Рішення

від 27.02.2023 по справі 917/1165/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2023 р. Справа № 917/1165/22

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовною заявою Заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області, вул. Покровська, 22, м. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400, код ЄДРПОУ 02910060 в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Центрального округу, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 42149108

до Ланнівського госпрозрахункового сільського комунального підприємства, вул. Заводська, 2, кв. 7, с. Ланна, Карлівський район, Полтавська область, 39541, код ЄДРПОУ 32583401

про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Центрального округу звернувся з позовною заявою (вх. № 1267/22) до Ланнівського госпрозрахункового сільського комунального підприємства про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Позовну заяву обгрунтовано тим, що у зв`язку з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування надрами (підземні води) відповідачем завдані державі збитки в розмірі 214 285,19 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2022 року матеріали справи № 917/1165/22 передані судді Білоусову С.М.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.09.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та зобов`язано прокуратуру надати обгрунтування щодо залучення третьої особи на стороні відповідача - Ланнівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Від заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області надійшли обгрунтування № 56/1-5528вих-22 від 18.10.2022 року (вх. № 7819 від 24.10.2022 року) щодо залучення третьої особи на стороні відповідача - Ланнівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.10.2022 року залучено до участі у розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ланнівську сільську раду Полтавського району Полтавської області (вул. Миру, 9, с. Ланна, Полтавського району, Полтавської області, 39541, код ЄДРПОУ 21046584).

Від відповідача 31.10.2022 року надійшов відзив на позовну заяву від 25.10.2022 року (вх. № 8069), у якому він просить залишити позов без розгляду, оскільки він поданий особою, яка не має процесуальної дієздатності. Крім того, відповідач заперечує як факт завдання державі збитків так і самі розрахунки заявленої суми збитків.

07.11.2022 року від заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив № 56/1-5762 вих. 22 від 31.10.2022 року (вх. № 8310), у якій заперечує щодо доводів викладених у відзиві та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Щодо свого представництва в суді прокурор зазначає, що Державна екологічна інспекція Центрального округу є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначених правовідносинах, проте, остання самостійно заходів щодо стягнення завданих державі збитків не вжила.

Державна екологічна інспекція Центрального округу електронною поштою 16.11.2022 року (вх. № 8797) надіслала пояснення від 15.11.2022 року № 07-07/4582, у яких підтримує позицію прокуратури та просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Залучена третя особа - Ланнівська сільська рада Полтавського району Полтавської області надала суду пояснення по суті справи № 02-29/1391 від 15.11.2022 року (вх. № 8873 від 18.11.2022 року), у яких підтримує доводи відповідача та заперечує проти задоволення позову.

18.11.2022 року від відповідача - Ланнівського госпрозрахункового сільського комунального підприємства надійшли заперечення на відповідь на відзив від 15.11.2022 року (вх. № 8880), у яких він наполягає на тому, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, відтак, він підлягає залишенню без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

За приписами частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з положеннями частин 3 та 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст.23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Однією з підстав для представництва прокурора є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на встановлене порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Бездіяльність компетентного органу (суб`єкта владних повноважень) слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06.07.2021 у справі № 922/3025/20 виклав правовий висновок про те, що суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У рішенні від 05.06.2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; зазначене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення відповідного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

При цьому суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 19.08.2020 року у справі № 923/787/18, від 20.01.2021 року у справі № 927/468/20, від 25.08.2020 року у справі № 910/12285/18, а також Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року № 275 (далі - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 зазначеного Положення № 275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.02.2021 року № 59 (далі - Положення № 59), Державна екологічна інспекція Центрального округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Системний аналіз пунктів 6-10 Положення № 59 дає підстави для висновку, що Інспекція наділена повноваженнями щодо:

- звернення до суду із позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- складення протоколів про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом;

- пред`явлення претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

- досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Отже, Державна екологічна інспекція Центрального округу в цьому випадку є органом, уповноваженим державою здійснювати функції державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, на території Полтавської області та наділена повноваженнями щодо звернення до суду із позовом про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції.

09.08.2022 року за вих. №56/1-3976 вих-22 прокурор направив на адресу Державної екологічної інспекції Центрального округу повідомлення ( в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" про заподіяння державі матеріального збитку на суму 2314 285,19 грн. та просив вжити заходів щодо стягнення з Ланнівського ГСКП даної суми збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок використання водних ресурсів без спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Державна екологічна інспекція Центрального округу листом від 14.09.23022 року за вих. № 07-09/3640 повідомила прокурора про неможливість звернення до суду з позовом у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору через ведення в країні воєнного стану та секвестру бюджету по всім напрямкам. З огляду на що, посилаючись на ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", просила прокурора звернутися до суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу.

15.09.2022 року прокурор направив на адресу Державної екологічної інспекції Центрального округу повідомлення за № 56/1-4692 вих-22, в якому, в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомив про наявність підстав для здійснення представництва інтересів Державної екологічної інспекції Центрального округу і господарському суді Полтавської області в порядку господарського судочинства про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в сумі 214 285,19 грн.

Отже, в цьому випадку прокурором дотримано вимоги положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру", оскільки прокуратура, встановивши наявність порушень вимог закону, повідомила про намір звернутись до суду, а зовнішня форма поведінки Державної екологічної інспекції Центрального округу при цьому полягає у нездійсненні подання позову про відшкодування збитків на користь держави. Тобто інспекцією не вчинено дії, віднесені до її компетенції, які є необхідними.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 06.07.2021 року у справі № 922/3025/20 про те, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливість самостійно звернутись до суду з відповідним позовом через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до суду Державною екологічною інспекцією з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, свідчить про те, що Державна екологічна інспекція неналежно виконує свої повноваження щодо заподіяного державі матеріального збитку, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави щодо забезпечення функціонування вищого навчального закладу та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Водночас, положеннями пункту 6) частини першої статті 92 Конституції визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки визначаються виключно законами України.

Відповідно до пункту а) частини першої статті 3 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" одним з основних принципів охорони навколишнього природного середовища є пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності.

Отже, закріплений обов`язок держави забезпечувати екологічну безпеку і підтримувати екологічну рівновагу на території України у взаємозв`язку з закріпленим в законі принципом щодо обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності дає підстави для висновку про наявність прямого державного інтересу у забезпеченні реалізації зазначених положень. З метою мінімізації ризиків та зменшення негативних наслідків від недотримання зазначених положень, державні органи повинні діяти у найкоротші строки, оскільки порушення вимог екологічної безпеки може призвести до некерованих незворотних наслідків.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що прокурором обгрунтовано представництво в суді інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу. Відтак, відсутні підстави для залишення позову без розгляду, що просив відповідач у відзиві на позовну заяву.

Як зазначає позивач 22.04.2021 року Державною екологічною інспекцією Центрального округу, в період з 29.04.2021 року по 17.05.2021 року, на підставі ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. ст. 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 року за №275, Положення про Державні екологічні інспекції в округах, затвердженого наказом міністерства екології та природних ресурсів України від 04.10.2018 року за № 347, Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 27.11.2018 року № 260, наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу від 22.04.2021 року № 06-27/289 проведено плановий захід (перевірку) дотримання вимог природоохоронного законодавства Ланнівським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством.

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Ланнівським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в період з 01.01.2019 до 29.04.2021 складено відповідний Акт № 06-28/284 від 17.05.2021 та зафіксовано виявлені порушення.

Акт перевірки від 17.05.2021 року отриманий директором Ланнівського госпрозрахункового сільського комунального підприємства Різниченком С.В. та відповідачем не оскаржувався.

Перевіркою встановлено, що у період з 01.01.2019 року до 29.04.2021 року Ланнівським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством здійснено централізоване водопостачання населенню з підземних водних свердловин № 3416(2) та № 3560 без відповідного дозволу на користування надрами, що є порушенням вимог ст. ст. 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра. Обсяг самовільно використаної води становить 157 725 м3.

Внаслідок порушення заподіяна шкода у виді збитків на суму 165 847,84 грн., яка розрахована згідно з "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 року № 389 зі змінами, внесеними Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 657 від 13.10.2015 після його офіційного опублікування 27.11.2015 року.

За даними Державної екологічної інспекції Центрального округу у період з 01.01.2019 до 29.04.2021 року зі свердловин № 3416(2) та № 3560 видобуто води за відсутності дозволу на користування надрами в кількості 157 725 м3.

Згідно з дозволом на спеціальне водокористування від 27.06.2018 року № 258/ПЛ/49д-18, виданого Державним агентством водних ресурсів України Ланнівському госпрозрахунковому сільському комунальному підприємству щодо свердловин № 3416 (2), № 3560 і № 374 (законсервована) на термін дії з 27.06.2018 року до 19.05.2023 року, метою водокористування є питні та санітарно- гігієнічні, виробничі потреби, передача води населенню та для потреб вторинних водокористувачів.

За результатами планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання Ланнівським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів в період з 01.01.2019 року по 29.04.2021 року видано обов`язковий для виконання припис № 18/02/3-23 від 24.05.2021 року.

Державною екологічною інспекцією Центрального округу здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Ланнівським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством за період з 01.01.2019 року до 29.04.2021 року, на підставі акту планової перевірки від 17.05.2021 року № 06-28/284. Розмір збитків за здійснення забору води в кількості 157 725 м3 зі свердловин № 3416(2) та № 3560, розташованих у с. Ланна Полтавського району Полтавської області, складає 165 847,84 грн.

Державною екологічною інспекцією Центрального округу до Ланнівського госпрозрахункового сільського комунального підприємства направлено претензію від 20.07.2021 року № 145/07-17/2021 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних вод за період з 01.01.2019 року до 29.04.2021 року на суму 165 847,84 грн. Підприємство відповіді на вказану претензію не надано.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи № 1610 від 24.06.2022 року, проведеної під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021170450000640, розмір шкоди в результаті самовільного використання водних ресурсів, визначений у довідці Державної екологічної інспекції Центрального округу від 20.07.2021 року в сумі 165 847,84 грн., підтверджується документально частково, а саме: на суму 214 285,19 грн.

Державною екологічною інспекцією Центрального округу повторно проведено розрахунок збитків згідно з "Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2099 року № 389, та визначено розмір заподіяної шкоди у сумі 214 285,19 грн.

З огляду на викладене, Інспекція 15.09.2022 року за вих № 02.3-13/3658 надіслала на адресу Ланнівського госпрозрахункового сільського комунального підприємства претензію № 48/07-17/2022 з вимогою відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів в розмірі 214 285,19 грн.

Відповідач на претензію не відреагував, збитки, в зазначеному розмірі не сплатив.

Згідно зі ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Частиною 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до Водного кодексу України підземні води належать до державного водного фонду України, а згідно з Кодексом України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994).

Статтею 1 Кодексу України про надра визначена, що надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Положеннями ст. ст. 2, 3 Кодексу України про надра встановлено, що його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 2 Водного кодексу України містить посилання на гірничі відносини, які виникають під час користування водними об`єктами та регулюються відповідним законодавством України.

Тобто, прісні підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

За ст. ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України).

Самовільне водокористування це використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Разом із тим Кодекс України про надра передбачає випадки, за яких господарюючі суб`єкти мають право видобувати підземні води без спеціального дозволу.

Статтею 23 Кодексу України про надра закріплено право землевласників і землекористувачів у межах наданих їм земельних ділянок без спеціальних дозволів видобувати, зокрема, підземні води для власних господарсько - побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Таким чином, видобувати підземні води без спеціальних дозволів в обсязі, що не перевищує 300 кубічних метрів на добу, мають право суб`єкти господарювання, які є землевласниками або землекористувачами.

При цьому, судом встановлено, що рішенням позачергової дванадцятої сесії восьмого скликання Ланнівської сільської ради № 21 від 19.08.2021 року "Про проведення інвентаризації земельних ділянок" прийнято ухвалено провести інвентаризацію та розробити технічні документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок, на яких знаходяться артезіанські свердловини - водонапірні башти у кількості 4 шт. орієнтовною площею по 0,10 га кожна, що розташовані в адміністративних межах Ланнівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Рішенням шістнадцятої сесії восьмого скликання Ланнівської сільської ради № 32 від 19.11.2021 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 5321682501:01:001:0860 площею 0,10 га.

Рішенням позачергової сімнадцятої сесії восьмого скликання Ланнівської сільської ради № 184 від 13.12.2021 року "Про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5321682501:01:001:0860 у постійне користування Ланнівському ГСКП" передано земельну ділянку комунальної власності Ланнівської сільської ради загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 5321682501:01:001:0860, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), розташовану в межах населеного пункту с. Ланна, пров. Шевченка, 6, Полтавського району Полтавської області, у постійне користування та на баланс Ланнівському госпрозрахунковому сільському комунальному підприємству. 13.12.2021 року Ланнівською сільською радою та Ланнівським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємствомпідписано акт приймання-передачі зазначеної земельної ділянки.

На земельній ділянці з кадастровим номером 5321682501:01:001:0860 розташована підземна водна свердловина № 3416(2) (координати 49.3554371 північної широти, 35.2522432 східної довготи).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 127) державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5321682501:01:001:0860 Ланнівським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством здійснено 20.01.2022 року.

Крім того, відповідно до рішення позачергової сімнадцятої сесії восьмого скликання Ланнівської сільської ради № 187 від 13.12.2021 року "Про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 5321682501:01:001:1438 у постійне користування Ланнівському ГСКП" земельну ділянку комунальної власності Ланнівської сільської ради загальною площею 0,0400 га, кадастровий номер 5321682501:01:001:1438, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води), розташовану в межах населеного пункту с. Ланна, пров. Шевченка, 7, Полтавського району Полтавської області, передано у постійне користування та на баланс Ланнівському госпрозрахунковому сільському комунальному підприємству. 13.12.2021 року Ланнівською сільською радою та Ланнівським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством підписано акт приймання-передачі вказаної земельної ділянки.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( а.с. 130) державну реєстрацію права Ланнівського госпрозрахункового сільського комунального підприємства на постійне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5321682501:01:001:1438 здійснено 20.01.2022 року.

Таким чином, у спірний період та під час здійснення перевірки Державною екологічною інспекцією Центрального округу Ланнівське госпрозрахункове сільське комунальне підприємство не було ані власником, ані землекористувачем земельних ділянок, на яких розташовані свердловини. Даний факт підтверджується інформацією з залучених до матеріалів справи Державних реєстрів речових прав на нерухоме майно.

При відсутності правоустановчих документів на земельну ділянку чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування надрами. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 року у справі № 922/1699/15.

В порушення вищезазначених вимог законодавства Ланнівське госпрозрахункове сільське комунальне підприємство здійснило забір підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами на земельних ділянках, якими користується без правоустановчих документів, в обсязі, що перевищує 300 куб.м на добу, що підтверджується журналами обліку водопостачання (водовідведення).

Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 року № 389 зі змінами, внесеними Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 657 від 13.10.2015 року.

Пунктом 1.2 Методики встановлено порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у тому числі у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

Вказана Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб`єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків (п. 1.4).

Згідно з п. 1.7 Методики використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Відповідно до ст.ст. 13, 16 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Згідно з преамбулою до Водного кодексу України (далі - ВК України) усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період.

Таким чином, Ланнівське госпрозрахункове сільське комунальне підприємство зобов`язано було вживати вичерпних заходів для отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) задля можливості здійснення підприємством господарської діяльності, пов`язаної із забором води.

Відповідач заперечуючи проти існування в його діях протиправної поведінки, посилається, крім того й на те, що висновок експерта № 1610 від 24.06.2022 року (на якому грунтується визначена шкода) не є належним та допустимим доказом у даній справі, відтак, не може бути прийнятий судом.

Проте, при проведенні експертного дослідження, з метою встановлення розміру шкоди, в результаті самовільного використання водних ресурсів, експертом досліджувалися, зокрема, журнали обліку водопостачання водовимірювальними приладами, звіти про використання води та здійснено розрахунок збитків відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389.

У наданому на дослідження експерта Розрахунку розміру відшкодування збитків зазначено, що його здійснено на основі інформації, наведеної в журналах обліку водоспоживання водовимірювальними приладами та обладнанням. У період з 01.01.2019 року до 29.04.2021 року зі свердловин № 3416(2) та № 3560 видобуто води за відсутності дозволу на користування надрами в кількості 157 725 м3.

Тобто, наведений загальний обсяг добутої води по двом свердловинам № 3416(2) та № 3560 в кількості 157 725 м3. При цьому, в ході проведення експертизи, в обсязі наданих на дослідження документів, встановлено, що кількість видобутої води лише по свердловині № 3416(2) за період з 01.01.2019 року по 29.04.2021 року становив 157 893 м3. Різниця в 168 м3 видобутої води могла становити за рахунок того, що в ході проведення даної експертизи враховувалась вода, видобута безпосередньо і 29.04.2021 (включно), а в наданому на дослідження розрахунку взятий видобуток води лише до 29.04.2021.Разом з тим, відповідно до даних Журналу обліку водоспоживання водовимірювальними приладами та обладнаннями по артсвердловині № 3560 Ланнівського госпрозрахункового сільського комунального підприємства, за період з 01.01.2019 року до 29.04.2021 року добуто питної води в загальній кількості 45 897,00 м3.

Тобто, загальний обсяг добутої води по двом свердловинам № 3416(2) та № 3560 за відсутності дозвільних документів (дозволу на користування надрами), встановлений на основі інформації, наведеної в журналах обліку водоспоживання водовимірювальними приладами та обладнанням, в період з 01.01.2019 року до 29.04.2021 року, становив 203 790,00 м3.

Крім того, на дослідження були надані Звіти про використання води, подані Ланнівським госпрозрахунковим сільським комунальним підприємством до Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області за 2019 та 2020 роки. Відповідно до Звіту про використання води за 2019 рік загальний обсяг води, добутий з артезіанських свердловин, становить 89,8 тис. м3, а відповідно до Звіту про використання води за 2020 рік загальний обсяг води, добутий з артезіанських свердловин, становить 82,9 тис. м3, що відповідає об`ємам добутої води підприємством відповідно до наданих на дослідження Журналів обліку водоспоживання водовимірювальними приладами та обладнаннями по артсвердловині № 3416(2) та по артсвердловині № 3560 за період з 01.01.2019 року до 31.12.2020 року.

Таким чином, при проведенні експертизи, експертом були досліджені всі докази та застосована Методика, які дали змоги визначити розмір заподіяних державі збитків, і він становить 214 285,19 грн.

З огляду на вказаний висновок, Державною екологічною інспекцією Центрального округу було повторно проведено розрахунок збитків відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389 в розмірі 214 285,19 грн. та надіслано відповідачу відповідну претензію, яка ним залишене без задоволення.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка полягає у здійсненні забору води без спеціального дозволу на користування надрами всупереч чинному законодавству, що підтверджується матеріалами перевірки; наявна сама шкода, яка правомірно розрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року № 389; причинний зв`язок, що виражений у заподіянні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача; вина відповідача, виражена у самовільному користуванні надрами.

На дату розгляду справи у суду відсутні належні та допустимі докази відшкодування відповідачем заподіяних державі збитків, внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у розмірі 214 285,19 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписами ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Щодо судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволені частково, тому суд приходить до висновку, що судовий збір у розмірі 3 214,28 грн. слід покласти на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. ст. 232-233, 237-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Ланнівського госпрозрахункового сільського комунального підприємства (вул. Заводська, 2, кв. 7, с. Ланна, Карлівський район, Полтавська область, 39541, код ЄДРПОУ 32583401) на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу ( вул. Коцюбинського,6, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 42149108) р/р UA 228999980333159331000016622 ГУК у Полт.обл/тг м.Ланна/24062100, код ЄДРПОУ 37959255 - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ 331 в установі банку ГУ ДК України у Полтавській області) збитків в розмірі 214 285,19 грн.

3. Стягнути з Ланнівського госпрозрахункового сільського комунального підприємства (вул. Заводська, 2, кв. 7, с. Ланна, Карлівський район, Полтавська область, 39541, код ЄДРПОУ 32583401) на користь Полтавської обласної прокуратури (вул. 1100-річчя Полтави, буд. 7, м. Полтава,; код ЄДРПОУ 02910060) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 214,28 грн.

Видати накази після набрання цим рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Білоусов С. М.