Рішення

від 27.02.2023 по справі 905/820/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.2023р. Справа №905/820/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна Газопостачальна Компанія" (вул.Надпільна,б.261,оф.209, Черкаси, Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 38553084, ел. пошта tovcgk@ukr.net)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарнтрейд" (вул.Педагогічна, буд.18, Дружківка, Донецька область, 84205, ЄДРПОУ 41385751, ел. пошта: vorontsova@farm.com.ua)

про стягнення 579 680,19 грн.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна Газопостачальна Компанія" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарнтрейд" про стягнення заборгованості у розмірі 595 459,79 грн. з яких 525 000грн основна сума заборгованості, пеня в розмірі 38 057,95грн, інфляційні збитки - 24 535грн, 3% річних від простроченої суми в розмірі 7866,84грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови тристороннього договору про переведення боргу № 0801/20ПБ від 08.01.2020 в частині повної та своєчасної оплати зобов`язання (з оплати суми боргу).

Ухвалою від 19.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/820/22. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу строк для надання (суду і позивачеві) відзиву на позовну заяву, всіх письмових та електронних доказів. Направлення даної ухвали здійснено шляхом електронного листування на офіційні електронні адреси учасників справи.

11.11.2022 від представника відповідача надійшов відзив, яким просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає його необґрунтованим та неправомірним. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що правовідносини між сторонами спору врегульовано договором прощення боргу від 26.01.2021

Заявою від 09.01.2022 позивач надав уточнений розрахунок штрафних санкцій і просив його врахувати під час прийняття рішення, яким фактично зменшив суму позову, та просив стягнути з ТОВ «Фарнтрейд» кошти у сумі 579 680,19 грн., з яких основна сума заборгованості за Договором №0801/20 ПБ від 08.01.2020 складає 525 000,00 грн., пеня - 33 140,27 грн. та інфляційні збитки - 21 539,92 грн.

У зв`язку з наявністю об`єктивних причин та тим, що позивач саме зменшив позовні вимоги, чим не погіршив становище відповідача, суд приймає до розгляду зазначену заяву позивача, яку подано поза межами встановленого процесуального строку та здійснює розгляд справи з ії урахуванням.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Розпорядженням голови Господарського суду Донецької області від 15.04.2022р. №9-р з 18.04.2022р. запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у віддаленому режимі у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об`єктивних обставин, пов`язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності та визначена можливість проведення судових засідань у приміщенні суду за наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення такого судового засідання у приміщенні суду (перебування суддів, працівників суду).

Крім того слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, дослідивши наявні матеріали справи

встановив

08 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Центральна Газопостачальна Компанія» (Позивач), Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарнтрейд» (Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод» (ЄДРПОУ 32616997) було укладено Тристоронній Договір про переведення боргу №0801/20ПБ.

Цим договором врегульовано відносини, пов`язані із заміною зобов`язаної сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод» (Первісного боржника) у зобов`язанні, що виникає з Договору постачання природного газу №13/632-16 від 07.12.2016 (Основного договору) укладеного між ТОВ «Дружківський фарфоровий завод» та ТОВ «Центральна Газопостачальна Компанія» (кредитор) (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2. Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод» перевело на Відповідача (ТОВ «Фарнтрейд») основний борг (грошове зобов`язання) з оплати вартості спожитих обсягів природного газу на загальну суму: 700 000,00 грн., що виникла на підставі Договору постачання природного газу №13/632-16 від 07.12 2016, станом на 27.12.2019, а Відповідач (ТОВ «Фарнтрейд») прийняв на себе визначене зобов`язання (з оплати суми боргу).

Пунктом 1.3 Договору встановлено, що ТОВ «Фарнтрейд» повинен сплатити ТОВ «ЦГК» загальну суму заборгованості, зазначену в п.1.2. Договору у строки, погоджені Кредитором та Новим боржником, що зазначені у Додатку 1 до Договору.

Умовами п. 3.2 Договору сторони передбачили, що ТОВ «Фарнтрейд» зобов`язаний протягом 10 банківських днів із дня виконання ним зобов`язання перед ТОВ «ЦГК» письмово повідомити ТОВ «Дружківський фарфоровий завод» про таке виконання із зазначенням дати, суми і форми виконання та з додаванням завірених Відповідачем копій документів, що підтверджують проведене виконання.

Відповідно до п.4.1.Договору, ТОВ «Дружківський фарфоровий завод» зобов`язується передати Відповідачу до 10 січня 2020р документи, що підтверджують дійсність вимог ТОВ «ЦГК» по виконанню зобов`язань: Договір постачання природного газу №13/632-16 від 07.12.2016, Додаткові угоди та Специфікації до Договору.

Згідно пункту 5.3. Договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення .

Відповідно до п.6.1., даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

У відповідності до Графіку погашення боргу від 08.01.2020 (Додаток №1 до Договору №0801/2011Б), сторони погодили наступний порядок виконання зобов`язань: ТОВ «Фарнтрейд» мав розпочати оплачувати ТОВ «ЦГК» суму боргу рівними частинами по 70 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 28 лютого 2020р по 30 листопада 2020 року.

Наявні в матеріалах справи Договір №0801/20ПБ від 08.01.2020 та Графік погашення боргу від 08.01.2020 підписані уповноваженими особами та скріплені печатками Сторін.

Позивач вказує, що відповідач порушив Графік погашення боргу і лише частково оплатив переведену на себе суму заборгованості в розмірі - 175 000,00 грн.

Факт часткової оплати підтверджується платіжними дорученнями № 2594 від 25.02.2020 на 70 000,00 грн.; №2800 від 29.07.2020 на 35 000,00 грн.; №2828 від 21.08.2020 на 35 000,00 грн.; №2884 від 30.09.2020 на 30 000,00 грн.; №2885 від 01.10.2020 на 5000,00 грн.

Отже умовами Договору № 0801/20 ПБ передбачено, що Відповідач до 30.11.2020 року має повністю розрахуватись з Позивачем і оплатити узгоджений борг - 700 000,00 грн.

Проте, переведений борг з ТОВ «Дружківський фарфоровий завод» на Відповідача (ТОВ «Фарнтрейд») у розмірі 525 000,00 грн., залишається неоплаченим Відповідачем.

Вважаючи порушеним своє право ТОВ «ЦГК» звернулося до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Фарнтрейд» коштів у сумі 595 459,79, з яких, борг по Договору №0801/20 ПБ від 08.01.2020 у розмірі - 525000,00 грн., пеня - 38 057,95 грн., інфляційні збитки - 24535,00 грн., 3% річних - 7 866,84 грн.

Доводи Відповідача

Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає його необґрунтованим та неправомірним з огляду на наступне.

В своїх поясненнях відповідач підтверджує факт укладання 08.01.2020 між ТОВ «ДФЗ», ТОВ «ФАРНТРЕЙД» та ТОВ «ЦГК» договору про переведення боргу № 0801/20ПБ, за яким на відповідача було переведено основний борг (грошове зобов`язання) в сумі 700 000,00 грн від ТОВ «Дружківський фарфоровий завод» та часткову сплату суми боргу у розмірі 175 000,00 грн.

За ствердженням відповідача, 26.01.2021 між ТОВ «ФАРНТРЕЙД», ТОВ «ЦГК» та ТОВ «КМПЗ» був укладений договір прощення боргу № 2601/2 (далі - Договір від 26.01.2021).

Відповідач зазначає, що Договір від 26.01.2021 укладався у зв`язку з наявністю станом на дату укладання цього договору боргу ТОВ «ФАРНТРЕЙД» перед ТОВ «ЦГК» за договором переведення боргу № 0801/20ПБ від 08.01.2020 в розмірі 525 000,00 грн. та залучав до участі в цих правовідносинах ТОВ «Краматорський металопрокатний завод» (далі-ТОВ «КМПЗ»).

Крім того, відповідач посилається на те, що за умовами Договору від 26.01.2021 ТОВ «ЦГК» звільняє ТОВ «ФАРНТРЕЙД» від обов`язку сплати заборгованості у розмірі 525 000,00 грн. рівними частинами у розмірі 87 500,00 грн. кожного місяця за умови, що на такий місяць ТОВ «ЦГК» та ТОВ «КМПЗ» досягають домовленостей щодо співпраці за договором постачання природного газу № 13/1264-19 від 23.04.2019 та/ або за договором постачання електроенергії № 20/32-20 від 27.04.2020 шляхом підписання додаткової угоди на відповідний місяць. При цьому, прощення боргу здійснюється шляхом оформлення між ТОВ «ЦГК» та ТОВ «ФАРНТРЕЙД» договору прощення боргу на суму 87 500,00 грн. за фактом споживання послуг ТОВ «КМПЗ» за вище наведеними договорами поставки газу та/ або електроенергії останньою датою місяця, на який підписано додаткову угоду та споживання послуг за яким підтверджено актом/ актами надання послуг.

Також за твердженням відповідача сторони зобов`язались один перед одним, що на ТОВ «ФАРНТРЕЙД» покладається обов`язок оформити зі своєї сторони договір прощення боргу під кожну прощену суму за умов виконання умов договору щодо досягнення домовленостей щодо співпраці між ТОВ «ЦГК» та ТОВ «КМПЗ» за договором постачання природного газу № 13/1264-19 від 23.04.2019 та/ або за договором постачання електроенергії № 20/32-20 від 27.04.2020 та передати поштою або вручити особисто ТОВ «ЦГК» договори прощення боргу, що будуть оформлені на виконання умов договору.

В свою чергу, ТОВ «ЦГК» зобов`язався виконати зустрічні зобов`язання з оформлення цих договорів. Також сторони домовились, що ТОВ «ЦГК» не буде висовувати жодних вимог до ТОВ «ФАРНТРЕЙД» щодо стягнення прощенної суми боргу після оформлення договору прощення боргу.

Відповідач вважає, що ТОВ «ЦГК» та ТОВ «КМПЗ» досягли домовленостей щодо співпраці за договором постачання природного газу № 13/1264-19 від 23.04.2019 та за договором постачання електроенергії № 20/32-20 від 27.04.2020, про що між сторонами були складені відповідні документи.

ТОВ «ФАРНТРЕЙД», зазначає, що 29.06.2021 направив, а 30.06.2021 ТОВ «ЦГК» отримав цінний лист вих. № 29/06, в якому містилась вимога укласти договори про припинення зобов`язань прощенням боргу, тим самим виконати зобов`язання з прощення боргу. До листа були додані завірені належним чином копії документів, що підтверджують виконання умов договору прощення боргу та оригінали договорів про припинення зобов`язань прощенням боргу у двох примірниках, оформлених (підписаних) зі сторони ТОВ «ФАРНТРЕЙД», а саме:

(1) договір про припинення зобов`язань прощенням боргу № 3101/21ПБ від 31.01.2021 на 87 500,00 грн.,

(2) договір про припинення зобов`язань прощенням боргу № 2802/21ПБ від 28.02.2021 на 87 500,00 грн.,

(3) договір про припинення зобов`язань прощенням боргу № 3103/21ПБ від 31.03.2021 на 87 500,00 грн.,

(4) договір про припинення зобов`язань прощенням боргу № 3004/21ПБ від 30.04.2021 на 87 500,00 грн.,

(5) договір про припинення зобов`язань прощенням боргу № 3105/21ПБ від 31.05.2021 на 87 500,00 грн.,

(6) договір про припинення зобов`язань прощенням боргу № 3006/21ПБ від 30.06.2021 на 87 500,00 грн.

Відповідач стверджує, що у даному випадку правовідносини між сторонами спору врегульовано договором прощення боргу від 26.01.2021, а отже борг відповідача перед позивачем відсутній.

Суд зазначає, що документів, на які посилається відповідач в обґрунтування своєї позиції до матеріалів справи надано не було.

Відповідач вважає, що відповідно до ст. 530 ЦК України обов`язок ТОВ «ЦГК» перед ТОВ «ФАРНТРЕЙД» щодо укладання договорів про припинення зобов`язання прощенням боргу настав після факту настання події, обумовленої у умовами договору, та в будь-якому разі, з 30.06.2021 - дати отримання засобами поштового зв`язку Укрпошти вимоги позивача укласти договори про припинення зобов`язань прощенням боргу.

Таким чином, за ТОВ «ЦГК» рахується обов`язок укласти договори прощення боргу за договором від 26.01.2021 на 525 000,00 грн.

Крім того, в обґрунтування вищенаведеного, відповідач посилається на приписи ст. 605 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

На підставі вищевикладеного, ТОВ «ФАРНТРЕЙД» вважає, що позовні вимоги ТОВ «ЦГК» про стягнення боргу за договором від 08.01.2020 є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Джерела права, акти їх застосування та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Господарського і Цивільного кодексів України, умовами Договору про переведення боргу №0801/20ПБ від 08.01.2020.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У відповідності до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі №922/2391/16 та від 18.06.2021 у справі №910/16898/19, преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Згідно Ухвали Господарського суду Донецької області по справі №905/15/19 від 17.06.2021 - ліквідовано юридичну особу банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод» (ЄДРПОУ 32616997).

Судом встановлено, що Рішенням Господарського суду Черкаської області по справі №925/970/21 від 01.12.2021 (залишеним без змін Постановою Північного Апеляційного господарського суду по справі №925/970/21 від 02.06.2022) відмовлено повністю у позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Фарнтрейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна газопостачальна компанія» про визнання договорів припинення зобов`язань прощенням боргу укладеними.

Рішенням Господарського суду Черкаської області по справі №925/970/21 від 01.12.2021 встановлено, що 26.01.2021 між ТОВ "Фарнтрейд", ТОВ "ЦГК" та ТОВ "КМПЗ" підписаний договір прощення боргу, згідно якого боржником є ТОВ "Фарнтрейд, кредитором є ТОВ "ЦГК" і договір укладено під умовою щомісячного досягнення згоди між постачальником енергоносіїв ТОВ "ЦГК" та кінцевим промисловим споживачем енергоносіїв ТОВ "КМПЗ" про співпрацю та прощення боргу частинами, по 87000 грн. щомісячно при підтвердженні надання послуг.

На думку ТОВ "Фарнтрейд", обумовлена вищенаведеним Договором згода між ТОВ "ЦГК" та кінцевим промисловим споживачем енергоносіїв ТОВ "КМПЗ" була досягнута у зв`язку з чим ТОВ "Фарнтрейд" звернувся з позовом про визнання договорів припинення зобов`язань прощенням боргу укладеними та просив суд:

1)визнати договір про припинення зобов`язання прощенням боргу №3101/21 ПБ від 31.01.2021 укладеним у наданій позивачем редакції;

2)визнати договір про припинення зобов`язання прощенням боргу №2802 /21 ПБ від 28.02.2021 укладеним у наданій позивачем редакції;

3)визнати договір про припинення зобов`язання прощенням боргу №3103/21 ПБ від 31.03.2021 укладеним у наданій позивачем редакції;

4)визнати договір про припинення зобов`язання прощенням боргу №3004/21 ПБ від 30.04.2021 укладеним у наданій позивачем редакції;

5)визнати договір про припинення зобов`язання прощеним боргу №3105/21 ПБ від 31.05.2021 укладеним у наданій позивачем редакції;

6)визнати договір про припинення зобов`язання прощенням боргу №3006/21 ПБ від 30.06.2021 укладеним у наданій позивачем редакції.

Проте обставин, на які посилався ТОВ "Фарнтрейд" у позові, Господарським судом Черкаської області встановлено не було, у зв`язку з чим суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

Крім того, у мотивувальній частині Постанови по справі №925/970/21 від 02.06.2022, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначила, що у розумінні статті 187 ГК України, статті 649 ЦК України переддоговірний спір може полягати у розбіжностях між сторонами щодо змісту (спір про врегулювання розбіжностей) або виникати у разі відмови чи ухиленні від його укладення (спір про спонукання укласти договір).

У даному випадку спір не стосується врегулювання розбіжностей, а є спором щодо спонукання до укладення договорів про припинення зобов`язання прощенням боргу з підстав неповернення відповідачем надісланих йому примірників договорів (відмови відповідача підписати та укласти відповідні договори), тобто стосується встановлення факту припинення зобов`язання позивача шляхом прощення боргу на умовах укладеного договору прощення боргу № 2601/2 від 26.01.2021.

Виходячи із встановлених обставин справи, апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, апеляційним господарським судом враховані посилання в апеляційній скарзі на судову практику Верховного Суду, зокрема на постанову у справі № 916/1423/18 від 18.09.2020, зміст якої стосується вимог позивача про зобов`язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, тоді як саме такого випадку під час розгляду спору у даній справі (№925/970/21) встановлено не було.

Крім того Рішенням Господарського суду Черкаської області по справі №925/970/21 від 01.12.2021 встановлено, що предметом Договору про переведення боргу №0801/20ПБ від 08.01.2020 є заміна зобов`язаної сторони (первісного боржника) ТОВ "Дружківський фарфоровий завод" новим боржником ТОВ "Фарнтрейд" перед кредитором ТОВ "Центральна газопостачальна компанія" у зобов`язанні за договором постачання природного газу №13/632-16 від 07.12.2016. За його умовами первісний боржник переводить на нового боржника, а новий боржник приймає на себе зобов`язання на 700000 грн. перед кредитором, з відповідним графіком погашенням боргу по 70000 грн. щомісячно з лютого 2020 року.

Господарський суд у мотивувальній частині цього рішення, з чим погодилась колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, встановив, що ТОВ "Фарнтрейд" прямо порушило графік погашення боргу ТОВ «ЦГК» з жовтня 2020, у зв`язку з чим його заборгованість перед ТОВ "ЦГК" по Договору №20801/20ПБ складає 525000 грн.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту.

Оскільки у розгляді справи №925/970/21 приймали участь ТОВ "Фарнтрейд" та ТОВ «ЦГК», які є сторонами у справі №905/820/22, то вищезазначені преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, так, як їх істинність вже встановлено у судовому рішенні.

Отже на підставі вищенаведеного суд не приймає посилання відповідача на те, що правовідносини між сторонами спору врегульовано договором прощення боргу від 26.01.2021.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає що позивач належними та допустимими доказами довів факт порушення відповідачем грошових зобов`язань по розрахункам за Договором про переведення боргу №0801/20ПБ на загальну суму 525000 грн.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які свідчать про оплату Відповідачем цього боргу. Отже, до стягнення з ТОВ "Фарнтрейд" на користь ТОВ «ЦГК» підлягає сума основного боргу за Договором №0801/20ПБ від 08.01.2020 у розмірі 525 000 грн.

Щодо стягнення інфляційних та пені

Крім стягнення суми основного боргу, ТОВ «ЦГК» простить стягнути з відповідача пеню у розмірі 33 140,27 грн. та інфляційні збитки- 21 539,92 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 у справі №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

За приписами частини 2 пункту 3.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений відповідною Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума боргу яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеній у Постанові від 07.08.2019 року у справі №905/1302/18.

Разом з цим, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина 2 статті 193, частина 1 статті 216 та частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини 1, 2 статті 217 Господарського кодексу України). Штрафними санкціями відповідно до частина 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із пунктом 4 статті 231 Цивільного кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3. Договору Сторони встановили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань винна сторона несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення .

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п.1.9 Постанови пленуму ВГСУ №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем визначеним Графіком погашення боргу як останній день оплати. Ці висновки випливають зі змісту частини першої статті 530 та статті 692 ЦК України.

З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

На переконання господарського суду, саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоби суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи.

Висновки господарського суду в частині права відповідача, у разі наявності заперечень, надати суду обґрунтований контррозрахунок узгоджуються з висновками Верховного Суду викладеними у Постановах від 21.11.2019 у справі №910/1265/17 та від 27.05.2019 у справі №910/20107/17.

У відзиві на позов, який надійшов до суду 11.11.2022 ТОВ «Фарнтрейд» проти позову заперечувало, проте обґрунтованого контррозрахунку суду не надало.

Як вже було зазначено судом, за умовами Договору №0801/20ПБ від 08.01.2020 ТОВ «Фарнтрейд» прийняв на себе зобов`язання сплатити Товариству «ЦГК» борг у сумі 700 000 грн., рівними частинами по 70 000,00 грн. щомісячно, до кінця місяців з лютого по листопада 2020 року.

Відповідач порушив Графік погашення боргу і частково оплатив Позивачу суму заборгованості в розмірі - 175 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

№ 2594 від 25.02.2020 на 70 000,00 грн.;

№2800 від 29.07.2020 на 35 000,00 грн.;

№2828 від 21.08.2020 на 35 000,00 грн.;

№2884 від 30.09.2020 на 30 000,00 грн.;

№2885 від 01.10.2020 на 5000,00 грн.

Обґрунтовуючи доводи своїх вимог, позивач надав суду детальний розрахунок суми боргу, інфляційних втрат та пені, з посиланням на докази наявні в матеріалах справи (за кожним платежем передбаченим Графіком про погашення боргу від 08.01.2020, з урахуванням оплат).

Згідно наданого Позивачем розрахунку, з відповідача підлягають до стягнення інфляційні втрати у сумі 21 539,92 грн. та пеня у сумі - 33 140,27 грн.

Здійснивши власний розрахунок в межах визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, мало місце невиконання грошового зобов`язання та сум боргу, судом встановлено наступне.

Інфляційні нарахування:

За період з 01.04.2020 по 30.09.2020 на 70 тис. грн. - інфляційні втрати склали 698,50 грн;

За період з 01.05.2020 по 31.10.2020 на 70 тис. грн. - інфляційні втрати склали 838,78 грн;

За період з 01.06.2020 по 30.11.2020 на 70 тис. грн. - інфляційні втрати склали 1 545,05 грн;

За період з 01.07.2020 по 31.12.2020 на 70 тис. грн. - інфляційні втрати склали 2 044,86 грн;

За період 01.08.2020 по 31.01.2021 на 35 тис. грн - інфляційні втрати склали 1 710,99 грн;

За період з 01.09.2020 по 28.02.2021 на 35 тис. грн - інфляційні втрати склали 2 152,40 грн;

За період з 01.10.2020 по 31.03.2021 на 40 тис. грн - інфляційні втрати склали 2 966,87 грн;

За період з 01.11.2020 по 30.04.2021 на 65 тис грн. - інфляційні втрати склали 4 613,78 грн;

За період 01.12.2020 по 31.05.2021 на 70 тис. грн. - інфляційні втрати 4 968,69 грн.

Отже загальний розмір інфляційних втрат склав 21 539,92 грн.

Нарахування пені:

За період з 01.04.2020 по 30.09.2020 на 70 тис. грн. - розмір пені склав 4 926,78 грн;

За період 01.05.2020 по 31.10.2020 на 70 тис. грн. - розмір пені 4 544,26 грн;

За період 01.06.2020 по 30.11.2020 на 70 тис. грн. - розмір пені 4 284,15 грн;

За період 01.07.2020 по 31.12.2020 на 70 тис. грн. - розмір пені 4 222,95 грн;

За період 01.08.2020 по 31.01.2021 на 35 тис.грн - розмір пені 2 112,45 грн;

За період 01.09.2020 по 28.02.2021 на 35 тис.грн - розмір пені 2 078,90 грн;

За період 01.10.2020 по 31.03.2021 на 40 тис.грн - розмір пені 2 419,71 грн;

За період 01.11.2020 по 30.04.2021 на 65 тис грн. - розмір пені 4 019,32 грн;

За період 01.12.2020 по 31.05.2021 на 70 тис. грн. - розмір пені 4 531,75 грн.

Загальний розмір пені складає 33 140,27 грн.

Отже судом встановлено, що здійснені позивачем розрахунки пені та інфляційних втрат є арифметично та методологічно вірними, отже до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у сумі 21 539,92 грн. та пеня у сумі - 33 140,27 грн.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні матеріали справи та надавши їм відповідну юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо компенсації витрат на сплату судового збору

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивач, при зверненні до суду з вимогою про стягнення 595459,79 грн, сплатив судовий збір у розмірі 8931,90 грн. У зв`язку із зменшенням позовних вимог до 579 680,19 грн, судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача складає 8695,20 грн.

У зв`язку з наведеним, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 8695,20 грн.

Згідно частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

З огляду на вищевикладене, в силу приписів ст.7 Закону України «Про судовий збір» зайво сплачена частина судового збору у розмірі 236,70 грн буде повернута позивачу після надходження відповідної заяви.

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна Газопостачальна Компанія" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарнтрейд" про стягнення заборгованості у розмірі 579 680,19 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарнтрейд" (вул.Педагогічна, буд.18, Дружківка, Донецька область, 84205, ЄДРПОУ 41385751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна Газопостачальна Компанія" (вул.Надпільна,б.261,оф.209, Черкаси, Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 38553084) загальну суму боргу у розмірі 579 680,19 грн., з яких:

заборгованість за договором про переведення боргу № 0801/20ПБ від 08.01.2020 у розмірі 525 000 грн.;

інфляційних втрат 21 539,92 грн,;

пені 33 140,27 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарнтрейд" (вул.Педагогічна, буд.18, Дружківка, Донецька область, 84205, ЄДРПОУ 41385751) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна Газопостачальна Компанія" (вул.Надпільна,б.261,оф.209, Черкаси, Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 38553084) судовий збір у розмірі 8695,20 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.С. Зельман