Ухвала

від 27.02.2023 по справі 910/1117/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

27.02.2023Справа № 910/1117/23

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Громадянина України ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Профмед»

про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Громадянин України ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Профмед» (далі - відповідач) з вимогами про визнання недійсними всіх рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Профмед» (код ЄДРПОУ 43278608), оформлених протоколом від 29 грудня 2021 року № 29-12/21, та зобов`язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тюріної Владислави Броніславівни скасувати проведену державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), здійснену 30.12.2021 року на підставі протоколу від 29 грудня 2021 року.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідала вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягала залишенню судом без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли у позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просив суд визнати недійсними всі рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Профмед», код ЄДРПОУ 43278608, оформлені протоколом від 29 грудня 2021 року № 29-12/21 та зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тюріну Владиславу Броніславівну скасувати проведену державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи), здійснену 30.12.2021 року на підставі протоколу від 29 грудня 2021 року.

Отже, позивачем у позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру, відтак, за подання даної позовної заяви позивачу необхідну було сплатити судових збір у загальному розмірі 5 368, 00 грн.

На підтвердження сплати судового збору у даній справі за позовом ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви долучено дублікат квитанції до платіжної інструкції № 0.0.2824642756.1 від 19.01.2023 на суму 2 887, 00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж передбачено законом.

Отже, за подання даної позовної заяви не сплачено судовий збір у встановлених порядку і розмірі.

З урахуванням вищенаведених підстав, ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2023 у справі № 910/1117/23 подану ОСОБА_1 позовну заяву було залишено без руху та надано останньому строк - 10 днів для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у сумі 2 481,00 грн.

31.01.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, до якої останній долучив дублікат квитанції до платіжної інструкції від 26.09.2022 № 0.0.2687295062.1 на суму 2 481,00 грн. з призначенням платежу: «Судовий збір за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ».

Суд зауважує, що вищевказаний дублікат квитанції до платіжної інструкції від 26.09.2022 № 0.0.2687295062.1 не є належним доказом сплати судового збору у даній справі, з урахуванням такого.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом «Про судовий збір».

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Постановою правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 37 Інструкції платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов`язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача.

Пунктом 41 Інструкції унормовано, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Необхідно зауважити, що на офіційному веб-сайті господарського суду міста Києва в розділі "Громадянам - Судовий збір" зазначено приклад заповнення графи "Призначення платежу" в платіжному документі.

Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви є, зокрема, зазначення прізвища, ім`я, по батькові чи назви установи, організації позивача.

У доданому позивачем дублікаті платіжної інструкції від 26.09.2022 № 0.0.2687295062.1 у графі «Призначення платежу» зазначено: «Судовий збір за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 », тоді як позивачем у вказаній справі є тільки ОСОБА_1 .

За таких обставин, з поданого позивачем дублікату платіжної інструкції від 26.09.2022 № 0.0.2687295062.1 не вбачається, що такий документ є доказом сплати судового збору саме за позовом ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Крім того, слід зауважити, що відповідно до інформації, що міститься у системі «Діловодство спеціалізованого суду» платіжна інструкція від 26.09.2022 № 0.0.2687295062.1 була долучена, як доказ сплати судового збору у справі № 910/9859/22 за позовом громадянина України ОСОБА_1 так громадянки України ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР ПРОФМЕД» про визнання недійсним рішень загальних зборів, скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

З урахуванням того, що суб`єктний склад у справах № 910/9859/22 та № 910/1117/23 відрізняється, вищевказана платіжна інструкція не може бути використана, як доказ сплати судового збору у справі № 910/1117/23.

За таких обставин, позивачем у строк, визначений ухвалою суду, недоліки позовної заяви усунуті не були.

Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Положеннями частини 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 174, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 вважати неподаною та повернути заявникові.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням положень п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Ломака