Рішення

від 23.11.2022 по справі 757/46664/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46664/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 року

Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Головко Ю.Г.,

за участю секретаря судових засідань Солонухи Д.Л.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю разом із спадкодавцем, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю разом із спадкодавцем, заінтересована особа - Київська міська рада. В своїй заяві просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 з 2011 року до 03.03.2017.

Вимоги заяви обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві помер ОСОБА_4 , чоловік ОСОБА_3 , з яким вона постійно проживала однією сім`єю, не менше п`яти років до дня відкриття спадщини.

За заявою ОСОБА_3 від 07.03.2017 Двадцять першою київською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу № 211/2017, що підтверджується довідкою, а також Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 47541214.

ОСОБА_3 , прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , з яким проживала однією сім`єю як подружжя у незареєстрованому шлюбі, але не оформила своїх спадкових прав.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 27.06.1995 офіційно розірвали свій шлюб, проте, фактично в сім`ї нічого не змінилось і вони продовжили спільне проживання однією сім`єю та ведення спільного господарства аж до дня його смерті.

ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом майна ОСОБА_3 , після смерті якої звернувся до нотаріуса з метою відкриття спадкової справи та належного оформлення своїх спадкових прав.

Проте, державний нотаріус Двадцять першої київської державної нотаріальної контори Шовкошитня В. В. надала ОСОБА_2 роз`яснення щодо необхідності звернення до суду, оскільки у нього, як спадкоємця відсутні документи, що підтверджують родинні стосунки між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

На даний час відсутність факту постійного проживання із спадкодавцем позбавляє ОСОБА_2 права отримати у встановленому законом порядку спадщину.

Враховуючи зазначене, заявник просить суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 терміном не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.03.2021 заяву залишено без розгляду, з тих підстав, що у справі наявний спір про право, а також суд звернув увагу на те, що серед юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом в порядку окремого провадження та визначені законодавцем, відсутній факт про встановлення тотожності особи.

Постановою Київського апеляційного суду від 04.10.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15.03.2021 скасовано, та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 15.04.2022 суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т. В. заявила самовідвід у справі за заявою ОСОБА_2 , та матеріали цивільної справи передано до канцелярії суду для проведення повторного авторозподілу.

Згідно Розпорядження керівника апарату Печерського районного суду м. Києва Ліннік Н. В. № 126 від 01.07.2022 справу № 757/46664/20-ц призначено до проведення повторного автоматизованого розподілу у зв`язку з постановленням ухвали про самовідвід судді.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2022, справу передано для розгляду судді Головко Ю. Г.

31.08.2022 цивільна справа № 757/46664/20-ц прийнята суддею Головко Ю.Г. до провадження та призначена до судового розгляду за правилами окремого позовного провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.03.2021 задоволено клопотання адвоката Падалко О. Ю. про витребування доказів.

На виконання постановленої ухвали суду, з Двадцять першої київської державної нотаріальної контори надійшли належним чином завірені копії документів, а саме: матеріали спадкової справи № 350-2018, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та матеріали спадкової справи № 211/2017 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні представник заявника - адвокат Падалко О. Ю., вимоги заяви підтримала та просила задовольнити, посилаючись на викладені в заяві обставини.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтвердила факт проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сім`єю як подружжя не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Заінтересовані особи пояснень щодо заяви ОСОБА_2 до матеріалів справи не подали.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 згідно заповіту від 07.09.2005, який посвідчено державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Подаваленко М.С.

Спадкодавець ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 видане Виконавчим комітетом Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, актовий запис № 21 від 22.03.2018.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві помер ОСОБА_4 , чоловік ОСОБА_3 , з яким вона постійно проживала однією сім`єю.

За заявою ОСОБА_3 від 07.03.2017 Двадцять першою київською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу № 211/2017, що підтверджується довідкою, а також Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 47541214.

ОСОБА_3 , прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , з яким проживала однією сім`єю як подружжя у незареєстрованому шлюбі, але не оформила своїх спадкових прав.

Після смерті ОСОБА_4 заяв про прийняття спадщини, крім ОСОБА_3 ніхто не подавав.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвали свій шлюб 27.06.1995, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 27.06.1995, актовий запис №862.

09.09.1997 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом приватизували житло, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим відділом приватизації Ватутінської районної держадміністрації, згідно із розпорядженням (наказом) № 3016. Їм на праві приватної спільної власності належала в рівних долях квартира АДРЕСА_1 .

Станом на червень 2014 року, і ОСОБА_3 , і ОСОБА_4 були зареєстровані в однокімнатній квартирі загальною площею 28, 5 м. кв. Іншого житла вони не мали.

Дані факти свідчать про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали разом в однокімнатній квартирі до смерті ОСОБА_4 .

Крім одного місця проживання, факт спільного проживання та ведення спільного господарства, взаємопіклування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується спільними фотографіями, оригінали яких оглянуто судом та підтверджено показаннями свідків.

Свідок ОСОБА_5 надав показання, що знав ОСОБА_4 більше двадцяти років, вони працювали певний час разом, потім близько дружили, святкували сімейні свята, рибалили разом. Повідомив суд, що знав про офіційне розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , оскільки останній перебував у черзі для отримання житла.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають у будинку АДРЕСА_2 та були сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , сприймали останніх як сім`ю.

Свідок ОСОБА_8 повідомив, що є племінником ОСОБА_3 , а заявник у цій справі - його син. Зазначив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мали своїх дітей, часто приїздили на сімейні свята до них у с. Требухів Київської області. Продемонстрував суду фото родини зроблені у 1997, 2014-16 роках, на яких в тому числі зображені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Крім того, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 пояснили та кожен окремо підтвердили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, піклувалися один про одного, разом купували продукти харчування в крамницях, разом ходили до аптеки за необхідними ліками, прогулювались у дворі будинку та вели спільне господарство.

Після смерті ОСОБА_3 , за заявою ОСОБА_2 від 15.05.2018, Двадцять першою київською державною нотаріальною конторою було відкрито спадкову справу №350/2018, що підтверджується довідкою № 2352/02-14/350-2018 від 15.05.2018.

Роз`яснено ОСОБА_2 щодо необхідності звернення до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім`ю, оскільки у нього, як спадкоємця відсутні документи, що підтверджують родинні стосунки між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За нормами ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку, що не можуть розглядатися в порядку окремого провадження заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, якщо чинним законодавством передбачений інший порядок його встановлення.

У своїй заяві ОСОБА_2 просить суд встановити факт, який породжує юридичні наслідки, встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно для оформлення спадщини. При цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення такого факту, а також його встановлення не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Відповідно до ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Статтею 3 Сімейного кодекс України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Таким чином, для встановлення факту проживання однією сім`єю, тобто доведення існування передбачених ст. 1264 ЦК України підстав для визнання особи спадкоємцем четвертої черги, необхідні докази, які доводили б у всій сукупності факти щодо ведення особами спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, спільних витрат, взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Суд, вивчивши заяву ОСОБА_2 , матеріали справи, вислухавши пояснення представника заявника, показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, знаходить необхідним заяву задовольнити, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено юридичний факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 з 2011 до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Обставини, які б спростовували зазначені факти, судом не здобуто.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 89, 247, 258-259, 293-294, 315 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю разом із спадкодавцем - задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - с. Требухів, Броварський район, Київської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження село Червоноармійське, Болградського району, Одеської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю. Г. Головко