Рішення

від 24.02.2023 по справі 910/9509/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.02.2023Справа № 910/9509/22

За позовом Приватного підприємства "АЛМА ТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОПІЕЛ"

про стягнення 36 476,48 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ратківська А.Р.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "АЛМА ТРАНС" (далі - позивач, ПП "АЛМА ТРАНС") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОПІЕЛ" (далі - відповідач, ТОВ "ФОПІЕЛ") про стягнення 36 476,48 грн заборгованості за Договором-заявкою № -0028-0586 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 05.01.2022, з яких: 30 000,00 грн основного боргу, 606,62 грн 3% річних, 5 869,86 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору-заявки № -0028-0586 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом від 05.01.2022 року в частині своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 позовну заяву ПП "АЛМА ТРАНС" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9509/22, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі № 910/9509/22.

У зв`язку з відсутністю фінансування видатків на оплату послуг з пересилання поштових відправлень (відповідне оголошення було розміщене на сторінці Господарського суду міста Києва суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/), ухвала Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 про відкриття провадження у справі № 910/9509/22 була надіслана на електронну адресу позивача evgkop14@gmail.com, зазначену у позовній заяві.

Враховуючи, що позовна заява не містить електронної адреси відповідача, а повідомлений у позовній заяві номер засобу телефонного зв`язку відповідача не обслуговується, після відновлення фінансування на оплату послуг з пересилання поштових відправлень, ухвала Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 у справі № 910/9509/22 була надіслана відповідачу за адресою: Україна, 02068, м. Київ, проспект Бажана Миколи, буд. 1М, оф. 17, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, поштове відправлення з наведеною ухвалою суду та примірником повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, направлене відповідачу, було повернуто органами зв`язку до Господарського суду міста Києва.

Враховуючи, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2022 у справі № 910/9509/22 було надіслано за належною адресою, тобто повідомленою суду позивачем, яка відповідає адресі, зазначеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернуто підприємством зв`язку, суд дійшов висновку про те, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.

12.10.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказу, а саме оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору. Клопотання позивача судом задоволене.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, та дослідивши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

05.01.2022 між Приватним підприємством "АЛМА ТРАНС" (перевізник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОПІЕЛ" (замовник, відповідач) було укладено Договір-заявку №-0028-0586 про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі Договір-заявка № -0028-0586 від 05.01.2022 або Договір-заявка).

Відповідно до пп. 1.1 п. 1 Договору-заявки перевізник приймає на себе зобов`язання перевезти вантаж (Waste рарег/Макулатура) своїм або що належить третім особам автотранспортом, за маршрутом: 02000, м. Київ, Україна - DE-25348, Gluckstadt, Gеrmапу, а замовник оплатити послуги перевізника.

Відповідно до пп. 1.2 п. 1 Договору-заявки сторони домовилися, що Договір-заявка направляється по e-mail, має юридичну силу та може бути використаний як доказ у суді.

Пунктом 2 Договору-заявки визначено умови виконання зобов`язань, зокрема:

- номер автомобіля / причепа: КА 53 04 ВО / АА 68 33 PІ (пп. 2.1 п. 2);

- завантаження № 1, дата та адреса: 10.01.2022 08:00 (+/- 3 год.) / "КГВР" / Україна, Київ, вул. Євгена Маланюка, 112 (пп. 2.3 п. 2);

- розвантаження № 1, дата та адреса: 18.01.2022 08:00 (+/- 3 год.) / АР CONCEPT GmbH Co.KG / Gеrmапу, Gluckstadt, Stadtstrasse, 20 (пп. 2.7 п. 2);

- сума фрахту складає 1 900 Євро по курсу НБУ на день завантаження (пп. 2.9 п. 2);

- умови розрахунку: по оригіналам 14 банківських днів (пп. 2.10 п. 2)

За змістом пп. 5.1 п. 5 Договору-заявки, оригінали документів - це ЦМР (CMR), рахунок-фактура, акт виконаних робіт.

Позивач зазначив, що виконав свої зобов`язання за Договором-заявкою у повному обсязі, здійснив перевезення вантажу та направив відповідачу оригінали документів на оплату, а саме рахунок на оплату покупцю № 40 від 14.01.2022; акт надання послуг № 35 від 17.01.2022; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 10.01.2022. Після підписання акту надання послуг № 35 від 17.01.2022, відповідач повернув даний акт позивачу.

Враховуючи пп. 2.9, 2.10 п. 2 Договору-заявки та факт отримання відповідачем оригіналів документів 26.01.2022, позивач стверджує, що відповідач мав оплатити вартість перевезення вантажу у сумі 59 108,05 грн (1 900 Євро по курсу НБУ на день завантаження 10.01.2022) у строк до 15.02.2022, проте відповідач здійснив лише часткову оплату у сумі 29 108,05 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 134 від 21.03.2022.

Отже, як стверджує позивач, заборгованість відповідача за Договором-заявкою складає 30 000,00 грн (основний борг), з вимогою про стягнення якої, а також сум 3% річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Аналіз умов укладеного між сторонами Договору свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором перевезення вантажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глави 64 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 ГК України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

За змістом ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Статтею 916 ЦК України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу за маршрутом: 02000, м. Київ, Україна - DE-25348, Gluckstadt, Gеrmапу, на загальну суму 59 108,05 грн, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від 10.01.2022 та актом надання послуг № 35 від 17.01.2022 на суму 59 108,05 грн.

Відповідно до наведеної міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) підтверджується дата завантаження товару - 10.01.2022 та дата розвантаження товару - 14.01.2022.

Акт надання послуг № 35 від 17.01.2022 підписано уповноваженим представником відповідача без зауважень по об`єму, якості та строкам наданих позивачем послуг з перевезення вантажу.

Зазначена у акті надання послуг № 35 від 17.01.2022 сума у розмірі 59 108,05 грн є еквівалентом 1 900 Євро по курсу НБУ на день завантаження товару 10.01.2022 (1 Євро = 31,1095 грн).

25.01.2022 позивач направив відповідачу через оператора поштового зв`язку ТОВ "НОВА ПОШТА" наступні документи: рахунок на оплату покупцю № 40 від 14.01.2022; акт надання послуг № 35 від 17.01.2022; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 10.01.2022. Направлення наведених документів відповідачу підтверджується експрес-накладною ТОВ "НОВА ПОШТА" № 20450507983590 від 25.01.2022.

Судом враховано, що у вищезазначених рахунку на оплату покупцю № 40 від 14.01.2022 та акті надання послуг № 35 від 17.01.2022 наявні помилки (описки), а саме невірно зазначено номер та дату договору, якого стосуються ці документи.

Про наявність таких помилок (описок) позивач зазначив у позовній заяві.

Так, позивач вказав, що у рахунку на оплату покупцю № 40 від 14.01.2022 та у акті надання послуг № 35 від 17.01.2022 помилково зазначено, що ці документи видані на підставі Договору № -0028-0566 від 13.12.2021, замість вірних реквізитів Договору-заявки №-0028-0586 від 05.01.2022. Незважаючи на такі описки, позивач вважає, що рахунок на оплату покупцю № 40 від 14.01.2022 та акт надання послуг № 35 від 17.01.2022 є належними доказами виконання позивачем зобов`язань саме за Договором-заявкою №-0028-0586 від 05.01.2022.

Судом встановлено, що послуги, зазначені у рахунку на оплату покупцю № 40 від 14.01.2022 та у акті надання послуг № 35 від 17.01.2022 відповідають предмету Договору-заявки № -0028-0586 від 05.01.2022, а саме: у графі "Товари (роботи, послуги)" наведеного рахунку на оплату та у графі "Найменування робіт, послуг" наведеного акту зазначено, що ці документи складаються у зв`язку із наданням "транспортних послуг міжнародних перевезень автомобілем DAF КА 53-04 ВО, н/пр НОМЕР_1 по маршруту: м. Київ, Україна - 25348, Gluckstadt, Stadtstrasse 20, Germany", що співпадає з предметом Договору-заявки №-0028-0586 від 05.01.2022.

Судом встановлено, що вартість послуг, зазначена у рахунку на оплату покупцю № 40 від 14.01.2022 та у акті надання послуг № 35 від 17.01.2022 відповідає сумі, зазначеній у Договорі-заявці №-0028-0586 від 05.01.2022, а саме: згідно пп. 2.9 п. 2 Договору-заявки №-0028-0586 від 05.01.2022 вартість послуг складає 1 900 Євро по курсу НБУ на день завантаження, що дорівнює 59 108,05 грн за встановленим НБУ курсом євро станом на дату завантаження - 10.01.2022 (1 Євро = 31,1095 грн).

При цьому судом враховано, що акт надання послуг № 35 від 17.01.2022 підписано відповідачем без жодних заперечень, а відтак підтверджено отримання транспортних послуг перевезення саме за маршрутом м. Київ, Україна - 25348, Gluckstadt, Stadstrasse, 20, Germany, вказаним у предметі Договору-заявки №-0028-0586 від 05.01.2022.

Судом також встановлено, що матеріали справи не містять доказів існування між позивачем та відповідачем будь-яких інших договорів щодо перевезення вантажів за маршрутом м. Київ, Україна - 25348, Gluckstadt, Stadstrasse, 20, Germany.

Отже, враховуючи наведене, суд доходить висновку, що акт надання послуг № 35 від 17.01.2022 та рахунок на оплату покупцю № 40 від 14.01.2022 є належними та допустимими доказами, які підтверджують виконання позивачем зобов`язань з перевезення вантажу за Договором-заявкою №-0028-0586 від 05.01.2022.

Оригінали документів (рахунок на оплату покупцю № 40 від 14.01.2022; акт надання послуг № 35 від 17.01.2022; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) від 10.01.2022), направлені позивачем, відповідач отримав 26.01.2022, що підтверджується інформацією вебсайту ТОВ "НОВА ПОШТА".

Враховуючи, що відповідно до пп. 2.10 п. 2 Договору-заявки №-0028-0586 від 05.01.2022 оплата вартості послуг з перевезення вантажу здійснюється замовником по оригіналам документів протягом 14 банківських днів, відповідач мав оплатити 59 108,05 грн до 15.02.2022 включно, відповідно з 16.02.2022 відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати перевезення вантажу за Договором-заявкою №-0028-0586 від 05.01.2022.

Відповідач здійснив лише часткову оплату послуг перевезення вантажу в сумі 29 108,05 грн, що підтверджується платіжним дорученням №134 від 21.03.2022.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем оплати послуг за Договором-заявкою №-0028-0586 від 05.01.2022 у повному обсязі.

Отже, станом на час вирішення спору по суті, заборгованість відповідача за Договором-заявкою №-0028-0586 від 05.01.2022 становить 30 000,00 грн (59 108,05 грн - 29 108,05 грн = 30 000,00 грн).

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем щодо надання послуг з перевезення вантажу за Договором-заявкою №-0028-0586 від 05.01.2022 не спростував, належних і допустимих доказів виконання своїх обов`язків щодо остаточної оплати за послуги з перевезення вантажу суду не надав.

Відтак, судом визнаються обгрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 30 000,00 грн основного боргу, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 606,62 грн 3% річних, 5 869,86 грн інфляційних втрат.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 606,62 грн 3% річних, 5 869,86 грн інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що 3% річних у спірному випадку становить 604,16 грн, а інфляційні втрати - 6 000,71 грн.

Враховуючи наведене, а також приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України, згідно яких суд при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягають 604,16 грн 3% річних, 5 869,86 грн інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних (2,46 грн) позивачу належить відмовити у зв`язку з допущеною при здійсненні розрахунку помилкою у кількості днів прострочення.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України та часткове задоволення позовних вимог, судовий збір в сумі 2 480,83 грн покладається на відповідача, а в сумі 0,17 грн - на позивача.

Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 81, 86, 165, 123, 124, 129, 165, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОПІЕЛ" (Україна, 02068, місто Київ, пр.Бажана Миколи, будинок 1М, офіс 17; ідентифікаційний код 44117078) на користь Приватного підприємства "АЛМА ТРАНС" (Україна, 04060, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВАВІЛОВИХ, будинок 16/12, квартира 12; ідентифікаційний код 36593235) 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 604,16 грн (шістсот чотири гривні 16 коп.) 3% річних, 5 869,86 грн (п`ять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень 86 коп.) інфляційних втрат, 2 480,83 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят гривень 83 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (чч 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені стст 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 24.02.2023.

Суддя Оксана ГУМЕГА