Рішення

від 22.02.2023 по справі 757/51794/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/51794/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

при секретарі судового засідання - Орел А. О.,

за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кіптенка М. В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Швейцарська стоматологічна клініка»</a>, третя особа Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про відшкодування збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиції учасників справи.

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила з відповідача 46 199, 00 грн відшкодування матеріальної шкоди за неякісно надані послуги, 20 000, 00 грн - компенсації моральної шкоди.

В обґрунтування позову вказано, що 09 вересня 2020 року позивач звернулася до відповідача з приводу заміни металокерамічних коронок на зуби 11, 12, 21, 22, 23 на цирконієві коронки, через неестетичний вигляд та для встановлення вініра на 13-й зуб, у зв`язку із чим сторонами укладено усний договір про надання платних стоматологічних послуг, які надано 30 вересня 2020 року й того ж дня оплачено позивачем у розмірі 46 199, 00 грн. Проте після встановлення цирконієвих коронок позивача почав турбувати постійний біль в яснах, через що вона зверталася до відповідача 06 жовтня 2020 року, 10 листопада 2020 року, 13 листопада 2020 року, 15 листопада 2020 року, 24 листопада 2020 року і 04 грудня 2020 року, для корекції коронок, очистки матеріалу, який залишився між яснами і коронками після їхнього встановлення та постійно подразнював ясна. Відповідач не запропонував виконати рентгенівський знімок, для того, щоб зрозуміти стан зубів, ясен і коронок. 24 листопада 2020 року відбувся огляд коронок і запропонована заміна коронок 11, 21, на суму 21 070, 00 грн. Відповідачем запропоновано взяти частину витрат по заміні коронок на себе. Таким чином, для заміни двох коронок позивачу потрібно було ще додатково оплатити 8 170, 00 грн і вказана вартість однієї цирконієвої коронки не 6 300, 00 грн, як вказано у рахунку № НОМЕР_1 від 30 вересня 2020 року, а вже на 1 700, 00 грн більше, тобто 8 000, 00 грн.

Таким чином, відповідачем запропонований спосіб усунення недоліків, який суперечить, положенням частини третьої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки споживач не зобов`язаний оплачувати усунення недоліків неякісно, на переконання позивача, наданих послуг. Позивач відхилила таку пропозицію відповідача. Під час відпустки з 21 грудня 2020 року за межами м. Києва - у Тернопільській області - позивача почав турбувати сильніший, ніж звичайно, постійний біль в яснах під встановленими коронками, який не припинявся вночі. Позивач звернулася до стоматолога за місцем перебування, який виконав рентгенівські знімки і виявив порожнини між цирконієвими коронками та корінцями зубів, а також не суцільне перекошене прилягання усіх 5-ти коронок до зубів, що призводить до набивання їжі між коронками та коренями зубів, і призводить до гниття коренів зубів. З метою фіксування стану неякісно встановлених цирконієвих коронок та з метою вирішити питання повернення частини коштів за неякісно надані послуги, позивач перервала відпустку та 25 грудня 2021 року повернулася у м. Київ, для візиту до відповідача, за результатами якого виконано рентгенівський панорамний знімок і вдруге запропоновано заміну коронок з доплатою вартості робіт та матеріалів по встановленню коронок. Необхідність заміни п`яти коронок із шести встановлених означає, що 83 % всього об`єму послуг надано неякісно та неналежним чином. Під час листування з 28 грудня 2020 року по 04 січня 2021 року з представником відповідача, позивачу було запропоновано повернути суму у розмірі 12 225, 00 грн, розрахований, виходячи із вартості матеріалу для виготовлення п`яти коронок, у той час коли було оплачено власне матеріал коронок на 31 500, 00 грн. 23 лютого 2021 року позивач звернулася до іншого спеціаліста, оскільки не могла більше терпіти фізичний біль і дискомфорт в яснах, оплативши вартість виконаних робіт по заміні цирконієвих коронок на суму у розмірі 51 030, 00 грн.

Позивач обґрунтовує завдання їй моральної шкоди тим, що вона не могла вести нормальний спосіб життя протягом майже п`яти календарних місяців (30 вересня 2020 року - 20 лютого 2021 року): не могла нормально пережовувати їжу, спати через постійний біль в яснах, приділяти належну увагу своїй дитині, у зв`язку із постійним відчуттям дискомфорту, а також переживання стресу, постійного фізичного болю у результаті проведення маніпуляцій з очистки залишкового матеріалу, корекції коронок, що кожен разу ушкоджувало ясна. Крім того, довелося повторно терпіти біль та дискомфорт під час процедури перевстановлення коронок.

Представник відповідача у відзиві позов не визнав, заперечуючи проти задоволення позову, вказав, що адміністрація клініки всі побажання ОСОБА_1 врахувала, лікарі та адміністрація клініки завжди були у полі досяжності та йшли на контакт. Перед фіксацією коронок на постійний цемент саме на прохання позивача, коронки були відправлені на доопрацювання та корекцію, після корекції, під час повторного візиту, ніяких зауважень з боку позивача не було. Для вирішення та з`ясування ситуації, що склалася між клінікою та ОСОБА_1 було проведено: повторний огляд, додаткове рентген обстеження, запропоновано декілька варіантів вирішення проблеми, заміна лікаря та лабораторії для безкоштовного гарантійного виготовлення постійних коронок та особиста участь головного лікаря клініки ОСОБА_3 на всіх етапах лікування. На всі дії клініки та пропозиції від ОСОБА_1 була отримана категорична відмова та небажання скористатися гарантійними строками та зобов`язаннями клініки.

Крім цього з представником позивача клініка детально обговорили договір на надання платних медичних послуг, де чітко прописані гарантійні зобов`язання на постійні коронки. При цьому тимчасові коронки та зліпки гарантії не підлягають. Ні лабораторія, ні клініка за тимчасові роботи, які не мають високої міцності та довгострокового використання, гарантійних зобов`язань нести не можуть. Що стосується зліпків, це витратний одноразовий матеріал, який може стати непридатним після відлиття моделей та усадки матеріалу. Всі побажання та зауваження з приводу зміни кольору, форми та розмірів коронок можливі до фіксації на постійний цемент, після фіксації коронку зняти без її пошкодження неможливо. Ціни на заміну двох коронок складалися з наступного: вартість одного зліпка 350, 00 грн, однієї тимчасової коронки 650, 00 грн. Враховуючи лояльність клініки до ОСОБА_1 , їй особисто на етапі лікування була надана знижка 21 %, про яку було повідомлено представнику. Після категоричної відмови ОСОБА_1 від отримання гарантії, було запропоновано декілька варіантів вирішення і цього питання. Як виняток клініка обговорювала з адвокатом моменти компенсації, яка була більшою від суми у зверненні ОСОБА_1 . Клініка провела лікування відповідно до протоколів МОЗ, вся документація заповнювалася відповідно до правил, що підтверджується висновком комісії департаменту МОЗ, яка була проведена за вимогою ОСОБА_1 з приводу надання неякісних стоматологічних послуг. Посилання на зазначені статті 22, 23, 526, 610, 629 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки дані норми регулюють загальні поняття зобов`язання та правові наслідки в разі його не виконання. При цьому ст. 509 Цивільного кодексу чітко посилається на те, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу. Посилання ОСОБА_1 на відшкодування збитків, матеріальної та моральної шкоди на підставі статей 1166, 1167, 1172 Цивільного кодексу є надуманим та таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

При цьому за даними перевірки Департаменту охорони здоров`я Київської міської державної адміністрації було складено висновок про надання медичної допомоги ОСОБА_1 у відповідності до вимог наказу МОЗ № 566 від 23 листопада 2004 року за результатами огляду ОСОБА_1 22 червня 2021 року скарг на болі, кровоточість ясен немає, штучні коронки на 11, 12, 21, 23, 24 зубах відповідають вимогам наказу МОЗ № 566 від 23 листопада 2004 року.

Позивач у відповіді на відзив відповідача наголосила, що біль в яснах, неможливість пережовувати їжу і спати з`явився саме після встановлення коронок, у момент встановлення коронок такі явища відчути і прослідкувати неможливо. Крім того, після встановлення коронок зауважень було багато, про що свідчить численні візити позивача до відповідача, з метою корекції коронок та очистки цементу, який залишився між яснами та коронками, про що свідчать записи у медичній карті. Так протягом двох календарних місяців позивач приходила на прийом до відповідача шість разів, для корекції коронок, що свідчить про значний дискомфорт і біль від коронок. Безкоштовно клініка не пропонувала виготовити нові коронки: була пропозиція знижки на 1 коронку з 6 встановлених, крім того, за словами ОСОБА_3 , позивач повинна була оплатити матеріали для виготовлення коронок, зліпків, роботу лікаря, згідно з планом лікування від 26 листопада 2020 року на суму 21 070, 00 грн. Позивачеві були встановлені постійні коронки з діоксину цирконію, а не тимчасові коронки, і зверталася вона у межах шести місяців з дня фіксації, на які поширювалися гарантійні зобов`язання як на ортопедичні вироби.

У додаткових поясненнях до відповіді на відзив позивач вказала, що у листуванні з нею відповідач пропонував оплатно виготовити цирконієві коронки у межах гарантійного строку на заміну неякісно встановлених, тобто пропозиції безкоштовно виготовити постійні коронки та замінити неякісно встановлені не було.

У поясненнях третьої особи у справі зазначено, що позивач не зверталася до Держпродспоживслужби із відповідною заявою щодо порушення відповідачем її прав, а отже Службою не здійснювалися заходи державного нагляду (контролю) стосовно відповідача.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду.

27 вересня 2021 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

29 вересня 2021 року ухвалою судді у справі відкрито провадження для розгляду справи у спрощеному порядку з викликом сторін, враховуючи ухвалу від 29 вересня 2021 року про виправлення описки /а. с. 28-29, 30/.

17 листопада 2021 року до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив із заявою про поновлення процесуального строку для надання відзиву /а. с. 36-55/.

29 листопада 2021 року позивач подала письмову відповідь на відзив, також із заявою про поновлення процесуального строку /а. с. 57-69, 70-71/.

10 грудня 2021 року позивач подала додаткові пояснення до відповіді на відзив /а. с. 75-78/.

09 лютого 2022 року ухвалою суду, постановленою на місці без виходу до нарадчої кімнати, після заслуховування думки присутніх сторін, внесеною до протоколу судового засідання, зобов`язано представника відповідача надати медичну картку пацієнта ОСОБА_1 /а. с. 81/.

28 листопада 2022 року представник позивача подала до суду, для долучення до матеріалів справи, консультативний висновок лікаря-стоматолога /а. с. 90-96/.

02 лютого 2023 року представник відповідача подав до суду на виконання ухвали від 09 лютого 2022 року копію медичної картки пацієнтки ОСОБА_1 /а. с. 101, 102-110/.

02 лютого 2023 року представник третьої особи у справі подав пояснення на позов і просив справу слухати за відсутності представника третьої особи /а. с. 114-126/.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримала і просила задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у заявах по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти задоволення, з підстав наведених у заява по суті сторони відповідача.

Представник третьої особи у справі не з`явився у судове засідання, враховуючи наявну заяву про розгляд справи за його відсутності від 02 лютого 2023 року.

Суд, заслухавши обґрунтування і заперечення сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

09 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Українсько-Швейцарська стоматологічна клініка», з метою заміни металокерамічних коронок на зуби 11, 12, 21, 22, 23 на цирконієві коронки, через неестетичний вигляд та для встановлення вініру на 13-й зуб, для чого сторонами укладено усний договір про надання платних стоматологічних послуг, складено план на заміну коронок 11, 12, 21, 22, 23 /а. с. 12/.

Протягом вересня ОСОБА_1 відвідувала клініку, під час візитів якої проводилася процедура фротування зубів, примірювання конструкції, котру потрібно було коректувати, скарги не надходили.

30 вересня 2020 року у клініці було здійснено встановлення цирконієвих коронок на зуби і вінір. Того ж дня ОСОБА_1 оплатила вартість наданих послуг на суму у розмірі 46 199, 00 грн /а. с. 9-10, 11/.

06 жовтня 2020 року позивачу було проведено корекцію коронок по прикусу, 30 жовтня 2020 року поставлено діагноз хронічного поверхневого карієсу, проведено пломбування 26, 27 зубів, надано рекомендацію лікування 36 і 37 зубів.

10 листопада 2020 року проведено корекцію коронок, 13 листопада 2020 року - виконано огляд і надано рекомендації, 15 листопада 2020 року - здійснено корекцію коронок, 24 листопада 2020 року - також виконано огляд /а. с. 12, 109-110/.

26 листопада 2020 року клінікою складено план лікування ОСОБА_1 /а. с. 13/.

04 грудня 2020 року клінікою запропоновано заміну коронок 11 і 21 зубів за рахунок клініки, як вказано у витязі з медичної картки ОСОБА_1 /а. с. 12, 109-110/.

23 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Стоматологічної клініки Борейка, де були надані послуги 28 грудня - зняття коронок, встановлення тимчасових, і 31 грудня 2020 року - встановлення 7 тимчасових коронок, 06 січня і 01 лютого 2021 року - пломбування з нанокомпозиту, згідно із зведеним актом виконаних робіт /а. с. 19-21/.

24 грудня 2020 року ОСОБА_1 надіслала письмову претензію до клініки щодо якості наданих послуг з встановлення цирконієвих коронок, а саме повернення сплаченої вартості послуг у розмірі 39 199, 00 грн, можливість перевстановлення у клініці не розглядалася, у зв`язку із втратою довіри /а. с. 14/.

25 грудня 2020 року клінікою повторно запропоновано заміну коронок 11 і 21 зубів, як вбачається із витягу з медичної картки ОСОБА_1 /а. с. 12/.

Листування сторін продовжувалося протягом періоду з 28 грудня 2020 року по 18 січня 2021 року /а. с. 15-18/.

20 лютого 2021 року, згідно із зведеним актом виконаних робіт Стоматологічної клініки Борейка від 23 лютого 2021 року, ОСОБА_1 встановлено 7 цирконієво-керамічні зубні коронки /а. с. 20/.

01 липня 2021 року за зверненням ОСОБА_1 Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за дорученням Міністерства охорони здоров`я України від 21 травня 2021 року № 17-06/П-6928/5769-зв, проведено клініко-експертну оцінку якості та обсягів наданої ОСОБА_1 медичної допомоги в умовах ТОВ «Українсько-Швейцарська стоматологічна клініка» /а. с. 45-47/.

Відповідно до складеного висновку Департаменту, у тому числі з врахуванням опрацьованих матеріалів, серед яких копія медичної картки стоматологічного хворого № 7413 ОСОБА_1 ТОВ «Українсько-Швейцарська стоматологічна клініка», локальні протоколи клініки: генералізований пародонтит, ретенція та дистонія третіх молярів, медичної допомоги хворим на адентію часткову вторинну з включеним дефектом зубного ряду у фронтальній ділянці (IY клас по Kennedy), медичної допомоги хворим на включений дефект зубного ряду у фронтальній ділянці (IY клас по Kennedy), а також прицільні рентгенологічні знімки, ортопантомограма, сертифікати лікарів-спеціалістів, що надавали допомогу ОСОБА_1 , медична допомога надана у відповідності до вимог наказу Міністерства охорони здоров`я України від 23 листопада 2004 року № 566 «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями «ортопедична стоматологія», «терапевтична стоматологія», «хірургічна стоматологія», «ортодонтія», «дитяча терапевтична стоматологія», «дитяча хірургічна стоматологія».

Згідно з пунктом 2 висновку, зі слів ОСОБА_1 , лікування ясен і встановлення нових штучних коронок проведено у грудні 2020 року у м. Тернопіль, тому неможливо зробити висновок щодо стану ясен і вигляду коронок на 11, 12, 21, 22 зубах, які були встановлені у вересні 2020 року у ТОВ «Українсько-Швейцарська стоматологічна клініка».

У відповідності до пункту 3 висновку, за результатами огляду пацієнтки 22 червня 2021 року в умовах КНП «Київська стоматологія» скарг на болі, кровоточивість ясен немає, штучні коронки на 11, 12, 21, 23, 24 зубах відповідають вимогам наказу Міністерства охорони здоров`я України від 23 листопада 2004 року № 566 «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги за спеціальностями «ортопедична стоматологія», «терапевтична стоматологія», «хірургічна стоматологія», «ортодонтія», «дитяча терапевтична стоматологія», «дитяча хірургічна стоматологія», прикус ортогнатичний.

За пунктом 4 вказаного висновку, медична документація клініки ведеться у відповідності до вимог чинного законодавства України.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду.

Кожний громадянин України має право на охорону здоров`я та медичну допомогу (стаття 49 Конституції України), що передбачає, зокрема: кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров`я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров`я, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; відшкодування заподіяної здоров`ю шкоди; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я.

Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону України «Про захист прав споживачів», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Як встановлено положеннями статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: 1) захист своїх прав державою; 2) належну якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 4-1) обслуговування державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; 5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; 6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав; 7) об`єднання в громадські організації споживачів (об`єднання споживачів).

Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості передбачені статтею 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Зокрема, згідно з частиною першою, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У відповідності до термінології спеціалізованого Закону України «Про захист прав споживачів», належна якість товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах, та умовам договору із споживачем (пункт 13 статті 1).

Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем) (пункт 15 статті 1 Закону).

Відповідно до пункту 17 статті 1 Закону, послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Закон України «Про захист прав споживачів» визначає поняття «продукція» як будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб, як передбачено пунктом 19 статті 1.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 8 Закону, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Позивач наголошує, що після встановлення 30 вересня 2020 року цирконієвих коронок у ТОВ «Українсько-Швейцарська стоматологічна клініка» її почав турбувати постійний біль та дискомфорт в яснах, через що вона неодноразово зверталася до відповідача, для корекції коронок, очистки матеріалу, який залишився між яснами і коронками після їхнього встановлення та постійно подразнював ясна. А під час відпустки з 21 грудня 2020 року за межами м. Києва - у Тернопільській області - позивача почав турбувати сильніший, ніж звичайно, постійний біль в яснах під встановленими коронками, який не припинявся вночі, тому вона звернулася до стоматолога за місцем перебування, який виконав рентгенівські знімки і виявив порожнини між цирконієвими коронками та корінцями зубів, а також не суцільне перекошене прилягання усіх 5-ти коронок до зубів, що призводить до набивання їжі між коронками та коренями зубів, і призводить до гниття коренів зубів. З метою фіксування стану неякісно встановлених цирконієвих коронок та з метою вирішити питання повернення частини коштів за неякісно надані послуги, позивач перервала відпустку та 25 грудня 2021 року повернулася у м. Київ, для візиту до відповідача, за результатами якого виконано рентгенівський панорамний знімок.

Разом з тим, доказів обставин, на які послалася позивач, а саме неякісне встановлення лікарем ТОВ «Українсько-Швейцарська стоматологічна клініка» 30 вересня 2020 року цирконієвих коронок, внаслідок чого, як зазначається, вона відчувала постійний біль в яснах і необхідно було негайно здійснити заміну коронок, що позивачу зроблено 20 лютого 2021 року в іншого спеціаліста, в іншій стоматологічній клініці, матеріали справи не містять.

Також із зведеного акту виконаних робіт від 23 лютого 2021 року не вбачається, на які зуби здійснювалося встановлення коронок.

Більш того, такі її доводи спростовуються висновком за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги від 01 липня 2021 року.

Згідно з приписами частини третьої статті 6 вказаного Закону України, вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров`я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами.

Так, комісією 01 липня 2021 року складено висновок, згідно із пунктом 4 якого медична документація клініки ведеться у відповідності до вимог чинного законодавства України.

За загальним правилом, визначеним статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже підстави для стягнення з відповідача грошової суми у розмірі 46 199, 00 грн відсутні так, як суду не надано доказів того, що позивачеві надано відповідачем неякісні послуги.

Також, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (частина перша статті 1167 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли неправомірні дії завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Отже, зобов`язання з відшкодування шкоди як майнової, так і моральної є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб`єктивних особистих немайнових та майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. За своїм характером ці зобов`язання належать до роду недоговірних, тобто вони виникають поза межами існуючих між потерпілим і завдавачем шкоди договірних чи інших правомірних зобов`язальних відносин.

Складовими для відшкодування шкоди є: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина. Перераховані підстави для деліктних зобов`язань є обов`язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, як встановлено частиною другою ст. 77 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оскільки протягом судового розгляду не було встановлено підстав для висновку про надання відповідачем неякісних послуг позивачеві, не вбачається підстав і для висновку про завдання їй моральної шкоди за наведених обставин.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, оскільки матеріали справи не містять доказів, з яких можливо встановити стан ясен і вигляду коронок, які були зафіксовані позивачеві 30 вересня 2020 року у ТОВ «Українсько-Швейцарська стоматологічна клініка», і як якісно були надані послуги відповідачем, тобто обставини, на які посилається позивач, як на підставу позову, належними доказами не підтверджено.

Оскільки суд відхиляє позов у частині відшкодування матеріальної шкоди, вимога про стягнення компенсації моральної також залишається без задоволення як похідна.

V. Розподіл судових витрат.

Представник відповідача у своєму відзиві просив стягнути з позивача, згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати на професійну правничу допомогу за договором № 591 від 02 листопада 2021 року фіксованого розміру на суму 6 000, 00 грн.

Як встановлено із договору про надання правової допомоги № 591-Ц від 02 листопада 2021 року, укладеного ТОВ «Українсько-Швейцарська стоматологічна клініка» в особі директора Гончар О. В. та адвоката Карпенка В. К., а саме згідно з пунктом 2.1, за здійснення конвертних дій, визначених у пункті 1.1 цього договору за домовленістю сторін гонорар адвоката визначається у додатку № 1 до даного договору /а. с. 42/.

Відповідно до копії рахунку-фактури № 21 від 09 листопада 2021 року і квитанції до прибуткового касового ордера № 15 від 11 листопада 2021 року, платник ТОВ «Українсько-Швейцарська стоматологічна клініка» за договором № 591-ц від 02 листопада 2021 року сплатила суму у розмірі 6 000, 00 грн за надані юридичні послуги /а. с. 48/.

Втім серед матеріалів справи не міститься додаток № 1 до даного договору, про який вказано у пункті 2.1 договору від 02 листопада 2021 року № 591-Ц, й з якого б вбачалася сума гонорару погоджена сторонами у розмірі 6 000, 00 грн, як і те, що вона встановлена у фіксованому розмірі. Так само не надано суду акт, про який вказує представник відповідача у своєму відзиві у частині орієнтовного розрахунку витрат на правову допомогу.

Таким чином у стягнення із позивача суми у розмірі 6 000, 00 грн суд відмовляє.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст.ст. 3, 8, 21, 24, 49, 55, 61, 129, 129-1 Конституції України,

ст.ст. 1-23, 1166, 1167 Цивільного кодексу України,

ст.ст. 1-3, 4, 6, 8, 10 Закону України «Про захист прав споживачів»,

ст.ст. 1-23, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Швейцарська стоматологічна клініка»</a>, третя особа Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про відшкодування збитків та моральної шкоди залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 27 лютого 2023 року.

Суддя І. В. Литвинова