Постанова

від 13.02.2023 по справі 520/10217/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 р.Справа № 520/10217/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Ломоновської Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 17.11.21 по справі № 520/10217/21

за позовом Харківської державної академії культури

до Північно-східного офісу Держаудитслужби третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю ""ЦЕНТР БЕЗПЕКИ "ТОПАЗ"

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Харківська державна академія культури (далі ХДАК, позивач)звернулася до суду з адміністративним позовом до Північно - східного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР БЕЗПЕКИ "ТОПАЗ" (далі ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКИ "ТОПАЗ") в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північно - Східного офісу Держаудитслужби, опублікований 27 травня 2021 року в електронній системі закупівель за результатами моніторингу процедури закупівель UА-2021-02-08-004327-аМонтаж пожежної сигналізації (система пожежної сигналізації та система керування евакуюванням) в приміщенні гуртожитку №1 Харківської державної академії культури за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 16

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасувати висновок Північно - Східного офісу Держаудитслужби, опублікований 27 травня 2021 року в електронній системі закупівель за результатами моніторингу процедури закупівель UА-2021-02-08-004327-а.

Стягнуто за рахунокбюджетних асигнувань Північно - східного офісу Держаудитслужбина користь Харківської державної академії культури витрати по оплаті судового збору у розмірі 2270 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що моніторингом питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону процедури закупівлі, що оприлюднена на веб-порталі PROZORRO за номером UА-2021-02-08-004327-а, було встановлено, що в тендерній документації позивача не передбачено надання інформації про міркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби), чим порушено вимоги пункту 4 частини 2 статті 22 Закону. На виконання пункту 11 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII (далі - Закон №922-VIII, у редакції закону чинного на час виникнення спірних правовідносин) наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 №680 «Про затвердження примірної тендерної документації» затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкриті торги. Примірна тендерна документація містить: обов`язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону №922-VIII. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником відповідно до вимог предмета закупівлі та вимог Закону. Роз`яснення щодо розробки тендерної документації надані Міністерством за помічного розвитку і торгівлі України в листі від 07.02.2017 №3302-06/3812-06.

Апелянт наголосив, що вимоги, яких не дотримався позивач при проведенні вищезазначеної закупівлі стосуються саме правильності оформлення тендерної документації, які вказані в ч. 2 ст. 22 Закону. Зазначив, що суд першої інстанції помилково вирішив, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону №922-VIII.

Моніторингом питання відповідності розгляду тендерних пропозицій вимогам Закону процедури закупівлі, що оприлюднена на веб-порталі PROZORRO за номером UА-2021-02-08-004327-а, було встановлено, що ТОВ «ЦБ ТОПАЗ», який визначений переможцем, не відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим ст. 16 Закону №922-VIII в частині підтвердження учасником наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій.

Моніторингом закупівлі було встановлено, що на виконання вимог тендерної документації учасник-переможець ТОВ «ЦБ ТОПАЗ» в складі тендерної пропозиції надав довідку про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій від 22.02.2021, в якій відсутній прес гідравлічний з електроприводом, використання якого віднесено до складу витрат; підсумкову відомість ресурсів для виконання монтажу сигналізації, в якій розділі ІІ «Будівельні машини і механізми» передбачено використання машин свердлильної електричної та пресу гідравлічного з електроприводом, але в порушення вимог п.1 Додатку 4 до тендерної документації в довідці про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій від 22.02.2021 не вказана наявність машин свердлильних електричних та пресу гідравлічного з електроприводом; протокол вимірювальної електротехнічної та механічної лабораторії від 19.02.2021№046 щодо перевірки ізоляції чотирьох одиниць електрообладнання, серед яких машини свердлильні електричні та прес гідравлічний з електроприводом не значяться.

Крім цього, апелянт вказав, що у довідці про наявність обладнання, матеріально- технічної бази та технологій, що необхідні для надання послуг за предметом Закупівлі, інформація про обладнання повинна співпадати та бути взаємопов`язаною із підтверджуючими документами, що надаються т змістом тендерної документації, в тому числі з підсумковою відомістю ресурсів.

Апелянт, зазначив, що жодні санкції до позивача з боку відповідача не застосовано, а тому задоволення позову, не відновить жодні права позивача.

Представником позивача подано відзив, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 по справі №520/10217/21без змін.

Представником третьої особи подано відзив, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 по справі №520/10217/21без змін.

Зазначив, що між позивачем та ТОВ "ЦЕНТР БЕЗПЕКИ "ТОПАЗ" укладено договір про закупівлю від 14.05.2021 №69, предметом якого є послуги з монтажу пожежної сигналізації (система пожежної сигналізації та система керування евакуюванням) в приміщенні гуртожитку №1 Харківської державної академії культури, за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 16. Відповідно до Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014, експлуатація гуртожитків, не оснащених системами пожежної сигналізації, не дозволяється. Тому, в даному випадку, виконання вимог висновку і усунення замовником, нібито виявлених порушень і зафіксованих у ньому, шляхом припинення зобов`язань за договором, в першу чергу призвело б до того, що Товариство повинно було б зупинити розпочаті роботи по монтажу системи пожежної сигналізації, а позивач в такому випадку змушений був би закрити гуртожиток і станом на 01.09.2021 виселити тисячі студентів на вулицю.

Вважає, що зміст спірного висновку, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, в частині зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, «здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором», не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив конкретний спосіб (хоча чинне законодавство дає можливість стороні договору прийняти численні рішення в таких випадках), що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

07.02.2023 на адресу суду надійшло клопотання від представника Північно - східного офісу Держаудитслужби про відкладення розгляду справи до завершення дії воєнного стану.

Враховуючи те, що відповідачем не наведено обґрунтованих підстав, яким чином введення воєнного стану в Україні, наявність графіку погодинних відключень електроенергії, перешкоджає представнику відповідача прийняти участь в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом були встановлені наступні обставини.

Північно - східним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг процедури закупівлі (Монтаж пожежної сигналізації (система пожежної сигналізації та система керування евакуюванням) в приміщенні гуртожитку №1 Харківської державної академії культури за адресою: м. Харків, вул. Отакара Яроша, 16.) UА-2021-02-08-004327-а.

За результатами контрольного заходу відповідачем складено та оприлюднено 27 травня 2021 року висновок на веб-порталі PROZORRO про результати моніторингу процедури закупівель UА-2021-02-08-004327-а, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 4 ч. 2 ст.22, абз. 2 п. 1 ч. 1 ст.31 Закону №922-VIII.

Висновком встановлені настінні порушення:за наслідками моніторингу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону встановлено порушення пункту четвертого частини другої статті 22 Закону №922-VIII. За результатами моніторингу питання відповідності вимог тендерної пропозиції вимогам Закону, встановлено порушення Замовником вимог до абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 31 Закону. За результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, правильності розміщення інформації про публічну закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладання договору та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця - порушень не установлено.

Зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законом порядку.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуваний висновок, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, щовисновок Північно - Східного офісу Держаудитслужби, опублікований 27 травня 2021 року в електронній системі закупівель за результатами моніторингу процедури закупівель UА-2021-02-08-004327-а прийнято без врахування всіх обставин, що має значення для його прийняття, отже є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає.

Приписами ч.2ст.19 Конституції Українивизначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлює Закон №922-VIII.

За визначенням, наведеним у пункті 14 частини першоїстатті 1 Закону №922-VIII(в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин)моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Частиною 1статті 8 Закону №922-VIIIрегламентовано, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно достатті 7 цього Закону(ч. 2ст. 8 Закону № 922-VIII).

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6ст. 8 Закону № 922-VIII).

Відповідно до ч. 7ст. 8 Закону №922-VIIIустановлено, що у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень, (частина 8 статті 8 Закону).

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку (частина 9 статті 8 Закону).

Форма висновку та порядок його заповнення затвердженінаказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року №552Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за №958/35241.

Відповідно до порядку заповнення констатуючої частини форми висновку у пункті 1 зазначаються у тому числі питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель.

Судом встановлено, що зі змісту п.1 констатуючої частини оскаржуваного висновку, оприлюдненого 27.05.2021, предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; правильності розміщення інформації про публічну закупівлю; відповідності вимог тендерної документації вимогамЗакону №922-VIIIв редакції, чинній після 19.04.2020; розгляду тендерних пропозицій; своєчасності укладання договору та його оприлюднення; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

З наведеного вбачається, що серед переліку питань, які були предметом аналізу проведеного моніторингу, відсутнє питання щодо відповідності тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації замовника, а також відповідність вимог тендерної пропозиції вимогам Закону.

При цьому, оскаржуваним висновком встановлена невідповідність тендерної пропозиції учасника ТОВ «ЦБ «ТОПАЗ» (переможець) умовам тендерної документації замовника (у висновку зазначено, що учасником порушено вимоги пункту 1 Додатку 4 до тендерної документації).

Стаття 22 Закону встановлює обов`язкові складові, які повинна містити тендерна документація. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 22 тендерна документація повинна містити інформацію про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимог (у разі потреби).

Посилання апелянта на наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 №680 «Про затвердження примірної тендерної документації» та на лист Міністерства від 07.02.2017 №3302-06/3812-06, колегія суддів вважає безпідставним та погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки примірна тендерна документація не є обов`язковою для застосування замовниками, на її основі лише можна сформувати власну тендерну документацію, врахувавши особливості своєї закупівлі; наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 №680 «Про затвердження примірної тендерної документації» не зареєстровано в Міністерстві юстиції України;процедура закупівлі проведена у період після набрання чинності Закону УкраїниПро внесення змін до Закону України«Про публічні закупівліта деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель»(нова редакція Закону) від 19.09.2019 №114-ІХ та введенням його в дію з 19.04.2020. У діючій редакції Закону (стаття 22) передбачено, що інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам зазначаються у тендерній документації зазначаються у разі потреби.

Враховуючи специфіку предмета закупівлі, тендерна документація замовника містила вимоги щодо надання сертифікатів, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам. В свою чергу, пропозиція учасника ТОВ «ЦБ «ТОПАЗ» у цій частині відповідала вимогам тендерної документації.

Стосовно посилання апелянта на відсутність пресу гідравлічного з електроприводом у протоколі вимірювальної електротехнічної та механічної лабораторії від 19.02.2021, колегія суддів зазначає.

Відповідно до п. 1.1. Додатку 4 до тендерної документації учасник повинен подати у пропозиції копію чинного протоколу про виміри опору ізоляції електроінструменту, що буде використовуватися при наданні послуг.

З метою уточнення інформації щодо обладнання - прес гідравлічний з електроприводом та механізму його дії замовник звернувся з листом до визначеного переможця від 28.05.2021. Відповідно до отриманої інформації та технічних характеристик такого обладнання, замовника повідомлено, що даний пристрій є акумуляторним та не належить до електроінструменту, а тому інформація про нього не міститься у складі протоколу про виміри опору ізоляції електроінструменту, що буде використовуватися при наданні послуг.

Таким чином колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції, що учасником не допущено порушень вимог п.1.1. Додатку 4 до тендерної документації.

Посилання апелянта на те, що висновок Офісу не порушує права та законні інтереси позивача, не обмежує його права, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки висновок про результати моніторингу закупівлі, як акт індивідуальної дії, безпосередньо стосується прав та законних інтересів замовника публічної закупівлі.

Щодо інших доводів апелянта.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керуєтьсяст. 322 КАС України,ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язанийз належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно дост. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом частини першоїстатті 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.242,243,250,308,310,315,316,321,322,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2021 по справі №520/10217/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 23.02.2023