Рішення

від 27.02.2023 по справі 905/734/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.2023р. Справа №905/734/22

за позовом: Приватного підприємства «Промет» (61099, м.Харків, вул.Лодзька, 7, код ЄДРПОУ 30235544)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Едстар» (84200, Донецька область, м.Дружківка, вул.Ярослава Мудрого, 29-2, код ЄДРПОУ 42997140)

про стягнення 251465,40 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне підприємство «Промет», м.Харків звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Едстар», м.Дружківка про стягнення заборгованості у розмірі 251465,40 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №2601-1 від 26.01.2021р. поставки в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати товару.

Ухвалою суду від 20.09.2022р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/734/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Едстар» було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі №905/734/22 та розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №6102271052978, опис вкладення у цінний лист №3601102080917 про направлення ухвали від 20.09.2022р. позивачем на адресу відповідача, роздруківка з сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» щодо вручення відповідного відправлення.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Як зазначалось, провадження у справі було відкрито 20.09.2022р. та її розгляд здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За приписами ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997p. і набула чинності в Україні 11.09.1997p.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує «процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), §103).

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України від 15.03.2012р.).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Разом з цим, на підставі Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та №259/2022 від 14.03.2022р., №133/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 07.11.2022р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022р. на території України діє режим воєнного стану.

У зв`язку із введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження голови суду, доступ до приміщення суду тимчасово обмежений, запроваджено роботу суду у віддаленому режимі.

З огляду на наведене, рішення у справі прийнято судом з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначений ст.248 Господарського процесуального кодексу України строк.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Як свідчать матеріали справи, 26.01.2021р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був підписаний договір поставки №2601-1, за змістом п.1.1 якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця кольоровий металопрокат в асортименті іменований надалі товар, а покупець зобов`язується своєчасно оплачувати зазначений товар на умовах передбачених цим договором. Асортимент, кількість, та ціна зазначаються у видаткових накладних на товар, які є його невід`ємною частиною.

За правилами п.п.2.1, 2.2 вказаного договору орієнтована сума договору складає: 1000000 грн. Загальна сума договору є величиною змінною і складається з суми всіх накладних, оформлених до цього договору. Також, сторони домовилися, що всі ціни вартості товару зазначаються в видаткових накладних, які є його невід`ємною частиною. Ціни на товар вказуються з ПДВ та є звичайними.

Як визначено у п.п.3.2, 3.3 укладеного сторонами правочину поставка товару здійснюється на базисних умовах FCA, м.Харків, вул.Лодзька, 7 (у відповідності до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року). Датою поставки є дата, зазначена у видаткових накладних.

Відповідно до п.п.4.1, 4.3 договору №2601-1 від 26.01.2021р. передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті поставки. Приймання-передача товару проводиться шляхом підписання покупцем або його уповноваженим представником видаткової накладної у пункті постачання товару.

Згідно з п.п.8.1, 8.2 вказаного договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022р. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Вищезазначений договір підписаний представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм ст.712 Цивільного кодексу України та ст.ст.264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (ст.ст.655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу норм ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом №88 від 24.05.1995р. Міністерства фінансів України, документом, який містить відомості про господарську операцію є первинний документ.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У спірних правовідносинах первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій з поставки товару за договором є видаткові накладні, які повинні містити, зокрема, прізвища, особистий підпис осіб або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій та, які є відповідальними за їх здійснення.

Як вказує позивач, на підставі видаткових накладних: №092902 від 29.09.2021р. на суму 59220 грн, №102710 від 27.10.2021р. на суму 183750 грн, №112202 від 22.11.2021р. на суму 80312,40 грн, №112601 від 26.11.2021р. на суму 51507 грн, №112602 від 26.11.2021р. на суму 26676 грн, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 401465,40 грн.

Видаткові накладні підписані з боку покупця його представником, підпис скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Едстар».

При цьому, довіреності на одержання вказаною вище особою від імені підприємства відповідача визначеного у накладних переліку та кількості цінностей за договором №2601-1 від 26.01.2021р. до матеріалів позову не представлено.

У листі б/н від 07.10.2022р. представник позивача, зазначав, що товар за вказаними первинними документами був отриманий безпосередньо директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Едстар» Ніжником Едуардом Костянтиновичем. На підтвердження його повноважень суду надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача, наказ №01 від 15.05.2019р. «Про призначення директора». З приводу вищезазначених обставин заперечень від відповідача в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України до суду не надходило.

Також, господарський суд при розгляді спору приймає до уваги відсутність у матеріалах справи доказів стосовно наявності у відповідача, як покупця за договором, будь-яких заперечень та претензій щодо неналежного виконання продавцем прийнятих за договором зобов`язань з передання товару.

В матеріалах справи відсутні докази того, що передана згідно з представленими накладними продукція відповідачем не була прийнята з підстав неналежної якості або порушення продавцем умов щодо кількості та асортименту продукції, так само в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт застосування відповідачем передбачених законом та договором наслідків порушення продавцем умов договору щодо порядку та строків продажу, кількості, асортименту, якості товару.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, позивачем доведено належними та допустимими доказами поставку товару на загальну суму 401465,40 грн в межах договору №2601-1 від 26.01.2021р.

Як вказує позивач, відповідач встановлений договором №2601-1 від 26.01.2021р. обов`язок щодо повної оплати товару не виконав, внаслідок чого Приватним підприємством «Промет» заявлено вимогу про стягнення основного боргу в сумі 251465,40 грн.

Згідно із ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 вказаного кодексу передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У п.2.5 договору №2601-1 від 26.01.2021р. сторони визначили умови оплати, згідно з якими оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в обсязі 100% попередньої оплати.

За змістом ст.42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (п.1, абз.4 ст.44 Господарського кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, незважаючи на відсутність попередньої оплати від відповідача, позивач на свій ризик здійснив поставку товару на загальну суму 401465,40 грн.

Як вбачається з виписки по особовому рахунку, відповідачем здійснено часткову оплату за поставлений товар, а саме 25.10.2021р. на суму 150000 грн.

Однак, оплату товару в сумі 251465,40 грн відповідач до цього часу не здійснив.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст.538 Цивільного кодексу України, відповідно до яких у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (ч.3). Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ч.4).

З огляду на наведене, приймаючи до уваги те, що відпуск товару здійснювався позивачем без надходження попередньої оплати відповідача, враховуючи, що сторонами не встановлений порядок розрахунків за таких умов, суд дійшов висновку щодо необхідності застосування спеціальної норми права, а саме ст.692 Цивільного кодексу України стосовно оплати товару після його прийняття.

Отже, строк виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Едстар» обов`язку щодо оплати товару на суму 251465,40 грн є таким, що настав.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою господарського суду від 20.09.2022р. відповідача було зобов`язано надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності).

Відповідач вимоги суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, докази належного виконання зобов`язань з оплати поставленого товару за укладеним сторонами правочином, не представив.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за договором №2601-1 від 26.01.2021р. у розмірі 251465,40 грн є правомірними та підлягають задоволенню на визначену позивачем суму.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 3771,98 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Едстар» (84200, Донецька область, м.Дружківка, вул.Ярослава Мудрого, 29-2, код ЄДРПОУ 42997140) на користь Приватного підприємства «Промет» (61099, м.Харків, вул.Лодзька, 7, код ЄДРПОУ 30235544) заборгованість у розмірі 251465,40 грн, а також судовий збір в сумі 3771,98 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 27.02.2023р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця