Рішення

від 15.02.2023 по справі 911/1594/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2023 р. м. Київ Справа № 911/1594/22

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/1594/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія

«Стожари», с. Софіївська Борщагівка Київської області

про стягнення 39 200,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Стожари» (далі-відповідач) про стягнення 39 200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за умовами Договору про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта № 9.10/20 від 09.10.2020 щодо оплати отриманих послуг, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 39 200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду від 12.09.2022 відкрито провадження у справі № 911/1594/22, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 05.10.2022.

Ухвалами Господарського суду Київської області від 05.10.2022, 02.11.2022, 23.11.2022, 21.12.2022 підготовчі засідання у справі № 911/1594/22 відкладались на 02.11.2022, 23.11.2022, 21.12.2022, 18.01.2023 відповідно.

Ухвалою суду від 18.01.2023 закрито підготовче провадження у справі № 911/1594/22, справу призначено до розгляду по суті на 15.02.2023.

Присутній в судовому засіданні 05.10.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача жодного разу в засідання суду не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав.

Судом перевірено та встановлено, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд даної справи судом за його участі. Вказаний факт підтверджується наявним в матеріалах справи конвертом, разом з ухвалою суду, що повернулась на адресу суду з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. ч. 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17).

Сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд відзначає, що зазначена позивачем при зверненні до господарського суду адреса відповідача є офіційною адресою місцезнаходження відповідача та значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг з якого зроблено судом.

У даному випадку, судом також береться до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 911/1594/22 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

09.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Стожари» (абонент) укладений Договір № 9.10/20 про надання послуг з обслуговування та ремонту обладнання системи контролю доступу до ліфта № 9.10/20, за умовами п. 1 якого абонент доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з технічного обслуговування і ремонту устаткування контролю доступу до ліфтів, підтримки ключів (далі-система), встановлена за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 24.

Технічне обслуговування включає: прийом дзвінків (заявок), налаштування ПЗ, ремонт, профілактику устаткування контролю доступу до ліфтів, проведення планових профілактичних оглядів, технічну підтримку електронних ключів (п. 1.3 договору).

Пунктами 4.1, 4.2 договору визначено, що вартість робіт з технічного обслуговування системи на момент підписання договору становить 5 600,00 грн., з ПДВ/місяць. Оплата робіт здійснюється щомісячно замовником, не пізніше 25 числа місяця.

Умовами п. 5.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту підписання та вважається дійсним протягом календарного року. Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявила в письмовому вигляді про його розірвання, договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на виконання умов договору надав, а відповідач прийняв послуги, обумовлені договором на суму 43 000,00 грн., на підтвердження чого долучив до позову акти № 200 від 31.10.2020 на суму 3 800,00 грн., № 205 від 30.11.2020 на суму 5 600,00 грн., № 228 від 31.12.2020 на суму 5 600,00 грн., № 1 від 31.08.2021 на суму 5 600,00 грн., № 25 від 28.02.2021 на суму 5 600,00 грн., № 50 від 31.03.2021 на суму 5 600,00 грн., № 76 від 30.04.2021 на суму 5 600,00 грн., № 104 від 31.05.2021 на суму 5 600,00 грн., натомість відповідачем була здійснена лише часткова оплата послуг, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 39 200,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Суд зазначає, що згідно з договором про надання послуг важливим є не сам результат, а дії, які до нього призвели. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт, при цьому її характерною особливістю, на відміну від результатів робіт, є те, що послуга споживається замовником у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності виконавцем. Тобто, характерною ознакою послуги є відсутність результату майнового характеру, невіддільність від джерела або від одержувача та синхронність надання й одержання послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд враховує, що відповідачем не спростовано доводи позивача щодо підписання актів наданих послуг у зазначений період, а відтак факт виконання позивачем своїх зобов`язань за договором є таким, що встановлений судом у зв`язку з чим у відповідача існує обов`язок здійснити оплату таких послуг у відповідності до умов договору.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги в розмірі 39 200,00 грн., в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем відповідачу узгоджених послуг та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 39 200,00 грн.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Стожари» (08131, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 24, код ЄДРПОУ 43516498) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрон Сервіс» (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32, код ЄДРПОУ 41923392) 39 200 (тридцять дев`ять тисяч двісті) грн 00 коп заборгованості та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 27.02.2023.

Суддя О.О. Христенко