Постанова

від 23.02.2023 по справі 924/314/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року Справа № 924/314/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Єфімчук А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля" про стягнення судових витрат у справі № 924/314/21

при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля" та Хмельницької районної державної адміністрації на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 (суддя Гладій С.В., повний текст рішення складено 30.08.2021)

за позовом Державного підприємства радгосп "Лісовогринівецький"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля"

до Хмельницької районної державної адміністрації

про визнання недійсним розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 02.06.2008 № 677/08-р.

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Хмельницькою районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля" за № 355 від 30.09.2008 та додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки № 221 від 09.03.2021;

про скасування державної реєстрації земельної ділянки: кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га, що розташована за адресою Хмельницька область, Хмельницький район, Лісогринівецька сільська рада;

про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за товариством з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля" права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1200477468250, номер запису про інше речове право: 19523589 від 17.03.2017)

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідачів - не з`явилися;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Радгосп "Лісовогринівецький" (далі - позивач, ДП Радгосп "Лісовогринівецький") звернувся до Господарського суду Хмельницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТСПоділля" (далі - відповідач-1, ТОВ "РТСПоділля") та Хмельницької районної державної адміністрації (далі - відповідач-2, Хмельницька РДА), в якому просить суд:

- визнати недійсним розпорядження Хмельницької РДА від 02.06.2008 № 677/08-р;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Хмельницькою РДА та ТОВ "РТСПоділля" № 355 від 30.09.2008 та додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки № 221 від 09.03.2021;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058, площею 0,04 га, що розташована за адресою: Хмельницька обл., Хмельницький р-н, Лісогринівецька сільська рада;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації за ТОВ "РТСПоділля" право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1200477468250, номер запису про інше речове право: 19523589 від 17.03.2017).

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 у справі № 924/314/21 позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "РТС Поділля" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити; здійснити розподіл судових витрат.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 у справі № 924/314/21 апеляційні скарги ТОВ "РТС Поділля" та Хмельницької РДА задоволено. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 у справі №924/314/21 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю. Здійснено розподіл судового збору.

Представник ТОВ "РТС Поділля" - адвокат Керницька О.В. звернулася до суду із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в розмірі 30 000 грн та 8752,11 грн витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 р. розгляд заяви було призначено на 18.05.2022 р. об 15:00 год.

В судове засідання 23.02.2023 учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялися у встановленому порядку.

Стаття 221 ГПК України передбачає, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.

Враховуючи те, що судом вчинено необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду заяви, явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути вказану заяву в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Колегія суддів зазначає, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі N 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону N 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічні висновки відображені у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Із матеріалів справи апеляційним господарським судом встановлено, 08.09.2021 між адвокатом Керницькою О.В. та ТОВ "РТС-Поділля" укладено договір про надання правової допомоги № 45, предметом якого є представництво клієнта в усіх без обмежень та винятків органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в правоохоронних та контролюючих органах; представництво інтересів клієнта у всіх судових органах.

Відповідно до п. 3.2. договору винагорода адвоката за надання правової допомоги (гонорар) обчислюється виходячи з витрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата). Вартість однієї години роботи адвоката встановлюється сторонами у додатку до цього договору.

Згідно п. 3.3. договору у будь-якому випадку гонорар адвоката не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлюється сторонами у додатку до цього договору.

Відповідно до п. 3.4. договору у разі, якщо після розрахунку гонорару відповідно до п. 3.2 цього договору (за погодинною оплатою), розмір гонорару буде більшим, ніж фіксований розмір гонорару, встановлений сторонами у відповідному додатку, оплаті підлягає гонорар, який розрахований відповідно до п. 3.2 цього договору.

Пунктом 1 Додатку № 1 від 30.12.2022 до договору про надання правової допомоги № 45 від 08.09.2021, укладеного між адвокатом Керницькою О.В. та ТОВ "РТС-Поділля" визначено вартість однієї години роботи адвоката відповідно до п. 3.2 договору про надання правової допомоги встановлено в розмірі:

- 1300 грн за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, в суді першої інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо, а також під час досудового врегулювання спору;

- 1700 грн за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, в суді апеляційної інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо;

- 2000 грн за представництво інтересів клієнта в суді касаційної інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, в суді касаційної інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи тощо.

Сторони погодили, що вартість правової допомоги у вигляді представництва адвокатом інтересів клієнта у судовому засіданні суду будь-якої інстанції та юрисдикції у будь-якому разі не може становити менше 1 400 грн за одну годину судового засідання.

Гонорар адвоката відповідно до п. 3.3 договору про надання правової допомоги не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який становить 30 000 грн за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою.

Договором № 1 про внесення змін до договору про надання правової допомоги № 45 від 08.09.2021, сторони визначили, що: "у розділі 4 договору № 45 про надання правової допомоги від 08.09.2021 "Строк дії та інші умови договору" п. 4.1 викласти у наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023".

Договір про внесення змін складений та підписаний сторонами в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу. Договір про внесення змін є невід`ємною частиною договору №45 про надання правової допомоги від 08.09.2021 та набирає чинності з моменту його підписання.

Згідно із актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 06.02.2023 до договору про надання правової допомоги № 45 від 08.09.2021, адвокатом Керницькою О.В. було надано клієнту правничі послуги на суму 29 600 грн, зокрема:

- підготовка апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 у справі 924/314/21 - 11 900 грн;

- підготовка додаткових письмових пояснень в межах справи № 924/314/21 - 5 100 грн;

- участь у судових засіданнях Північно-західного апеляційного господарського суду у справі 924/314/21 від 08.12.2021, 02.02.2022, 11.05.2022, 13.07.2022, 28.09.2022, 16.11.2022, 01.02.2023 - 12 600 грн (1800 грн одне судове засідання).

Разом з тим, п. 3 акту передбачено, що враховуючи п. 3.3 договору про надання правової допомоги, укладеного між сторонами та п. п. 2, 3 Додатку № 1 до договору, винагорода адвоката (гонорар) за надання правової допомоги клієнту у визначений період складає 30 000 грн.

Відповідно до п. 5 акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 06.02.2023 гонорар у розмірі, встановленому у п. 3 цього акта, в обов`язковому порядку сплачується клієнтом протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання сторонами цього акта.

Із матеріалів справи судом встановлено надання адвокатом Керницькою О.В. ТОВ "РТС-Поділля" послуг, зокрема: подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.08.2021 у справі 924/314/21 (т. 2, а. с. 155-165), письмових заяв (клопотань) (т. 3, а. с. 13,14, 46, 50, 51, 87, 161, 162, 179, т. 4, а. с. 1, 96, ) та участь представника у судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції 08.12.2021, 17.01.2022, 02.02.2022, 11.05.2022, 28.09.2022, 01.02.2023.

Разом з тим, в судове засідання 13.07.2022 р адвокат Керницька О.В.не з"явилась,судове засідання в режимі відеоконференції 13.07.2022 у даній справі не відбулося із технічних причин .

Судове засідання 16.11.2022 р. в режимі відеоконференції також не відбулося у зв`язку із технічними причинами. Сторони в ухвалі суду від 14.11.2022 р. попереджалися, що відповідно до ч. 5 ст. 197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Таким чином ,в судових засіданнях 13.07.2022 та 16.11.2022 адвокат Керницька О.В. участі не приймала.

Проаналізувавши надані суду докази в підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, суд вважає, що заявником, відповідно до вимог ст. 74 ГПК України, доведено та документально обґрунтовано розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі в сумі 27 800 грн.

При цьому, визначаючи даний розмір витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить саме із фактично наданих (переданих) послуг в сумі 29 600 грн, які визначені сторонами у акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 06.02.2023 до договору про надання правової допомоги № 45 від 08.09.2021, за мінусом витрат за участь у судових засіданнях, у яких адвокат участі не приймала, а тому не підлягають компенсації.

В свою чергу, визначення між адвокатом та клієнтом у п. 3.3 договору та п. п. 2, 3 Додатку №1 до договору про надання правової допомоги № 45 від 08.09.2021 такої умови, що винагорода адвоката (гонорар) за надання правової допомоги клієнту не може бути меншим фіксованого розміру, який становить 30 000 грн, не є обов`язковим для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, оскільки вирішуючи останнє, суд оцінює витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що надані адвокатом Керницькою О.В. докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування судом витрат ТОВ "РТС-Поділля" на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 27 800 грн за рахунок ДП Радгосп "Лісовогринівецький", оскільки цей розмір судових витрат відповідно до ст. 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.

Суд вказує, що ДП Радгосп "Лісовогринівецький" не подало суду клопотання щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в порядку ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Щодо витрат на підготовку експертного висновку в сумі 8752,11 грн, то суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування.

Згідно ч. 4 ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як встановлено судом, 28.09.2021 представник ТОВ "РТС-Поділля" - адвокат Керницька О.В. звернулася до ТОВ "Експертно-юридична фірма Соломон" із заявою про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі № 924/314/21. На вирішення земельно-технічної експертизи було поставлено наступне питання: чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га на межі земельної ділянки ДП Радгосп "Лісовогринівецький" згідно копії Державного акта на право вічного користування № 536253 від 28.09.1951.

ТОВ "РТС-Поділля" відповідно до квитанції від 01.10.2021 за проведення вказаної експертизи перерахувало на рахунок ТОВ "Експертно-юридична фірма Соломон" кошти у сумі 8752,11 грн, копію якої надано суду.

За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи складено 25.10.2021 висновок експерта № 029/21, у якому експерт дійшов висновку, що немає технічної можливості визнати чи накладається земельна ділянка з кадастровим номером 6825083600:03:005:2058 площею 0,04 га на межі земельної ділянки ДП Радгосп "Лісовогринівецький" згідно копії Державного акта на право вічного користування № 536253 від 28.09.1951.

Суд враховує, що в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою ТОВ "РТС-Поділля" вже на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову від 01.02.2022 у справі № 924/314/21, відмовив ТОВ "РТС-Поділля" в поновленні строку на подання висновку земельно-технічної експертизи від 25.10.2021 № 029/21 та не прийняв його як доказ у справі, оскільки він поданий із порушенням порядку, визначеного ГПК України для подання доказів до суду апеляційної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відшкодування ТОВ "РТС-Поділля" витрат на підготовку експертного висновку в розмірі 8752,11 грн.

За таких обставин заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля" про стягнення судових витрат підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля" про стягнення судових витрат у справі № 924/314/21 - задоволити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький" (31340, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4, код ЄДРПОУ 00481548) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Поділля" (29000, Хмельницька обл., м.Хмельницький, вул. Свободи, буд. 3/1, кв. 2, код ЄДРПОУ 33761199) 27 800 грн судових витрат в суді апеляційної інстанції.

3. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Хмельницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений 27 лютого 2023

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.