Ухвала

від 20.02.2023 по справі 760/3789/23

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/3789/23 1-кс/760/1908/23

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2023 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні від24жовтня 2022 року № 42022100000000538, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_2 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000538 від 24 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.

В ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва, було виявлено та вилучено майно, яке 27 січня 2023 року постановою детектива відділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері Підрозділу детективів (на правах Управління) територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській області в межах кримінального провадження № 42022100000000538 визнано речовими доказами.

Ураховуючи вищевикладене, з метою забезпечення кримінального провадження, збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховання, пошкодження, знищення та відчуження, виникла необхідність у накладенні арешту на майно.

Протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 17 лютого 2023 року для розгляду зазначеного клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 та передано відповідні матеріали.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не відповідає вимогам статей 170, 171 КПК України.

Згідно з пунктом 7 частини другоїстатті 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Частиною першою статті 170КПКУкраїни визначено, щоарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

За правилами частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Відповідно достатті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

У клопотанні прокурора зазначено, що арешт необхідно накласти з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається з матеріалів зазначеного клопотання детективами Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у м. Києві та Київській облсаті здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022100000000538 від 24 жовтня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що громадянин рф, ОСОБА_3 з метою ухилення від можливого застосування санкцій організував створення ТОВ «Щебторг» (код ЄДРПОУ 42959566), ТОВ «АС Граніт» (код ЄДРПОУ 41373222) та ТОВ«Укргранітпостач» (код ЄДРПОУ 39425475), які займаються видобутком та реалізацією щебню, піску та щебнево-піскової сумiшi iз порушенням вимог чинного законодавства, номінальними керівниками та бенефіціарами яких призначив підконтрольних йому громадян України.

Вказані підприємства створені з метою документального підтвердження походження щебню та піску. Щебнево-піскова продукція реалізується в більшій частині за готівку, з порушенням вимог чинного законодавства щодо оподаткування операцій з продажу, а частково офіційно з наданням підроблених документів про походження продукції. Орієнтовна вартість незаконно видобутих та реалізованих корисних копалин протягом 2019-2022 років становить приблизно 25 млн грн. Сума несплаченого податку на додану вартість становить 2 828 867 грн., податку на прибуток 2 570 270, що встановлено висновком економічного дослідження № 22/12/22-1 вiд 30 грудня 2022 року.

У клопотанні вказано про те, що під час обшуку нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, КЕВРЗ, садове товариство, вул. Пісчана 37, яке використовується ТОВ «Щебторг», ТОВ «АС Граніт» та ТОВ «Укргранітпостач», було виявлено та вилучено предмети та речі, які, на думку органу досудового розслідування, містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, перелік яких зазначений у протоколі обшуку від 27січня 2023 року (а.с.19), зокрема: предмет схожий на жіночу сумку чорно-сірого кольору з металевою ручкою всередині якого виявлені (вшиті під оббивку) предмети схожі на спеціальний технічний засіб для негласного зняття інформації без зазначення серійного номеру; предмет за зовнішніми ознаками схожий на пристрій для відстрілу гумових куль марки Форт-12Р 9мм, із серійним номером НОМЕР_1 чорного кольору та два пустих магазина до нього без серійних номерів.

Постановою детектива відділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері Підрозділу детективів (на правах Управління) територіального управління БЕБ у м.Києві та Київській області ОСОБА_4 вилучені під час обшуку за адресою: м м. Київ, КЕВРЗ, садове товариство, вул. Пісчана 37, вказані вище предмети та речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42022100000000538 від 24 жовтня 2022 року.

Однак, у порушення вимог пункту 1 частини другої статті 171 КПК України, у клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності арешту майна з огляду на те, що метою його застосування є збереження речових доказів, зокрема щодо відповідності такого майна критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, а також не обґрунтовано на підтвердження яких фактів та обставин воно слугуватиме речовим доказом у зазначеному кримінальному провадженні.

При цьому, сама постанова про визнання речовими доказами, виходячи з її змісту є формальною. В ній взагалі не зазначено, чому сторона обвинувачення вирішила, що це майно відповідає критеріям, передбаченим статті 98 КПК України. Які саме відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, містять вилучені під час обшуку предмети, які визнані речовими доказами і на які прокурор просить накласти арешт.

Крім того, згідно з частинами першою, другою статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду,за участюслідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншоговласника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Правовий аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що питання про арешт тимчасово вилученого майна має розглядатисьз обов`язковим повідомленням власника відповідного майна.

Проте, наразіклопотанняпро арешт майнане містить відповідних відомостей,що унеможливлює призначення відповідного клопотання до розгляду з дотриманням зазначених вимог закону.

Відповідно до частини третьої статті 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті171цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин, оскільки клопотання подано без додержання вимог статті 171 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути його прокурору на підставі частини третьої статті 173 КПК України для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні від24жовтня 2022 року №42022100000000538, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків сімдесят двігодини з моменту отримання копії ухвали прокурором для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1