, позивач вправі звертатись до суду з іншими вимогами на захист своїх порушених прав.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК).

За вимогами ст.12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому зсіданні дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови від 18.12.2009 р. №11 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Судові витрати понесені позивачем, позивач залишив за собою.

На підставі наведеного та ст.ст. ст.202,203,204,215,207,230,316,319,321,386-388 ЦК України, Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою КМУ від 07.09.1998р. №1388, керуючись ст.ст. 10-13, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним Договір комісії №7449/21/011945 від 02.06.2021р., що укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «Автотрейд Груп».

В задоволенні решта вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24 лютого 2023р.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА