Ухвала

від 23.02.2023 по справі 306/2205/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 306/2205/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря: ОСОБА_4 ,

за участі прокурора ОСОБА_5 , представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/591/22 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 листопада 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 листопада 2022 року задоволено клопотання заступника керівника окружної прокуратури начальника Свалявського відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_10 про арешт майна в кримінальному провадженні 12022071150000395 від 02.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Накладено арештна належне ОСОБА_9 , мешканці АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві приватної власності нерухоме майно, а саме земельні ділянки та житлові будинки.

Заборонеено відчуження та розпорядження вищевказаним нерухомим майном.

Прокурор звернувся в суд із вищезгаданим клопотанням, посилаючись на те, що під час розгляду матеріалів, зареєстрованих в ІТС ІПНП ВП №1 Мукачівського РУП за №3541 від 26.10.2022 року по зверненню громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з`ясовано, що громадянка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_3 , зловживаючи довірою ОСОБА_11 , заволоділа його грошовими коштами.

Зазначає, що з показань допитаного у якості потерпілого ОСОБА_11 , останній повідомив, що в 2012 році він, на підставі усної домовленості з ОСОБА_9 у співвідношенні вкладу грошовими коштами по 50 відсотків домовилися про будівництво відпочинкового комплексу (спорудження котеджів) в селі Яківське, Свалявського району, Закарпатської області, який в подальшому отримав назву « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Згідно домовленості, з метою отримання доходу, на земельній ділянці загальною площею 0,21492 га, яка на той час належала батьку ОСОБА_9 вони побудують сім окремих будиночків (котеджів). Отриманий дохід планували ділити рівними частками між ними. Починаючи із 2013 року, на будівництво даного відпочинкового комплексу потерпілий витратив грошові кошти в загальній сумі 311 730 тисяч доларів США, 2642317,42 гривень та 4388 Євро, які передавав готівкою через своїх знайомих ОСОБА_9 . Відповідно до домовленості, в кінці кожного року, починаючи із 2013 року, ОСОБА_9 розробляла фінансовий звіт, у якому вказувала всі витрати на будівництво даного відпочинкового комплексу, прибутки та в кінці виводила суму чистого доходу, який ділився рівними частинами між нею та потерпілим. Для зручності будівництва будинків для відпочинку та подальшого поділу їх в натурі рівними частинами було вирішено питання між потерпілим ОСОБА_11 і ОСОБА_9 про поділ наявної земельної ділянки, загальною площею 0,21492 га, на 7-м окремих ділянок із присвоєнням їм нових кадастрових номерів. Після цього дану земельну ділянку було розподілено на 7-м окремих земельних ділянок із кадастровими номерами: 2124084200:07:001:0022, площа якої складає 0,0433 га; 2124084200:07:001:0021, площа якої складає 0,0371 га; 2124084200:07:001:0020, площа якої складає 0,0299 га; 2124084200:07:001:0019, площа якої складає 0,0389 га; 2124084200:07:001:0012, площа якої складає 0,0189 га; 2124084200:07:001:0011, площа якої складає 0,0242 га; 2124084200:07:001:0010, площа якої складає 0,0269 га.

На даних земельних ділянках було побудовано 7-м окремих житлових будинків під АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7 , загальною площею 187 кв.м.; АДРЕСА_8 ; АДРЕСА_9 загальною площею 250,7 кв.м., за адресою АДРЕСА_10 ; та АДРЕСА_11 .

Усі зазначені земельні ділянки з житловими будинками, що розташовувалися на них, було оформлено на батька ОСОБА_9 який, без відома потерпілого ОСОБА_11 шість ділянок з будинками подарував останній, а земельну ділянку з кадастровим номером 2124084200:07:001:0022, загальною площею 0,0433 га, та житловий будинок під АДРЕСА_11 ОСОБА_9 . Отримала у спадок після смерті батька.

За версією досудового розслідування, ОСОБА_9 , ввівши в оману потерпілого ОСОБА_11 , який являвся співвласником вище перерахованого майна, фактично заволоділа його грошовими коштами та належним останньому майном, шляхом переоформлення вказаної нерухомості на своє ім`я.

Також проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 має у своєму володінні земельні ділянки, що розташовані за адресою: с. Яківське, урочище «Лаз» з кадастровими номерами: 2124084205:02:001:0016, загальною площею 0,2635 га; 2124084200:07:001:0025, загальною площею 0,2163 га; 2124084200:07:001:0029, загальною площею 0,2116 га; 2124084200:07:001:0042, загальною площею 0,1541 га; 2124084200:07:001:0053, загальною площею 0,1822 га; 2124084200:07:001:0054, загальною площею 0,1527 га; 2124084200:07:001:0055, загальною площею 0,0995 га; 2124084200:07:001:0026, загальною площею 0,3197 га; 2124084200:07:001:0070, загальною площею 0,341 га; 2124084200:07:001:0076, загальною площею 0,2001 га; 2124084200:07:001:0077, загальною площею 0,0819 га, за адресою с. Яківське, урочище «Камінець», Мукачівського району.

Як вбачається з даних протоколу допиту потерпілого, вищевказані земельні ділянки були придбані ОСОБА_9 у співвідношенні грошовими коштами по 50 відсотків із кожної сторони разом з ОСОБА_12 .

Клопотання мотивував тим, що вищевказане нерухоме майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, з метоюзабезпечення збереження речових доказів, недопущення пошкодження,відчуження, перепродажі майна, а також подальшого відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення,виникає необхідність у накладанні арешту на зазначене у клопотанні нерухоме майно.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 , який діє в інтересах ОСОБА_9 , вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою у задоволенні клопотання про накладення арешту відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги, представника ОСОБА_7 прокурора, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення колегія суддів бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів.

Так, за змістом конституційних норм та положень кримінального процесуального законодавства тягар доведеності обґрунтованості тверджень клопотань про необхідність накладення арешту на майно, покладений на органи досудового розслідування, - ініціаторів клопотань та прокурора.

Відповідно до ч.1ст.131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогамист. ст.170-173 цього Кодексу.

До компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно знаряддям чи предметом злочину, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею правомірно накладене на нього арешт як на речовий доказ.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

З матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий суддя у відповідності до вимог ст. ст.170-173КПК України з`ясував обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, в тому числі належно перевірив наведені в клопотанні слідчого доводи про наявність підстав для накладення арешту на майно.

З матеріалів клопотання вбачається, що вищевказане майно, визнано речовим доказом в кримінальному провадженні № 12022071150000395, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.11.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали провадження містять достатньо даних вважати, що вказане у клопотанні майно є об`єктом вчинення кримінального правопорушення, яке залучено до матеріалів кримінального провадження як речові докази, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав для прокурора звертатись з клопотанням про арешт майна, та обґрунтованих підстав для слідчого судді накласти арешт на таке майно, з огляду на те, що таке майно підпадає під критерії, визначені положеннямист.98 КПК України, тому доводи апеляційної скарги з приводу безпідставності накладення арешту на це майно є необґрунтованими, оскількивідповідність арештованого майна критеріям, визначеним ст.98 КПК України підтверджується матеріалами клопотання.

В контексті зазначеної норми закону апеляційний суд вважає, що прокурором належним чином у своєму клопотанні доведено необхідність арешту тимчасово вилученого майна у даному кримінальному провадженні, а також наявність ризиків, що обумовлює його арешт, а слідчим суддею встановлено необхідність такого арешту майна.

Разом з цим колегія суддів зазначає, що власникам або володільцям майна слід врахувати положення абз. 2 ч.1 ст. 174 КПК, згідно до яких арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вонидоведуть,що вподальшому застосуванніцього заходувідпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а ухвала слідчого суддіСвалявського районного суду Закарпатської області від 17 листопада 2022 рокупро арешт майна є законною, обґрунтованою і вмотивованою, та відповідає вимогам ст. 370 КПК.

Керуючись ст.ст.176-179,183,194,376,404,405,407,418,419,422КПКУкраїни,апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 листопада 2022 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді