Рішення

від 13.02.2023 по справі 229/793/22

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/793/22

Провадження № 2/229/223/2023

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2023 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря судового

засідання Чорної Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом в якому вказує, що є власником житлового будинку з надвірними побудовами, розташованого в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,0947га , кадастровий номер 142000900:01:000:0209. Вона постійно проживає в цьому будинку, утримує його, підтримує його в належному санітарно-технічному стані, проводить ремонт домоволодіння, його різноманітні поліпшення, займається благоустроєм присадибної ділянки.

Протягом останніх років, особливо з весни 2019року усї її зусилля по благоустрою присадибної ділянки перекреслюються протиправними діями сусіда ОСОБА_2 , який постійно проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 . Відповідач систематично порушує правила утримання житлових будинків і споруд, санітарні, епідемічні норми, систематично зливає каналізаційні стоки на її земельну ділянку. Наслідками таких дій є знищення рослинності на її земельній ділянці, пошкодження та знищення грунту на земельній ділянці, неприємні запахи, шкідлий вплив на стан її здоров"я, постійна загроза тяжких інфекційних хвороб, неможливість використання її земельної ділянки відповідно до її цільового призначенння, а саме: для обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд. вона неодноразово зверталася до відповідача з вимогами усунути вищезазначені перешкди, але відповідач не реагує на її вимоги, продовжує зухвало порушувати санітарні та епідемічні норми.

вона зверталася до органів місцевого самоврядування з заявами прийняти заходи до відповідача щодо усунення перешкод.

У вересні 2019року виконавчим комітетом селищної ради було проведено комісійне обстеження території будинку АДРЕСА_2 . В результаті цього обстеження вищезазначені факти були підтверджені. З сусідом ОСОБА_2 була проведена роз"яснювальна бесіда. До грудня 2019року ОСОБА_2 пообіцяв переключитись до нової вигрібної ями, обкласти яму цеглою.

22 липня 2021року комісією було обстежено її ділянку, встановлено, що мають місце факти систематичного злиття рідких нечистот із будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 .. При цьому доступ для огляду причин злиття нечистот з будівлі ОСОБА_2 не надав.

Вважає, що діями відповідача їй завдана моральна шкода , яку оцінює у 100 000грн, що виплаває з такого.

В результаті протиправних дій відповідача вона переживає душевні страждання та переживання. У неї з"явився хронічний стресовий стан, постійна емоційна напруженість, стійкий депресивний стан. Порушився нормальний спосіб життя. Порушилися зв"язки з її знайомими та подругами, які не можуть знаходитися на її подвір"ї, житловому будинку. Вона не має можливості належним чином користуватися житловим будинком, своїм майном, що знаходиться в будинку та господарчих спорудах, а також земельною ділянкою. Увесь її одяг постійно має неприємний запах. Через це, в магазинах та в інших громадських містах її стороняться люди.

Її присадибна ділянка повністю забруднена, грунт втратив свої корисливі властивості. Вона не має можливості вирощувати на своїй земельній ділянці які небудь рослини.

Вважає, що протиправні дії відповідача порушують її права та інтереси, а також норми добросусідства.

Просить зобов"язати відповідача не чинити їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою, призначеною для будівництва та обслуговування житлового будинку і споруд, за адресою АДРЕСА_1 , а саме ліквідувати зливну яму, яка знаходиться на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , спрямувати каналізаційні стоки , які надходять із житлового будинку по АДРЕСА_2 , в інше , належним чином облаштоване місце, віддалене від її земельної ділянки по АДРЕСА_1 ;

дотримуватися Правил утримання житлових будинків з господарчими будівлями і спорудами, санітарно-епідемічних норм та норм добросудсідства.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2022року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи проводити в загальному порядку позовного провадження. Призначено підготовче засідання. (а.с.25-26)

Ухвалою суду від 04 листопада 2022року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті. (а.с.32)

В судове засідання сторони не з"явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивачка надала заяву про розгляд справи у її відсутність. На позові наполягає, не заперечує щодо заочного розгляду справи. (а.с.20)

Суд прийняв рішення про заочний розгляд справи.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачка є власником житлового будинку з надвірними побудовами та земельної ділянки -кадастровий нормер 1425555900:01:000:0209 площею 0,0947га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташовані в АДРЕСА_1 . (а.с.8-10,15)

Відповідач є власником будівлі, розташованої АДРЕСА_1 . (а.с.11)

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Пунктом «г» частини першої статті 96 ЗК України встановлено обов`язок землекористувачів не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Відповідно до частини першої статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров`я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше (ст. 104 ЗК України).

Відповідно до статті 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об`єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об`єктів зобов`язані дотримувати вимог санітарного законодавства.

Згідно з п.п. 2.21, 2.22 Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об`єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується. Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м. Місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил добросусідства. Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством. В умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань не менше 20 м, при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути не менше 50 м.

Так, відповідач не надав заперечень, що між ними як сусідами триває невирішений спір щодо розташування та належного утримання на території домоволодіння відповідача вигрібної ями, яка являє собою зливну яму.

З приводу вказаного спору позивачка зверталась до органів місцевого самоврядування, в компетенцію якого входить вирішення вказаної категорії спорів.

З листа в.о. голови Ясинуватської райдержадміністрації С.В. Добряка від 10.10.2019р № Я-184 на адресу позивача вбачається, що у вересні 2019року було проведено комісійне обстеження території будинку АДРЕСА_2 . З сусідом ОСОБА_2 проведена роз"яснювальна бесіда. До грудня поточного року ОСОБА_2 пообіцяв переключитись до нової вигрібної ями, (потрібно обікласти яму цеглою). На теперішній час з метою припинення зливу каналізаційних стоків на територію домоволодіння по АДРЕСА_3 по мірі наповлення старої вигрібної ями стоки відкачує. (а.с. 12)

Згідно відповіді керівника Очеретинської селищної військово-цивільної адміністрації М.Коваленко від 16.08.2021, 22 липня 2021року комісією у складі: завідувача сектору житлово-комунального господарства та інфраструктури Очеретинської СВЦА Покровського району - Сергія Гостєва, головного спеціаліста сектору з питань мобілізаційної роботи, цивільного захисту та взаємодії з правоохоронними органами - Олександра Момота , директора КП "ЖВГ Очеретинської селищної ради - Євгена Гончарова, провели огляд земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті огляду підтверджено факти систематичного злиття рідких нечистот із будівлі, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , що створює небезпеку санітарному стану приватної земельної ділянки, домогосподарству ОСОБА_1 . Доступу для огляду причин злиття нечистот з будівлі, що розташована по АДРЕСА_2 не надав. (а.с.11 )

Приймаючи вказані листи, як належний доказ по справі, суд приходить до висновку про наявність перешкод з боку відповідача позивачці в користуванні нею земельною ділянкою, оскільки відбувається недотримання відповідачем вимог п.п. 2.21, 2.22 Державних санітарних норм щодо відстані для облаштування зливної ями (вигрібу) до сусідського домоволодіння позивача та розташованого на ньому житлового будинку, у зв`язку з чим вимога позивача про зобов"язання відповідача ліквідувати зливну яму , спрямувати каналізаційні стоки в інше, належним чином облаштоване місце, віддалене від земельної ділянки по АДРЕСА_1 підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Що стосується вимог позивачки про зобов"язання відповідача дотримуватися правил утримання житлових будинків з господарчими будівлями і спорудами, санітарно-епідемічних норм та норм добросусідства, суд вважає необхідним в цій частині відмовити, виходячи з такого.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 13 Конвенції, крім іншого визначає те, що засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Враховуючи те, що судовому захисту підлягає тільки порушене на момент звернення до суду право позивача, яке в даній справі відновлюється шляхом зобов"язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачкою права користуванняя земельною ділянкою щляхом демонтажу вигрібної ями, спрямування каналізаційних стоків в інше , належним чином облаштоване місце, віддалене від земельної ділянки позивача, що є ефективним захистом порушених прав позивача.

Вимоги про зобов"язання відповідача дотримуватися правил утримання житлових будинків з господарчими будівлями і спорудами, санітарно-епідемічних норм та норм добросусідства на думку суду спрямовані на майбутнє, а тому позов в цій частині не може бути задоволений.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних и фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд прийшов до висновку, що відповідач створює перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою, а тому своїми неправомірними діями завдав душевних страждань позивачці. В наслідок дій відповідача позивачка позбавлена можливості повною мірою користуватися власною земельною ділянкою, порушилися її нормальні життєві зв"язки.

Виходячи з обставин справи, за яких позивачу була завдана моральна шкода, глибину, тяжкість та тривалість моральних страждань, позбавлення у позивачки можливості повною мірою реалізовувати своє право на користування ділянкою, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає необхідне стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування завданої моральної шкоди 5000 грн. В решті позову відмовити.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому у відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 1984,80грн (992,40грн за вимоги про усунення перешкод, 992,40грн за вимоги про стягнення моральної шкоди).

Позивачкою понесені витрати на правову допомогу в розмірі 2500грн, (а.с.16-18), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.2,4,5,10-13,76-81,89,263,265,268,273,280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 , яка проживає АДРЕСА_1 , до ОСОБА_2 , який проживає АДРЕСА_1 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2

- усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування на земельну ділянку площею 0,0947га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1425555900:01:000:0209, шляхом демонтажу вигрібної ями, яка знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ;

- спрямувати каналізаційні стоки, які надходять із будинку з господарчими будівлями і спорудами, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , в інше , належним чином облаштоване місце, віддалене від земельної діляни по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , (ІПН невідомий), на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди 5 000 (п"ять тисяч) гривень, на відшкодування витрат на правову допомогу 2500 (дві тисячі п"ятсот)грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , (ІПН невідомий), який проживає АДРЕСА_1 , на користь держави судові витрати в розмірі 1984 (одна тисяча дев"ятсот вісімдесят чотири )грн 80коп

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 30денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини рішення складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 13 лютого 2023року.

Суддя: Т.Л.Панова

повний текст рішення складено 24 лютого 2023р

Суддя: Т.Л. Панова