Рішення

від 24.02.2023 по справі 540/8603/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/8603/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом приватного підприємства Автопрокат РОНА-АВТО до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Автопрокат РОНА-АВТО звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.12.2021 року №301537.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеку) (01135, м. Київ, просп. Перемоги, 14).

Розпорядженням голови Верховного Суду від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2022 року, справа №540/8603/21 передана судді Глуханчуку О.В.

Обґрунтування позовних вимог

Позовні вимоги мотивовано тим, що 07.12.2021 року заступником начальника Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки винесено, протиправну на думку позивача, постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №301537 на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону "Про автомобільний транспорт" і накладено стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу винесена без наявності в діях підприємства фактів правопорушень та з порушенням передбаченої процедури габаритно-вагового контролю, без належного повідомлення про розгляд справи про автомобільний транспорт, зокрема: на місці габаритно-вагового контролю ні водію, ні директору не вручалося жодних обов?язкових документів перевірки, на підставі яких Укртрансбезпека мала право виносити оскаржувані постанови, зокрема не вручалось ні чеку зважування, ні довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, ні акту про перевищення нормативних вагових параметрів, ні розрахунку плати за проїзд, ні акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Позивач наголошує на тому, що при виявленні ймовірного факту нібито перевищення вагових норм на одну вісь посадовими особами не вживалося жодних обов`язкових процедурних заходів щодо затримання та заборони руху транспортного засобу, а також те, що штраф застосовано за перевищення вагових норм без відповідного дозволу при перевезенні сипучого подільного вантажу, по якому законом не передбачено видання дозволу на проїзд, в тому числі законом не передбачено видання дозволу на одну вісь, а також при відсутності відповідної Методики зважування сипучих вантажів по осях.

В оскаржуваній постанові, за словами позивача, не вказано чіткої суті порушення та конкретної норми закону, яка порушена. Представників підприємства позбавлено права брати участь у розгляді справи, оскільки коли директор повідомив, що запрошення на розгляд справи надіслано без підпису відповідальної особи, без реєстраційного номера, без дати та на кого запитання чи це дійсно має бути розгляд справи, то йому повідомили, що надішлють належним чином підписний документ, однак замість належного запрошення на розгляд справи за адресою місця знаходження підприємства надійшла оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позивач стверджує, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам до індивідуальних актів, оскільки з неї неможливо встановити зміст допущеного порушення та конкретну правову норму, яку порушено.

Ухвалою суду від 29 квітня 2022 року адміністративну справу №540/8603/21 прийнято до провадження. Розгляд справи розпочато спочатку в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Позиція відповідача

Відповідно до наявного в електронній судовій справі відзиву, відповідач заперечує проти позову на тій підставі, що постанову винесено з додержанням чинного законодавства у відповідності із Законом України Про автомобільний транспорт, Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.06 р. №1567, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування.

Відповідач наголошує на тому, що за результатами габаритно-вагового контролю - транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що навантаження на строєну вісь склало 24,72 т при нормативно допустимому - 22 т. Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон зважування від 17.10.2021 р. Також позивача було запрошено для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 07.12.2021, повідомлення було направлено на адресу позивача та 01.12.2021 повідомлення було вручено. Вказане свідчить, що позивач мав прибути на розгляд, проте вказаним правом не скористався. Враховуючи наведене, позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв?язку із неявкою уповноваженої особи суб?єкта господарювання, заступник начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Херсонській області 07.12.2021 року правомірно розглянув справу без її участі.

Таким чином, враховуючи викладені обставини, відповідач наполягає, що доводи та твердження позивача не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.12.2021 №301537 є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

27 квітня 2022 року позивачем подано відповідь на відзив.

Позивач вважає, що наявні у відзиві відповідача аргументи є необґрунтованими та не підтвердженими жодними допустимими доказами. Позивач знову наголошує, що жодних документів за результатами зважування ні водію, ні йому особисто на місці ГВК не вручали та не повідомляли про їх наявність. Позивач стверджує, що оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням вагових параметрів, не передбачена, то на таку особу не може бути накладений штраф відповідно до статті 60 Закону № 2344-II за відсутність такого дозволу.

Розглянувши подані заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлені наступні обставини та факти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Приватне підприємство Автопрокат РОНА-АВТО, код ЄДРПОУ 34906085, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис від 13.02.2007, номер запису: 14991020000007840 (а.с. 20).

Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вулиця Миру, будинок 33.

Основним видом економічної діяльності підприємства є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

17 жовтня 2021 року інспекторами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки здійснено перевірку вантажного транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_2 , з причіпом НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , під керуванням водія - ОСОБА_1 .

За результатами проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу встановлено перевезення вантажу із перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм на 12,36%, а саме навантаження на строєну вісь 24,72 т при допустимій 22,0 т.

За результатами контролю складено Акт №0070513 від 17 жовтня 2021 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с. 51).

В Акті №0070513 від 17 жовтня 2021 року вказані наступні результати габаритного контролю транспортного засобу, навантаження на осі, тон: 1) 06,22; 2) 08,24 та 3) 24,72, - при нормативно допустимій 22,00.

За результатами вказаних заходів габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки складено Акт №311823 від 17 жовтня 2021 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом (а.с. 49), дата та час перевірки 17.10.2021 - 10 год. 49 хв., транспортний засіб MAN, номерний знак НОМЕР_2 , причіп НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , під керуванням водія - ОСОБА_1 .

В акті зафіксовано, що під час перевірки виявлено порушення п. 22.5 ПДР, а саме: перевищення вагових норм на 12,36%, а саме навантаження на строєну вісь 24,72 т при допустимій 22,0 т, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: абз. 15 ч. 1 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

На підставі Акта №311823 від 17 жовтня 2021 року, 07 грудня 2021 року посадовою особою відповідача за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", прийнято постанову №301537 про застосування до Приватного підприємства "Автопрокат РОНА-АВТО", адміністративно-господарського штрафу у сумі 17 000, 00 грн. (а.с. 45).

Вказану постанову позивач вважає протиправною та оскаржує у цьому позові.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України Про дорожній рух, відповідно до частини 2 статті 29 якого, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п.20-22 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування (далі - Порядок №879).

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

У розумінні Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку №879).

За змістом пункту 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п.20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно з п.21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Крім того, згідно чинного законодавства жодним вітчизняним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з Правил дорожнього руху (пункти 2.3а, 2.36; 12.1; 12.5) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів.

Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.

Відповідно до статті ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлює відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю" від 03.06.2021 № 1534-IX, який набув чинності 01.10.2021 року, у частині першій статті 60 Закону Закону України «Про автомобільний транспорт» абзаци чотирнадцятий - шістнадцятий викладено у такій редакції:

"перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

Таким чином, новою редакцією абзаців 14-16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яка почала діяти з 01.10.2021, законодавець відокремив відповідальність за перевищення ваги неподільного вантажу без відповідного дозволу та за перевищення ваги подільного вантажу.

Тобто, на час виникнення спірних правовідносин, абзац 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» діяв в такій редакції, яка передбачала відповідальність як при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу , так і подільного вантажу, а саме:

перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи позивач перевозив вантаж (пісок), який за своїм характером є подільним, тобто може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху, заборонено.

Отже, суд зазначає, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу встановлює обов`язок отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, передбачена діючим законодавством з 01.10.2021 року, то на особу може бути накладений штраф відповідно до абзаців 14-16 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ за відсутність такого дозволу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо наявності в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відтак оскаржувана постанова є законною.

Водночас доводи позивача про відсутність належного повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, у даному випадку, не є достатньою підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до п.п. 25-27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Позивач у позові зазначає, що отримав запрошення на розгляд справи, однак воно не містило підпису відповідальної особи.

Разом із позовом позивач надав вказане запрошення на розгляд справи, що був призначений на 07.12.2021 року, щодо розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за актом №311823 від 17.10.2021 року (а.с. 15).

Суд зазначає, що дійсно на вказаному запрошенні відсутній підпис посадової особи Укртрансбезпеки, однак його зміст був відомий позивачу, що не виключало його можливості реалізувати своє право на участь у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт за актом №311823 від 17.10.2021 року.

Позивач у позові посилається на той факт, що якщо б ним дійсно було перевищено вагові параметри, то подальший рух транспортного засобу було б заборонено чи транспортний засіб затримано.

З приводу вищевказаних посилань позивача, суд зазначає, що відповідно до пункту 22 Порядку №879, у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбаченого статтею 132-1 (порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами) цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов`язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Суд зауважує, що з огляду на зазначене вище, у відповідача відсутні повноваження щодо заборони руху великовагового транспортного засобу.

Крім того, такі обставини не знаходяться в причинному зв`язку з результатами габаритно-вагового контролю та встановленим перевищенням вагових параметрів, та не можуть бути підставою для визнання протиправними дій відповідача під час здійснення контролю.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.12.2021 року №301537.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі Суомінен проти Фінляндії). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 80, 90, 139, 242-246, 255-258, 262, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства Автопрокат РОНА-АВТО до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач - Приватне підприємство Автопрокат РОНА-АВТО (код ЄДРПОУ 34906085; 73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Миру, 33).

Відповідач - Південне міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки (код ЄДРПОУ 39816845; 73008, м. Херсон, вул. Бериславське шосе, 46).

Суддя О.В. Глуханчук

.