Рішення

від 21.02.2023 по справі 355/1346/22

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 355/1346/22

Провадження № 2/355/204/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2023 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого суддіТроценко Т. А.

за участю секретаряЛіберацької Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Березанської міської ради Київської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_2 , після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної частки (паю), що перебувала у колективній власності КСП «Хмельовик» розміром 33, 3 умовних кадастрових гектари, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН334554, виданого Баришівською районною державною адміністрацією 12. 03. 2001 року.

У встановлений законом термін вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, і 06. 10. 2006 року отримала свідоцтво про спадщину № 2931, на підставі якого їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 2,4717 га кадастровий номер 3220288700:25:062:0540.

28. 08. 2008 року Яблунівською сільською радою Баришівського району Київської області було винесене рішення № 180-20-05 про «Затвердження списку громадян, власників земельних сертифікатів на земельну частку (пай) згідно схеми розпаювання багаторічних насаджень», проте у списку власників сертифікатів на земельну частку (пай), яке є додатком до рішення, прізвища ОСОБА_2 відсутнє, оскільки він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не оформив і не отримав правовстановлюючий документ на вищевказану земельну ділянку відповідно до сертифікату серії РН334554.

Вважає, що законні права ОСОБА_2 були порушені, і просить визнати за нею право власності на земельну частку (пай) № 55а площею 0,7781 га кадастровий номер 3220288700:25:092:0021 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва під багаторічними насадженнями (садами), що розташована в межах Яблунівського старостинського округу Броварського району Київської області відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН334554, виданого Баришівською районною державною адміністрацією 12. 03. 2001 року в порядку спадкування за заповітом після смерті діда ОСОБА_2 .

Вказала, що вона звернулася до нотаріуса із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , проте нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з відсутністю документів, що посвідчують право власності на спадкове майно.

В судове засідання позивачка не з`явилася, про дату слухання справи повідомлена належним чином, у заяві просить розглядати справу за її відсутності на підставі наявних доказів, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Березанської міської ради Київської області до суду не з`явився, надав суду заяву, у якій просить розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Переяслав Хмельницький Київської області помер ОСОБА_2 .

Після його смерті було заведена спадкова справа № 231, ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті діда ОСОБА_2 , виданого 06. 10. 2006 року державним нотаріусом Переяслав Хмельницької міської державної контори, реєстр № 2931, що підтверджується копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Позивачка вказує, що за життя ОСОБА_2 мав право на земельну частку (пай), що перебувала у колективній власності КСП «Хмельовик» розміром 33, 3 умовних кадастрових гектари, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН334554, виданим Баришівською районною державною адміністрацією 12. 03. 2001 року, проте за життя не оформив правовстановлюючий документ на неї, і у списку - додатку до рішення Яблунівської сільської ради Баришівського району Київської області № 180-20-05 від 28. 08. 2008 року про «Затвердження списку громадян, власників земельних сертифікатів на земельну частку (пай) згідно схеми розпаювання багаторічних насаджень» не була включений, що порушує права померлого.

Оскільки після смерті ОСОБА_2 вона вже отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на іншу земельну ділянку, тому просить визнати за нею право власності на і земельну ділянку, на яку померлий ОСОБА_2 мав право за життя згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), але не оформив на неї право власності.

Проте суд не може погодитися з вимогами позивачки, виходячи з такого.

Згідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі і пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Тобто, відповідно до цього право на земельну частку (пай) набувається за наявності двох обставин: 1) особа є членом КСП; 2) КСП отримало державний акт на право колективної власності на землю, і особу внесено до списку осіб, що додається до нього.

При цьому на момент набуття права на земельну частку (пай) не впливає факт отримання чи не отримання сертифіката на право на земельну частку (пай), оскільки його видача лише документально фіксує право особи на ідеальну земельну частку (пай), яке вона отримує з часу одержання КСП державного акту на право колективної власності на землю.

Такої позиції притримувалася і Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України при видачі листа ВСУ від 01. 09. 2003 року.

Таким чином, право на земельну частку (пай) виникає у члена КСП з моменту одержання цим підприємством державного акту на право колективної власності на землю.

Позивачка не надала суду доказів того, коли саме КСП «Хмельовик» отримало державний акт на право колективної власності на землю, та чи містилося в ньому прізвище ОСОБА_2 , оскільки тільки після цього можливо визначитися, чи порушено було право останнього на одержання земельної частки (паю).

Посилання лише на те, що ОСОБА_2 у свій час отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) не означає автоматичного набуття на нього права власності на земельну ділянку з підстав, які були вказані вище, а отже спадкоємиця за законом не може спадкувати те, що не належало спадкодавцю за життя.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні вимоги містяться і у ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Правила ч. 1 ст. 76 ЦПК України встановлюють, що доказами є будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 77 цього ж Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Таким чином, не зважаючи на визнання позову відповідачем, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені бути не можуть у зв`язку з їх невідповідністю чинному законодавству України.

Керуючись ст. ст. 1217,1223 ЦК України, ст. ст. 12,76,77, 258, 263 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24. 02. 2023 року.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко