Ухвала

від 24.02.2023 по справі 420/3696/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3696/23

УХВАЛА

24 лютого 2023 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі за позовом TOB «Одес-Паливо» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов TOB «Одес-Паливо» до Головного управління ДПС в Одеській області, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт відповідача, а саме Розпорядження № 20-р від 24.01.2023 року Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, виданої товариству з обмеженою відповідальністю «Одес-Паливо» (код ЄДРПОУ: 43574499, адреса: м. Одеса, площа Митна, 1А, офіс 205), а саме ліцензії з реєстраційним номером - 15210314202100085 терміном дії з 18.10.2021 року до 18.10.2026 року, адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Одеські область, Овідіопольський район, смт Великодолинське, вулиця 19й км Овідіопольської дороги.

Зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, м, Одеса, вул. Семінарська, 5) вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів товариства з обмеженою відповідальністю «Одес-Паливо» (код ЄДРПОУ: 43574499, адреса: м. Одеса, площа Митна, 1А, офіс 205), . а саме, видалити з «Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним» інформацію, щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним за реєстраційним номером: 15210314202100085 терміном дії з 18.10.2021 року до 18.10.2026 року.

Поряд з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в які позивач просить:

Зупинити дію Розпорядження № 20-р від 24.01.2023 року Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, виданої товариству з обмеженою відповідальністю «Одес-Паливо» (код ЄДРПОУ: 43574499, адреса: м. Одеса, площа Митна, 1А, офіс 205), а саме ліцензії з реєстраційним номером - 15210314202100085 терміном дії з 18.10.2021 року до 18.10.2026 року, адреса місця роздрібної торгівлі пальним: Одеська область, Овідіопольський район, смт Великодолинське, вулиця 19й км Овідіопольської дороги, до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що анулювання ліцензії призведе до зупинення господарської діяльності, що матиме невідворотні наслідки, насамперед, у вигляді втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати працівникам, простою обладнання, яке потребує постійного обслуговування, в зв`язку з чим заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, правам та інтересам третіх осіб, а також ускладнить їх відновлення або взагалі унеможливить. Тобто, на думку представника позивача, на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ «Одес-Паливо» до ухвалення рішення в адміністративній справі, у зв`язку з чим для відновлення прав та інтересів ТОВ «Одес-Паливо» необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Анулювання ліцензій має наслідком: припинення функціонування та демонтаж автозаправної станцій, якою користується позивач в рамках господарської діяльності; укладення договорів на демонтаж, транспортування та зберігання тимчасових споруд, бензинових, дизельних, газових автозаправних станцій і матеріалів; втручання в господарську діяльність ТОВ «Одес-Паливо» до моменту перевірки правомірності прийняття розпорядження Головного управління ДПС в Одеській області №20-р від 24 січня 2023 року про анулювання Ліцензії ТОВ «Одес-Паливо» на право роздрібної торгівлі пальним №15210314202100085 від 18.10.2021 року, в судовому порядку. Будуть істотно порушені права позивача, що є орендарем об`єкту нерухомого майна (АЗС) та ТОВ "Одес-Паливо" буде фактично позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність на вказаному об`єкті до моменту перевірки правомірності прийняття розпорядження №20-р від 24 січня 2023 року в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Суд дослідив заяву представника позивача, дослідив матеріали справи в частині заяви та робить наступні висновки.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Тобто, ч. 2 ст. 150 КАС України, передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суд зазначає, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п.17 абз.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Згідно із ч.2 ст.151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.

У даному випадку судом не встановлено обставин, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують можливість забезпечення позову.

Позивач, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, переслідує мету зупинення дії розпорядження щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним оскільки вважає, що відсутність заходів забезпечення позову може спричинити, зокрема: припинення господарської діяльності; припинення функціонування та демонтаж автозаправної станцій, якою користується позивач в рамках господарської діяльності; укладення договорів на демонтаж, транспортування та зберігання тимчасових споруд, бензинових, дизельних, газових автозаправних станцій і матеріалів; втручання в господарську діяльність ТОВ «Одес-Паливо» до моменту перевірки правомірності прийняття розпорядження Головного управління ДПС в Одеській області.

При цьому, до матеріалів заяви, будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову, в даному випадку може, ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав позивача - суду не надано.

Суд звертає увагу на те, що позивач не надав суду доказів на підтвердження вказаних обставин, а саме докази які б свідчили про необхідність демонтажу автозаправної станцій, якою користується позивач в рамках господарської діяльності, транспортування та зберігання тимчасових споруд, бензинових, дизельних, газових автозаправних станцій і матеріалів.

Крім того, суд зауважує, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.08.2022 року у справі №420/21952/21.

Крім того, відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. У разі оскарження відповідного акту суб`єкта владних повноважень, особа має право разом з іншими позовними вимогами заявити вимоги про відшкодування спричиненої таким актом шкоди.

Суд, також, зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зауважує, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені. Конкретних обставин, які б ускладнювали виконання рішення суду позивач не навів.

Будь-які інші беззаперечні підстави необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачем не зазначені, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.150, 151, 154, 156, 248, 294, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволені заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову по адміністративній справі за позовом TOB «Одес-Паливо» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Бжассо