Рішення

від 21.02.2023 по справі 908/2744/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/208/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2023 Справа № 908/2744/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будпромсервіс (вул. Черкасова, буд. 57, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079; код ЄДРПОУ 31551468)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО (Південне шосе, буд. 78-А, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 43173964)

про стягнення 20 782,68 грн.,

Без участі представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

26.12.2022 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Будпромсервіс до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО про стягнення 20 782,68 грн.

26.12.2022 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 27.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2744/22 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочато з 16.01.2023, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії та подати усі наявні в них докази, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У судовому засіданні 21.02.2023 судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022 у справі №905/576/22, яке набрало законної сили 02.11.2022 встановлено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, в частині своєчасної оплати вартості наданих позивачем послуг на загальну суму 71 280,00 грн. з ПДВ. Однак, відповідач здійснив оплату вартості наданих послуг лише 18.11.2022. Отже, оскільки строк виконання грошових зобов`язань відповідача перед позивачем настав 27.01.2022, то відповідачем було порушено строк оплати виконаних робіт в період з 28.01.2022 по день фактичної їх оплати. Таким чином, позивачем за період з 29.03.2022 по 17.11.2022 нараховано 3% річних у розмірі 1 370,92 грн. та інфляційні витрати за період з квітня по жовтень 2022 включно на суму 11 463,55 грн. Також, у зв`язку з порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з оплати наданих послуг, позивачем нараховано пеню за період з 29.03.2022 по 27.07.2022 у розмірі 7 948,21 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 526, 530, 549, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 218, 230, 232 Господарського кодексу України, Закон України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, позивач просить суд позов задовольнити.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.01.2023 уповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО (Бабенко А.В.) отримав копію ухвали суду від 27.12.2022 про відкриття провадження, що підтверджується оригіналом рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6900120851686 від 28.12.2022.

Станом на 21.02.2023 відповідач відзив на позовну заяву, запропонований надати ухвалою від 27.12.2022 до суду не направив. Клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін на адресу суду не надходило.

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю БУДПРОМСЕРВІС (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО (замовник, відповідач) укладено договір надання послуг №07/2021/309 (договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, замовник доручає, а виконавець зобов`язується, власними силами, використовуючи належне йому майно та із залученням працівників надати Замовнику, на території ПРАТ ПІВНГЗК, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область:

- монтаж гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб);

- демонтаж гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб);

- перебазування гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб);

- послуги з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225, тип: дизель-електричний (технологічний транспортний засіб).

Згідно п. 2.1 договору, вартість послуг, що надаються за цим договором визначається у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору.

Оплата вартості послуг за цим договором здійснюється на умовах, визначених у Специфікації, що є невід`ємною частиною даного договору. Сторони вправі погодити інший порядок розрахунків, виключно за наслідками складання та підписання додаткової угоди до даного договору (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору, строк надання послуг з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) виконавцем замовнику визначається виходячи з обсягу передбачених договором послуг та не може бути меншим за показник 20 машино - годин на добу, що відображається в змінних рапортах, складених Виконавцем та підписаних Замовником та не може бути меншим ніж

Пунктом 4.1 договору передбачено, що приймання-передача послуг від виконавця замовнику здійснюється за актом приймання виконаних робіт (актом приймання-передачі наданих послуг), який складається виконавцем після завершення надання послуг (кожного виду послуги окремо) за цим договором.

На виконання умов договору сторонами підписані Специфікація №1 та Специфікація №2 до договору.

Так, відповідно до розділу 1 Специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1 від 12.11.2021) сторони визначили вартість послуг, що надаються виконавцем та споживаються замовником, а саме: монтаж, демонтаж та перебазування гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) складає 400 000,00 грн.

Пунктом 2 Специфікації №1 до договору встановлено, що виконавець зобов`язаний надати послугу, визначену в п. 1 даної Специфікації в строк, що не перевищує 10 календарних днів, відраховуючи від дня отримання відповідної Заявки/Талону замовника.

Приймання-передача послуги, визначеної в п. 1 даної Специфікації, оформлюється сторонами шляхом підписання Акту виконаних робіт (наданих послуг), в порядку та на умовах визначених договором (п. 3 Специфікації №1).

Пунктом 4 Специфікації №1 встановлено, що оплата послуг, визначених в п. 1 даної Специфікації здійснюється замовником наступним чином: попередня оплата 100% вартості послуги, визначеної в п. 1 даної Специфікації №1 до договору протягом 5 календарних днів, від дня подання заявки/талону або виставлення відповідного рахунку виконавцем, в залежності від події, яка сталася раніше.

В розділі 2 Специфікації №1 до договору (в редакції додаткової угоди №1 від 12.11.2021) сторони визначили вартість послуг, що надаються виконавцем та споживаються замовником, а саме: надання послуг з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) з екіпажем виконавця в денну зміну загальна вартість послуги за 1 машино-голину складає 720,00 грн, надання послуг з використанням гусеничного крану СКГ 40/63, зав. №681, інв. №73225 (технологічний транспортний засіб) з екіпажем виконавця в нічну зміну загальна вартість послуги за 1 машино-голину складає 864,00 грн.

В п. 6 даної Специфікації сторонами узгоджено, що приймання-передача послуг, визначеної в п. 2 даної Специфікації, оформлюється сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) в порядку та на умовах визначених договором за відсутності такого акту, підставою фіксації фактичного об`єму наданих послуг та оплати наданих послуг є змінні рапорти виконавця щодо фактичної кількості відпрацьованого часу.

Доказів оскарження, визнання недійсним договору на надання послуг №07/2021/309 від 12.11.2021 суду не надано.

Як свідчать матеріали, 25.01.2022 сторони підписали за завірили печатками Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 71 280,00 грн. В зазначеному Акті вказано, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

20.01.2022 позивачем виставлений рахунок №2 на оплату наданих послуг на суму 71 280,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Однак, в порушення умов договору № 07/2021/309 від 12.11.2021 відповідач оплату за надані послуги не здійснив.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, 12.04.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю Будпромсервіс звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО про стягнення заборгованості за договором надання послуг №07/2021/309 від 12.11.2021 на загальну суму 75 115,45 грн., які складаються з 71 280,00 грн. основної заборгованості, 2 343,45 грн. пені за період прострочення з 28.01.2022 по 28.03.2022, 351,52 грн. 3% річних за період з 28.01.2022 по 28.03.2022 та 1 140,48 грн. інфляційних втрат за лютий 2022.

За результатами розгляду вищевказаної позовної заяви, рішенням господарського суду Запорізької області від 01.08.2022 по справі № 908/576/22 (суддя Федорова О.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО про стягнення заборгованості за договором надання послуг №07/2021/309 від 12.11.2021 на загальну суму 75 115,45 грн. задоволено у повному обсязі.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022 № 908/576/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО залишено без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022 по справі № 908/576/22 залишено без змін.

17.11.2022 Господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ № 908/576/22 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2022 у справі №908/576/22 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 02.11.2022, яке набрало законної сили 02.11.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням № 1273 від 18.11.2022 ТОВ АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО сплачено на користь ТОВ Будпромсервіс 71 280,00 грн. (призначення платежу: оплата за послуги спецтехніки, акт № 3 від 25.01.2022, згідно договору № 07/2021/309 від 12.11.2021, у т.ч. ПДВ 11 880,00 грн).

У зв`язку з порушенням строків оплати, позивачем нараховано пеню за період з 29.03.2022 по 27.07.2022 у розмірі 7 948,21 грн., 3% річних за період з 29.03.2022 по 17.11.2022 у розмірі 1 370,92 грн. та інфляційні витрати за період з квітня по жовтень 2022 включно на суму 11 463,55 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов`язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Правомірність визначення позивачем граничного строку оплати отриманих відповідачем товару та послуг 27.01.2022 встановлено у рішенні господарського суду Запорізької області від 01.08.2022 по справі № 908/576/22.

Отже, зобов`язання відповідача оплатити надані послуги за договором № 07/2021/309 від 21.11.2021 не припинено.

Приписами статті 526 ЦК України та частини 1 ст. 193 ГК України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, платіжним дорученням № 1273 від 18.11.2022 ТОВ АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО сплачено на користь ТОВ Будпромсервіс 71 280,00 грн. (призначення платежу: оплата за послуги спецтехніки, акт № 3 від 25.01.2022, згідно договору № 07/2021/309 від 12.11.2021, у т.ч. ПДВ 11 880,00 грн).

Тобто, відповідачем порушено умови договору.

За змістом положень частини 1 статті 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК).

Згідно з положеннями статті 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

Правові наслідки порушення грошових зобов`язань передбачені приписами ст.625 ЦК України. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та сплата 3% річних, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та, відповідно, отримання від боржника компенсації за користування ним коштами, які належали до сплати кредиторові.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Зазначені правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Правова природа 3% річних, інфляційних втрат є такою, що вони можуть нараховуватись саме на суму основного боргу.

Позивачем за період, не охоплений рішенням господарського суду Запорізької області від 01.08.2022 по справі № 908/576/22, тобто з 29.03.2022 по 17.11.2022 нараховано 3% річних в розмірі 1 370,92 грн. та інфляційні нарахування за період з квітня по жовтень 2022 включно на суму 11 463,55 грн.

Перевіривши розрахунки позивача, суд приходить до висновку, що вони є правомірними, обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства, тому з відповідача підлягає стягненню 3 % річних за період з 29.03.2022 по 17.11.2022 включно у розмірі 1 370,92 грн. та інфляційні втрати за період з квітня по жовтень 2022 включно на суму 11 463,55 грн.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 29.03.2022 по 27.07.2022 у розмірі 7 948,21 грн. за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство», враховуючи принцип диспозитивності, суд приходить до висновку, що вказана сума розрахована вірно, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 1291 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідач проти арифметичних розрахунків не заперечив, контррозрахунку як і доказів сплати суми боргу у повному обсязі або частково суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними, достатніми та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, аналізуючи ГПК дійшли висновку, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Враховуючи, що позивачем суду не надано відповідного договору про надання правничої допомоги, суд не вбачає підстав для стягнення вказаних витрат з відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО (Південне шосе, буд. 78-А, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 43173964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будпромсервіс (вул. Черкасова, буд. 57, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079; код ЄДРПОУ 31551468) пеню за період з 29.03.2022 по 27.07.2022 у розмірі 7 948 (сім тисяч дев`ятсот сорок вісім) грн. 21 коп., 3 % річних за період з 29.03.2022 по 17.11.2022 включно на суму 1 370 (одна тисяча триста сімдесят) грн. 92 коп., інфляційні втрати за період з квітня по жовтень 2022 включно на суму 11 463 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят три) грн. 55 коп. та судовий збір на суму 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2023.

СуддяК.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.