Рішення

від 20.02.2023 по справі 914/3323/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2023 Справа № 914/3323/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОКАП УА», с. Сопошин, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРОЛІНА СЕРВІС», м. Єреван, Республіка Вірменія

про стягнення 25 573,09 євро

за участю представників:

від позивача: Карабіновський А. Д. - представник

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

05.11.2021 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОКАП УА», с. Сопошин, Львівська область до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРОЛІНА СЕРВІС», м. Єреван, Республіка Вірменія про стягнення 25 573,09 євро.

Ухвалою від 10.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.12.2021.

Ухвалою від 06.12.2021 суд провадження у справі №914/3323/21 зупинив у зв`язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про вручення документів відповідачу по справі, підготовче засідання відклав на 04.07.2022, а у випадку невручення документів відповідачу по справі на 11.07.2022.

23.12.2021 через канцелярію суду від позивача надійшла заява з додатками (вх. №30991/21 від 23.12.2021).

Ухвалою від 01.07.2022 суд поновив провадження у справі, підготовче засідання призначив на 04.07.2022.

Ухвалою від 04.07.2022 підготовче засідання було відкладено на 11.07.2022.

З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 11.07.2022 закрив підготовче провадження, провадження у справі №914/3323/21 зупинив у зв`язку із зверненням господарського суду із судовим дорученням про вручення документів відповідачу по справі. Цією ж ухвалою суду судовий розгляд по суті призначено на 06.02.2023, а у випадку невручення документів відповідачу по справі на 20.02.2023.

Ухвалою від 03.02.2023 суд поновив провадження у справі, розгляд справи призначив на 06.02.2023.

Ухвалою від 06.02.2023 судове засідання було відкладено на 20.02.2023.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.01.2019 між позивачем та відповідачем було укладено контракт №000821, на виконання умов якого останньому було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості товару виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 25 573,09 євро. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 25 573,09 євро та судові витрати.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвали суду не виконав.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

10.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОКАП УА» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРОЛІНА СЕРВІС» (покупець) було укладено контракт №000824.

За цим контрактом продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) сплачує та приймає новий товар, в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами у специфікаціях, які є невід`ємними частинами даного контракту.

Згідно специфікації №6 від 16.09.2020 продавець зобов`язувався поставити покупцю товар на загальну суму 30 573,09 євро.

На виконання умов контракту позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 30 573,09 євро, що підтверджується CMR №0099686, МД №UA209140/2020/091105;

Відповідно до п. 3.1. контракту на товар надається відтермінування платежу 120 календарних днів від дати поставки товару, протягом яких покупець зобов`язаний погасити заборгованість за відвантажений товар.

Датою поставки товару за даним контрактом вважається дата експортної митної декларації (п. 4.2. контракту).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо оплати вартості товару, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 25 573,09 євро основного боргу.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 9.2. контракту у випадку недосягнення згоди шляхом, вказаним у пункті 9.1. контракту, кожна із сторін має право розглядати спірні питання в Господарському суді за місцезнаходженням продавця з використанням матеріального та процесуального права України, рішення якого є остаточним та обов`язковим для сторін.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Доказів наявності підстав, передбачених ст. 77 Закону «Про міжнародне приватне право», при яких Господарський суд Львівської області не може приймати до свого провадження і розглядати справу, суду не подано, під час розгляду справи судом не встановлено.

Згідно ст. 7 Закону України «Про міжнародне приватне право», при визначенні права, що підлягає застосуванню, суд чи інший орган керується тлумаченням норм і понять відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення з нього суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 25 573,09 євро основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРОЛІНА СЕРВІС», м. Єреван, вул. Аршакуняц, 3а, кв. 4 Республіка Вірменія (ідентифікаційний номер 00444714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОКАП УА», с. Сопошин, вул. Вокзальна, 18, Жовківський район, Львівська область (ідентифікаційний код 33775568) 25 573,09 євро основного боргу, 11 647,75 грн судового збору.

3.Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 20.02.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 27.02.2023.

СуддяМазовіта А.Б.