Постанова

від 23.02.2023 по справі 640/7798/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/7798/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіджи Україна», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіджи Україна», в якому просив:

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві вчинити дії направлені на повернення йому суми податку на доходи фізичних осіб сплаченого в дохід бюджету суми податку на доходи фізичних осіб у вигляді заробітної плати у 2018 році, що підлягає поверненню йому з бюджету згідно права на податкову знижку у відповідності до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до його заяви від 24.12.2019 на зазначений ним заяві від 24.12.2019 банківський рахунок в АК КБ «Приват Банк»: НОМЕР_1 (Призначення платежу: поповнення поточного рахунку НОМЕР_2 , ОСОБА_1 );

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 13.03.2020 №0147373320.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки відповідача, які слугували підставою прийняття оскаржуваного рішення є помилковими та необґрунтованими, оскільки позивачем були здійснені витрати на навчання сина протягом звітного 2018 року, тому він має право на податкову знижку на суму коштів сплачених на користь закладу освіти протягом звітного податкового року, а відтак наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 13.03.2020 № 0147373320.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання вiдповiдача вчинити дії, направленi на повернення позивачу суми податку на доходи фiзичних осiб, сплаченого в дохiд бюджету суми податку на доходи фiзичних осiб позивача у виглядi заробiтної плати у 2018 poці, що підлягає поверненню позивачу з бюджету згiдно права на податкову знижку у відповідності до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПК України та у цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а саме: зобов`язати Головне управлiння ДПС у м. Кисвi вчинити дiї, направленi на повернення йому суми податку нa дохоли фiзичних ociб, сплаченого в дохiд бюджету суми податку нa доходи фiзичних осiб ОСОБА_2 у виглядi заробiтної плати у 2018 роцi, що пiдлягає поверненню ОСОБА_1 з бюджету згiдно права нa податкову знижку) відповідності до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПК України Податкового кодексу Украiни. вiдповiдно заяви ОСОБА_2 від 24.12.2019, на зазначений ним заяві від 24.12.2019 банківський рахунок в АК КБ «Приват Банк»: НОМЕР_1 (Призначення платежу: поповнення поточного рахунку НОМЕР_2 , ОСОБА_1 ).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що невиконання відповідачем своїх обов`язків у відповідності до норм чинного законодавства України щодо забезпечення своєчасного внесення відомостей щодо позивача порушує його права та обов`язки.

На думку апелянта, суд першої інстанції, вирішуючи дану справу, не встановив розмір сум податку на доходи фізичних осіб, сплачених до бюджету, та не встановив розмір заробітної плати позивача у 2018 році, що свідчить про неповне з`ясування всіх обставин у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу податковим органом вказано, що оскільки згідно договорів-фактур платником послуг була вказана ОСОБА_3 , тому витрати не підлягають відшкодуванню на користь ОСОБА_1 .

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2018 між Приватним загальноосвітнім навчальним закладом «Гімназія Апогей» та ОСОБА_1 про надання освітніх послуг щодо здобуття освіти ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), укладено договір на надання освітніх послуг № 918 за умовами п. 1.1 якого, з метою забезпечення реалізації права громадян на загальну середню освіту шляхом оволодіння системою наукових знань, що ґрунтуються на єдності навчання і виховання, а також підготовки до подальшої освіти, професійного самовизначення і трудової діяльності «Адміністрація» зараховує «Учня» до 6-А класу гімназії з 02.01.2018, а «Батьки» оплачують освітні послуги в порядку та строки визначені цим договором.

При цьому, відповідно до п. 3.1 вищезазначеного договору, договірна вартість освітніх послуг, що надаються за цим договором, становить 3 500, 00 грн. без ПДВ за один місяць незалежно від відвідування учнем гімназії (за весь календарний рік).

Також, 07.08.2018 між ТОВ «Комп`ютерна Академія Шаг Спеціаліст» (виконавець) та ОСОБА_3 (замовник) укладено договір № 051012779 за умовами п. 1.1 якого, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги по навчанню ОСОБА_5 (слухач) у відповідності до навчального плану та графіку занять «Малої Комп`ютерної Академії Шаг», що надалі іменуються послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги у порядку та на умовах передбачених договором.

У свою чергу, 17.12.2018 між ФОП ОСОБА_6 , яка представляє торгову марку «Комп`ютерна Академія Шаг» (виконавець) та ОСОБА_3 (замовник) укладено договір №051014286 на навчання ОСОБА_5 за умовами п. 1.1 якого, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з навчання ОСОБА_5 (слухач) відповідно до навчального плану і розкладу занять «Зимової Комп`ютерної Академії», що надалі іменуються послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги у порядку та на умовах передбачених договором.

24 грудня 2019 року позивачем було подано до Головного управління ДПС у м. Києві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2018 рік з метою отримання податкової знижки, в якій зазначено суму витрат на навчання - 83 530, 00 грн. та суму надмірно сплаченого податку, що підлягає поверненню позивачу - 15 035, 40 грн.

З огляду на вказане, 24.12.2019 позивачем було подано до Головного управління ДПС у м. Києві заяву про повернення сплаченого в дохід бюджету суми податку на доходи фізичних осіб у вигляді заробітної плати у 2018 році.

Відповідно, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві на підставі п.п 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України та вимог ст. 176 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача про майновий стан і доходи за 2018 рік, результати якої оформлено актом від 23.02.2020 №1028/26-15-33-20-21, та встановлено порушення позивачем вимог пп.14.1.170, п. 14.1 ст. 14, п.п. 166.2.1 п.166.2 ст. 166, п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166, п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 164 Податкового Кодексу України.

Як наслідок, податковим органом 13.03.2020 винесено податкове повідомлення-рішення № 0147373320, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування на суму 15 035, 40 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене за наслідками податкової перевірки, якою не встановлено заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, оскільки зазначене позивачем у податковій декларації податкове зобов`язання вже сплачене з врахуванням суми, визначеної як податкова знижка, тому таке рішення від 13.03.2020 № 0147373320 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відмова у отриманні податкової знижки в сумі 15 035,40 грн.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У силу п.п.14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, - документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених цим Кодексом.

У відповідності до п.п.166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПК України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача) (п.п.166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПК України).

Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов`язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Згідно з п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст.166 ПК України (в редакції, чинній до 28.07.2018) до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки належить, зокрема, сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім`ї першого ступеня споріднення.

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст.166 ПК України (в редакції, чинній після 28.07.2018) до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки належить, зокрема, сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім`ї першого ступеня споріднення.

За правилами пункту п.п 166.4.2 п. 166.4 ст.166 ПК України, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 цього Кодексу.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України врегульовані питання надання платнику податкової знижки для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім`ї першого ступеня споріднення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував той факт, що:

1) позивач протягом 2018 року доходи у вигляді заробітної плати не отримував;

2) відповідно до договору про надання освітніх послуг від 02.01.2018 № 918 ідентифікувати вартість безпосередньо освітніх послуг без вартості харчування немає можливості;

3) відповідно до меморіальних ордерів від 25.01.2018, від 05.02.2018, від 16.02.2018, від 07.03.2018, від 26.03.2018, від 03.04.2018, від 02.05.2018 № МАВ4328368, від 02.05.2018 № МАВ4341505, від 30.05.2018, від 01.06.2018 та від 26.06.2018 фактичні витрати понесені до набрання чинності Законом України від 03.07.2018 № 2477-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України»;

4) відповідно до меморіальних ордерів від 25.01.2018, від 05.02.2018, від 16.02.2018, від 07.03.2018, від 26.03.2018, від 03.04.2018, від 02.05.2018 № МАВ4328368, від 02.05.2018 № МАВ4341505, від 30.05.2018, від 01.06.2018 та від 26.06.2018, від 08.08.2018, від 31.08.2018, від 10.09.2018, від 28.09.2018 № МАВ6471159, від 28.09.2018 №МАВ6471355, від 31.10.2018, від 26.11.2018, від 13.12.2018, від 18.12.2018 відсутня інформація щодо платника, таким чином ідентифікувати платника податків, яким понесено витрати немає можливості.

Стосовно висновків податкового органу про те, що відповідно до договору про надання освітніх послуг від 02.01.2018 № 918 ідентифікувати вартість безпосередньо освітніх послуг без вартості харчування немає можливості, слід зазначити наступне.

Так, 02.01.2018 між Приватним загальноосвітнім навчальним закладом «Гімназія Апогей» та ОСОБА_1 про надання освітніх послуг щодо здобуття освіти ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), укладено договір на надання освітніх послуг № 918, за умовами п. 1.1 якого, з метою забезпечення реалізації права громадян на загальну середню освіту шляхом оволодіння системою наукових знань, що ґрунтуються на єдності навчання і виховання, а також підготовки до подальшої освіти, професійного самовизначення і трудової діяльності «Адміністрація» зараховує «Учня» до 6-А класу гімназії з 02.01.2018, а «Батьки» оплачують освітні послуги в порядку та строки визначені цим договором.

При цьому, відповідно до п. 3.1 вищезазначеного договору, договірна вартість освітніх послуг, що надаються за цим договором, становить 3 500, 00 грн. без ПДВ за один місяць незалежно від відвідування Учнем гімназії (за весь календарний рік).

Водночас, згідно з п. 3.2 Договору № 918, вартість харчування учня визначається помісячно, виходячи із собівартості набору продуктів, з подальшим перерахунком в залежності від відвідування учня.

Відтак, оскільки вартість харчування не включається до вартості освітніх послуг, так як визначається помісячно, виходячи із собівартості набору продуктів, з подальшим перерахунком в залежності від відвідування учня, тому такі доводи податкового органу є помилковими.

Щодо посилань апелянта на те, що він протягом 2018 року отримував доходи у вигляді заробітної плати, зокрема згідно довідки ТОВ «Сіджи Україна» йому за період період з 01.01.2018 по 31.12.2018 нараховано дохід у розмірі 342 546, 61 грн, а відтак має права на податкову знижку, слід зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано копію довідки ТОВ «Сіджи Україна» відповідно до якої у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 позивачу нараховано дохід у розмірі 342 546, 61 грн.

Водночас, відповідно до відомостей про суми виплачених доходів ОСОБА_1 , за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 інформація про дохід позивача отриманого, зокрема, від ТОВ «Сіджи Україна», відсутня.

При цьому, оскільки відповідно до п.п. 2 п. 1 розділу V Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017р. № 822, до Державного реєстру включаються, серед іншого, дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об`єкти оподаткування; сума нарахованих та/або отриманих доходів тощо, вказане свідчить про не підтвердження отримання доходу позивачем у вигляді заробітної плати у 2018 році від ТОВ «Сіджи Україна».

Щодо доводів скаржника про необхідність врахування меморіальних ордерів від 25.01.2018, від 05.02.2018, від 16.02.2018, від 07.03.2018, від 26.03.2018, від 03.04.2018, від 02.05.2018 № МАВ4328368, від 02.05.2018 № МАВ4341505, від 30.05.2018, від 01.06.2018 та від 26.06.2018, від 08.08.2018, від 31.08.2018, від 10.09.2018, від 28.09.2018 № МАВ6471159, від 28.09.2018 № МАВ6471355, від 31.10.2018, від 26.11.2018, від 13.12.2018 та від 18.12.2018, оскільки він має право на вільне розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на банківському рахунку ПАТ «Альфа-Банк», колегія суддів звертає увагу на таке.

Як свідчать наявні у матеріалах справи меморіальні ордери від 25.01.2018, від 16.02.2018, від 26.03.2018, від 02.05.2018, від 01.06.2018, від 10.09.2018, від 26.11.2018, від 13.12.2018, згідно з яких отримувачем є Приватна гімназія «Апогей»), платником послуг за навчання ОСОБА_5 є ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, код: 23494714.

Відтак, такі меморіальні ордери не можуть бути підтвердженням факту сплати саме позивачем коштів за освітні послуги відповідно до Договору № 918.

При цьому, судом першої інстанції вірно відзначено, що право на податкову знижку по витратах, понесених на користь закладу освіти, надається за умови підтвердження витрат відповідними платіжними та розрахунковими документами, які ідентифікують платника податку, який звертається за податковою знижкою, та має бути договір, який укладається між закладом освіти і здобувачем освіти або його законними представниками - юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

У той же час, з матеріалів справи вбачається, що 07.08.2018 між ТОВ «Комп`ютерна Академія Шаг Спеціаліст» (виконавець) та ОСОБА_3 (замовник) укладено договір № 051012779 за умовами п. 1.1 якого, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги по навчанню ОСОБА_5 (слухач) у відповідності до навчального плану та графіку занять «Малої Комп`ютерної Академії Шаг», що надалі іменуються послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги у порядку та на умовах передбачених договором.

Крім того, 17.12.2018 між ФОП ОСОБА_6 , яка представляє торгову марку «Комп`ютерна Академія Шаг» (виконавець) та ОСОБА_3 (замовник) укладено договір №051014286 на навчання ОСОБА_5 за умовами п. 1.1 якого, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги з навчання ОСОБА_5 (слухач) відповідно до навчального плану і розкладу занять «Зимової Комп`ютерної Академії», що надалі іменуються послуги, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити послуги у порядку та на умовах передбачених договором.

При цьому, відповідно до рахунків-фактур платником послуг відповідно до вищезазначених договорів є ОСОБА_3 .

З огляду на вказане, вбачається, що згідно з умовами вказаних договорів та рахунків-фактур, платником є ОСОБА_3 .

Крім того, згідно меморіальних ордерів від 08.08.2018, від 31.08.2018, від 10.09.2018, від 28.09.2018 № МАВ6471159, від 28.09.2018 та від 18.12.2018 платником послуг за навчання ОСОБА_5 є ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, (код ЄДРПОУ 23494714).

Разом з тим, апелянт вважає, що він має рівні права та обов`язки з ОСОБА_3 щодо представництва інтересів їх малолітнього сина - ОСОБА_5 суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки ОСОБА_3 не позбавлена звернутись у встановленому законом порядку із відповідною заявою на отримання податкової знижки на суму коштів сплачених на користь закладу освіти протягом звітного податкового року.

Щодо послуг «Літня школа «Нейротех «Ботеон» 2018, оплати за навчання у школі усного рахунку за програмою «Соробан» та за використання та інформаційно-консультаційне супроводження комп`ютерної програми «Соробан», судом першої інстанції вірно відзначено, що на виконання п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПК України позивачем не надано доказів фактично здійснених протягом звітного податкового року витрат, підтверджених відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У свою чергу, що згідно рахунку на оплату від 26.06.2018 № 504 покупцем послуг «Літня школа «Нейротех «Ботеон» 2018 є також ОСОБА_3 .

На думку апелянта, суд першої інстанції не встановив, що послуги «Літня школа «Нейротех «Ботеон» 2018 та послуги з навчання у школi усного paxyнку за програмою «Соробан» та за використання та iнформацiйно-консультацiйне супроводження комп`ютерної програми «Соробан» є освiтнiми ra пов`язані з позашкiльною освітою, що прямо передбаченою Податковим кодексом України.

Разом з тим, як вже відзначалось, ОСОБА_3 не позбавлена звернутись у встановленому законом порядку із відповідною заявою на отримання податкової знижки на суму коштів сплачених за отримання ОСОБА_4 таких послуг з навчання.

При цьому, не зважаючи на вказане, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно 58.1 ст. 58 ПК України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

1) невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

2) завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

3) заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Тобто, вказаним положенням передбачено виключний перелік підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Однак, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене за наслідками податкової перевірки, якою не встановлено заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, оскільки зазначене позивачем у податковій декларації податкове зобов`язання вже сплачене з врахуванням суми, визначеної як податкова знижка, тому таке рішення від 13.03.2020 № 0147373320 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відмова у отриманні податкової знижки в сумі 15 035, 40 грн. не є підставою для визначення вказаної суми платнику податків, як зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб та суперечить самій суті «податкової знижки», оскільки такий податок уже був сплачений особою під час отримання доходу у вигляді заробітної плати.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 06.11.2018 у справі №826/1041/18, адміністративне провадження №К/9901/53004/18.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук