Ухвала

від 23.02.2023 по справі 757/29714/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29714/22-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про передачу арештованого майна у кримінальному провадженні № 1202200000000510 в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів,

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні № 12022000000000510 - прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про передачу арештованого майна у кримінальному провадженні 1202200000000510 в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Обґрунтовуючи вказане клопотанння слідчий вказав наступне.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000510 від 13.06.2022 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в учиненні злочинe, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України та за фактами вчинення злочинів, ч. 2 ст. 209 та ч. 3 ст. 358 КК України.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що після введення в Україні воєнного стану, приблизно наприкінці лютого 2022 року, точна дата, час та місце на теперішній час не встановлені, у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою, а саме коштами, які Міністерство оборони України використовувало для закупівлі товарів військового призначення на потреби Збройних Сил України.

Для забезпечення виконання свого злочинного задуму ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запланували залучити низку інших осіб, як обізнаних із злочинним задумом, так і не обізнаних із таким наміром.

Також вирішено використати осіб, яких введено в оману стосовно справжньої мети вчинюваних дій, а також документи підприємства іноземної юрисдикції.

Таким чином, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші наразі не встановлені досудовим розслідуванням особи заздалегідь, тобто до початку вчинення кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення.

За злочинним планом ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вони мали здійснити пошук потенційних із відповідною репутацією постачальників товарів військового призначення для потреб Збройних Сил України за кордоном і організувати укладення договору між Міністерством оборони України та постачальником продукції із подальшим перерахуванням державних коштів на користь іноземного підприємства.

У подальшому шляхом зловживання довірою та введенням в оману щодо своїх реальних намірів, а також шляхом тиску чи погроз ОСОБА_6 та ОСОБА_7 планували схилити реального потенційного постачальника до залучення у певній частині виконання контракту компанії-посередника, що підконтрольна співучасникам злочинних дій, яка б і отримала в кінцевому результаті частину державних коштів під зобов`язання щодо здійснення поставки на користь Міноборони.

В дійсності компанія-посередник свої зобов`язання щодо поставки у своїй частині виконувати не мала і не могла, а ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх співучасники, заволодівши державними коштами, мали розпорядитись ними на власний розсуд.

Зокрема, з метою реалізації свого злочинного задуму ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залучили до вчинення злочину документи та директора підконтрольної компанії WALLARTIS SOLUTIONS W.L.L. (Королівство Бахрейн) ОСОБА_8 , тим самим вступивши з ним у попередню злочинну змову для шахрайського заволодіння коштами Міністерства оборони України.

Поряд із цим задля надання видимості наявності повноважень представляти інтереси Міністерства оборони України, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у невстановлений наразі час та місці, однак не пізніше 08.03.2022, отримали документ - лист від імені Міністра оборони України датований 06.03.2022 за № 220/1378, згідно з яким їх уповноважено представляти інтереси Міністерства оборони України щодо закупівлі товарів військового призначення для стримання воєнної агресії російської федерації.

Із використанням цього листа, переслідуючи мету реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , перебуваючи на території Турецької Республіки 08.03.2022 зустрілися з керівниками групи компаній, зокрема з ОСОБА_9 - президентом компанії 2022 FarmTR Gіda Tarіm ve Hayvancіlіk Tic. ve San. Ltd. Sti. (Турецька Республіка), пред`явили лист Міністра оборони України від 06.03.2022 № 220/1378 та запропонували укласти низку договорів щодо постачання товарів військового призначення для потреб Збройних Сил України.

За наслідками проведених переговорів здійснена відповідна комерційна пропозиція, яка була прийнята, і 14.03.2022 між Міністерством оборони України та компанією 2022 FarmTR Gіda Tarіm ve Hayvancіlіk Tic. ve San. Ltd. Sti. (Турецька Республіка) укладено договір поставки № FM - 22031401 щодо 30 тис. одиниць військових балістичних жилетів IV рівня захисту на загальну суму 16 656 300 євро (ціна за одиницю 552,71 євро).

28.03.2022 Міністерством оборони України здійснено переказ коштів у сумі 16 656 300 євро на рахунок компанії 2022 FarmTR Gіda Tarіm ve Hayvancіlіk Tic. ve San. Ltd. Sti. згідно з укладеним договором поставки, а 01.04.2022 указана сума коштів була зарахована на рахунок зазначеної турецької компанії.

Після вказаних подій, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , отримавши підтвердження надходження коштів Міністерства оборони України на рахунки компанії 2022 FarmTR Gіda Tarіm ve Hayvancіlіk Tic. ve San. Ltd. Sti., діючи відповідно до попередньо розробленого злочинного плану, почали вести переговори з президентом вказаної компанії ОСОБА_9 щодо необхідності перерахування коштів на рахунки підконтрольної їм бахрейнської компанії WALLARTIS SOLUTIONS W.L.L., і надали реквізити цієї раніше-невідомої ОСОБА_9 компанії.

При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 переконували ОСОБА_9 , застосовуючи методи впливу та прихованого тиску, що WALLARTIS SOLUTIONS W.L.L. візьме на себе зобов`язання щодо часткової поставки військових балістичних жилетів IV рівня захисту на користь Міністерства оборони України.

У свою чергу ОСОБА_9 , будучи введений в оману ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо дійсності їх намірів про здійснення на користь Міноборони України закупівлі у бахрейнської компанії бронежилетів для потреб ЗСУ, 04.04.2022 від імені компанії ІНФОРМАЦІЯ_1 . Sti., під впливом громадян України ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підписав договір з WALLARTIS SOLUTIONS W.L.L. на постачання 1000 бронежилетів ІV рівня захисту.

За п. 5.2. Договору поставка Товару мала бути здійснена до 15 квітня 2022 року з дати оплати відповідно до Розділу 3 Договору від 04.04.2022.

08.04.2022 2022 FarmTR Gіda Tarіm ve Hayvancіlіk Tic. ve San. Ltd. Sti. згідно з укладеним договором кошти в сумі 580 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 08.04.2022 становило 16 967 842,00 грн., перераховано на рахунок бахрейнської компанії WALLARTIS SOLUTIONS W.L.L., директором якої був ОСОБА_8 , що у свою чергу був залучений ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до вчинення злочину.

Відповідно до отриманих відомостей з Державної митної служби України бронежилети від бахрейнської компанії WALLARTIS SOLUTIONS W.L.L. на територію України не ввозились.

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та іншими наразі не встановленими особами, шляхом обману та зловживання довірою заволоділи державними коштами в сумі 580 000 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 08.04.2022 становило 16 967 842,00 грн.

26.08.2022 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю російської федерації, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

29.08.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10 у справі № 757/22292/22-к накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:

- банківські рахунки підозрюваного ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ):

- АТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614) р/р НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;

- АТ «Райффайзен Банк» (МФО 300355) р/р НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 .

- на корпоративні права; частку у статутному капіталі; статутний капітал підприємств де ОСОБА_6 є бенефіціарним власником, а саме:

- ТОВ «Фантаун» (код ЄДРПОУ 37034611), частка 100 %, що складає 42 000 грн;

- ТОВ «ДБІ ХОТЕЛЗ ЕНД РЕЗОРТС» (код ЄДРПОУ 41693731), частка 51 %, що складає 510 грн;

- ТОВ «Концерн Європа» (код ЄДРПОУ 20046820), частка у статутному капіталі 76 %, що складає 935 014,13 грн;

- ТОВ «ДБ Трейдінг» (код ЄДРПОУ 41604437), частка у статутному капіталі 80 %, що складає 8 000 грн;

- ТОВ «Кардіо Інвест» (код ЄДРПОУ 41783814), частка у статутному капіталі 50 %, що складає 520 000 грн;

- ТОВ «Девіжн ентертеймент» (код ЄДРПОУ 37955879), частка у статутному капіталі 100 %, що складає 26 700 000 грн;

- ТОВ «Сорскепітал» (код ЄДРПОУ 43576276), частка у статутному капіталі 80%, що складає 800 грн;

- ТОВ «Княжий затон» (код ЄДРПОУ 24093093), частка у статутному капіталі 80 %, що складає 5 920 грн;

- ТОВ «Ред Фоксез» (код ЄДРПОУ 43323503), частка у статутному капіталі 99 %, що складає 7920 грн;

- ДП З 100 % ІНОЗЕМНОЮ ІНВЕСТИЦІЄЮ «АЛЬТ-ІНВЕСТ», статутний капітал 266 465 грн, одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «ЛОТОС» (код ЄДРПОУ 32111544), статутний капітал 127 000 грн., одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «ОМНІС» (код ЄДРПОУ 31109026), статутний капітал 11 800 грн, одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «ЕТРЕКС» (код ЄДРПОУ 31955150) статутний капітал 6 512 000 грн, одноособовий бенефіціар;

- ПАТ «АВЕРАЖ», (код ЄДРПОУ 38013440) статутний капітал 500 000 000 грн, одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «ОК-ІНВЕСТ», (код ЄДРПОУ 31866726) статутний капітал 14 000 грн одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «ТРЕЙД-ІНВЕСТ», (код ЄДРПОУ 31866768) статутний капітал 14 000 грн, одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «ІНВЕСТ-ХАУЗ» (код ЄДРПОУ 31866752) статутний капітал 14 000, одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП ЛЛС» (код ЄДРПОУ 37101111) статутний капітал 2 000 000 грн, одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «ЛЕННУСІК» (код ЄДРПОУ 41524687), статутний капітал 1 000 грн, одноособовий бенефіціар;

- ДП З 100% ІІ «СОЮЗКОНТРАКТ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 32160392), статутний капітал 266 650 грн, одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «ІНТЕРТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ 23734704), статутний капітал 690 000 грн, одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «СОЮЗКОНТРАКТ- ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 31240801), статутний капітал 12 000 грн, одноособовий бенефіціар;

- ПРАТ «БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 21704113), статутний капітал 1 320 000 грн, одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «КОМПАНІЯ «НІТЕКО» (код ЄДРПОУ 20074704), статутний капітал 9 375 грн., одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «АВТОБУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 24577023), статутний капітал 1 693 800 грн, одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «НАУКОВИЙ ПАРК «КАРДІО ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42133009), статутний капітал 2 000 000 грн, одноособовий бенефіціар;

- ПРАТ «ТІЗ-ТОПАЗ» (код ЄДРПОУ 32077975), статутний капітал 206 250 грн, одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38192765), 4 000 000 грн, одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «АВТОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43312232), статутний капітал 851 200 грн, одноособовий бенефіціар;

- ТОВ «ЖРК КОНЧА-ЗАСПА» (код ЄДРПОУ 41925274) статутний капітал 100 000 грн, одноособовий бенефіціар.

Крім того, 08.09.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_11 у справі № 757/23957/22-к накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме на корпоративні права; частку у статутному капіталі; статутний капітал підприємств де ОСОБА_6 є бенефіціарним власником (непрямий вирішальний вплив), у наступних підприємствах:

- ТОВ «Ред Фоксес» (код ЄДРПОУ 43323503), частка у статутному капіталі 99 %, що складає 7920 грн;

- ДП З 100 % ІНОЗЕМНОЮ ІНВЕСТИЦІЄЮ «АЛЬТ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 32160550), статутний капітал 266 465 грн, бенефіціар 99 % (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «ЛОТОС» (код ЄДРПОУ 32111544), статутний капітал 127 000 грн., бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «ОМНІС» (код ЄДРПОУ 31109026), статутний капітал 11 800 грн, бенефіціар 99% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «ЕТРЕКС» (код ЄДРПОУ 31955150) статутний капітал 6 512 000 грн, бенефіціар 99,45 % (непрямий вирішальний вплив);

- АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «АВЕРАЖ» (код ЄДРПОУ 38013440) статутний капітал 500 000 000 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «ОК-ІНВЕСТ», (код ЄДРПОУ 31866726) статутний капітал 14 000 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «ТРЕЙД-ІНВЕСТ», (код ЄДРПОУ 31866768) статутний капітал 14 000 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «ІНВЕСТ-ХАУЗ» (код ЄДРПОУ 31866752) статутний капітал 14 000, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «ХОТЕЛ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП ЛЛС» (код ЄДРПОУ 37101111) статутний капітал 2 000 000 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «ЛЕННУСІК» (код ЄДРПОУ 41524687), статутний капітал 1 000 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ДП З 100% ІІ «СОЮЗКОНТРАКТ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 32160392), статутний капітал 266 650 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «ІНТЕРТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ 23734704), статутний капітал 690 000 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «СОЮЗКОНТРАКТ- ЕНЕРГІЯ» (код ЄДРПОУ 31240801), статутний капітал 12 000 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ПРАТ «БУДІВЕЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (код ЄДРПОУ 21704113), статутний капітал 1 320 000 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «КОМПАНІЯ «НІТЕКО» (код ЄДРПОУ 20074704), статутний капітал 9 375 грн., бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «АВТОБУДІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 24577023), статутний капітал 1 693 800 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «НАУКОВИЙ ПАРК «КАРДІО ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42133009), статутний капітал 2 000 000 грн, бенефіціар 26 % (непрямий вирішальний вплив);

- ПРАТ «ТІЗ-ТОПАЗ» (код ЄДРПОУ 32077975), статутний капітал 206 250 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 38192765), 4 000 000 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «АВТОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43312232), статутний капітал 851 200 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив);

- ТОВ «ЖРК КОНЧА-ЗАСПА» (код ЄДРПОУ 41925274) статутний капітал 100 000 грн, бенефіціар 99,45% (непрямий вирішальний вплив).

16.09.2022 корпоративні права; частки у статутному капіталі; статутний капітал підприємств де ОСОБА_6 є бенефіціарним власником (непрямий вирішальний вплив) у перелічених вище підприємствах, а також кошти, що розміщені на рахунках ОСОБА_6 визнані речовим доказом.

Вартість вказаних речових доказів, що арештовані ухвалами слідчого судді - становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною другою ст. 100 КПК України визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Згідно з ч. 7 ст. 100 КПК України у випадках, передбачених п. п. 2, 4 та абз. 7 ч. 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із ст. ст. 171-173 КПК України. Прокурор у випадку, передбаченому абз. 7 ч. 6 цієї статті, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», надалі - Закону).

Зважаючи на викладене, з метою забезпечення збереження арештованого майна, об`єктивну необхідність забезпечити збереження цього майна і виключити прямий або опосередкований вплив та посягання на нього, запобігти можливості знищення, відчуження майна, а також враховуючи, що передача зазначених речових доказів до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів не зашкодить кримінальному провадженню, виникла необхідність у передачі арештованого майна у кримінальному провадженні № 1202200000000510 в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав в ньому наведених.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання. Вказав, що клопотання слідчого про передачу арештованого майна в управління не містить належного обґрунтування стосовно необхідності передачі майна його підзахисного та наявності будь-яких ризиків передбачених п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Надав слідчому судді письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що ухвалами слідчих Печерського районного суду м. Києва від 29.08.2022 року у справi № 757/22292/22-к та від 08.09.2022 року у справi № 757/23957/22-к накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 . З мотивувальних частин ухвал слідчих . Таким чином, наявні ухвали слідчих суддів про арешт майна підозрюваного ОСОБА_6 були постановлені не у зв`язку з відповідністю майна критеріям речових доказів згідно ст. 98 КПК України та не з метою збереження речових доказів.

Окрім того, у постанові слідчого від 16.09.2022 року визначено підставу визнання майна ОСОБА_6 як речового доказу за критерієм того, що таке майно може бути використано для відшкодування заподіяних збитків, а отже це може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Визначений слідчим мотив віднесення майна до категорії речових доказів не відповідає нормативно визначеним у статті 98 КПК України критеріям. Більш того, стаття 91 КПК України не відносить відшкодування заподіяних збитків до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, слідчим фактично допущено істотну суперечність щодо статусу і значення майна для кримінального провадження, оскільки відшкодування шкоди (збитків), завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), - є самостійною і окремою метою для арешту майна, яка визначена у п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Таким чином, постанова слідчого про визнання майна речовим доказом є формальною за своїм змістом, суперечить положенням ст. 98 КПК України у частині критеріїв віднесення майна до категорії речових доказів, а визначений слідчим мотив віднесення майна до категорії речових доказів прямо підтверджує невідповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, з долучених до клопотання матеріалів не вбачається будь-якої пов`язаності майна ОСОБА_6 з подією кримінального правопорушення, що, відповідно, свідчить про відсутність підстав вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Разом з цим, положеннями абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України та ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» чітко передбачено, що в управління Національному агентству можуть бути передаватись лише активи, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Тобто, виходячи із зазначених нормативних положень, Національному агентству може передаватись майно за умови, що його сукупна вартість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму, а отже, сума і вартість належного ОСОБА_6 підлягає доказуванню в розумінні ст.ст. 91, 92 КПК України. Однак, як клопотання сторони обвинувачення, так і долучені до нього матеріали не містять належних доказів на підтвердження того, що сукупна вартість майна (активів), щодо якого ставить питання про передачу в управління АРМА, дорівнює або перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Стороною обвинувачення не надано даних про вжиття дій для проведення оцінки та отримання звіту про оцінку майна з метою доказування аналізованої умови для передачі майна в управління АРМА.

Окрім того, слідчими суддями Печерського районного суду м. Києва вже розглядались аналогічні за своїм змістом і предметом клопотання сторони обвинувачення про передачу належного ОСОБА_6 майна в управління АРМА. Так, ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 19.09.2022 року у справі № 757/25100/22-к та від 20.10.2022 року у справі № 757/28658/22-к було відмовлено у задоволенні клопотань сторони обвинувачення про передачу належного ОСОБА_6 майна в управління АРМА, у тому числі з підстав ненадання належних доказів на підтвердження того, що сукупна вартість майна (активів), щодо якого ставить питання про передачу в управління АРМА, дорівнює або перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, сторона обвинувачення, зловживаючи своїм правом на подання клопотання, втретє звернулась з аналогічним клопотанням та при цьому не надала належних доказів вартості майна, що вже було раніше підставою для відмови слідчим суддею у задоволенні аналогічного клопотання.

Крім того, захисник просив врахувати, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено без дотримання належної процедури у частині вручення письмового повідомлення про підозру, що свідчить про ненабуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022000000000510 від 13.06.2022 року, а також те, що наявні у розпорядженні сторони обвинувачення докази не містять жодних даних, які б пов`язували ОСОБА_6 з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням, як і не містять достовірної і перевіреної інформації про існування фактів, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що ОСОБА_6 є причетним до події злочину, а, отже, сторона обвинувачення не довела наявність обґрунтованої підозри, вагомих доказів про вчиненням ОСОБА_6 кримінального правопорушення та причетність ОСОБА_6 до події кримінального правопорушення, що, у свою чергу свідчить, про відсутність підстав для задоволення клопотання про передачу його майна в управління АРМА.

Інші учасники кримінального провадження до судового засідання не з`явились, тому слідчий суддя розглянув клопотання у їх відсутність відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Слідчий суддя, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, надходить до наступного висновку.

Статтею 24 Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції» від 18.10.2006, визначено, що без шкоди для положень ст. 23 цієї Конвенції кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання будь-якого умисно вчиненого злочину, передбаченого цією Конвенцією, злочином, без участі у вчиненні таких злочинів, приховання або безперервного утримання майна, якщо відповідній особі відомо, що таке майно здобуте в результаті будь-якого зі злочинів, що визначений цією Конвенцією.

Згідно із положеннями ст. 31 Конвенції, кожна Держава-учасниця вживає, максимальною мірою, можливою в рамках її внутрішньої правової системи, таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення можливої конфіскації доходів від злочинів, що визначені цією Конвенцією, або майна, вартість якого відповідає вартості таких доходів.

Також кожна Держава-учасниця вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для забезпечення можливості виявлення, відстеження, заморожування або арешту будь-чого з переліченого в ч. 1 цієї статті з метою подальшої конфіскації, а також вживає, відповідно до її внутрішнього права, таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для управління компетентними органами замороженим, арештованим або конфіскованим майном, зазначеним у ч. 1 і 2 цієї статті.

Відповідно до абз. 7 ч. 6 ст. 100 КПК України речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

Таким чином, виходячи із приписів ч. 6 ст. 100 КПК України вирішенню питання про передачу речового доказу в управління АРМА слідчим суддею має передувати попереднє звернення з цього приводу до власника майна.

Так, використання законодавцем в ч. 6 ст. 100 КПК України словосполучення «передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді» чітко вказує на те, що визначення порядку зберігання речових доказів слідчим суддею може здійснюватися виключно за відсутності згоди власника майна, а отже до подання відповідного клопотання на вирішення слідчого судді органом досудового розслідування мають бути вжиті заходи, спрямовані на отримання згоди власника майна щодо передачі його майна в управління АРМА чи з`ясування його думки.

Разом з цим, всупереч вказаним нормативним приписам, органом досудового розслідування не вжито жодних заходів, спрямованих на отримання згоди власників майна, що було підтверджено в ході судового розгляду.

Згідно із вимогами ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» управління активами - це діяльність із володіння, користування та/або розпорядження активами, тобто забезпечення збереження активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, та їх економічної вартості або реалізація таких активів чи передача їх в управління відповідно до цього Закону, а також реалізація активів, конфіскованих у кримінальному провадженні.

Статтею 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» передбачено, що управління активами, зазначеними у частині першій цієї статті, здійснюється на умовах ефективності, а також збереження та збільшення їх вартості.

Норми статей 19, 20, 21 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» встановлюють правові механізми управління арештованими у кримінальному провадженні активами (грошовими коштами, банківськими металами, рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами), сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

При цьому, вказаний граничний розмір має дотримуватися відносно кожного об`єкта нерухомого майна, оскільки об`єкти нерухомого майна відповідно до положень ст.184 ЦК України є речами, визначеними індивідуальними ознаками. З урахуванням вказаного, їх об`єднання у якості єдиного речового доказу для цілей визначення сукупної вартості є невірним, оскільки вони належать різним фізичним та юридичним особам, набуті ними у різний час, за різних обставин, за рахунок різних джерел тощо.

В свою чергу, визначення ринкової вартості об`єкта нерухомого майна - це діяльність, яка відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» може здійснюватися виключно суб`єктами оціночної діяльності, які повинні мати спеціальні знання та отримати відповідний сертифікат оцінювача.

Таким чином, обов`язковою умовою для вирішення питання про передачу того чи іншого нерухомого майна в управління АРМА є встановлення його ринкової вартості суб`єктом оціночної діяльності.

Разом з цим, матеріали клопотання не містять жодного письмового доказу щодо визначення вартості об`єктів нерухомого майна, а отже умова щодо обов`язкового перевищення 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не доведена слідчим належними доказами.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 19 цього Закону, АРМА здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами.

Використання законодавцем у наведеній фразі «із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами» не тільки сурядного єднального сполучника «та», але й сурядного розділового сполучника «або» вказує на те, що встановлення заборони користування активами є обов`язковим для здійснення управління ними АРМА.

В свою чергу, згідно із положеннями ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Таким чином, виключно під час вирішення питання про арешт майна слідчий суддя чи суд приймає рішення про застосування обмежень (позбавлень) таких прав власника чи володільця майна як права на відчуження майна; права на розпорядження майном; права на користування майном.

Отже, обов`язковою умовою для передачі майна в управління АРМА в порядку ст.100 КПК України є наявність чинного арешту такого майна з метою збереження речових доказів з обов`язковим встановленням заборони власнику користуватися цим майном, про що має бути окремо зазначено в резолютивній частині ухвали про арешт.

Однак, ухвалами слідчихсуддів Печерського районного суду м. Києва від 29.08.2022 року у справi № 757/22292/22-к та від 08.09.2022 року у справi № 757/23957/22-к накладено арешт на майно виключно з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, а не з метою забезпечення збереження речових доказів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Крім того, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08.09.2022 року у справi № 757/23957/22-к не місить встановленням заборони власнику користуватися цим майном.

Разом з цим, в ході судового розгляду клопотання встановлено, що тотожні за змістом клопотання, подані в рамкам кримінального провадження № 12022000000000510, вже були предметом розгляду слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва.

Так, ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 19.09.2022 року у справі № 757/25100/22-к та від 20.10.2022 року у справі № 757/28658/22-к було відмовлено у задоволенні клопотань сторони обвинувачення про передачу належного ОСОБА_6 майна в управління АРМА, у тому числі з підстав ненадання належних доказів на підтвердження того, що сукупна вартість майна (активів), щодо якого ставить питання про передачу в управління АРМА, дорівнює або перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Всупереч тому, що недоліки, які стали підставою для відмови у задоволенні клопотання, органом досудового розслідування виправлені не були, а правова перешкода у вигляді ненадання належних доказів на підтвердження того, що сукупна вартість майна (активів), щодо якого ставить питання про передачу в управління АРМА, дорівнює або перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, також ніяким чином не подолана органом досудового розслідування, слідчий повторно звернувся до суду із аналогічним клопотанням.

Таким чином, враховуючи викладене, з огляду на те, що у клопотанні слідчого необґрунтовано основних умов та підстав для передачі майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у відповідності до вимог ст. 19 Закону № 772-VIII, його клопотання задоволенню не підлягає, у зв`язку з відсутністю для цього правових підстав.

Керуючись ст. 100, 171-173 КПК України, ст.ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про передачу арештованого майна у кримінальному провадженні № 1202200000000510 в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1