Рішення

від 27.02.2023 по справі 160/20217/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року Справа № 160/20217/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

21.12.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.07.2022 року № 8668, винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальності «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР», код ЄДРПОУ 43030138, юридична адреса: 50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Паркова 11/2;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальності «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР», код ЄДРПОУ 43030138, юридична адреса: 50036, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Паркова 11/2, з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з оскаржуваним рішенням про відповідність ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» критеріям ризиковості платника податку. Вказує, що останні не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. З урахуванням наведеного, вважає таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2022 року було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 18.01.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

10.01.2023 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення щодо включення ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» до переліку ризикових платників податків, оскільки останнє було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції та свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функції, що визначає ризиковість здійснення господарської операції. З огляду на викладене позовні вимоги є безпідставними і не обгрунтованими, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» зареєстровано 01.12.2020 року як суб`єкт господарської діяльності, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ КР» здійснює такі види економічної діяльності: 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (основний); 14.12 - виробництво робочого одягу; 14.19 - виробництво іншого одягу й аксесуарів; 16.23 - виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 22.19 - виробництво інших гумових виробів; 46.13 - діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно технічними виробами; 46.15 - діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.16 - діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; 46.18 - діяльність посередників, що спеціалізується в торгівлі іншими товарами; 46.41 - оптова торгівля текстильними товарами, 46.42 - оптова торгівля одягом і взуттям; 46.49 - оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.61 - оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; 46.63 - оптова торгівля машинами й устаткуваннями для добувної промисловості та будівництва; 46.66 - оптова торгівля іншими офісними машинами та устаткуванням; 46.69 - оптова торгівля іншими машинами і устаткуваннями; 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно технічним обладнанням; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 47.91 -роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет.

29.06.2022 року комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №8668 про відповідність ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ КР» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

08.12.2022 року, адвокат в інтересах ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із запитом, в якому просив надати інформацію та документи щодо конкретних підстав прийняття рішення № 8668 від 29.06.2022 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відносно ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР», ідентифікаційний код 43030138, а саме: які операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості: ТОВ «Гармо трейдж», ТОВ «ПП «Єврозапчастина» стали причиною прийняття вищевказаного рішення № 8668 від 29.06.2022 року.

Листом від 13.12.2022 року за №71630/6/04-36-05-01-09 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлено, що ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ КР» включено до переліку ризикових платників податку на підставі наявної податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції. Так, встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «ГАРМО ТРЕЙД», ТОВ ПП «ЄВРОЗАПЧАСТИНА», ТОВ «ВОЛСЕК», ТОВ «НВП «СВІТОЧ», ОСОБА_1 . Так, комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області під час розгляду питання щодо включення ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» враховано отриману податкову інформацію та прийнято відповідне рішення.

Позивач вважає вищевказане рішення про відповідність ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12 2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно пункту 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача, оскільки через зміни у чинному законодавстві України, зокрема прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 11.12.2019 року №1165, платник податків отримав право на оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з оскаржуваного рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області №8668 від 29.06.2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, в якості підстави для відповідності ТОВ "КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ - КР" критеріям ризиковості платника податку, відповідачем вказаний п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, при цьому, у рішенні конкретизовано в якості податкової інформації «встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Гармо трейд», ТОВ «ПП «Єврозапчастина».

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Додатком 4 до Порядку №1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані рішення прийняті з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Додатком №1 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пункт 8 яких передбачає, що такий критерій, як наявність у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

В той же час, в оскаржуваних рішеннях не міститься жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою «встановлено операції з придбання товарів (послуг) у платників податків з ознаками ризиковості, а саме: ТОВ «Гармо трейд», ТОВ «ПП «Єврозапчастина», «підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі».

Таким чином висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується в тому числі і на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції.

Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів.

Разом з тим, відповідачем як суб`єктом владних повноважень жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації суду не надано.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг, адже у комерційній діяльності виконання послуг не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23.07.2020 року у справі №240/6806/17.

Також суд зазначає, що аргументи контролюючого органу, щодо надання неповного пакету документів, є безпідставними, оскільки в оскаржуваних рішеннях, всупереч п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість», не зазначено обґрунтовану та розшифровану податкову інформацію, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ КР» для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Відсутність у рішенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області чіткого зазначення господарських операцій з датами їх проведення, що визнані контролюючим органом ризиковими, вказують на порушення процедури прийняття рішення, яка передбачає їх прийняття комісією регіонального рівня виключно за наслідком подання для реєстрації податкових накладних.

Отже, відповідачем не надано суду документів на підтвердження наявності інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №8668 від 29.06.2022 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відповідність платника податку - ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ КР» критеріям ризиковості платника податку №8668 від 29.06.2022 року, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2481,00 грн., понесені позивачем згідно платіжного доручення №2040 від 25.11.2022 року.

Крім того, у позовній заяві позивач просить стягнути понесені витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно п.1 ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Клопотань про зменшення розміру витрат позивача на правничу допомогу представником відповідача не заявлено.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Вирішуючи заяву, суд виходить із того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» у справі №160/20217/22 здійснював адвокат Хоменко Андрій Семенович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДП №5446 від 01.07.2022 року та є адвокатом Адвокатського об`єднання «Приват юрист».

Судом встановлено, що між Адвокатським об`єднанням «Приват юрист» та ТОВ «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №25/11/22-ДП від 25.11.2022 року.

Відповідно до пункту 1.1 вказаного предметам даного договору є надання Адвокатським об`єднанням законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх стравах, які пов`язані чи можуть бути повиванні із захистом, представництвом та відновленням порушених, оспорюваних., невизнаних його прав та законних інтересів, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.

Так, 22.11.2022 року на підставі договору про надання правової допомоги №22/11/22-ДН від 22.11.2022 року Адвокатським об`єднанням «Приват юрист» виписано рахунок фактуру №22/11/22-ДН за надання правової допомоги по даному договору визначена сторонами наступним чином:

- аналіз наданих документів, витребування необхідних документів з ДПС 3 000,00 грн.;

- підготовка та направлення позовної заяви, представництво інтересів у суді першої інстанції за даною позовною заявою 7000,00 грн.

Відповідно до рахунку-фактури №22/11/22-ДН, загальна вартість наданих послуг складає 10 000 грн.

Вказані послуги були оплачені, що підтверджується копією платіжного доручення від №2038 від 25.11.2022 року.

Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи, що дана справа є не є складною (за обсягом доказів), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що у договорі про надання правничої допомоги, який надано позивачем, не вказано кількість витрачених адвокатом годин на надання правової допомоги, позивачем не надано акту виконаних робіт (наданих послуг), з огляду на те, що однією із основних засад адміністративного судочинства є саме відшкодування судових витрат фізичних осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, то суд вважає за необхідне присудити позивачу відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 4 000,00 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що при прийнятті рішень про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, відповідач діяв всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із перебуванням головуючого судді у період з 20.02.2023 року по 24.02.2023 року на навчанні, повний текст рішення суду складений першого робочого дня 27.02.2023 року.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» (50036, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Паркова, буд. 11, кв. 2, код ЄДРПОУ 43030138) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8668 від 29.06.2022 року про відповідність платника податку - Товариства з обмеженою відповідальності «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» (код ЄДРПОУ 43030138) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальності «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» (код ЄДРПОУ 43030138) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» (50036, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Паркова, буд. 11, кв. 2, код ЄДРПОУ 43030138) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481,00 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок) грн.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ СПЕЦПРОМ-КР» (50036, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Паркова, буд. 11, кв. 2, код ЄДРПОУ 43030138) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 (чотири тисячі гривень 00 копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець