Рішення

від 16.02.2023 по справі 705/5348/21

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/5348/21

2/705/567/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2023 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Піньковського Р.В.

при секретарі Прокопенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ліга» про стягнення заборгованості з орендної плати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення орендної плати, в обґрунтування зазначивши наступне.

Вона володіє земельною ділянкою площею 2,95 га, кадастровий номер 7124380300:03:000:0292, для ведення сільськогосподарського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Антонівської сільської ради Уманського району Черкаської області. Вказана земельна ділянка нею була передана в оренду ТОВ Агрофірма «Ліга», про що укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований 01.01.2013 року.

Відповідно до п. 2.3 цього договору орендна плата повинна вноситися орендарем щорічно, в грошовому, натуральному чи у вигляді послуг, але не менше 3% вартості земельного паю, або в іншому розмірі, встановленому законодавством.

У зв`язку з тим, що ТОВ Агрофірма «Ліга» належним чином не виконувало умови укладеного договору та належним чином не вплачувало їй орендну плату, вона вимушена була звернутися до суду за захистом своїх прав. Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 24.05.2017 року її позовні вимоги про стягнення орендної плати за 2012-2015 роки були задоволені.

Проте, у зв`язку з тим, що ТОВ Агрофірма «Ліга» не сплатило орендну плату за 2016 та 2017 роки, чим знову порушено її права, вона звернулася до суду та просила не тільки стягнути орендну плату, а і розірвати договір оренди земельної ділянки, який укладено строком на 49 років.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.05.2021 року її позовні вимоги задоволено. Однак, після розірвання договору оренди земельної ділянки, орендна плата за 2020 і 2021 роки залишилася не виплаченою.

Адвокатом, в її інтересах, було направлено адвокатський запит з проханням повідомити суму заборгованості за користування земельною ділянкою, належною останній, однак відповіді на цей запит отримано не було, тому точної суми заборгованості, на момент звернення до суду, позивач не знає.

Просить суд стягнути з ТОВ Агрофірма «Ліга», код ЄДРПОУ 21352559, на її, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орендну плату за використання земельного паю по земельні ділянці кадастровий номер 7124380300:03:000:0292, за період з 2020 року по 2021 рік.

Стягнути з ТОВ Агрофірма «Ліга» всі судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, на адресу суду подала письмову заяву, у якій просить суд справу слухати у її відсутність та у відсутність її представника, позовні вимоги підтримує та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ Агрофірма «Ліга» в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву до суду не надходив, про розгляд справи повідомлені у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомляли.

У зв`язку з повторною неявкою представника відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності представника відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Суд, врахувавши позицію позивача, вивчивши письмові матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини цієї справи, прийшов до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд вважає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі врегульовані нормами Конституції України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 1, 13, 14 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (220-2004-п ).

Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права сформованого 27.10.2021 року за № 281406243, власником земельної ділянки кадастровий номер 7124380300:03:000:0292, площею 2,95 га, для ведення товарного сільськогосподарського товариства, є ОСОБА_1 . Договір оренди вказаної земельної ділянки було укладено у 2013 році, дата закінчення дії договору 22.10.2031 р., автоматична державна перереєстрація 22.10.2021 року. Розмір орендної плати 8000,30 грн. Орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга».

Разом з тим, згідно рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 травня 2021 року, позов ОСОБА_1 про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено частково, та, в тому числі, з Товариства з обмеженою відповідальність агрофірма «Ліга» стягнуто орендну плату за використання земельної ділянки № 7124380300:03:000:0292, площею 2,95 га, за 2016-2019 роки, а договір оренди вказаної земельної ділянки від 20.08.2010 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма «Ліга» та ОСОБА_1 - розірвано.

У відповідності до інформації отриманої судом із Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Черкаського апеляційного суду від 30 вересня 2021 року прийнятого у справі за скаргою представника ТОВ Агрофірма «Ліга» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.05.2021 року судова справа № 705/3785/17, вищевказане рішення суду залишено без змін.

Позивачем при зверненні до суду не було вказано розмір орендної плати, яку вона просить стягнути з відповідача, але представником відповідача на вимогу суду надано розрахунок нарахованої позивачу ОСОБА_1 орендної плати за користування ТОВ АФ «Ліга» у 2020, 2021 роках належною ОСОБА_1 на праві власності земельною ділянкою площею 2,95 га, кадастровий номер 7124380300:03:000:0292, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з укладеним між ОСОБА_1 і ТОВ АФ «Ліга» договором оренди землі від 20.08.2010, у якому зазначено наступне.

Відповідно до пункту 9 укладеного між ОСОБА_1 і ТОВ АФ «Ліга» договору оренди землі від 20.08.2010 року орендна плата вноситься орендарем в розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 1261,06 грн.

У 2020, 2021 роках нормативна грошова оцінка належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки складала 110 628,45 грн.

Відповідно, за 2020, 2021 роки ОСОБА_1 було нараховано річну орендну плату у розмірі 3 318,85 грн. (110 628,45 грн. х 3 %). За вирахуванням податку з доходів фізичних осіб за ставкою 18 % від доходу у розмірі 597,39 грн. (3 318,85 грн. х 18 %) та військового збору за ставкою 1,5 % від доходу у розмірі 49,78 грн. ( 3 318,85 х 1,5 %) річна орендна плата за 2020, 2021 роки до виплати ОСОБА_1 була визначена у розмірі 2 671,68 грн. (3 318,85 грн. - 597,39 грн. - 49,78 грн.).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Приписами ст.24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Положеннями ст.32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Отже, відповідач повинен був спростувати належними доказами твердження позивача про несплату орендної плати, однак у матеріалах справи такі докази відсутні, відзив суду не надано, більше того представником відповідача надано розрахунок заборгованості за орендну плату ТОВ АФ «Ліга» перед позивачем ОСОБА_1 , що також є підтвердженням наявності заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Разом з тим, позивачем не вказано розмір орендної плати за 2020-2021 роки, який вона просить стягнути з відповідача, а також не надано заперечення із вказаною представником відповідача 12.09.2022 р. сумою заборгованості, тому суд вважає, що саме такий розмір орендної плати за 2020-2021 роки в загальній сумі 5343,36 грн. має бути стягнутий з відповідача на користь позивача, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що заборгованість виникла через невиконання відповідачем договору оренди землі, який в судовому порядку розірвано у 2021 році.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок зібраних у справі доказів у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та доведені належними та допустимими доказами.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи зазначене, суд вважає, що витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 908,00 грн. та підтверджені квитанцією про оплату № 0.0.2358017741.1 від 27.11.2021, у зв`язку із задоволенням позову мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

Керуючись Законом України «Про оренду землі», ст. ст.124 та 141 ЗК України, ст. 526, 610, 611, 626, 629 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Ліга» про стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити.

Стягнути з ТОВ Агрофірма «Ліга», код ЄДРПОУ 21352559, на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) орендну плату за використання земельного паю по земельні ділянці кадастровий номер 7124380300:03:000:0292, за період з 2020 року по 2021 рік у розмірі 2671 (дві тисячі шістсот сімдесят одна) гривня 68 копійок, у розмірі 5343 (п`ять тисяч триста сорок три) гривні 36 копійок.

Стягнути з ТОВ Агрофірма «Ліга», код ЄДРПОУ 21352559, на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 гривень.

Копію рішення суду направити сторонам.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Суддя: Р. В. Піньковський