Рішення

від 27.02.2023 по справі 380/18836/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/18836/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галфрут» про стягнення податкового боргу,-

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галфрут» (ЄДРПОУ 41962866) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 122 642,09 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що відповідач включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на обліку в органах доходів і зборів та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України. Станом на 28.11.2022 податковий борг відповідача становить 122 642, 09 грн. Як зазначає позивач, такий борг виник на підставі податку на додану вартість та по податку на прибуток підприємства.

Ухвалою від 30.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали від 30.12.2022 та копію позовної заяви відповідачу було направлено супровідним листом, які відповідач отримав 26.01.2023, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Станом на день розгляду справи відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. Суд на підставі частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини

Позивач надіслав відповідачу податкову вимогу №124676-51 від 07.10.2019.

Згідно з довідкою про податкову заборгованість ТОВ «ГАЛФРУТ» від 29.11.2022 №9472/5/13-01-13-02-13 станом на 28.11.2022 за відповідачем рахується заборгованість на суму 287 149, 42 грн., сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 122 642, 09 грн, що складається:

по податку на додану вартість (121 406, 09 грн.):

податкова декларація з податку на додану вартість від 17.02.2020 року на суму 110 965,00 грн.;

податкове повідомлення-рішення №00174651041 від 05.05.2020 року на суму 71,09 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №1034/13-01-51-04/41962866 від 27.04.2020 року;

податкове повідомлення-рішення №0025685104 від 02.07.2020 року на суму 170,00 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №1481/51-04/41962866 від 06.05.2020 року;

податкове повідомлення-рішення №1814/13-01-04 від 10.12.2020 року на суму 7 140,00 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №2249/04- 13/41962866 від 26.11.2020 року;

податкове повідомлення-рішення №4931/13-01-18 від 17.03.2020 року на суму 3 060,00 грн., винесене на підставі акта про результати перевірки №4964/18- 08/41962866 від 13.0.2021 року.;

по податку на прибуток підприємства (1 236,00 грн.):

податкова декларація з податку на прибуток підприємства від 24.02.2020 року на суму 1 236,00 грн.

У зв`язку із наявністю у відповідача податкового боргу, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі ПК України).

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені вказаним Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених вказаним Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 ПК України до загальнодержавних податків належать: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; екологічний податок; рентна плата; мито.

Статтею 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з вказаним Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з вказаним Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.152. пункту 14.1 статті ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Статтею 36 ПК України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені вказаним Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктом 110.1 статті 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановив суд, позивач надіслав відповідачу податкову вимогу №124676-21 від 07.10.2019.

Станом на 28.11.2022 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 122 642, 09 грн., яка складається з податку на додану вартість та по податку на прибуток підпиємства, що підтверджується довідкою про податкову заборгованість від 29.11.2022 №9472/5/13-01-13-02-12.

Станом на день розгляду справи доказів оскарження податкової вимоги в судовому чи в адміністративному порядку відповідач суду не надав.

Таким чином, суд встановив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 122 642, 09 грн.

Доказів сплати податкового боргу чи доказів в спростування наявності спірного боргу станом на день розгляду справи відповідач суду також не надав.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 статті 95 ПК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача до бюджету коштів у розмірі 122 642, 09 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та за рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галфрут» (місцезнаходження: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 208 код ЄДРПОУ: 41962866) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 122 642, 09 грн.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.