Рішення

від 27.02.2023 по справі 910/13537/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2023Справа № 910/13537/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Енергостіл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт"

про стягнення 1139320,06 грн

Суддя Усатенко І.В.

Без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Енергостіл" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт" про стягнення заборгованості в розмірі 1139320,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 29122021 від 29.12.2021.

Ухвалою суду від 13.12.2022 відкрито провадження у справі № 910/13537/22, ухвалено, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву. Також витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію видаткової накладної № 137 від 07.02.2022 на суму 813120,00 грн. у строк до 03.01.2023.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі було направлено відповідачу за адресою: 01013, м. Київ, вулиця Будіндустрії, 7, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Водночас, суд звертає увагу, що поштове відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не було вручене відповідачу та було повернуте до суду з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку на відповідному конверті "адресат відсутній за вказаною адресою" - 22.12.2022 року.

Згідно приписів ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

В п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу про відкриття провадження у справі за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2020 року у справі № 910/9791/18.

Отже, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що днем вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі від 13.12.2022 року у справі № 910/13537/22 є 22.12.2022 року.

На адресу суду від відповідача відзиву на позов, клопотань, заяв тощо не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт" (покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Енергостіл" (постачальник) укладено Договір поставки № 29122021 згідно п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність та оплатити кулі сталеві молольні ДСТУ 8538:2015 на умовах, обумовлених цим договором.

Постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар у кількості, узгодженій обома сторонами і відображеній у специфікації поставки № 1, що є невід`ємною частиною цього договору (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.2, 3.5 договору ціна товару встановлюється у національній валюті України - гривні та вказана в специфікаціях на кожну поставку. Покупець сплачує за товар шляхом перерахування 100% грошових коштів протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження (поставки) товару постачальнику, якщо інше не обумовлене в специфікації.

Товар за даним договором поставляється постачальником на умовах FCA, згідно з міжнародними правилами Інкотермс-2010. При цьому сторони домовились, що місцем поставки товару буде склад постачальника, розташований за адресою: Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, вул. Балаклійське шосе, 30. Датою поставки товару сторони погодили дату отримання покупцем товару в місці поставки. Поставка товару підтверджується видатковою накладною, яку уповноважені представники сторін зобов`язані підписати після поставки такого товару (п. 4.2, 4.4 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що покупець зобов`язаний протягом 3 днів з моменту фактичного отримання товару підписати один примірник акта приймання-передачі та/або видаткової накладної та направити їх постачальнику.

Цей договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками сторін, вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині оплати і гарантійних зобов`язань - до повного виконання (п. 11.4 договору).

До матеріалів справи долучено специфікацію № 1 від 07.02.2022, якою сторони обумовили поставку куль сталевих молольних у кількості 22,0 тон на загальну суму 813120,00 грн; термін відвантаження товару - лютий 2022; умови поставки - FCA склад постачальника; умови оплати - 100% протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження (поставки) товару. Оплата здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку.

Також позивачем долучено товарно-транспортну накладну № 07-02-13 від 07.02.2022 про перевезення вантажу: кулі сталеві молольні у кількості 22,0 т, загальною вартістю 813120,00 грн. Замовник і вантажоодержувач: ТОВ "Енерджи Продакт", вантажовідправник: ТОВ "Торговельна компанія "Енергостіл"; пункт навантаження: Харківська область, смт. Слобожанське, вул. Балаклійське шосе, 30; пункт розвантаження: Харківська область, м. Нова Каховка, вул. Первомайська, 79; документи з вантажем: сертифікат № 184 та видаткова накладна № 137 від 07.02.2022. ТТН містить підписи повноважних осіб вантажовідправника, водія та вантажоодержувача про передачу товару водію та про передачу товару водієм вантажоодержувачу.

Позивачем був виставлений рахунок на оплату товару № 50 від 07.02.2022 на суму 813120,00 грн.

Матеріали справи містять видаткову накладну № 137 від 07.02.2022 на поставку куль сталевих молольних у кількості 22,0 тони, загальною вартістю 813120,00 грн. Видаткова накладна підписана та скріплена печаткою позивача, з боку відповідача підпис відсутній.

Ухвалою суду від 13.12.2022 витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію видаткової накладної № 137 від 07.02.2022 на суму 813120,00 грн у строк до 03.01.2023.

Станом на день прийняття рішення, відповідачем не подано до суду витребуваний доказ та не надано пояснень щодо причин неможливості надати відповідний доказ.

Відповідно до ч. 10 ст. 81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ст. 79, ч. 2 ст. 86 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги принцип змагальності сторін та вірогідність поданих суду доказів, з огляду на долучену до матеріалів справи ТТН № 07-02-13 від 07.02.2022, в якій вказано серед товаросупровідних документів видаткову накладну № 137 від 07.02.2022, та умови договору, які передбачають обов`язок відповідача повернути позивачу підписану з його боку видаткову накладну на поставку товару, та ту обставину, що відповідач не подав суду витребувану у нього видаткову накладну № 137 від 07.02.2022, суд вважає доведеною обставину щодо поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 813120,00 грн, зазначеного у видатковій накладній № 137 від 07.02.2022, не зважаючи на відсутність підпису отримувача на ній.

Позивач звернувся до відповідача з листом від 22.08.2022 № 246 щодо погашення заборгованості за поставку товару у лютому 2022 року, в якому зазначав про наявність заборгованості на суму 813120,00 грн та просив повідомити про терміни її погашення.

Відповідач надав відповідь від 01.09.2022, в якій просив розглянути можливість здійснення оплати заборгованості покупця в розмірі 813120,00 грн після відновлення покупцем господарської діяльності та відновлення контролю над власним майном і продукцією, оскільки майно покупця знаходиться на окупованій території. У вказаному листі відповідач визнає обставини щодо отримання ним від позивача майна на суму 813120,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 01.09.2022 № 249 на загальну суму 1081029,64 грн, в якій просив погасити заборгованість та сплатити штрафні санкції.

Відповідач надав відповідь на претензію № 26/09/1 від 26.09.2022, в якій просив не нараховувати штрафні санкції та розглянути можливість оплати боргу після відновлення покупцем господарської діяльності.

Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за договором № 29122021 від 29.06.2021 у розмірі 813120,00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Товар за даним договором поставляється постачальником на умовах FCA, згідно з міжнародними правилами Інкотермс-2010. При цьому сторони домовились, що місцем поставки товару буде склад постачальника, розташований за адресою: Харківська область, Зміївський район, смт. Слобожанське, вул. Балаклійське шосе, 30. Датою поставки товару сторони погодили дату отримання покупцем товару в місці поставки (п. 4.2 цього договору). Поставка товару підтверджується видатковою накладною, яку уповноважені представники сторін зобов`язані підписати після поставки такого товару (п. 4.2, 4.4 договору).

Як вбачається з ТТН № 07-02-13 від 07.02.2022 товар був поставлений (переданий перевізнику) в місці поставки, яке вказано в п. 4.2 договору 07.02.2022.

Отже, згідно приписів ст. 664 ЦК України та умов підписаного сторонами договору, товару був поставлений позивачем відповідачу 07.02.2022.

За приписами частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторони обумовили, що товар має бути оплачений протягом 14 календарних днів з моменту постави товару. Оскільки товар був поставлений 07.02.2022, то його оплата мала бути здійснена не пізніше 21.02.2022. Отже, відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 813120,00 грн з 22.02.2022.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 813120,00 грн підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач заявив до стягнення 173244,39 грн втрат від інфляції за період з березня по жовтень 2022, 18846,56 грн 3 % річних за період з 22.02.2022 по 30.11.2022 і 134109,11 грн пені (період з 22.02.2022 по 21.08.2022).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний та арифметично вірний. В зв`язку з чим з відповідача підлягають стягненню 3% у розмірі 18846,56 грн та втрати від інфляції у розмірі 173244,39 грн.

Що ж до заявленої до стягнення пені, то слід зазначити таке.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При порушенні покупцем строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості товару (п. 8.2 договору).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний та арифметично вірний. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 134109,11 грн.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, про наслідки був повідомлений належним чином. З огляду на встановлені обставини, суд вбачає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджи Продакт" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; ідентифікаційний код: 38872186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна компанія "Енергостіл" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 44, офіс 57; ідентифікаційний код: 39283580) суму основного боргу у розмірі 813120 (вісімсот тринадцять тисяч сто двадцять) грн 00 коп., 3 % річних у розмірі 18846 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок шість) грн 56 коп., пеню у розмірі 134109 (сто тридцять чотири тисячі сто дев`ять) грн 11 коп., втрати від інфляції у розмірі 173244 (сто сімдесят три тисячі двісті сорок чотири) грн 39 коп., судовий збір у розмірі 17089 (сімнадцять тисяч вісімдесят дев`ять) грн 80 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко