Ухвала

від 24.02.2023 по справі 420/24283/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24283/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Саф`яніської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Саф`яніської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.01.2022 року (а.с. 184-190, том 1), просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ряди Ізмаїльського району Одеської області 8-го скликання 9 сесії № 1518-VIII від 12.08.2021 року «Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області»;

зобов`язати Саф`янівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0012, 5122083600:01:002:0551, 5122083600:01:002:0548, 5122083600:01:002:0013 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області;

визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1045-VІІІ від 30 червня 2021 року «Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району»;

визнати протиправним та скасувати рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року №2016-VІІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області»;

судові витрати, в тому числі сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу по даній справі стягнути з відповідача на користь позивача;

зобов`язати відповідача надати звіт про виконання рішення суду по даній справі у строки встановлені судом в порядку ст. 382 КАС України.

Позов мотивований тим, що 25.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області з клопотанням, відповідно до вимог Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 93 ч. 2, 123, 124 ч.1 Земельного кодексу України, ст.25 Закону України «Про землеустрій», про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0012, 5122083600:01:002:0551, 5122083600:01:002:0548, 5122083600:01:002:0013 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу. Вказане клопотання відповідач одержав 29.06.2021 року.

У відповідь на даний запит ОСОБА_1 одержав лист, яким відповідач направив йому рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 8-го скликання 9 сесії № 1518-VIII від 12.08.2021 року «Про відмову у наданні дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області».

У подальшому позивач дізнався, що рішенням Саф`янівської сільської ради №1045-VIII від 30.06.2021 року надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району.

Не погоджуючись із рішенням сільської ради від № 1518-VIII від 12.08.2021 року про відмову йому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а також із рішенням №1045-VIII від 30.06.2021 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою, на ту ж саме земельну ділянку, яку бажав отримати позивач, останній звернувся до суду з даним позовом.

Позивач посилається позицію Верховного Суду, що викладена в постанові від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а, згідно якої надання чи відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не тягне за собою юридичних наслідків для позивача, а є лише певним етапом у процесі передачі земельної ділянки у користування, реалізація якого може бути здійснена лише після затвердження розробленої документації із землеустрою.

Процесуальний рух справи

Ухвалою суду від 18 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін, згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України.

07 лютого 2022 року засобами електронного зв`язку до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатковими доказами (а.с. 1-87, том 2).

Відповідно до відзиву, відповідач позов не визнає, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на таке.

Як зазначає відповідач, 09 червня 2021 р. до Саф`янівської сільської ради звернувся гр. ОСОБА_2 із клопотанням при надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 20 га, яка розташована на території Саф`янівської сільської ради (за межами населеного пункту), в оренду, терміном на 7 років, для сінокосіння ти випасання худоби за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Зазначене клопотання Саф`янівською сільською радою було розглянуто на пленарному засіданні, яке відбулося 30.06.2021 року.

За результатами розгляду сільської радою було прийнято рішення №1045-VIII про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою.

26 липня 2021 р. гр. ОСОБА_2 звернувся до Саф`янівської сільської ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою.

Рішенням від 19.11.2021 р. №2016-VIII Саф`янівською сільською радою було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби.

На підставі вказаного рішення між Саф`янівською сільською радою та ОСОБА_2 30.11.2021 р. укладено договір оренди землі №42-ФО та гр. ОСОБА_2 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0033 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідач посилається на те, що при прийнятті вищевказаних рішень стосовно розгляду клопотань гр. ОСОБА_2 , сільська рада діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законом.

Що стосується розгляду звернень позивача, відповідач зазначив, що 29.06.2021 року до Саф`янівської сільської ради звернувся ОСОБА_1 із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0012, 5122083600:01:002:0551, 5122083600:01:002:0548, 5122083600:01:002:0013 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.

На наступній сесії, яка відбулася 30 червня 2021 р., клопотання гр. ОСОБА_1 не розглядалось, у зв`язку з тим, що проекти актів органів місцевого самоврядування, відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації (не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття).

Враховуючи, що клопотання позивача отримано за день до пленарного засідання ради та вже після засідання постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, розгляд зазначеного клопотання перенесено на наступне засідання ради, яке відбулося 12.08.2021 р.

Рішенням від 12.08.2021 р. №1518-VIII сільською радою було відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, на підставі п. 5 ст. 136 Земельного кодексу України.

Відповідач вказує, що позивачу відмовлено у наданні дозволу у зв`язку із внесенням бажаної ним до відведення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, щодо яких здійснюватимуться організаційні заходи з підготовки документів (лотів), та які після підготовки документів будуть виставлені на земельні торги.

На момент розгляду клопотання позивача до Саф`янівської сільської ради надійшли клопотання від інших громадян.

Проте, на момент прийняття рішення про надання дозволу гр. ОСОБА_2 від 30.06.2021 р., та на момент розгляду його клопотання, до Саф`янівської сільської ради не надходили клопотання від інших громадян щодо відведення у власність чи користування спірної земельної ділянки.

Рішення від 12.08.2021 р. №1518-УІІІ, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, прийнято пізніше ніж гр. ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, а отже дане рішення не розповсюджує свою дію на відносини між Саф`янівською сільською радою та ОСОБА_2 , адже вони виникли до його прийняття.

Відповідач зазначає, що Саф`янівська сільська рада була вимушена припинити підготовку документів (лоту) до продажу на земельних торгах права оренди на земельну ділянку, площею 20 га, у зв`язку з тим, що гр. ОСОБА_2 , після отримання рішення від 30.06.2021 р. №1045-VIII про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою, виготовлення відповідного проекту та присвоєння кадастрового номера спірній земельній ділянці, звернувся до Саф`янівської сільської ради із клопотанням про затвердження документації із землеустрою.

14 лютого 2022 року засобами електронного зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 92-97, том 2).

22 лютого 2022 року засобами електронного зв`язку відповідачем подані заперечення з додатками (а.с. 117-124, том 2).

22 лютого 2022 року до суду засобами електронного зв`язку надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 з додатками (а.с. 101-116, том 2).

Згідно пояснень третьої особи, ОСОБА_2 є користувачем земельних ділянок кадастровий номер 5122083600:01:002:0560 та 5122083600:01:002:0033. 09 червня 2021 року він звернувся до Саф`янівської сільської ради з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації земельній ділянці з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби та присвоєння кадастрових номерів цим двом земельним ділянкам. 26.07.2021 року надав Саф`янівській сільській раді розроблену документацію із землеустрою на цю земельну ділянку та витяг з ДЗК. Проект землеустрою затвердили.

Третя особа вказує, що на законних підставах набув право користування на земельну ділянку, тому підстав для скасування рішень сільської ради немає.

28 листопада 2022 року від відповідача засобами електронного зв`язку надійшло клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 131-135, том 2).

Клопотання мотивоване тим, що після затвердження гр. ОСОБА_2 проекту землеустрою та укладення між ним та сільською радою Договору оренди, спір набув приватноправового характеру та не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Відповідач вказує, що рішення Саф`янівської сільської ради №1045-VІІІ від 30.06.2021 року та №2016-VШ від 19.11.2021 р. фактично реалізовані та вичерпали свою дію, адже на оскаржувану земельну ділянку зареєстровано право оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 (копія витягу додається), тому що дана справа має вирішуватися за правилами цивільного судочинства. У своїх доводах відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду у постанові від 17.02.2021 р. у справі №813/1009/17.

29 листопада 2022 року засобами електронної пошти представником позивача подані заперечення на клопотання про закриття провадження у справі (а.с. 136-140, том 2).

У наданих запереченнях представник позивача вказує, що кожна заявлена у цьому позові вимога по своїй суті, стосується зобов`язання відповідача (суб`єкта владних повноважень) прийняти або скасувати своє рішення стосовно надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою. Зазначає, що Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а вказує, що надання чи відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - є лише певним етапом у процесі передачі земельної ділянки у власність (користування), реалізація якого може бути здійснена лише після затвердження розробленої документації із землеустрою. Оскільки рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року № 2016-VIII було прийнято з порушенням земельного законодавства з боку суб`єкта владних повноважень, з точки зору адміністративного судочинства, саме в порядку адміністративного провадження воно і має бути виправлено. Скасування рішення суб`єкта владних повноважень (Саф`янівської сільської ради) про затвердження проекту землеустрою - не аналогічно скасуванню права оренди ОСОБА_2 .

Як вважає представник позивача, задоволення позовних вимог дозволить виправити порушення земельного законодавства у публічно-правовій діяльності Саф`янівської сільської ради і дасть змогу поновити порушені права позивача. А також, дозволить позивачу продовжити законну, на його думку, процедуру набуття речових прав щодо спірної земельної ділянки. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками.

Представник позивач стверджує, що в рамках даного адміністративного провадження позивач жодним чином не оскаржує речове право третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 . В той же час, предметом даного спору є перевірка законності рішень Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, прийняття яких призвело до порушення прав ОСОБА_1 .

Розглянувши подані заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, а також клопотання відповідача про закриття провадження у справі, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області із клопотанням від 24.06.2021 року, у якому просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, комунальної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5122083600:01:002:0012, 5122083600:01:002:0551, 5122083600:01:002:0548, 5122083600:01:002:0013 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Саф`янівської сільської об`єднаної територіальної громади (раніше Матроської сільської ради) Ізмаїльського району Одеської області або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу.

Згідно штампу про реєстрацію вхідної кореспонденції Саф`янівської сільської ради, вказане клопотання зареєстроване 29.06.2021 року (а.с. 45, том 1).

Рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 9-ї сесії 8-го скликання від 12 серпня 2021 року №1518-VIII, за результатами розгляду клопотання гр. ОСОБА_1 вирішено: «Відмовити гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, у зв`язку із наявністю декількох заяв на бажану земельну ділянку та на підставі п.5 ст.136 Земельного кодексу України, відповідно до якого земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності, або права на них, виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися в користування до завершення торгів.» (а.с. 49, том 1).

Також судом встановлено, що рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 8-ї сесії 8-го скликання від 30 червня 2021 року №1045-VIII, за результатами розгляду клопотання гр. ОСОБА_2 , вирішено: надати дозвіл гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду терміном на 7 (сім) років земельної ділянки, орієнтовною площею 20 га, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області для сінокосіння та випасання худоби із земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Саф`янівської сільської ради (а.с. 31, том 2).

Рішенням Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області 11-ї сесії 8-го скликання від 19 листопада 2021 року №2016-VIII, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 5122083600:01:002:0033 гр. ОСОБА_2 в оренду терміном на 7 (сім) років для сінокосіння та випасання худоби, загальною площею 20,0000 га, розташованої на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Цим же рішенням надано гр. ОСОБА_2 в оренду терміном на 7 (сім) років земельну ділянку, кадастровий номер 5122083600:01:002:0033, загальною площею 20, 0000 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для сінокосіння та випасання худоби, розташовану на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (а.с. 71, том 2).

30 листопада 2021 року між Саф`янівською сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_2 (Орендар) укладено Договір оренди землі №42-ФО, предметом якого є надання в строкове платне користування земельної ділянки, кадастровий номер 5122083600:01:002:0033 (а.с. 196-204, том 1).

Відповідачем надано до суду Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, відповідно до якого право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0033 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за орендарем ОСОБА_2 (а.с. 134-135, том 2).

Таким чином, судом встановлено, що у третьої особи виникло речове право на земельну ділянку, кадастровий номер 5122083600:01:002:0033.

У свою чергу, позивач оскаржує рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1045-VIII від 30 червня 2021 року про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою, а також рішення від 19 листопада 2021 року №2016-VІІІ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 в оренду на 7 (сім) років для сінокосіння і випасання худоби, на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, оскільки також бажав отримати у користування цю земельну ділянку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що у цій справі виник спір про право, який стосується набутого третьою особою речового права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5122083600:01:002:0033.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Водночас, за визначенням термінів, наведених у ч. 1 ст. 4 КАС України:

адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1).

публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункт 2);

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 КАС України, адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ч.ч. 2-3, 16 ст. 123 Земельного кодексу України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

У свою чергу, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикційної належності спору, предметом якого є оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, у постановах від 21 березня 2018 року (справа № 536/233/16-ц), 24 квітня 2018 року (справа № 401/2400/16-ц), 30 травня 2018 року (справа № 826/5737/16), 19 червня 2018 року (справа № 922/864/17) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2021 року по справі №813/1009/17 також зазначено, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Однак, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

У відповідності з ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Абзац четвертий частини дванадцятої статті 123 Земельного кодексу України передбачає, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як встановлено судом, 01.12.2021 року право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5122083600:01:002:0033 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за орендарем ОСОБА_2 (а.с. 134-135, том 2).

Згідно фактичних обставин справи, позивач оспорює це право, оскільки також бажав отримати цю земельну ділянку в користування.

Отже, з моменту виникнення у третьої особи права на земельну ділянку істотно змінюється предмет спору, що впливає на предметну підсудність.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржений позивачем акт органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою, тобто рішення Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1045-VIII від 30 червня 2021 року про надання гр. ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою, був реалізований, вичерпав свою дію та став підставою для надання земельної ділянки в користування в установленому законом порядку.

Як було зазначено вище, відповідач рішенням від 19 листопада 2021 року №2016-VIII затвердив проект землеустрою та надав гр. ОСОБА_2 в оренду терміном на 7 (сім) років, земельну ділянку, кадастровий номер 5122083600:01:002:0033, загальною площею 20, 0000 га, із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для сінокосіння та випасання худоби, розташовану на території Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (а.с. 71, том 2).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 лютого 2021 року по справі №813/1009/17, ухваленій у подібних правовідносинах, зазначено, що після такого рішення (затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду) предметом перевірки стали не законність дій суб`єкта владних повноважень у питаннях надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а фактично правильність формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї.

Велика Палата Верховного Суду вважала, що якщо під час розгляду справи фактично відбулася зміна предмета спору настільки, що дії чи рішення суб`єкта владних повноважень вичерпали свою управлінську владну функцію, трансформувалися і насправді набули іншої природи правовідносин, на які правила адміністративного судочинства не поширюються, то у такому випадку адміністративний суд повинен закрити провадження у справі і не вправі розглядати вимоги про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке вичерпало свою дію і по суті більше не порушує чиїхось прав чи свобод. У протилежному випадку судовий розгляд за правилами адміністративного судочинства вимог про визнання протиправним акта органу місцевого самоврядування про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фактично призведе до порушення правил предметної юрисдикції та розгляду адміністративним судом спору про право цивільне, тобто спору, який вже має приватноправовий характер.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Що стосується посилання позивача на позицію Верховного Суду, що викладена в постанові від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а, згідно якої надання чи відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не тягне за собою юридичних наслідків для позивача, а є лише певним етапом у процесі передачі земельної ділянки у користування, реалізація якого може бути здійснена лише після затвердження розробленої документації із землеустрою.

Суд зазначає, що ці висновки є релевантними до того, як особа набуває речове право на земельну ділянку (до затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність або користування).

Якщо ж в результаті прийняття рішення особа набуває речове право на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин.

Таким чином розгляд позовних вимог щодо оскарження рішення відповідача від 12 серпня 2021 року №1518-VIII, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, а також про зобов`язання Саф`янівську сільську раду Ізмаїльського району Одеської області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в порядку в адміністративного судочинства не призведене до зміни та вирішення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі Занд проти Австрії (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, встановленим законом, національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

З установлених судом фактичних обставин справи вбачається, що спір у даній з огляду на суб`єктний склад його сторін, характер та суть сформованих спірних правовідносин має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-9, 19, 238, 239, 242, 248, 256, 262, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.

Закрити провадження у справі № 420/24283/21 за позовом ОСОБА_1 до Саф`яніської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та рішень, зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачеві, що спір, який виник, підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Глуханчук

.