Рішення

від 27.02.2023 по справі 910/10407/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2023Справа № 910/10407/22Господарський суд міста Києва у складі судді Сташківа Р.Б., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін господарську справу

За позовом Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Укрсервісбуд" про стягнення 74429,76 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Укрсервісбуд" (далі - відповідач) на користь Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" (далі - позивач) боргу за договорами купівлі-продажу необробленої деревини №398/2021АЦ від 04.11.2021, №43/2022АЦ від 20.01.2022 разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань повністю оплатити отриману ним продукцію.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.10.2022 відкрив провадження у справі №910/10407/22, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, визначив сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу суду від 21.10.2022 відповідач отримав - 30.12.2022.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав в межах наявного спору.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем як продавцем та відповідачем як покупцем були укладені Договір купівлі-продажу необробленої деревини №398/2021АЦ від 04.11.2021 (далі - Договір № 398/2021АЦ) та Договір купівлі-продажу необробленої деревини №43/2022АЦ від 20.01.2022 (далі - Договір №43/2022АЦ).

За умовами п. 1.1 Договору № 398/2021АЦ та Договору №43/2022АЦ продавець зобов`язується передати у власність на умовах франко-склад продавця товар (необроблена деревина), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому Договорі.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання товарно-транспортної накладної (п. 1.2 Договору № 398/2021АЦ та Договору №43/2022АЦ).

У п. 7.1 Договору № 398/2021АЦ сторонами погоджено, що платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно графіку поставки деревини та діючого Договору.

Додатковою угодою №1 від 24.01.2022 було викладено п. 7.1 Договору №43/2022АЦ в наступній редакції: платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, або за домовленістю сторін в термін не більше 10 (десяти) календарних днів після відвантаження лісопродукції.

Відповідно до умов п. 12.1 Договору №398/2021АЦ цей договір набирає чинності з 04.11.2021 та діє до 31.12.2021, в будь якому разі договір діє до повного розрахунку сторін.

Відповідно до умов п. 12.1 Договору №43/2022АЦ цей договір набирає чинності з 21.01.2022 та діє до 31.03.2022, в будь якому разі договір діє до повного розрахунку сторін.

Матеріалами справи встановлено, що позивач на виконання умов Договорів №398/2021АЦ та №43/2022АЦ за товарно-транспортними накладними, які підписані обома сторонами, здійснив поставку лісопродукції у період з 29.11.2021 по 16.02.2022 на загальну суму 250964,98 грн.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 74729,76 грн, що стало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 Цивільного кодексу України регулює відносини, що виникають з договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Наявними у матеріалах справи вищезазначеними ТТН, які підписані обома сторонами без зауважень, підтверджується виконання позивачем своїх зобов`язань за Договорами з поставки товару відповідачу, всього на суму 250964,98 грн.

Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача за поставлений товар склала 74729,76 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені обставини, за відсутності доказів оплати вартості отриманого товару, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар у сумі 74429,76 грн є обґрунтованими та доведеними, доказів зворотного суду не надано.

Відповідачем відзиву на позов не подано, належними та достатніми доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано, підстав звільнення від обов`язку виконання зобов`язання зі сплати заявленої до стягнення суми не доведено.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 165, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Укрсервісбуд" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, буд. 22-Б, код ЄДРПОУ 38365494) на користь Державного підприємства "Тетерівське лісове господарство" (07820, Київська обл., Бучанський р-н, смт Пісківка, вул. Філіпова, буд. 36, код ЄДРПОУ 00992071) 74429 (сімдесят чотири тисячі чотириста двадцять дев`ять) грн 76 коп основного боргу, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Р.Б. Сташків