Рішення

від 24.02.2023 по справі 480/8402/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2023 року Справа № 480/8402/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Бондаря С.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу №480/8402/22 за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500510/2022/000003/1 від 08.11.2022;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500510/2022/000101.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що07.11.2022 уповноважена особа позивача подала до Одеської митниці митну декларацію для митного оформлення легкового автомобіля PEUGEOT 3008. Митна вартість визначена уповноваженою особою позивача за першим (основним) методом визначення митної вартості - за ціною договору, на рівні 4560 дол. США. За результатами перевірки митної декларації відповідач надіслав декларанту повідомлення про те, що в наданих документах недостатньо відомостей для підтвердження митної вартості товару, що декларується, а саме: в коносаменті та інвойсі зазначені різні відправники товару, що може свідчити про наявність третіх осіб під час здійснення правочину та може вплинути на рівень митної вартості товару; не надано документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару по країні-експортеру. Тому позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, у тому числі по території країни-експортера; 2) документи, що містять відомості про витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, зокрема в країні-експортера; 3) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) документи, що свідчать про наявність/ відсутність третіх осіб під час здійснення правочину. Декларант повідомив митницю про відсутність додаткових документів. Після чого, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення.

На думку позивача, рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, оскільки неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Дійсно, відправником в коносаменті зазначено Південну Корею, при цьому в інвойсі зазначено BEXHILL AUTO TRADING. Однак інвойс не є транспортним чи товаророзпорядчим документом, яким в свою чергу є коносамент. Інвойс є по суті договором купівлі-продажу, і у даному інвойсі, який подано уповноваженою особою позивача, BEXHILL AUTO TRADING зазначено не відправником, а продавцем товару. Оскільки, транспортний засіб, який належав BEXHILL AUTO TRADING фізично знаходився в Південній Кореї, відправником і зазначено в коносаменті юридичну особу, яка здійснювала навантаження транспортного засобу на судно та його відправку. Тобто це не є тими розбіжностями в документах, з якими Митний кодекс України пов`язує виникнення у митниці права на витребування додаткових документів, для усунення таких розбіжностей, та не свідчить про наявність третіх осіб під час здійснення правочину, що може вплинути на митну вартість товару.

Щодо інших витрат, які включаються до складових митної вартості товару позивач зазначає, що відповідно до норм Митного кодексу України витрати, про які зазначає відповідач у своїх повідомленнях та оскаржуваному рішенні, включається до складових митної вартості товару тільки у тому разі, якщо згідно з умовами договору їх сплата покладається на покупця товару (імпортера). Натомість в даному випадку поставка товару здійснювалася на умовах "CFR", відповідно до "Інкотермс-2010". Це означає, що продавець зобов`язаний сплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або ушкодження товару, а також ризик будь-якого збільшення витрат, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця в момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. За умовами "CFR" на продавця покладаються обов`язки щодо митного очищення товару для експорту.

Також умови поставки за базисом "CFR" не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

В даному випадку, як і зазначалося в інвойсі, вартість фрахту, яка є складовою загальної вартості автомобіля, складає 2000 дол. США (доставка з Південної Кореї до порту Чорноморськ) та вказані послуги включено до складових митної вартості.

При цьому, витрати щодо транспортування автомобіля по території країни експорту та витрати по навантаженню чи пакуванню автомобіля на борт в країні-експорту не включаються до складових митної вартості товару, оскільки такі витрати не покладені на позивача, що і передбачено умовами "CFR" (cost and Freight).

Крім того, не надавши належних обґрунтувань неможливості використання попередніх методів визначення митної вартості товару, відповідач, в порушення імперативних вимог ст. 57 МК України застосував останній з можливих методів визначення митної вартості.

Ухвалою суду від 22.12.2022 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Одеська митниця направило до суду відзив на позов, у якому зазначає, що під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 22UA500510003572U1 від 07.11.2022 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документа не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обгрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500510/2022/000003/1 від 08.11.2022, а саме:

1) заявлена митна вартість є нижньої межі діапазону вартості подібних КТЗ в країні експорту; в коносаменті (Bill of lading) від 04.07.2022 № DAAS2207111 відправником зазначено INCHEON AUTO DISMANTLING CO., LID ТАЕНЕЕ PARK 82.32.814.7077 291NAMDONGSEO RO NAMDONG GU, INCHEON, SOUTH KOREA, але в інвойсі від 12.10.2022 № 4356 відправником зазначено ВЕХНILL AUTO TRADING INC 1815 JIM WALTER DR TEXARKANA, AR 71854, US, що в свою чергу може свідчить про наявність третіх осіб під час здійснення правочину та може вплинути на рівень митної вартості товару;

2) згідно статі 53 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) документами, що підтверджують митну вартість товару, що декларується є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Однак документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару по країні-експортеру до митного оформлення не надано;

3) в коносаменті (Bill of lading) від 04.07.2022 № DAAS2207111 отримувачем зазначено FFC AGENT LLC 65045, Ukraine, Odessa, 76, Velika Amautska str., office 2, але в графі 8 ЕМД вказано одержувача ОСОБА_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_1 , що в свою чергу також може свідчить про наявність третіх осіб під час здійснення правочину та може вплинути на рівень митної вартості товару;

4) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у відповідача виникла необхідність запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Проте, 08.11.2022 декларантом надіслано лист про відсутність додаткових документів для під твердження заявленої митної вартості.

Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару після проведення консультації між митним органом та декларантом.

Оскільки митна вартість товарів не могла бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, був застосований резервний метод (метод 6) визначення митної вартості, який є сумісним з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, повно та об`єктивно дослідивши надані сторонами докази у справі, встановив такі обставини.

07.11.2022 уповноважена особа позивача подала до Одеської митниці електронну митну декларацію №UA500510/2022/003572 для митного оформлення товару - легковий автомобіль, з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем), такий що використовувався, торгівельна марка - PEUGEOT, модель - 3008 ідентифікаційний номер (VIN) - НОМЕР_1 , модельний рік - 2016, автомобіль має пошкодження складових частин для усунення яких потрібен відновлювальний ремонт.

Митна вартість визначена уповноваженою особою позивача за першим (основним) методом визначення митної вартості - за ціною договору, на рівні 4560 дол. США.

За результатами перевірки митної декларації відповідач надіслав декларанту повідомлення про те, що в наданих документах недостатньо відомостей для підтвердження митної вартості товару, що декларується, а саме: в коносаменті (Bill of lading) від 04.07.2022 № DAAS2207111 відправником зазначено INCHEON AUTO DISMANTLING CO., LID ТАЕНЕЕ PARK 82.32.814.7077 291NAMDONGSEO RO NAMDONG GU, INCHEON, SOUTH KOREA, але в інвойсі від 12.10.2022 № 4356 відправником зазначено ВЕХНILL AUTO TRADING INC 1815 JIM WALTER DR TEXARKANA, AR 71854, US, що в свою чергу може свідчить про наявність третіх осіб під час здійснення правочину та може вплинути на рівень митної вартості товару; згідно статі 53 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) документами, що підтверджують митну вартість товару, що декларується є документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Однак документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару по країні-експортеру до митного оформлення не надано; в коносаменті (Bill of lading) від 04.07.2022 № DAAS2207111 отримувачем зазначено FFC AGENT LLC 65045, Ukraine, Odessa, 76, Velika Amautska str., office 2, але в графі 8 ЕМД вказано одержувача ОСОБА_1 , мешкає за адресою АДРЕСА_1 , що в свою чергу також може свідчить про наявність третіх осіб під час здійснення правочину та може вплинути на рівень митної вартості товару. Розділом 10 статті 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Таким чином у відповідності до вимог розділу 3 статті 53 МК України декларанту необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, у тому числі по території країни-експортера; 2) документи, що містять відомості про витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, зокрема в країні-експортера; 3) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) документи, що свідчать про наявність/ відсутність третіх осіб під час здійснення правочину (а.с. 40).

Декларант повідомив митницю про відсутність додаткових документів (а.с. 42).

Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UА500510/2022/000003/1 від 08.11.2022, застосувавши другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товару, та визначивши митну вартість автомобіля на рівні 9700 Євро (а.с. 20).

Крім того відповідачем прийнято рішення про ухвалення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500510/2022/000101 з причин винесення рішення про коригування митної вартості товарів від 08.11.2022 №UА500510/2022/000003/1 (а.с. 21).

Вважаючи рішення та картку відмови протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно зі ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з положеннями ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5)інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; 6) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

За приписами ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 334 МК України особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.

Згідно зі ст. 368 МК України, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що уповноваженою особою позивача подано всі необхідні документи, що містять числові значення для визначення митної вартості товару та не містять розбіжностей чи ознак підробки.

Так, декларантом подано комерційний інвойс №4356 від 12.10.2022 та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою установою, що відповідно до ст. 53 МК України є документами, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

Згідно з вказаними документами, дійсна вартість транспортного засобу становить 2560 дол. США.

Посилання митного органу на розбіжність відправника товару, зазначеного в коносаменті та в інвойсі, як на підставу винесення оскаржуваного рішення є необгрунтованим з огляду на таке.

Дійсно, як зазначає відповідач, відправником в коносаменті зазначено Південну Корею, при цьому в інвойсі зазначено BEXHILL AUTO TRADING.

Проте, інвойс не є транспортним чи товаророзпорядчим документом, яким в свою чергу є коносамент. Інвойс є по суті договором купівлі-продажу, і у даному інвойсі, який подано уповноваженою особою позивача, BEXHILL AUTO TRADING зазначено не відправником, а продавцем товару.

Оскільки, транспортний засіб, який належав BEXHILL AUTO TRADING фізично знаходився в Південній Кореї, відправником і зазначено в коносаменті юридичну особу, яка здійснювала навантаження транспортного засобу на судно та його відправку.

Таким чином, вказана невідповідність не є тими розбіжностями в документах, з якими МК України пов`язує виникнення у митниці права на витребування додаткових документів, для усунення таких розбіжностей та не свідчить про наявність третіх осіб під час здійснення правочину, що може вплинути на митну вартість товару.

Зазначене свідчить про очевидну необґрунтованість рішення відповідача про коригування митної вартості товару, згідно з яким визначено вартість автомобіля на рівні 9100 Євро, замість заявлених позивачем 4560 дол. США, оскільки згідно з документами, які відповідають вимогам ст. 53 та 368 МК України, вартість транспортного засобу позивачем належним чином обґрунтовано.

Щодо тверджень митного органу про не підтвердження розміру витрат на перевезення, навантаження та розвантаження товару, страхування товару, суд зазначає наступне.

З аналізу положень ст. 58 МК України вбачається, що витрати, про які зазначає відповідач у своїх повідомленнях та оскаржуваному рішенні, включається до складових митної вартості товару тільки у тому разі, якщо згідно з умовами договору їх сплата покладається на покупця товару (імпортера).

Натомість в даному випадку поставка товару здійснювалася на умовах "CFR", відповідно до 'Інкотермс-2010', про що зазначалося в митній декларації.

Згідно з Правилами "Інкотермс 2010" для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі, які вступили в силу 01.01.2011, CFR (cost and Freight) - "Вартість і фрахт" означає, що продавець поставляє товар на борт судна або надає поставлений таким чином товар. При цьому продавець зобов`язаний укласти договір та оплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення. При цьому, постачальник оплачує, всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати по навантаженню товару на борт судна та будь-які збори у зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які за умовами договору покладаються на продавця.

Також умови поставки за базисом "CFR" не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, у зв`язку з чим підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

Отже, як зазначалося в інвойсі вартість фрахту, яка є складовою загальної вартості автомобіля, складає 2000 дол. США (доставка з Південної Кореї до порту Чорноморськ) та вказані послуги включено до складових митної вартості.

При цьому, витрати щодо транспортування автомобіля по території країни експорту та витрати по навантаженню чи пакуванню автомобіля на борт в країні-експорту не включаються до складових митної вартості товару, оскільки такі витрати не покладені на позивача.

Тому, відповідач не мав права вимагати документи щодо вартості зазначених послуг та включати такі витрати до митної вартості оцінюваного товару, а позивач не зобов`язаний був надавати такі документи, оскільки такі витрати не є складовими, що включаться до митної вартості товару.

Крім того, варто зауважити, що згідно із ст. 55 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

В оскаржуваному рішенні відповідач належним чином не обґрунтовує неможливість застосування інших методів визначення митної вартості товарів, окрім резервного.

При цьому, відповідач у рішенні посилається на наявну інформацію щодо митного оформлення товару з подібними (аналогічними) характеристиками, але без будь-яких обгрунтувань не застосовує другий чи третій методи визначення митної вартості товарів - за ціною договору щодо ідентичних товарів або за ціною договору щодо подібних товарів.

Тобто, не надавши належних обґрунтувань неможливості використання попередніх методів визначення митної вартості товару, відповідач, в порушення імперативних вимог ст. 57 МК України застосував останній з можливих методів визначення митної вартості - резервний.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА500510/2022/000003/1 від 08.11.2022 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500510/2022/000101 від 08.11.2022 не відповідають критеріям, визначеним частиною другою ст. 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в розмірі 1984,80 грн., сплачених за квитанціями від 19.12.2022.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UА500510/2022/000003/1 від 08.11.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА500510/2022/000101 від 08.11.2022.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_2 )витрати зі сплати судового збору в сумі 1984,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, Одеська область, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар