Рішення

від 27.02.2023 по справі 904/4786/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2023м. ДніпроСправа № 904/4786/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЯКОВ І К", м. Дніпро

про стягнення 45 998,95 грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЯКОВ І К" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 179 069,55 грн., з яких: 129 005,86 грн. сума основного боргу, 30 784,68 грн. пеня, 2 184,26 грн. - 3% річних, 17 094,75 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов`язань за договором на постачання природного газу від 01.11.2017 року № 41SPDpz2492-17.

Ухвалою суду від 09.01.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Відповідачу надано строк на подачу відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у відзиві на позов проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що суму основного боргу сплачено до пред`явлення позову до суду. Також, Відповідач заперечив проти розміру заявленої до стягнення пені, з приводу чого подав власний контррозрахунок, за яким сума відповідних нарахувань склала 26 719,94 грн.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат, зокрема, через дію форс-мажорні обставини, що викликані введення в Україна воєнного стану згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, а також, через дію постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 року, яка забороняє здійснення відповідних нарахувань на заборгованість, що утворилась внаслідок несвоєчасного та/або неповного внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

02.02.2023 року Позивач подав заяву, за змістом якої зменшив розмір вимог в частині стягнення суми основного боргу та пені, просив суд стягнути з Відповідача 26 719,94 грн. пені, 2 184,26 грн. процентів річних, 17 094,75 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2017 року між Позивачем (Постачальником) та Відповідачем (Споживачем) укладено Договір на постачання природного газу № 41SPDpz2492-17 (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2017 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах строки та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг постачання газу до 5,0 тис. куб.м. (пункт 1.2 договору).

Пунктом 1.3 Договору, визначені планові обсяги постачання газу.

Відповідно до п. 2.3 Договору, обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку, визначених в заяві приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

Відповідно до п. 3.1. Договору, розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.

Згідно п. 4.1 Договору Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця.

Відповідно до п. 4.2. Договору к редакції" Додаткової угоди №29 під 18.01.2022 року оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні у наступному порядку: розрахунок за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

За підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію акта про фактичний обсяг розподіленого природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та/або Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника у письмовій формі або з використанням електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис та Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність за допомогою модулю Електронний документообіг до програмного забезпечення M.E.Doc IS. (п.п. 2.9.1 , 2.9.1 Договору).

Згідно п. 2 Додаткової угоди №20 від 02.03.2020 року Сторони дійшли згоди про обмін та підписання електронних документів. Підпунктом 2.7 угоди передбачено, що у разі якщо протягом З (трьох) робочих днів або іншого, передбаченого Договором строку, Продавець не отримав від Покупця підписаних ЕП Е-документів (Актів приймання-передачі природного газу), які були підписані ЕП Продавцем та були надіслані Покупцю, та якщо Покупець протягом 3 (трьох) робочих днів не надіслав Продавцю мотивованої підмови від підписання таких Е-документів, такі Е-документи (Акти приймання-передачі природного газу) вважаються підписаними обома Сторонами і набирають чинності.

Відповідно до п. 2.9.3 Договору Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Відповідно до 2.9.4 Договору у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу Споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника.

У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого гачу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ (п. 2.9.5 Договору).

Відповідно до п.3.2 Договору в редакції Додаткової угоди №28 від 04.01.2022 року, ціна газу за 1 куб. метр з урахуванням послуги доступу до потужності становить 54,72824267 грн. за 1 куб.м., крім того податок на додану вартість 10,94564853 гри., всього з ПДВ 65,67389120 грн.

Згідно п. 3.2 Договору в редакції Додаткової угоди №31 від 01.02.2022, ціна газу за 1 куб. метр з урахуванням послуги доступу до потужності становить 37,636576 грн., крім того податок на додану вартість 7,52731520 грн., всього з ПДВ 45,1638912 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 09.03.2022, ціна газу за І куб. метр з урахуванням послуги до потужності становить 40,96990933 грн., крім того податок на додану вартість 8,19398187 грн., всього з ПДВ 49,16389120 грн.

На виконання умов договору Позивач здійснив на користь Відповідача поставку природного газу в наступних обсягах:

- у січні 2022 року в обсязі 3083.38 куб. метрів на суму 202 497,56 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 №ДО382001239;

- у лютому 2022 року в обсязі 1084,98 куб. метрів на суму 49001,92 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 №ДО382004464;

- у березні 2022 року в обсязі 0.08 куб. метрів на суму 3.94 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 №ДО382006287.

Зазначені вище акти були направлені Відповідачу за допомогою електронного документообігу. Відповідач акти не підписав, обґрунтувань стосовно причин відмови від їх підпису не представив.

За доводами Позивача, які наведені в позовній заяві, враховуючи часткову оплату, яка надходили від Споживача протягом січня-лютого 2022 року, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем, за Договором на суму 129 005,86 грн. (за січень - 80 000,00 грн., за лютий - 49 001,92 грн., за березень 3,94 грн.).

В процесі розгляду справи Відповідач подав суду докази здійснення оплати суми заборгованості в розмірі 129 005,86 грн. до звернення Позивача з даним позовом до суду (платіжне доручення № 1539 від 10.11.2022 року). З огляду на вказані обставини, Позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, за якою не наполягав на стягнення суми основного боргу, але просив суд стягнути з Відповідача 2 184,26 грн. процентів річних, 17 094,75 грн. інфляційних втрат та 26 719,94 грн. пені,

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 6.2.1 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

У зв`язку з порушенням строків оплати поставленого газу, Позивач здійснив розрахунок пені, розмір якої з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, становить 26 719,94 грн. (період прострочення з 11.04.2022 до 11.10.2022).

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми матеріального закону, Позивач розрахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період прострочення з 11.04.2022 до 02.11.2022, розмір яких становить 2 184, 76 грн., а також інфляційні втрати за період з 01.05.2022 по 30.09.2022 в сумі 17 094,75 грн.

Під час перевірки правильності нарахування пені та відсотків річних, судом встановлено, що позивач при здійсненні розрахунку не врахував положення ч. 5 ст. 254 ЦК України, згідно якої, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Виходячи з вимог наведеної норми матеріального закону, зважаючи на те, що останній день строку оплати за газ, поставлений в березні 2022 року припадав на вихідний день (10.04.2022 року), а наступним за ним робочим днем було 11.04.2022 року, прострочення відповідачем строку оплати в сумі 3,94 грн., слід рахувати, починаючи з 12.04.2022 року.

З урахуванням наведеного, судом здійснено власний розрахунок пені та відсотків річних на суму заборгованості з оплати природного газу, поставленого в березні 2022 року за період прострочення з 12.04.2022 по 11.10.2022 (щодо пені) та за період з 12.04.2022 по 02.11.2022 (щодо відсотків річних).

За підрахунками суду, зазначені вище невідповідності у визначені початку періоду нарахування пені та відсотків річних по окремому періоду поставки, не вплинули на загальний розмір відповідних нарахувань.

З урахуванням наведеного, вимоги Позивача щодо стягнення суми 26 719,94 грн. пені, 2 184,76 грн. процентів річних, 17 094,75 грн. інфляційних втрат, підлягають задоволенню в повному обсязі

Заперечуючи проти стягнення штрафних санкцій, які нараховані після 24.02.2022 року, відповідач посилається на дію форс-мажорних обставин, а саме введення на території України воєнного стану.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 ГК України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 року по справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

З урахуванням наведеної правової позиції, слід визнати, що воєнний стан на території України сам по собі не означає, що Відповідач не може здійснювати свою підприємницьку діяльність, отримувати прибуток та здійснювати розрахунки з контрагентами. Підтвердженням протилежного в даному випадку могли б бути обставини, за яких усі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки в зв`язку з воєнними діями, або все, чи частина виробничого обладнання підприємства знищена, пошкоджена, або задіяна в тих чи інших заходах, які пов`язані з воєнними діями, що б перешкоджало відповідачу здійснювати свою підприємницьку діяльність під час введення воєнного стану.

З урахуванням відсутності, неподання у справу зазначених доказів, слід визнати, що Відповідач не довів, що виникнення відповідних форс-мажорних обставин, мало для нього наслідком неможливість виконання свого зобов`язання з оплати поставленого Позивачем природного газу, тобто, не доведено, що це порушення сталося внаслідок вказаної обставини непереборної сили, що виключає підстави для звільнення Відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання.

Заперечення Відповідача з посиланням на постанову КМУ № 206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», суд вважає безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, адже відповідна постанова передбачає заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги саме населенням, як побутовими споживачами, і не стосується суб`єктів господарювання.

Таким чином, з урахуванням обставин щодо здійснення Позивачем постачання природного газу та порушення Відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної сплати за нього визначеної договором суми, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню в розмірі 45 998,95 грн., з яких: 26 719,94 грн. - пеня, 2184,26 грн. - 3% річних, 17 094,75 грн. інфляційні втрати.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 233, 236-241, 247, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЯКОВ І К" (49000, м. Дніпро, вул. Троїцька, 9, код ЄДРПОУ 41506851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Поля, 2, Літ А-2, код ЄДРПОУ 39572642) 26 719,94 грн. пені, 2 184,26 грн. процентів річних, 17 094,75 грн. інфляційних втрат, 2 481,00 грн. витрат зі сплати судового збору, про що видати наказ.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ліпинський