Ухвала

від 27.02.2023 по справі 160/3040/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 лютого 2023 року Справа № 160/3040/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ-МАСТЕР» про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

16.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему Електронний Суд надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ-МАСТЕР», в якій позивач просить стягнути до бюджету податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ-МАСТЕР» (ЄДРПОУ 41085850) у розмірі 702131,30 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов підлягає поверненню позивачеві з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника (ч. 3 ст. 55 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 7, 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Тобто, у разі підписання позовної заяви представником, до матеріалів скарги має бути долучений оригінал документа, що посвідчує його право на вчинення такої дії, або належним чином завірена копія зазначеного документа.

Відповідно до пункту 31 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (зі змінами), надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.

Згідно з пунктом 32 вказаного Положення довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі «Прізвище, ім`я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи». Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть (пункт 33 Положення).

Подана від імені Головного управління ДПС у Дніпропетровській області через систему "Електронний суд" позовна заява підписана ОСОБА_1 .

На підтвердження повноважень вказаної особи до матеріалів позовної заяви долучено копію довіреності в порядку передоручення на ім`я ОСОБА_1 , зі змісту якої вбачається наступне "Я, Чуб Ганна (РНОКПП НОМЕР_1 ), (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), на підставі Довіреності від 22.10.2021, виданої ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (РНОКПП НОМЕР_2 ), (ЄДРПОУ 44118658), уповноважую, в порядку передоручення, Федущак Нікіта Юрійович (РНОКПП НОМЕР_3 ) представляти інтереси ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування".

Проте довіреність в порядку передоручення на ім`я Федущак Нікіти Юрійовича підписана кваліфікованим електронним підписом повіреного (самим ОСОБА_1 ), а не довірителем.

Матеріали позовної заяви не містять документів, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя.

Крім того, представником не надано жодних доказів на підтвердження повноважень Чуб Ганни вчиняти дії від імені Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, зокрема й на уповноваження, в порядку передоручення інших осіб станом на день подання позовної заяви.

Також до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 , станом на день подання позовної заяви, може здійснювати самопредставництво суб`єкта владних повноважень відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі закону, положення, посадової інструкції, витягу з ЄДР.

До аналогічних висновків дійшли Шостий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 03.02.2023 року справа № 580/3582/22, Верховний Суд в ухвалах від 09.02.2023 року справа № 160/11747/22, від 09.02.2023 року справа № 160/9078/22, від 02.02.2023 року справа №560/5084/22, від 08.02.2023 року справа № 200/10301/20-а, від 09.02.2023 року справа № 280/5108/20, від 26 січня 2023 року у справі № 560/4983/22, від 16 січня 2023 року у справі № 460/25814/22, від 08 листопада 2022 року у справі № 380/14567/21 та ін., в яких суд касаційної інстанції зазначив про те, що довіреність підписана кваліфікованим електронним підписом повіреного, а не довірителем, свідчить про відсутність повноважень на вчинення процесуальних дій від імені скаржника в розумінні статті 59 КАС України, у постанові від 18.02.2020 року справа №818/591/18, в якій суд касаційної інстанції зазначив про необхідність надання основної довіреності, на підставі якої було вчинено передоручення.

Враховуючи викладене суд вважає, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що обмеження, що пов`язані з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Суд звертає увагу, що 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01 січня 2020 року.

Варто зазначити, що пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» від 18 грудня 2019 року №390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що «юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені» та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

З аналізу цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав можливий за умови сукупної наявності обох цих умов. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (частина четверта статті 87 Цивільного кодексу України).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина перша статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») .

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, закріплений статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі №640/3246/20.

Крім того, у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, суд позбавлений можливості самостійно встановити чи віднесені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до осіб, які можуть вчиняти дії від імені Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, здійснивши роздруківку відомостей щодо юридичної особи - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з офіційного сайту Міністерства юстиції України, оскільки така інформація закрита для публічного доступу.

В ухвалах Верховного Суду у справах №820/4389/17 від 19.02.2018р., №822/2974/17 від 02.05.2018р. викладена наступна правова позиція, що "звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво".

Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, яке може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства, (п. 57).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання відповідних вимог чинного процесуального закону, дійшов висновку про її повернення.

Відповідно до ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Так, п`ятим днем для повернення позовної заяви є 20.02.2023 року.

В період з 20.02.2023 року по 24.02.2023 року (включно) суддя перебувала на навчанні.

Таким чином, з урахуванням періоду навчання судді та вихідних днів, питання про повернення позовної заяви вирішено 27.02.2023 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 43, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІ-МАСТЕР» про стягнення податкового боргу,- повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали складено та підписано 27.02.2023р.

Суддя О.М. Неклеса