Рішення

від 20.02.2023 по справі 621/3178/21

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/3178/21

Провадження № 2/621/133/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 лютого 2023 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Вельможної І.В.,

секретаря судового засідання - Лацько А.В.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представники позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідач - ОСОБА_4 ,

третя особа - Садівниче товариство "Фреон",

розглянувши за відсутності учасників справи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , третя особа - Садівниче товариство "Фреон" про визнання договору дійсним та визнання права власності на земельну ділянку,

в с т а н о в и в:

21.10.2021 представник позивача - адвокат Онікієнко О.А., який діє в інтересах позивача ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом, а 28.01.2022 з зміненою позовною заявою до ОСОБА_4 , третя особа - СТ "Фреон" про визнання договору купівлі - продажу земельної ділянки дійсним та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, з наступними вимогами: визнати дійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки від 02.12.2020, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , загальною площею 0,0600 га, кадастровий номер 6321786000:01:003:0038, земельну ділянку № НОМЕР_2 , загальною площею 0,0592 га, кадастровий номер 6321786000:01:003:0039, які розташовані на території Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (колишня Таранівська сільська рада Зміївського району Харківської області) у Садівничому товаристві "Фреон".

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 02 грудня 2020 року між ОСОБА_6 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої державним нотаріусом Десятої Харківської державної нотаріальної контори Полтавською К.С. 04 листопада 2011 року, за реєстровим №3-2890 діяла ОСОБА_7 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки.

При укладанні вищевказаного договору сторони домовились, що ОСОБА_6 продала та передала, а ОСОБА_1 купив та прийняв земельну ділянку № НОМЕР_1 , загальною площею - 0,0600 га, кадастровий номер 6321786000:01:003:0038 та земельну ділянку № НОМЕР_2 , загальною площею - 0,0592 га, кадастровий номер 6321786000:01:003:0039, які розташовані на території Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області у Садівничому товаристві «ФРІОН».

Відповідно до п. 4 Договору, продаж земельних ділянок вчинено за 55000 (п`ятдесят п`ять тисяч) грн. 00 к., які продавець одержав в повному обсязі від покупця до моменту підписання даного договору.

Відповідно до п. 7 Договору, сторонами було визначено, що Продавець зобов`язується не пізніше 01 лютого 2021 року з`явитися до нотаріуса та укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки після підготовки усіх необхідних документів.

При укладанні вищевказаного договору сторонами були погодженні усі умови договору та визначено їхню обов`язковість.

Тобто, на момент підписання договору позивач виконав свої зобов`язання та передав продавцю грошові кошти за купівлю земельних ділянок та почав користуватися ними, а ОСОБА_6 отримала грошові кошти та за домовленістю передала земельні ділянки у користування та почала збирати усі необхідні документи для укладання нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Згодом позивачу стало відомо, що продавець, ОСОБА_6 до призначеної дати укладання правочину у нотаріуса померла, що унеможливлює нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу вищевказаних земельних ділянок. Спадщину після померлої ОСОБА_6 прийняла її донька ОСОБА_4 .

Враховуючи, що між сторонами не може бути укладений нотаріально посвідчений правочин у зв`язку зі смертю продавця, позивач втратив можливість посвідчити договір нотаріально.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.10.2021 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 09.11.2021.

09.11.2021 направлено запит на витребування доказів та відкладено судове засідання до 26.11.2022.

26.11.2021 у зв`язку з не надходженням відповіді на запит суду судове засідання відкладено до 16.12.2021.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16.12.2021 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та відкладено судове судовий розгляд справи до 10.01.2022.

10.01.2022 за клопотанням представника позивача судове засідання відкладено до 14.02.2022.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 14.02.2022 задоволено клопотання представника позивача про заміну відповідача - Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області на належного відповідача - ОСОБА_4 , прийнято до розгляду змінену позовну заяву та відкладено судовий розгляд справи до 01.03.2022.

01.03.2022 розгляд справи не здійснювався з підстав введення воєнного стану в Україні.

04.05.2022 у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання відкладено до 01.06.2022.

01.06.2022 у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання відкладено до 13.07.2022.

13.07.2022 у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання відкладено до 01.08.2022.

01.08.2022 у зв`язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті судове засідання відкладено до 18.08.2022.

18.08.2022судове засідання відкладене за клопотанням представника позивача до 04.10.2022.

04.10.2022 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

04.10.2022 судовий розгляд відкладено за заявою представника позивача до 27.10.2022.

22.11.2022, 13.12.2022, 12.01.2023 судовий розгляд відкладено за заявою представника позивача до 20.02.2023.

20.02.2023 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача адвокат Старостін Я.І. надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові, не заперечував проти ухвалення по справі заочного рішення.

Представником позивача подана до суду письмова заява ОСОБА_4 , яка мешкає на території російської федерації в якій відповідач позов визнала.

Враховуючи, що суд не має змоги встановити дійсність вказаної заяви саме від імені ОСОБА_4 , вказана заява нотаріально не посвідчена, а відповідач ОСОБА_4 повторно у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, що зокрема підтверджується ми відомостями відстеження поштового відправлення, відповідно до якого рекомендоване поштове відправлення з повісткою про виклик до суду отримано особисто ОСОБА_4 (а.с. 174-175) є підстави для ухвалення заочного рішення у справі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу садового товариства, будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, прийшов до наступного висновку:

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ № 502491 від 10.04.2009, копії Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯЕ № 502490 від 10.04.2009 вбачається, що земельна ділянка № НОМЕР_2 , загальною площею - 0,0592 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 6321786000:01:003:0039, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташована на території Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області у садівничому товаристві "Фріон"та земельна ділянка № НОМЕР_1 , загальною площею - 0,0600 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 6321786000:01:003:0038, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташована на території Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області у садівничому товаристві "Фріон"належать на праві власності ОСОБА_6 (а.с. 10, 11).

Судом встановлено, що 02 грудня 2020 року між ОСОБА_6 , від імені якої на підставі довіреності, посвідченої державним нотаріусом Десятої Харківської державної нотаріальної контори Полтавською К.С. 04 листопада 2011 року, за реєстровим №3-2890 діяла ОСОБА_7 - з однієї сторони та ОСОБА_1 - з другої сторони був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до п. 1.1 ОСОБА_6 продала та передала, а ОСОБА_1 купив та прийняв земельну ділянку № НОМЕР_1 , загальною площею - 0,0600 га, кадастровий номер 6321786000:01:003:0038 та земельну ділянку № НОМЕР_2 , загальною площею - 0,0592 га, кадастровий номер 6321786000:01:003:0039, які розташовані на території Таранівської сільської ради Зміївського району Харківської області у Садівничому товаристві "Фріон".

Відповідно до п. 4 Договору, продаж земельних ділянок вчинено за 55000 (п`ятдесят п`ять тисяч) грн. 00 к., які продавець одержав в повному обсязі від покупця до моменту підписання даного договору.

Відповідно до п. 7 Договору, сторонами було визначено, що Продавець зобов`язується не пізніше 01 лютого 2021 року з`явитися до нотаріуса та укласти нотаріальна посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки після підготовки усіх необхідних документів (а.с. 5-6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - копія Актового запису про смерть № 20256 від 14 грудня 2020 року (а.с. 36).

З матеріалів Спадкової справи № 766/2020 наданої завідувачем Сьомої Харківської міської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Верещака Г. на виконання ухвали суду від 16.12.2021 про витребування доказів вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 за заявою дочки спадкодавця ОСОБА_4 заведено спадкову справу №766/2020 та ОСОБА_4 видано: 28.09.2021 Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстровано в реєстрі за № 3-1116 спадщина на яку видано свідоцтво складається з квартири АДРЕСА_1 та 05.11.2021 Свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстровано в реєстрі за № 3-1349, спадщина на яку видано свідоцтво складається з квартири АДРЕСА_2 (а.с. 55-105).

Отже, спірним є питання про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельних ділянок виходячи з положень статті 220 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Статтею 220 ЦК України визначено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Частиною 2 статті 220 ЦК України вказано, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата другою стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.

Норма частини другої статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов`язується з їх державною реєстрацією, а тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2019 року, справа № 665/2266/16-ц, провадження № 61-29416св18; Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року, справа № 2-4783/07, провадження № 61-14587св18.

Відповідно до частини 3 статті 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню є укладеним з дня такого посвідчення.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

В пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК (435-15) не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК (435-15). Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

Отже, відповідно до пункту 7 договору купівлі продажу земельної ділянки від 02.12.2020, сторони погодили термін для нотаріального посвідчення вказаного договору - 01.02.2021. (а.с.5-6)

Продавець ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 2)

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та визначив відповідачем ОСОБА_4 , яка є спадкоємицею майна померлої до складу якого не входить право на спірні земельні ділянки. (а.с.92-104)

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_4 не є стороною договору, враховуючи правила статті 220 ЦК України щодо можливості визнання договору купівлі-продажу дійсним не поширюється на договори купівлі-продажу, предметом яких є земельна ділянка, оскільки такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, це пов`язано із тим, що момент вчинення такого правочину, відповідно до положень статтей 210, 640 ЦК України пов`язується з державною реєстрацією, тому правочин є неукладеним і таким, що не породжує для сторін прав та обов`язків.

Не будучи укладеним, договір не може бути визнаний судом дійсним на підставі статті 220 Цивільного Кодексу України, суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволенні позову ОСОБА_1 відсутні та необхідність відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 19, 76 - 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 209, 220, 628, 650, 657 Цивільного кодексу України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4 , Зміївськотретя особа - Садівниче товариство "Фреон" про визнання договору дійсним та визнання права власності на земельну ділянку - відмовити у повному обсязі.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Роз`яснити учасникам справи, що строки, вказані у рішенні, обчислюються з урахуванням положень пункту 3 Розділу 12 Прикінцеві положення Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 .

Третя особа - Садівниче товариство "Фріон", адреса місцезнаходження: 63450 Харківська область, Чугуївський район, с. Таранівка.

Головуючий: