Ухвала

від 24.02.2023 по справі 755/18515/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

24 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 755/18515/18

провадження № 51 - 1172 ск 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду

у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 , котрий брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року щодо ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12018100000001068,

встановив:

У касаційній скарзі прокурор порушив питання про перевірку зазначених судових рішень в касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання приписів п. 4 ч. 2 зазначеної статті.

Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Проте прокурор подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є:

1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону

(ст. 412 КПК);

2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК);

3) невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Отже, посилаючись на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК,

що є підставою для зміни чи скасування такого рішення, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Так, прокурор порушує питання про скасування вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2020 року та ухвали Київського апеляційного суду від

28 листопада 2022 року із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Однак у касаційній скарзі не зазначено, яких саме істотних порушень вимог кримінального процесуального закону допустилися суди першої та апеляційної інстанцій при розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_5 , а також яким чином такі порушення вплинули на законність та обґрунтованість судових рішень і були би безумовною підставою відповідно до приписів ст. 438 КПК для скасування вироку місцевого суду

та ухвали суду апеляційної інстанції касаційним судом, з огляду на положення статей 370, 412, 415, 419 цього Кодексу.

Відсутність у скарзі належного обґрунтування, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 429 КПК у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, вона залишається без руху.

Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд

постановив:

Касаційну скаргу прокурора на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від

13 жовтня 2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року щодо ОСОБА_5 залишити без рухуі встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_3