Рішення

від 08.02.2023 по справі 905/2346/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.02.2023 Справа №905/2346/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

за участю секретаря судового засідання Вовк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»

до відповідача Мар`їнського комунального підприємства «Промінь»

про стягнення 1062982,95грн, з яких: основна заборгованість - 881959,24 грн, інфляційні збитки - 129244,15 грн, 3% річних - 51779,56 грн,

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

30.11.2021 шляхом надіслання поштового відправлення Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (далі - КП «Компанія «Вода Донбасу») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Мар`їнського комунального підприємства «Промінь» (далі- МКП «Промінь») про стягнення 1062982,95 грн, з яких основна заборгованість в сумі 881959,24 грн, інфляційні збитки в сумі 129244,15 грн, 3% річних в сумі 51779,56 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором №16 від 15.11.2017 в частині своєчасної сплати за надані послуги з централізованого технічного водопостачання за період з листопада 2018 по січень 2019 та з вересня 2020 по грудень 2020, внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість в розмірі 881959,24грн, що стало підставою для нарахування позивачем інфляційних збитків та 3% річних.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2021 для розгляду даної справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2346/21, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 13.01.2022 року.

Ухвалою від 13.01.2022 відкладено підготовче засідання на 10.02.2022 року о 11:00 год.

У зв`язку із перебуванням судді Устимової А.М. з 27.01.2022 по 11.02.2022 на лікарняному, підготовче засідання призначене на 10.02.2022 року о 11:00 год. не відбулось, про що сторони були повідомлені шляхом направлення листа та телефонограм, які містяться у матеріалах справи.

Ухвалою від 14.02.2022 підготовче засідання у справі призначено на 22.02.2022 року о 14:20 год.

Ухвалою суду від 22.02.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/2346/21 на тридцять днів та відкладено розгляд справи. Підготовче засідання призначене на 15.03.2022 року о 14:15 год.

У зв`язку з запровадженням на території України воєнного стану та наявністю загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, суддів та працівників суду, засідання, призначене на 15.03.2022, не відбулося, про що розміщена інформація на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://dn.arbitr.gov.ua.

Ухвалою суду від 12.05.2022 внаслідок триваючої широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану засідання у справі відкладено, повідомлено учасників справи, що засідання у справі буде призначене відразу після відновлення можливості безпечного для учасників судового процесу перебування у приміщенні суду при розгляді справи чи встановлення господарським судом наявності технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об`єктивних обставин, пов`язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.

Ухвалою від 12.09.2022 суд запропонував учасникам справи у строк п`ятнадцять днів письмово висловити актуальну позицію за предметом позовних вимог, у разі відсутності - суд буде розглядати справу за наявними матеріалами, надати інформацію щодо актуальних засобів зв`язку, інформація щодо яких відсутня в матеріалах справи. У разі відсутності додаткової інформації з цього приводу суд буде використовувати для повідомлення про хід провадження наявні в матеріалах справи та відкритих джерелах адреси електронної пошти підприємств.

22.09.2022 КП « Компанія «Вода Донбасу» електронною поштою звернулось до Господарського суду Донецької області з клопотанням про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника підприємства у порядку ст. 196 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надало інформацію щодо актуальних засобів зв`язку з підприємством. З аналогічним клопотанням представник позивача звернувся 09.01.2023.

Ухвалою від 20.12.2022 підготовче засідання у справі призначено на 09.01.2023.

Ухвалою від 09.01.2023 підготовче засідання у справі відкладено на 26.01.2023.

Ухвалою від 26.01.2023 суд закрив підготовче провадження у справі №905/2346/21 та призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 08.02.2023 року о 13:00 год.

З огляду на розпорядження №16-р від 10.11.2022 «Про відновлення відправки вихідної кореспонденції», яким, враховуючи недостатність знаків поштової оплати, необхідних для безперебійної відправки вихідної кореспонденції, рекомендовано суддям та працівникам апарату суду здійснювати відправлення через поштового оператора «Укрпошта» виключно за нагальною потребою після вичерпання альтернативних способів повідомлення сторін та учасників процесу, суд здійснював повідомлення учасників справи про рух справи шляхом надання телефонограм, направлення рішень суду на адреси електронної пошти, які вказані учасниками справи у заявах по суті, відомих з відкритих джерел та за допомогою підсистеми «Електронний суд».

У судове засідання 08.02.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені шляхом направлення ухвали суду від 26.01.2023 на електроні адреси сторін у справі: pokrovsk_rpu@donvoda.com (позивач), mkppromin@gmail.com (відповідач). Факт направлення підтверджується довідками, сформованими в програмі «Діловодство спеціалізованого суду» від 30.01.2023.

Судом задоволено клопотання позивача про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника підприємства.

Ухвала від 26.01.2023 у справі № 905/2346/21 не відправлена Господарським судом Донецької області в установленому порядку МКП «Промінь» на адресу Донецька обл., Покровський р-н, місто Мар`їнка, вул.Лісова, буд.1 органами поштового зв`язку, оскільки в умовах воєнного стану тимчасово відсутній обмін з відділенням поштового зв`язку №85600, про що канцелярією суду складено відповідний акт.

Додатково сторони повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання телефонограмами, уповноважений представник відповідача отримав телефонограму 30.01.2023.

Згідно приписів ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлена відсутність підстав для застосування ч.2 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, що передбачає вичерпний перелік випадків, за наслідками настання яких суд повинен відкласти розгляд справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; (ч.3 ст.202 цього Кодексу).

Приймаючи до уваги, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін про його хід, без виклику уповноважених представників сторін у судове засідання, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № №58/2023 від 06.02.2023, який затверджено Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

За об`єктивних обставин, які пов`язані з систематичними обстрілами м.Харкова, що спричинило дистанційну роботу суду у віддаленому режимі, розгляд справи здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ухвалення рішення суду відбулось у нарадчій кімнаті у порядку ст.ст.219-220 Господарського процесуального кодексу України.

Позиція учасників процесу

КП «Компанія «Вода Донбасу» у позовній заяві вказує, що між сторонами у справі у спірний період діяв договір №16 від 15.11.2017 про закупівлю послуг з централізованого технічного водопостачання у редакції додаткових угод № 2 від 20.11.2018, № 3 від 15.11.2019. В період листопад 2018 - січень 2019 та вересень - грудень 2020 року на виконання умов цього договору між сторонами підписані без зауважень акти надання послуг з централізованого технічного водопостачання №№16 від 24.11.2018, 25.12.2018, 25.01.2019, 24.09.2020, 25.10.2020, 24.11.2020, 25.12.2020 на сукупну суму 1 027 921,80 грн, з яких відповідачем сплачено лише 145962,56 грн, несплачена сума заборгованості за вказаний період становить 881959,24 грн.

У зв`язку з порушенням строків виконання грошового зобов`язання з оплати за надані послуги відповідач, на думку позивача, повинен сплатити 3% річних в розмірі 51779,56 грн, інфляційні збитки в розмірі 129244,15 грн.

Позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача понесені при зверненні з позовом до суду витрати зі сплати судового збору в розмірі 15 944,74 грн.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №16 від 15.11.2017 про закупівлю послуг з централізованого технічного водопостачання, додаткових угод №1 від 05.04.2018, № 2 від 20.11.2018, № 3 від 15.11.2019, калькуляцій витрат, акти надання послуг з централізованого технічного водопостачання №№16 від 24.11.2018, 25.12.2018, 25.01.2019, 24.09.2020, 25.10.2020, 24.11.2020, 25.12.2020, рахунків-фактур №7/5723 від 24.11.2023, №7/5755 від 25.12.2018, №7/5790 від 25.01.2019, №7/6547 від 24.09.2020, №7/6581 від 25.10. 2020, №7/6621 від 24.11.2020, №7/6656 від 25.12.2020, вимог №7/1404 від 22.09.2021, №7/648 від 27.04.2021, фіскальні чеки, повідомлення про вручення поштового відправлення, акту звірки взаємних розрахунків за період листопад 2018 - жовтень 2021 від 22.11.2021, витягу зі Статуту КП «Компанія «Вода Донбасу», витягу з ЄДРПОУ КП «Компанія «Вода Донбасу», розпорядження Донецької ОВЦА № 73/7-21-рк від 18.08.2021, витягу з Положення Покровського РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу» із змінами, витягу з ЄДРПОУ Покровське РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу», наказу №109-к від 12.06.2014, довіреності № 03-07 від 14.12.2020.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 4, 20, 162-164 ГПК України, статтю 193 Господарського кодексу країни ( далі - ГК України), статті 526, 530, 612, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Також позивач надав до суду додаткові пояснення №7/117 від 24.01.2023, в яких надав докази сплати відповідачем заборгованості за послуги з централізованого технічного водопостачання, а саме, виписки з банку ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» від 28.10.2021 (платіж на суму 43398,20 грн), 20.02.2019 (платіж на суму 42000,00 грн), 21.02.2019 (платіж на суму 8000,00 грн), 24.09.2019 (платіж на суму 42564,36 грн), 03.11.2020 (платіж на суму 5000,00 грн), 17.11.2020 (платіж на суму 5000,00 грн), які свідчать про зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Покровського РВУ. Також позивач в зазначив, що направлення рахунків здійснювалось на початку кожного місяця засобами поштового зв`язку звичайним листом на юридичну адресу відповідача, а також скан-копія відповідного рахунка надсилалась на електронну пошту mkppromin@gmail.com, на підтвердження факту направлення рахунків за вказаний період надав витяг з реєстру відправлених простих листів Покровського РВУ. В якості додатків до письмових пояснень позивач надав суду зазначені копії виписок з банківського рахунку, витяг з реєстру відправлених простих листів за 2018-2021рр по адміністративному корпусу Покровського РВУ КП «Компанія «Вода Донбасу».

Ухвалою від 20.12.2021, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2346/21, відповідачу встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, в який він повинен надати до суду відзив на позов та докази, на яких ґрунтуються його заперечення. Попереджено відповідача, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вказана ухвала суду вручена уповноваженому представнику відповідача 29.12.2021, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

На дату судового засідання від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, заяв в порядку статті 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення чи продовження процесуальних строків, зокрема, строку на подання відзиву на позовну заяву, від останнього не надходило, про факт відповідного судового провадження відповідач повідомлений у спосіб, який передбачений процесуальним законодавством.

З огляду на зазначене, справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами, що надані позивачем.

Виклад обставин справи, встановлених судом

15.11.2017 між Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (Виробник) та МКП «Промінь» (Споживач) укладений договір №16 про закупівлю послуг з централізованого технічного водопостачання, відповідно до пункту 1.1 якого Виробник із закріплених водних об`єктів, проводить забір технічної води і передає її Споживачеві в обсягах згідно з помісячним графіком (п.2.3. договору), в межах наявного у Споживача дозволу на спеціальне водокористування та технічних можливостей Виробника, а Споживач здійснює оплату отриманих послуг на умовах цього договору.

Сторонами підписані додаткові угоди №1 від 05.04.2018, № 2 від 20.11.2018, № 3 від 15.11.2019 до договору.

Договір набуває чинності при досягненні сторонами згоди з усіх істотних умов і діє з 01.01.2018 року по 31.12.2020 року включно (п.11.1 договору). Пункт договору суд наводить у редакції додаткових угод № 2 від 20.11.2018, № 3 від 15.11.2019.

Орієнтовна сума договору на дату його укладення становить 1 544 246,00 гри., ПДВ 20% 308 849,20 грн всього з ПДВ 1 853 095,20 грн.( п. 52.2 договору). Орієнтовна сума договору, що визначена у додатковій угоді № 2 від 20.11.2018, на 2019 рік становить 1713535,00 грн, ПДВ 20% 342 707,00 грн, всього з ПДВ 2 056 242,00 грн. Орієнтовна сума договору, що визначена у додатковій угоді № 3 від 15.11.2019, на 2020 рік становить 1713535,00 грн, ПДВ 20% 342 707,00 грн, всього з ПДВ 2 056 242,00 грн.

Надання послуг водопостачання здійснюється рівномірно протягом усього періоду дії договору згідно з заявкою Споживача (п.2.1 договору).

Обсяг та сума надання послуг водопостачання по розрахунок - заявці Споживача у 2018 році узгоджена сторонами у договорі, у 2019 - у додатковій угоді № 2 від 20.11.2018, у 2020 - у додатковій угоді № 3 від 15.11.2019 у вигляді таблиць, в яких визначені, у тому числі, місяць споживання, обсяг технічної води, тис. м куб., технічної напірної води, вартість води з ПДВ.

Як передбачено у п.4.4 договору місцем передачі послуг водопостачання є узгоджена сторонами точка розмежування балансової належності мереж водопостачання та експлуатаційної відповідальності сторін. У точці підключення Виробником забезпечується тиск згідно з існуючою гідравлічною схемою даного водоводу. У разі необхідності більш високий або низький тиск у своїх мережах Споживач забезпечує власними силами і засобами за узгодженням з Виробником(п.4.5 договору).

Згідно з вимогами п. 4.6 договору Споживач зобов`язаний мати прилад обліку води для розрахунку з Виробником за відпущену воду. Придбання та встановлення повірених приладів обліку здійснюється Споживачем за власний рахунок на підставі погодженого з Виробником проекту вузла обліку води. Вузол обліку повинен розташовуватися на мережі Споживача, як правило, на межі балансової належності мереж Виробника і Споживача. Проектування вузлів обліку води виконується відповідно до вимог ДБН за технічними умовами (вихідними даними) Виробника. Прийом в експлуатацію вузла обліку та його реєстрація здійснюється представниками Виробника на підставі погодженої технічної документації.

Згідно п. 4.22 договору кількість поданої води оформляється двостороннім актом із зазначенням місяця, в якому здійснена поставка води, номера договору, показань приладів обліку або розрахунків згідно з п. 4.11 - 4.15 договору. В актах реалізації по електронним приладам обліку води додатково вказуються показання лічильника обліку відпрацьованого часу. Для оформлення акту Споживач направляє не пізніше 27 числа поточного місяця свого представника з належним чином оформленою довіреністю на право підпису акту, за адресою Виробника. Пункти 4.11 - 4.15 договору регулюють особливості застосування, повірки приладів обліку води.

У відповідності з приписами п. п. 5.1, 5.3 договору Споживач оплачує Виробникові послуги водопостачання, вартість яких визначається на підставі калькуляції, затвердженої КП «Компанія «Вода Донбасу». Тариф на момент укладення цього договору складає за 1 куб. м. технічної напірної води 3,74 грн. (без ПДВ). При зміні вартості 1 куб.м, технічної води Виробник повідомляє про це Споживача окремим листом з наданням копії калькуляції, затвердженої КП «Компанія «Вода Донбасу». Даний лист є підставою для подальших розрахунків між сторонами без підписання додаткової угоди.

Відповідно до п.5.4 договору Споживач згідно заявленого обсягу води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі за діючими тарифами в такі строки:

- до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за першу декаду;

- до 10 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за другу декаду.

- до 20 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за третю декаду.

Остаточний розрахунок за надані послуги за минулий місяць Споживач здійснює самостійно, на підставі підписаного сторонами акту в одержанні води, платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, у термін до 1-го числа місяця наступного за звітним (п.5.5 договору).

При оформленні платіжного доручення в графі «призначення платежу» Споживач зобов`язаний вказати період, за який проводиться оплата з посиланням на договір, У разі відсутності у платіжному дорученні цих даних, перерахована Споживачем оплата зараховується Виробником за будь-який період утворення заборгованості на його розсуд (п.5.6 договору).

У відповідності до п. 5.7 договору на першу вимогу кожної зі сторін, станом на перше число звітного місяця оформляється акт звірки взаємних розрахунків.

Сторонами у п. 7.2 договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати послуг водопостачання (пункти 5.4 та 5.5 договору) Споживач повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, пеню за кожний день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який оплачується пеня.

В матеріалах справи містяться калькуляції на послуги з технічного напірного водопостачання для усіх споживачів, крім тих, що отримують ці послуги

для подальшої обробки на питну воду на фільтрувальних станціях

по КП "Компанія "Вода Донбасу", що підписано до договору на спірні періоди.

Сторонами договору підписано Акти №№16 від 24.11.2018, 25.12.2018, 25.01.2019, 24.09.2020, 25.10.2020, 24.11.2020, 25.12.2020, відповідно до яких Покровське регіональне виробниче управління КП «Компанія «Вода Донбасу» (Виробник) надало МКП «Промінь» (Споживач) послуги з централізованого технічного водопостачання.

Акти містять інформацію щодо показників приладів обліку на початок та кінець місяцю, обсягу води.

Акти підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Претензій по об`єму, якості та строкам виконання наданих послуг підписані сторонами Акти не містять.

Покровським регіональним виробничим управлінням КП «Компанія «Вода Донбасу» виставлено МКП «Промінь» рахунки-фактури на оплату наданих послуг №7/5723 від 24.11.2023 на суму 144868,20 грн, №7/5755 від 25.12.2018 на суму 152039,40 грн, №7/5790 від 25.01.2019 на суму 192078,60 грн, №7/6547 від 24.09.2020 на суму 151043,40 грн, №7/6581 від 25.10. 2020 на суму 154529,40 грн, №7/6621 від 24.11.2020 на суму 114 838,80 грн, №7/6656 від 25.12.2020 на суму 118524,00 грн. Всього на суму 1027921,80грн.

Рахунки направлені на адресу відповідача органами поштового зв`язку, на підтвердження чого надано суду реєстри відправленої кореспонденції. Також позивач у письмових поясненнях №7/117 від 24.01.2023 посилається на факт направлення скан-копій рахунків на електронну пошту відповідача mkppromin@gmail.com.

Відповідач частково сплатив вказану суму у сукупному розмірі 145962,56 грн, а саме, як вбачається з виписок з банківського рахунку:

- 28.10.2021 на суму 43398,20 грн з зазначенням в графі «призначення платежу»: «техн.вода за листопад 2018;зг.дог. №16 від 15.11.2017,част.опл.рах.акт №7/5723 від 24.11.2018»;

- 20.02.2019 на суму 42000,00 грн з зазначенням в графі «призначення платежу»: «послуги з технічного напірного водопостачання за січень 2019р.зг.рах.№7/5790 від 25.01.19»;

- 21.02.2019 на суму 8000,00 грн з зазначенням в графі «призначення платежу»: «послуги з технічного напірного водопостачання за січень 2019р.зг.рах.№7/5790 від 25.01.19»;

- 24.09.2019 на суму 42564,36 грн з зазначенням в графі «призначення платежу»: «техн.вода за січень 2019;зг.дог.16 від 15.11.17,част.опл.рах.акт 7/5790 від 25.01.19»;

- 03.11.2020 на суму 5000,00 грн з зазначенням в графі «призначення платежу»: «технічне водопостачання за жовтень 2020 року,опл.рах.№7/6581 від 25.10.20»;

- 17.11.2020 на суму 5000,00 грн з зазначенням в графі «призначення платежу»: «Технічне водопостачання за жовтень 2020 року,опл.рах.№7/6581 від 25.10.20».

В матеріалах справи також наявний акт звірки взаємних розрахунків за період листопад 2018 - жовтень 2021 від 22.11.2021, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, за яким підтверджується сукупна заборгованість відповідача перед позивачем за попередні періоди в сумі 2193591,64 грн, включаючи заборгованість у означених позивачем сумах за спірні періоди.

Докази оплати заборгованості в сумі 881959,24 грн в матеріалах справи відсутні.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши надані позивачем в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, господарський суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у справі, дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Предметом спору між сторонами у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати послуг з централізованого питного водопостачання.

За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зі змісту укладеного між сторонами у справі договору №16 від 15.11.2017 про закупівлю послуг з централізованого технічного водопостачання вбачається, що у відповідності до вимог статті 181 Господарського кодексу України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма істотними умовами щодо предмету договірного зобов`язання, об`єму послуг, а також їх вартості та строку виконання.

Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, підписи скріплені відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсним не визнаний.

У частині першій 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір №16 від 15.11.2017 про закупівлю послуг з централізованого технічного водопостачання за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Нормою статті 905 Цивільного кодексу України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

За умовами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав господарські зобов`язання з надання послуг за договором №16 від 15.11.2017 за період з листопада 2018 по січень 2019 та з вересня 2020 по грудень 2020, що підтверджено первинними документами - актами №№16 від 24.11.2018, 25.12.2018, 25.01.2019, 24.09.2020, 25.10.2020, 24.11.2020, 25.12.2020, що складені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Заперечень щодо обсягу надання послуг або тарифів, що застосовувались ані під час підписання актів, ані у наступному під час розгляду справи відповідачем не висловлено.

Відповідно факт отримання від позивача послуг з централізованого технічного водопостачання за вищевказаним договором відповідачем не спростований.

З аналізу п.5.4, п.5.5 суд приходить до висновку, що на Споживача покладений обов`язок згідно згідно заявленого обсягу води на поточний місяць, самостійно здійснювати платежі за діючими тарифами в такі строки: до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за першу декаду; до 10 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за другу декаду; до 20 числа поточного місяця у розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за третю декаду. Остаточний розрахунок за надані послуги за минулий місяць Споживач здійснює самостійно, на підставі підписаного сторонами акту в одержанні води, платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, у термін до 1-го числа місяця наступного за звітним (п.5.5 договору).

Тобто сторонами узгоджений певний алгоритм здійснення оплати, який відповідач повинен виконувати самостійно, одночасно встановлено, що підставою для здійснення остаточного розрахунку є відповідний акт, термін здійснення остаточного розрахунку - до 1-го числа місяця наступного за звітним.

Прийменник «до» з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (правовий висновок, що міститься в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Таким чином, останнім днем, коли відповідач повинен був здійснити оплату за надані послуги є останній день поточного місяця, в якому подавалась вода.

Таким чином, відповідач остаточно повинен був оплатити надані позивачем послуги за актами:

-№16 від 24.11.2018 до 30.11.2018 включно;

-№16 від 25.12.2018 до 31.12.2018 включно;

-№16 від 25.01.2019 до 31.12.2019 включно;

-№16 від 24.09.2020 до 30.09.2020 включно;

-№16 від 25.10.2020 до 31.10.2020 включно;

-№16 від 24.11.2020 до 30.11.2020 включно;

-№16 від 25.12.2020 до 31.12.2020 включно.

Позивачем виставлялись відповідні рахунки, в яких встановлена сума, розрахована за кожним актом. Направлялись рахунки відповідачу органами поштового зв`язку та скан-копій рахунків на електронну пошту відповідача mkppromin@gmail.com. Іншого не доведено. Опосередковано про факт отримання рахунків відповідачем свідчить посилання на їх номер та дату в графі «призначення платежу» при здійсненні платежів.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплати отриманих послуг.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №915/641/19, від 28.03.2018 у справі №910/32579/15, від 22.05.2018 у справі №923/712/17, від 21.01.2019 у справі №925/2028/15, від 02.07.2019 у справі №918/537/18, від 29.08.2019 у справі №905/2245/17, від 26.02.2020 у справі №915/400/18 і суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції у цій справі.

Як вбачається з наданих доказів, відповідач частково сплатив вартість послуг у спірний період на загальну суму 145962,56 грн. Порушень порядку зарахування сплачених сум з урахування посилань, викладених відповідачем в графі «призначення платежу», судом не встановлено.

Між тим обставини справи свідчать, що відповідач не здійснив повного остаточного розрахунку за надані послуги в сумі 881959,24 грн.

Належних у розумінні ст.76 ГПК України доказів оплати заборгованості у вказаній сумі відповідач суду не надав, факту наявності заборгованості будь-яким чином не спростував.

Опосередковано факт визнання відповідачем заборгованості підтверджено актом звіряння взаємних розрахунків сторін станом на 22.11.2021.

Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення законодавства, вважає, що МКП «Промінь» своїх зобов`язань щодо повного розрахунку за надані за період з листопада 2018 по січень 2019 та з вересня 2020 по грудень 2020 послуги належним чином не виконав, тому визнає встановленою наявність основного боргу в сумі 881959,24 грн, відтак, позовні вимоги щодо стягнення суми основної заборгованості підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі.

Предметом спору в даній справі також є матеріально-правова вимога позивача про стягнення нарахованих ним інфляційних втрат та 3% річних у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань з оплати поставленого товару.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 04.02.2020 у справі 912/1120/16 з посиланням на подібну правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц).

У випадку відсутності зазначення в договорі розміру процентів цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов`язання настає на підставі вимог закону, а саме, норми статті 625 ЦК України.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Сторонами у п. 7.2 договору також встановлено - у разі несвоєчасної оплати послуг водопостачання (пункти 5.4 та 5.5 договору) Споживач, зокрема, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку, наданого позивачем до позовної заяви, останнім нараховано до стягнення 3% річних в загальному розмірі 51779,56 грн - за кожним актом окремо з урахуванням здійсненої оплати: на суму 144868,20грн за період з 01.12.2018 по 28.10.2021, на суму 101470,00грн за період з 28.10.2021 по 22.11.2021 (акт за листопад 2018); на суму 152039,40грн за період з 01.01.2019 по 22.11.2021 (акт за грудень 2018); на суму 192078,60грн за період з 01.02.2019 по 20.02.2019, на суму 150078,60грн за період з 20.02.2019 по 21.02.2019, на суму 142078,60грн за період з 21.02.2019 по 24.09.2019, на суму 99514,24грн за період з 24.09.2019 по 22.11.2021 (акт за січень 2019); на суму 151043,40грн за період з 01.10.2020 по 22.11.2021 (акт за вересень 2020); на суму 154529,40грн за період з 01.11.2020 по 03.11.2020, на суму 149529,40грн за період з 03.11.2020 по 17.11.2020, на суму 144529,40грн за період з 17.11.2020 по 22.11.2021(акт за жовтень 2020); на суму 114838,80грн за період з 01.12.2020 по 22.11.2021 (акт за листопад 2020); на суму 118524,00грн за період з 01.01.2021 по 22.11.2021 (акт за грудень 2020).

Контррозрахунок відсутній.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок суд вбачає, що має місце помилка в частині періодів нарахування, оскільки дата здійснення оплати у кожному випадку включена як у період нарахування до оплати, так і у період нарахування після оплати.

Розрахувавши 3% річних за допомогою за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН суд дійшов висновку, що вказані нарахування на суму 144868,20грн за період з 01.12.2018 по 27.10.2021 складають 12 633,30грн, на суму 101470,00грн за період з 28.10.2021 по 22.11.2021(акт за листопад 2018) - 216,84грн; на суму 152039,40грн за період з 01.01.2019 по 22.11.2021(акт за грудень 2018) - 13 196,19 грн; на суму 192078,60грн за період з 01.02.2019 по 19.02.2019 - 299,96 грн, на суму 150078,60грн за 20.02.2019 в сумі 12,34 грн, на суму 142078,60 грн за період з 21.02.2019 по 23.09.2019 - 2 510,70 грн, на суму 99514,24грн за період з 24.09.2019 по 22.11.2021 (акт за січень 2019) - 6 461,61 грн; на суму 151043,40грн за період з 01.10.2020 по 22.11.2021 (акт за вересень 2020) - 5 186,15 грн; на суму 154529,40грн за період з 01.11.2020 по 02.11.2020 - 25,33 грн, на суму 149529,40грн за період з 03.11.2020 по 16.11.2020 - 171,59 грн, на суму 144529,40грн за період з 17.11.2020 по 22.11.2021 (акт за жовтень 2020) - 4 405,70грн; на суму 114838,80грн за період з 01.12.2020 по 22.11.2021 (акт за листопад 2020) - 3 368,85 грн; на суму 118524,00грн за період з 01.01.2021 по 22.11.2021(акт за грудень 2020) - 3 175,79 грн. Всього сума 3%річних складає 51664,35 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних задовольняються частково в сумі 51664,35 грн, у задоволенні решти позовних вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки вони заявлені безпідставно.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат в загальному розмірі 129244,15 грн за кожним актом окремо з урахуванням здійсненої оплати: на суму 144868,20грн за період грудень 2018 - жовтень 2021 (акт за листопад 2018); на суму 152039,40грн за період січень 2019 - жовтень 2021(акт за грудень 2018); на суму 192078,60грн за лютий 2019, на суму 142078,60грн за період березень - вересень 2019, на суму 99514,24грн за період жовтень 2019 - жовтень 2021 (акт за січень 2019); на суму 151043,40грн за період жовтень 2020 - жовтень 2021(акт за вересень 2020); на суму 149529,40грн за період листопад 2020, на суму 144529,40грн за період грудень 2020- жовтень 2021 (акт за жовтень 2020); на суму 114838,80грн за період грудень 2020 - жовтень 2021 (акт за листопад 2020); на суму 118524,00грн за період січень 2021 - жовтень 2021 (акт за грудень 2020).

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику «дефляція», то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18, 26.06.2020 у справі № 905/21/19, від 24.09.2020 у справі №915/2095/19.

Відповідно до рекомендацій Верховного Суду України (лист «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997), які застосовуються у судовій практиці і викладена у них позиція має сталий характер, вважається, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа, то розрахунок починається з наступного місяця. І за аналогією: якщо погашення заборгованості відбулося з 1 до 15 числа відповідного місяця - інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.

За висновком колегії суддів у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду України у справі №910/13071/19 (постанова від 20.11.2020), методика розрахунку інфляційних втрат відповідно до статті 625 ЦК України, з урахуванням листа Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» №62-97р від 03.04.1997, передбачає такий математичний підхід округлення: якщо час прострочення у неповному місяці більше півмісяця, це дорівнює 1 (одному) місяцю, якщо менше - дорівнює 0, та індекс інфляції за такий неповний місяць не враховується у розрахунках інфляційних втрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений ним період за допомогою програми «Калькулятор підрахунку штрафів» Інформаційно-правові системи ЛІГА:ЗАКОН, суд дійшов висновку, що останній здійснено методологічно вірно, але арифметично невірно, зокрема, на суму 144868,20грн (акт за листопад 2018) за період грудень 2018 - жовтень 2021 інфляційні втрати складають 28 210,45грн; на суму 152039,40грн (акт за грудень 2018) за період січень 2019 - жовтень 2021- 28 165,28грн; на суму 192078,60грн за лютий 2019 - 960,39грн, на суму 142078,60грн за період березень - вересень 2019 - 2 700,13 грн, на суму 99514,24грн за період жовтень 2019 - жовтень 2021 (акт за січень 2019) - 14 519,04 грн; на суму 151043,40грн (акт за вересень 2020)за період жовтень 2020 - жовтень 2021 - 18 124,69 грн; на суму 149529,40грн за період листопад 2020 - 1 943,88грн, на суму 144529,40грн(акт за жовтень 2020) за період грудень 2020 - жовтень 2021 - 13 683,57 грн; на суму 114838,80грн(акт за листопад 2020) за період грудень 2020 - жовтень 2021 - 10 872,56грн; на суму 118524,00грн (акт за грудень 2020) за період січень 2021 - жовтень 2021 - 10 064,17 грн. Всього інфляційні нарахування складають 129244,16грн.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги приписи ст. 237 ГПК України позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат задовольняються в сумі 129244,15 грн в межах заявлених позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Внаслідок задоволення позовних вимог частково, сума судового збору покладається на відповідача в розмірі 15943,02грн, в решті залишається на позивачі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі відокремленого підрозділу Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до відповідача Мар`їнського комунального підприємства «Промінь» про стягнення 1062982,95грн, з яких основна заборгованість - 881959,24 грн, інфляційні збитки - 129244,15 грн, 3% річних - 51779,56 грн задовольнити частково.

Стягнути з Мар`їнського комунального підприємства «Промінь» (адреса місцезнаходження: 85600, Донецька обл., Покровський р-н, місто Мар`їнка, вул.Лісова, будинок 1; код ЄДРПОУ: 32166834) на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (адреса місцезнаходження: 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця К.Лібкнехта, будинок 177А; код ЄДРПОУ:00191678) в особі Покровського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (адреса місцезнаходження: 85307, Донецька обл., місто Покровськ, вулиця Захисників України, будинок 11; код ЄДРПОУ:35397811) основну заборгованість в сумі 881959,24 грн, інфляційні збитки в сумі 129244,15 грн, 3% річних в сумі 51664,35 грн, судовий збір в сумі 15943,02грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 08.02.2023.

Повний текст рішення складено та підписано 17.02.2023.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова