Рішення

від 23.02.2023 по справі 320/5009/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 року справа №320/5009/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд спорт» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування наказу,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд спорт» (далі позивач або ТОВ «Гранд Спорт») з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач або Департамент), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.04.2019 №99 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт»;

- зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України відомості для внесення до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані про документ, що дає право на виконання будівельних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранд спорт».

На обґрунтування позовних вимог позивач вказав на протиправність оскаржуваного наказу, оскільки позивачем було добросовісно виконано усі залежні від нього вимоги припису від 31.01.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а тому відсутні підстави вважати, що позивачем були допущені порушення у сфері містобудівної діяльності.

При цьому позивач зазначив, що зі змісту оскаржуваного наказу неможливо встановити, на якій саме підставі, з числа тих, перелік яких передбачений частиною 6 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ТОВ «Гранд Спорт» анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт.

Також позивач наголосив, що він не був повідомлений про те, що відносно нього розглядається питання про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, а відтак був позбавлений можливості надати свої пояснення та доводи щодо неправомірності оскаржуваного наказу.

Більше того, позивач вважає, що анулювання дозволу на виконання будівельних робіт за порушення абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», тобто за невиконання вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, за яке позивача вже було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі постанови від 21.03.2019 № 34/19/073-2815, слід розцінювати як захід юридичної відповідальності, застосований щодо порушення, за яке позивача вже було притягнуто до відповідальності.

Відповідач у відзиві на позовну заяву наголосив на безпідставності та необґрунтованості позову, оскільки вважає спірний наказ таким, що прийнятий відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством.

Так, відповідач зазначив, що за результатами проведеної перевірки посадовою особою Департаменту встановлено, що ТОВ «Гранд Спорт» в установлений строк добровільно не виконало вимоги, встановлені в приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 31.01.2019 в частині надання документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва та надання зазначених необхідних документів для проведення перевірки, що відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є підставою для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт.

Щодо твердження позивача, що ним добросовісно виконані вимоги, зазначені у приписі, вказано, що останнім так і не надано посадовій особі Департаменту під час проведення перевірки, а також не надано до позовної заяви проектну документацію (ТОМ IV (BK), ТОМ I (Робочий проект будівництва. Свердловини. ОВНС), ТОМ II (Наземна насосна станція над свердловиною), ТОМ I (КНС з блоком біологічної очистки господарчо- побутових стоків. Пояснювальна записка), ТОМ II (Робочі креслення), ТОМ V (ОВНС), договір, укладений з підрядною організацією, договір, укладений з проектною організацією, акт прийому-передачі проектної документації, виконавчу документацію, відповідно до ДБН А.3-1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва», також не надано документів, що посвідчують право власності чи користування вищезазначеною земельною ділянкою, що підтверджує невиконання вимог вищезазначеного припису.

Крім того, звертав увагу суду, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм i стандартів і правил від 31.01.2019 позивачем не оскаржувався.

Щодо заходу юридичної відповідальності, за який позивача вже було притягнуто до відповідальності, відповідачем зазначено, що відповідальність за невиконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил передбачена абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності». У той же час, анулювання дозволу на виконання будівельних робіт встановлено ч. 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». За таких обставин, твердження позивача про те, що Департамент застосував до нього захід юридичної відповідальності, за який останнього вже було притягнуто до відповідальності, на переконання відповідача, не відповідає дійсності.

Позивач, не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов, подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечував позицію відповідача та додатково вказав порушення відповідачем низки вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час проведення позапланового заходу контролю на підставі звернення Громадської організації «Народне правосуддя» від 03.04.2018 № 363.

Зокрема, позивачем зазначено, що позаплановий захід в порушення абз. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» здійснено без попереднього погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), а саме Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Також позивач зазначив, що абз. 2 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» забороняє продовження строку здійснення позапланового заходу, в той час як відповідачем було продовжено строк проведення позапланового заходу контролю на два робочих дні з 30.01.2019 по 31.01.2019 й у зв`язку з цим видано друге направлення на проведення позапланового заходу від 29.01.2019 №б/н. Звертав увагу суду на те, що відповідач, маніпулюючи положеннями чинного законодавства, здійснив повторну позапланову перевірку з 30.01.2019 по 31.01.2019 на підставі згаданого направлення, при цьому без відповідної правової підстави, а саме окремого наказу органу державного контролю. При цьому, у направленні на проведення позапланового заходу від 29.01.2019 №б/н послався на наказ Департаменту від 11.04.2018 № 189, але вказаний наказ міг бути підставою для проведення лише одного позапланового заходу, який відбувся з 26.12.2018 по 10.01.2019.

Викладене, на думку позивача, закономірно свідчить про протиправність результатів позапланових заходів контролю й відповідно протиправність оскаржуваного наказу, який був прийнятий на підставі результатів позапланових заходів, а саме актів від 31.01.2019 №б/н, від 21.03.2019 №б/н.

У додаткових поясненнях по справі представник відповідача зазначив, що ч. 1 та ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на які посилається позивач у відповіді на відзив, не розповсюджуються на органи державного архітектурно-будівельного контролю. Разом з тим зазначив, що згідно з ч. 5 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи, зазначені у частині четвертій цієї статті, зобов`язані дотримуватись, зокрема вимог частин третьої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей законодавства у відповідній сфері, зокрема Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553. Так, пунктом 7 вказаного Порядку передбачено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні, а тому Департаментом дотримано та не порушено вимоги щодо строку проведення перевірки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/5009/19 за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 14.11.2019.

14.11.2019 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/1168/19.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2019 у зв`язку з клопотанням представника позивача про зупинення провадження відкладено підготовче засідання на 03.12.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2019 зупинено провадження у справі №320/5009/19 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/1168/19. Зобов`язано учасників справи повідомити суд про результати розгляду Господарським судом міста Києва справи №910/1168/19 та надати суду копії судових рішень у справі №910/1168/19 після набрання рішенням законної сили.

16.02.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання від 10.02.2021 про поновлення провадження у справі у зв`язку з тим, що рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/1168/19 набрало законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.03.2021, з урахуванням ухвали суду від 04.03.2021 про виправлення описки, поновлено провадження в адміністративній справі №320/5009/19 та призначено підготовче засідання у справі на 30.03.2021.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2021 у зв`язку з неявкою представника позивача відкладено підготовче засідання на 15.04.2021.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 відкладено підготовче засідання на 25.05.2021.

21.05.2021 представником відповідача подано додаткові пояснення, у яких відповідачем наведено аргументи, аналогічні обґрунтуванню відзиву на позов.

24.05.2021 представником позивача до Київського окружного адміністративного суду подано додаткові письмові пояснення, у яких представник позивача наполягав на обґрунтованості позовних вимог. Також просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Гранд Спорт».

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 відкладено підготовче засідання на 08.06.2021.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 29.06.2021.

Представником відповідача до Київського окружного адміністративного суду 08.06.2021 було подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги заявлене представником позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності та подане представником відповідача клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, а також враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів суд дійшов висновку про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Протокольною ухвалою суду від 29.06.2021 постановлено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт» (ідентифікаційний код: 31610931, місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, шосе Сквирське, буд.227-Т) зареєстроване 14.09.2001 як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 2а.с. 56-58).

15.01.2009 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видано Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт» дозвіл на виконання будівельних робіт № 1103-Дс/C від 15.01.2009 (перереєстровано дозвіл №2205-Дс/С від 06.10.2006) на об`єкт будівництва: «Будівництво спортивного автокомплексу за адресою: урочище Чорторий у Деснянському районі м. Києва» (том 1 а.с.17).

У період з 21.12.2018 по 10.01.2019 та з 30.01.2019 по 31.01.2019 на підставі наказу Департаменту № 189 від 11.04.2018 (том 1 а.с.125), направлень про проведення позапланового заходу № б/y від 21.12.2018 (том 1 а.с.129-130), № б/y від 29.01.2019 (том 1 а.с.132-133), на підставі звернення Громадської організації «Народне правосуддя» №363 від 03.04.2018 відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Будівництво спортивного автокомплексу за адресою: урочище Чорторий, Деснянський р-н, м. Київ», за результатами якого складено акт від 31.01.2019 №б/н (том 1 а.с.172-195).

Відповідачем під час перевірки встановлено, що згідно акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 26.04.2018 № 182ДК/141/АП/09/01/-18, який надійшов у додатку до листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.04.2018 № 8-10-0.441-6588/2-18 землекористувачем ТОВ «Гранд Спорт» порушено умови договору оренди щодо обмежень (обтяжень) використання земельної ділянки, а саме: договором оренди земельної ділянки від 09.03.2004 встановлено існуюче обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, зокрема завершення забудови земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою в установленому порядку, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації цього договору.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» ТОВ «Гранд Спорт» не виконало вимоги щодо використання земель за цільовим призначенням, чим порушено вимоги статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

Листом від 01.02.2019 № 05716-1189 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив, що відповідно до даних міського земельного кадастру земельна ділянка площею 1,9989 га в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:62:206:0007) на підставі пункту 30 рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 638/798 була передана ТОВ «Гранд Спорт» в оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування спортивного автокомплексу (договір оренди земельної ділянки від 15.04.2004 № 62-6-00126).

На підставі рішення Київської міської ради від 20.11.2018 № 207/6258 розірвано договір оренди земельної ділянки від 15.04.2004 № 62-6-00126 площею 1,9989 га в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:62:206:0007), про що внесено відповідну інформацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата державної реєстрації припинення права оренди 12.12.2018).

У зв`язку із розірванням договору оренди 13.12.2018 між ТОВ «Гранд Спорт» та Київською міською радою, земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:62:206:0007) використовується ТОВ «Гранд Спорт» для виконання будівельних робіт із будівництва спортивного автокомплексу за адресою: урочище Чорторий у Деснянському районі м. Києва без документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, чим порушено статті 125, 126 Земельного кодексу України.

Одночасно з цим встановлено, що згідно дозволу на виконання будівельних робіт «Будівництво спортивного автокоплексу за адресою: урочище Чорторий у Деснянському районі м. Києва» від 06.10.2006 № 2205-Дс/С, будівельні роботи виконує підрядна організація Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло Буд», яке листом від 19.04.2018 № 52 повідомило Департамент про припинення з 25.12.2017 дії договору підряду ТОВ «Житло-Буд» щодо об`єкту будівництва спортивного автокомплексу в урочищі Чорторий у Деснянському районі м. Києва.

Замовник будівництва ТОВ «Гранд Спорт», в свою чергу, не повідомив орган державного архітектурно-будівельного контролю про зміну генерального підрядника, як це передбачено пунктом 33 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

Крім того, встановлено, що на об`єкті відсутній стенд, на якому розміщена інформація про документ, що дає право на виконання будівельних робіт, а також відомості про клас наслідків (відповідальності) об`єкта, замовника та підрядників, чим порушено частину 6 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також в акті зазначено, що позивачем під час перевірки не надано документи, необхідні для проведення перевірки, а саме: проектну документацію (ТОМ IV (ВК), ТОМ I (Робочий проект будівництва. Свердловини. ОВНС), ТОМ II (Наземна насосна станція над свердловиною), ТОМ I (КНС з блоком біологічної очистки господарчо-побутових стоків. Пояснювальна записка), ТОВ II (Робочі креслення), ТОМ V (ОВНС); договір, укладений з підрядною організацією; договір, укладений з проектною організацією; акт прийому-передачі проектної документації; виконавчу документацію відповідно до ДБН А.3-1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».

У зв`язку із встановленими вище порушеннями Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видав позивачу приписи від 31.01.2019:

- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (том 1 а.с.207-209), яким вимагалося від замовника будівництва у термін до 28.02.2019 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку. Примірник припису отримано представником позивача Павленком О.В. 04.02.2019, що підтверджується його підписом у графі «примірник припису отримано»;

- про зупинення підготовчих та будівельних робіт (том 1 а.с.204-206), яким вимагалося зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті «Будівництво спортивного автокомплексу за адресою: урочище Чорторий у Деснянському районі м. Києва» до усунення порушень. Примірник припису отримано представником позивача Павленком О.В. 04.02.2019, що підтверджується його підписом у графі «примірник припису отримано».

Того ж дня Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено протокол від 31.01.2019 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно позивача, де зафіксовано, що замовник будівництва, ТОВ «Гранд Спорт» не повідомив орган державного архітектурно-будівельного контролю про зміну генерального підрядника, чим порушено пункт 33 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 та частину 7 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (том 1 а.с.210-212).

В подальшому, за результатами розгляду акта, складеного за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 31.01.2019 № б/н, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.01.2019, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято постанову від 07.02.2019 № 6/19/073-1235, якою на підставі підпункту 1 пункту 8 Порядку накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, справу про накладення штрафу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ТОВ «Гранд Спорт» закрито (том 1 а.с.215-216).

У період з 01.03.2019 по 15.03.2019 та з 20.03.2019 по 21.03.2019 на підставі наказу Департаменту № 171 від 28.02.2019 (том 1 а.с.217), направлення про проведення позапланового заходу № б/y від 28.02.2019 (том 1 а.с.218-219), відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт» з метою перевірки виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.01.2019 та припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 31.01.2019, за результатами якого складено акт від 21.03.2019 №б/н (том 2 а.с.1-22).

Також Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва складено протокол від 21.03.2019 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт», де зафіксовано, що замовник будівництва ТОВ «Гранд Спорт» в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.01.2019, виданому Департаментом, чим порушено підпункт «а» пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (том 2 а.с.24-26).

В подальшому, за результатами розгляду акта, складеного за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 21.03.2019 № б/н, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.03.2019, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято постанову від 21.03.2019 № 34/19/073-2815, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз.2 п.1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», у відповідності до якої суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на суму 28 815,00 грн. (том 2 а.с.29-31).

На підставі викладеного, актів, складених за результатами планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 31.01.2019 № б/н та від 21.03.2019 № б/н, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» видав наказ від 08.04.2019 №99 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» (том 1 а.с.16), яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво спортивного автокомплексу за адресою: урочище Чорторий у Деснянському районі м. Києва» від 15.01.2009 №1103-Дс/С. Замовник Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт» (том 1 а.с.16).

Про прийняття зазначеного наказу позивача повідомлено листом від 09.04.2019 №073-3321, який отримано представником ТОВ «Гранд Спорт» 09.04.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрих кодовим ідентифікатором № 0420523818715 (том 2 а.с.33, 34).

Не погоджуючись з наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.04.2019 №99 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт», позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

За змістом частини 4 статті 2 Закон № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Водночас в частині 5 статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Статтею 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-XIV) передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 41 Закону України № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Отже, заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), у порядку, встановленому Законом № 877-V з урахуванням особливостей, визначених Законом №3038-VI.

Водночас за приписами частини 5 статті 2 Закону № 877-V органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 Закону № 877-V.

Згідно з вимогами частини шостої статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Отже, для цілей застосування наслідків порушення суб`єктом господарювання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі відображення ним недостовірної інформації у декларації/повідомленні про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт, ці факти мають бути зафіксовані у акті, що складений за результатами здійснених у встановленому законом порядку планових або позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із частинами другою, третьою статті 7 Закону № 877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Водночас за приписами частини 2 статті 41 Закону України № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 41 Закону України № 3038-VI постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з пунктом 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки у тому числі (…) є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Водночас в контексті вимог частини 5 статті частин 1-3 статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу та видання направлення на перевірки видається наказ.

Отже, нормами Законів № 877-V, № 3038-VI та Порядку № 553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб`єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

Судом встановлено, що на підставі звернення громадської організації «Народне правосуддя» від 03.04.2018 №363 наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 11.04.2018 № 189 призначено проведення позапланової перевірки ТОВ «Гранд Спорт» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Будівництво спортивного автокомплексу за адресою: урочище Чорторий, Деснянський р-н, м. Київ» (том 1 а.с.125).

21.12.2018 відповідачем видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування - ТОВ «Гранд Спорт» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. У вказаному направленні зазначено, що воно видане на підставі наказу Департаменту від 11.04.2018 № 189 та звернення громадської організації «Народне правосуддя» від 03.04.2018 №363 (том 1 а.с.139).

Термін дії направлення з 26.12.2018 по 10.01.2019.

Відповідно до абзацу 10 пункту 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Зазначена імперативна норма свідчить, що строк проведення перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби строк перевірки може бути продовжений не більше ніж на два робочих дні за рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника.

З наведеного вбачається, що термін проведення вказаної перевірки з урахуванням вихідних днів 29.12.2018, 30.12.2018, 05.01.2019, 06.01.2019 та святкових днів 01.01.2019 (Новий рік), 07.01.2019 (Різдво) становив 10 робочих днів, що відповідає приписам Порядку №553.

Разом з тим, з урахуванням наведених вимог Порядку №533 максимальний строк для проведення перевірки на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 11.04.2018 № 189 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 21.12.2018 року № б/н не міг бути продовженим більше ніж до 14.01.2019 (враховуючи вихідні дні 13.01.2019 та 14.01.2019).

Суд відмічає, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем до закінчення строку проведення перевірки (до 10.01.2019 включно) ставилося або вирішувалося питання продовження строку її проведення.

Викладене свідчить, що позапланова перевірка, призначена відповідно до наказу Департаменту від 11.04.2018 № 189, розпочалася 21.12.2018 та була завершена 10.01.2019, при цьому контролюючим органом відповідного акту перевірки складено не було.

З матеріалів справи слідує, що 29.01.2019 начальником інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в місті Києві А.В. Євдокименком складено службову записку від 29.01.2019 на ім`я директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Кузьменка В.В., в якій начальник відділу просить продовжити термін проведення перевірки на два робочі дні з 30.01.2019 по 31.01.2019.

Відповідно до резолюції на службовій записці, Кузьменком В.В. 29.01.2019 продовжено термін проведення перевірки на два робочі дні (том 1 а.с.131).

На підставі вказаної службової записки відповідачем було видано нове направлення на проведення перевірки від 29.01.2019 № б/н зі строком дії з 30.01.2019 по 31.01.2019 (том 1 а.с.132).

Отже, незважаючи на те, що останнім днем строку проведення позапланової перевірки позивача було 10.01.2019, перевірку продовжено з 30.01.2019, тобто, через 20 днів (чотирнадцять робочих днів) після встановлених строків проведення та закінчення позапланової перевірки.

Акт за результатами проведеної перевірки було складено лише 31.01.2019 (том 1 а.с. 172-195).

На підставі висновків вказаного акта перевірки Департаментом видано позивачу приписи від 31.01.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Також судом встановлено, що в подальшому, наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 28.02.2019 № 171 призначено проведення позапланової перевірки ТОВ «Гранд Спорт» з метою перевірки виконання вимог приписів (том 2 а.с.1-22).

Цього ж дня відповідачем було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу щодо дотримання суб`єктом містобудування - ТОВ «Гранд Спорт» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У вказаному направленні зазначено, що воно видане на підставі наказу Департаменту від 28.02.2019 № 171 щодо перевірки виконання вимог приписів від 31.01.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт (том 1 а.с.218-219).

Термін дії направлення з 01.03.2019 по 15.03.2019.

Викладене свідчить на користь висновку, що термін проведення вказаної перевірки з урахуванням вихідних днів 02.03.2019, 03.03.2019 та святкових днів 08.03.2019 (8 Березня) становив 10 робочих днів, що також узгоджується з приписами Порядку №553.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 7 Порядку № 553, максимальний строк для проведення перевірки на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 28.02.2019 № 171 та направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 28.02.2019 року № б/н не міг бути продовженим більше ніж до 19.03.2019 (враховуючи вихідні дні 17.03.2019 та 18.03.2019).

Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем до закінчення строку проведення перевірки (до 15.03.2019 включно) ставилося або вирішувалося питання продовження строку її проведення.

Таким чином, позапланова перевірка, призначена відповідно до наказу Департаменту від28.02.2019 № 171, розпочалася 01.03.2019 та була завершена 15.03.2019, при цьому контролюючим органом відповідного акту перевірки складено не було.

Матеріалами справи підтверджується, що 20.03.2019 начальником інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в місті Києві А.В. Євдокименком було складено службову записку від 20.03.2019 на ім`я директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Кузьменка В.В., в якій начальник відділу просить продовжити термін проведення перевірки на два робочі дні з 20.03.2019 по 21.03.2019.

Відповідно до резолюції на службовій записці, ОСОБА_1 20.03.2019 продовжено термін проведення перевірки на два робочі дні (том 1 а.с.231).

На підставі вказаної службової записки відповідачем було видано нове направлення на проведення перевірки від 20.03.2019 № б/н зі строком дії з 20.03.2019 по 21.03.2019 (том 1 а.с.232-233).

Отже, незважаючи на те, що останнім днем строку проведення позапланової перевірки позивача було 15.03.2019, перевірку продовжено з 20.03.2019, тобто через 5 днів (три робочих дні) після встановлених строків проведення та закінчення позапланової перевірки.

Акт за результатами проведеної перевірки було складено 21.03.2019 (том 2а.с. 1-22).

Викладене дає суду підстави для висновку, що в даному випадку має місце факт переривання проведення позапланової перевірки, призначеної на підставі наказу Департаменту від 11.04.2018 № 189, в період з 10.01.2019 по 30.01.2019 та позапланової перевірки, призначеної на підставі наказу Департаменту від 28.02.2019 № 171, з 15.03.2019 по 20.03.2019, та в подальшому їх проведення протягом двох робочих днів за відсутності правових на те підстав.

При цьому суд зауважує, що нормами чинного законодавства не передбачено випадки переривання проведення перевірки на певний термін, у зв`язку з чим під продовженням терміну проведення перевірки повинно розумітися продовження проведення перевірки, яке розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем здійснення перевірки, зазначеним у направленні на перевірку.

Тобто, оскільки останнім днем перевірки, призначеної на підставі наказу Департаменту від 11.04.2018 № 189 було 10.01.2019, що було робочим днем, саме цього дня перевірка могла бути продовжена. Так само, оскільки останнім днем перевірки, призначеної на підставі наказу Департаменту від 28.02.2019 № 171 було 15.03.2019, що також було робочим днем, тому саме цього дня відповідач міг продовжити перевірку.

Відтак, продовження відповідачем позапланового заходу після спливу спершу двадцяти днів та згодом п`яти днів відповідно після очікуваної позивачем дати закінчення позапланової перевірки є зловживанням відповідачем передбаченими законодавством правами щодо здійснення відповідних заходів органом державного нагляду (контролю) у межах позапланової перевірки.

Крім того, приймаючи постанову від 15.05.2020 у справі № 826/12176/16 Верховний Суд, беручи до уваги, окрім іншого приписи пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, яким передбачено видання Держархбудінспекцією в межах наданих їй повноважень наказів організаційно-розпорядчого характеру, організації та контролю їх виконання, дійшов висновку, що письмове рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються мотиви та правові підстави продовження перевірки.

Відсутність такого наказу свідчить про безпідставність продовження перевірки, а відтак є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення понад встановлений Порядком №553 строк і, як наслідок, зумовлює скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно - будівельного контролю.

Аналогічна правова позиція висловлена й у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №822/678/16, від 13.04.2021 у справі №826/16334/18, від 01.06.2021 у справі № 826/16114/18, від 09.09.2021 у справі № 826/10153/18, від 30.11.2021 у справі № 522/9567/17.

За наявності письмового рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю, як обов`язкової підстави для продовження строку проведення перевірки, наголошено й у постановах Верховного Суду від 28.01.2020 у справі 820/6909/16, від 26.02.2020 у справі №826/7847/17.

Також, згідно з висловленою у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №822/863/16 та від 21.10.2019 у справі №822/677/16 правовою позицією, порушенням порядку проведення перевірки є її проведення після закінчення дії направлення за відсутності доказів на підтвердження продовження строку його дії та відповідного наказу про продовження строку проведення перевірки.

Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази винесення Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказів про продовження зазначених вище позапланових перевірок, з огляду на що суд констатує, що таке продовження перевірок є безпідставним.

З урахуванням викладеного суд вважає, що невиконання суб`єктом владних повноважень вимог законодавства в наведеній вище частині зводить нанівець законність всієї процедури проведення позапланових перевірок та, як наслідок, прийнятого за їх результатами рішення.

З приводу тверджень позивача про проведення відповідачем позапланового заходу за відсутності відповідного погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду, як це передбачено абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V, слід вказати на таке.

Частиною п`ятою статті 2 Закону № 877-V (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 1, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Вищенаведені положення Закону № 877-V містять вичерпний перелік норм, дотримання яких зобов`язані забезпечити органи державного архітектурно-будівельного контролю. Норми частини 1 статті 6 Закону № 877 до цього переліку не входять.

В даному випадку позапланові заходи контролю було проведено на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку № 553, якими не передбачено такої умови для проведення позапланової перевірки, як наявність відповідного погодження центрального органу виконавчої влади.

З огляду на викладене, суд вважає помилковими твердження позивача стосовно обов`язковості отримання відповідачем такого погодження для проведення позапланової перевірки ТОВ «Гранд Спорт».

Не заслуговують на увагу також покликання позивача про прийняття оскаржуваного наказу без його участі та не запрошення останнього на розгляд питання про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, не передбачено обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про вирішення питання про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт як обов`язкової передумови прийняття такого рішення.

Варто відмітити, що відповідно до постанови Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 826/13000/18, правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Визначена правова процедура проведення перевірки встановлює межі вчинення повноважень органу державної влади щодо проведення ним перевірки і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.

Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися приписів актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань ті, хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (п. 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12.03.2016)).

Таким чином, позивач, з урахуванням наведених вище положень законодавства, правомірно очікував, що процедура проведення призначених стосовно нього позапланових перевірок буде дотримана, чого, як вбачається з матеріалів справи, не відбулось.

Натомість, недотримання Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) процедури прийняття оскаржуваного наказу за наслідками призначених стосовно позивача перевірок є достатньою і самостійною підставою для задоволення позовної вимоги про визнання цього наказу протиправним і скасування.

Поміж викладеного суд вважає за необхідне додатково звернути увагу на те, що оскаржуваний наказ від 08.04.2019 № 99 не містить конкретної підстави для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт ТОВ «Гранд Спорт».

Так, відповідно до частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт; 2) наявності відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю; 4) скасування містобудівних умов та обмежень; 5) систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Перелік підстав для анулювання дозволу, наведений у частині шостій цієї статті, є вичерпним.

Однак, як слушно про це зазначив позивач, у наказі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.04.2019 №99 вказано загальну норму, яка передбачає перелік підстав для анулювання дозволів на виконання будівельних робіт, таку як частина шоста статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та не зазначено конкретної підстави анулювання дозволу позивача.

На переконання суду, відповідач у своєму наказі про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт повинен був вказати на конкретні підстави для його анулювання, а не лише посилання на пункти, які передбачають перелік самих підстав.

Наведений висновок узгоджується із встановленими законом вимогами щодо «обґрунтованості рішення», що полягають в дослідженні суб`єктом владних повноважень усіх обставин, що є істотними у процесі його прийняття, аналізі таких обставин та їх правової оцінки. Усі мотиви, якими керується суб`єкт у процесі оцінки та аналізу обставин, повинні бути чітко та повно відображені у рішенні. В такий спосіб зацікавленій особі створюються гарантії того, що навіть у випадку, якщо рішення прийнято не на її користь, вона зможе оскаржити його, та обґрунтувати свою незгоду із одним чи декількома аргументами, які чітко зазначені в наказі.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначений наказ відповідача є актом індивідуальної дії.

Акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав прийняття (фактичних і юридичних) таких актів, а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Такий висновок узгоджується із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ зазначив про особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП], заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.comS.r.l. проти Молдови», заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Однак, відповідачем не дотримано відповідних вимог при прийнятті оскаржуваного наказу, оскільки останній не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, не містить чітких підстав його прийняття, що породжує його неоднозначне трактування.

Оцінюючи доводи позивача про те, що його двічі притягнуто до відповідальності за одне й те саме порушення містобудівного законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Отже, нормою прямої дії встановлено заборону на притягнення двічі до одного виду юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дозвіл на виконання будівельних робіт може бути анульовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Так, з матеріалів справи встановлено, що відповідачем за результатами позапланової перевірки ТОВ «Гранд Спорт» прийнято постанову від 21.03.2019 № 34/19/073-2815, якою до позивача за порушення абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» застосовано штрафні фінансові санкції на суму 28 815,00 грн. (том 2 а.с.29-31).

Натомість, оскаржуваним наказом від 08.04.2019 №99 позивачу анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт «Будівництво спортивного автокомплексу за адресою: урочище Чорторий у Деснянському районі м. Києва» від 15.01.2009 №1103-Дс/С на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», як про це зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву.

Тобто, постановою від 21.03.2019 № 34/19/073-2815 позивача притягнуто до фінансової відповідальності за порушення: невиконання припису органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

При цьому, оскаржуваним наказом від 08.04.2019 №99, за безпосередньо встановлений під час перевірки факт невиконання вимог припису посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

Таким чином, у спірному випадку позивача не було двічі притягнуто до одного виду юридичної відповідальності, оскільки фінансова та адміністративна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності, які передбачені різними нормативно-правовими актами, а тому вказані положення Конституції України до спірних правовідносин не застосовуються.

Враховуючи викладене вище, у суду відсутні підстави вважати правомірним наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» від 08.04.2019 № 99, внаслідок чого останній підлягає скасуванню, а позовні вимоги у наведеній частині задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України відомості для внесення до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані про документ, що дає право на виконання будівельних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт», суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 22-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» єдина державна електронна система у сфері будівництва (далі - електронна система) - єдина інформаційно-телекомунікаційна система у складі містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.

Електронна система складається з: 1) Реєстру будівельної діяльності; 2) електронного кабінету користувача електронної системи (далі - електронний кабінет); 3) порталу електронної системи.

Невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Держателем електронної системи є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, який вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування електронної системи. Технічним адміністратором електронної системи (далі - технічний адміністратор) є визначене Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи державне унітарне підприємство, яке належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.

Технічний адміністратор здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення електронної системи, відповідає за технічне і технологічне забезпечення електронної системи, збереження та захист інформації (даних), що містяться в електронній системі, забезпечує надання та анулювання доступу до електронної системи, проводить навчання роботі з електронною системою.

Якщо інформація та документи, що підлягають внесенню до електронної системи, внесені до неї, такі інформація та документи вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до частини 1 ст. 22-2 «Про регулювання містобудівної діяльності», реєстр будівельної діяльності є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік такої інформації, зокрема, містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до частини 2 ст. 22-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з використанням Реєстру будівельної діяльності створюються такі електронні документи (крім документів, які містять відомості, що становлять державну таємницю) та здійснюються такі дії, зокрема, містобудівні умови та обмеження, зміни до них, відмова у їх наданні, скасування містобудівних умов та обмежень.

Оригіналом документів, визначених цією частиною, є їх примірник в електронній формі, виготовлений за допомогою Реєстру будівельної діяльності.

Створення документів та проведення дій, визначених цією частиною, з використанням Реєстру будівельної діяльності здійснюються особами, до повноважень яких віднесено прийняття рішень про видачу відповідних документів та вчинення відповідних дій.

Створення та подання електронних документів, завантаження документів, необхідних для отримання адміністративних та інших послуг у сфері будівництва, отримання відомостей (даних) про стан розгляду електронних документів та результати їх розгляду здійснюється через електронний кабінет відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681 (далі - Порядок ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва).

Відповідно до пункту 59 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, Реєстр будівельної діяльності електронної системи є компонентом електронної системи, який забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, захист, облік, зокрема, містобудівних умов та обмежень.

Пунктом 60 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва визначено, що виключно з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи створюються, а саме серед інших і дозвіл на виконання будівельних робіт, зміни до нього та повідомлення про відмову в його наданні та анулювання дозволу, внесення відомостей про припинення права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з пунктом 67 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва створення, збирання, накопичення, обробка, захист та облік електронних документів, внесення (реєстрація) відомостей (даних), змін до них, доповнень до Реєстру будівельної діяльності електронної системи здійснюється користувачами електронного кабінету відповідно до наданого доступу, визначеного цим Порядком.

Відповідно до пункту 73 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про документи, які підлягають обов`язковій реєстрації в електронній системі і створені після запровадження електронної системи (у тому числі після реалізації експериментального проекту щодо запровадження першої черги електронної системи), можуть бути використані замовниками будівництва лише після їх внесення до електронної системи.

Пунктом 77 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва установлено, що створення документів та проведення дій з використанням Реєстру будівельної діяльності електронної системи здійснюється особами, до повноважень яких належить прийняття рішень про видачу відповідних документів та вчинення відповідних дій.

За змістом пункту 114 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва внесення відомостей/здійснення дій у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи на підставі судових рішень, які передбачають зміну відомостей в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи, та рішення про заборону (скасування заборони) вчинення дій замовниками, уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснюється відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такого судового рішення.

Аналізуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що внесення відомостей/здійснення дій у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи здійснюється на підставі судових рішень та документів виконавчого провадження.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи зазначене, за відсутності механізму поновлення записів (інформації) про анульований дозвіл, а також з метою забезпечення достовірності та актуальності відомостей реєстру, суд вважає, що ефективним способом порушеного права позивача буде зобов`язання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити дії щодо відображення у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи інформації з приводу скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.04.2019 №99 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» на об`єкт «Будівництво спортивного автокомплексу за адресою: урочище Чорторий, Деснянський р-н, м. Київ», що є підставою для часткового задоволення позову в цій частині.

Попри те, суд зазначає, що вимога позивача про зобов`язання Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України відомості для внесення до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані про документ, що дає право на виконання будівельних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранд спорт» не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у наведеній частині позивач послався на положення пунктів 3, 4 Порядку ведення Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 92 (у редакції наказу Міністерства від 16.07.2015 № 165) (далі Порядок № 92).

Так, згідно з приписами пункту 3 Порядку № 92 ведення, адміністрування, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України.

Подання даних для внесення їх Держархбудінспекцією до реєстру здійснюється відповідальними посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю, які пройшли підготовку до роботи з реєстром (далі - посадові особи) (пункт 4 Порядку № 92).

Водночас суд зазначає, що наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2020 №312, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2021 за №97/35719, визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.06.2011 №92 «Про затвердження Порядку ведення єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.07.2011 за №885/19623.

Пунктом 3 наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2020 №312 встановлено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, яке відбулося 05.02.2021 (Офіційний вісник України від 05.02.2021).

Відповідно даний Порядок №92 втратив чинність з 05.02.2021.

Тобто, станом на момент прийняття рішення у справі законодавцем було змінено правове регулювання питання внесення відомостей до Реєстру будівельної діяльності електронної системи інформації, зокрема дозволу на виконання будівельних робіт, змін до нього та повідомлення про відмову в його наданні та анулювання дозволу, внесення відомостей про припинення права на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 року №218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» ліквідовано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (п.1).

Таким чином, позовна вимога, яка сформульована позивачем, як зобов`язання відповідача подати до Державної архітектурно-будівельної інспекції України відомості для внесення до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів дані про документ, що дає право на виконання будівельних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю «Гранд спорт» задоволенню не підлягає, оскільки встановлювати обов`язки органу, який ліквідовано, без врахування змін чинного законодавства на день ухвалення рішення у справі, яке має місце, неможливо.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність оскаржуваного наказу та не надав обґрунтованих доводів їх прийняття, відповідно до норм чинного законодавства.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 12.09.2019 №197 на суму 1921,00 грн. та від 12.09.2019 № 198 на суму 1921,00 грн. Доказів понесення інших витрат суду не надано.

Враховуючи, що судом частково задоволено позовні вимоги у зв`язку з приведенням обраного позивачем способу захисту у відповідність до законодавства, чинного на день ухвалення рішення у справі, суд вважає за необхідне стягнути сплачений при подачі позову судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у повному обсязі в сумі 3842,00 грн.

Керуючись статтями 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.04.2019 №99 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт».

3. Зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити дії щодо відображення у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи інформації з приводу скасування наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.04.2019 №99 «Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт» на об`єкт «Будівництво спортивного автокомплексу за адресою: урочище Чорторий, Деснянський р-н, м. Київ».

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Спорт» (ідентифікаційний код 31610931, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, шосе Сквирське, буд. 227-Т) судовий збір у сумі 3842,00 (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 40224921, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 1-В).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено 23.02.2023.

Суддя Кушнова А.О.