Ухвала

від 27.02.2023 по справі 520/4139/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 лютого 2023 року Справа № 520/4139/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-ТЕК "ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНА ПРОЕКТРО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-ТЕК "ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНА ПРОЕКТРО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА" (вул. Донця-Захаржевського, буд.6/8, 6 пов., к 1, м. Харків, 61057) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДПС у Харківській області ( вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 14.06.2021 року за № 2764936/41031208 про відмовуу реєстраціїподаткової накладної складеної ТОВ ХАЙ-ТЕК ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА за №4 (в ЄРПН №9184426043) від 14.07.2020 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 11.06.2021 року за № 2760928/41031208 про відмову у реєстрації податковоїнакладної складеної ТОВ ХАЙ-ТЕК ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА за № 9 (в ЄРПН №9161476811) від 19.06.2020 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 11.06.2021 року за № 2760927/41031208 про відмову у реєстрації податкової накладної складеної ТОВ ХАЙ ТЕК ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА за № 10 (в ЄРПН №9161592367) від 26.06.2020 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 03.06.2020 року за № 1606133/41031208 про відмову у реєстрації податкової накладної складеної ТОВ ХАЙ-ТЕК ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНА ПРОЕКТНО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА за № 3 (в ЄРПН №9103634639) від 17.04.2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за № 4 (в ЄРПН № 9184426043) від 14.07.2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за № 9 (в ЄРПН №9161476811) від 19.06.2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №10 (в ЄРПН №9161592367) від 26.06.2020 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №3 (в ЄРПН №9103634639) від 17.04.2020 року.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Так, аналогічна позовна заява була подана до Харківського окружного адміністративного суду та ухвалою суду від 08.10.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду у справі № 520/19153/21 від 13 грудня 2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-ТЕК "ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНА ПРОЕКТРО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Надати позивачу термін п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Як убачається із КП «Діловодство спеціалізованого суду», згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, означена ухвала суду була отримана представником позивача за довіреністю 23 грудня 2021 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року по справі № 520/19153/21 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-ТЕК "ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНА ПРОЕКТРО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Як встановлено вказаною ухвалою про залишення позову без розгляду від 10.01.2022 р. Позивачем ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 13.12.2021 року було отримано 23.12.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Із КП «ДСС» убачається, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року по справі № 520/19153/21 про залишення позовної заяви без розгляду була направлена на адресу позивача засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення поштового відправлення та повернуто до суду з відміткою відділення поштового зв`язку з причини «за закінченням терміну зберігання».

З цією позовною заявою, котра є аналогічною по справі № 520/19153/21, позивач звернувся до суду 23.02.2023 року.

Згідно з п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Верховним Судом у постанові від 02.07.2020 у справі №1.380.2019.006119 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається ч.1 ст.122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.01.2023 р. по справі № 380/14985/21 дійшов також наступного висновку: «поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».

У цій позовній заяві, як на поважність причин пропуску строку звернення до суду, представник позивача наводить обставину неотримання ним копії Ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 року по справі № 520/19153/21 про залишення позовної заяви без розгляду.

Водночас, суд відзначає, що ця ухвала суду є наслідком невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 13.12.2021 року, котра була вручена позивачу 23.12.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, довідкою у КП «ДСС» від 29.12.2021 р. та не заперечується представником позивача у поданій ним заяві про поновлення строку звернення до суду, та встановлювала строк позивачу на її виконання - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, тобто до 28.12.2021 року.

Відносно посилання представника позивача на введення з 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, то суд зазначає про те, що строк звернення позивача до суду з позовною заявою про оскарження рішень контролюючого органу сплив задовго до 24 лютого 2022 року.

Так, зазначений строк сплив за рішенням:

-№ 1606133/41031208 від 03.06.2020 року 03.12.2020 року,

- № 2764936/41031208 від 14.06.2021 року 14.12.2021 року,

-№ 2760928/41031208 від 11.06.2021 року 11.12.2021 року,

-№ 2760927/41031208 від 11.06.2021 року 11.12.2021 року, а строк виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 13.12.2021 року № 520/19153/21 28.12.2021 року.

Таким чином, наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду не можуть бути визнані судом поважними, з урахуванням наведеного вище та недотримання позивачем обов`язку добросовісно користуватись належними процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ч. 2 ст. 44 АС України).

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Також суд відзначає, що згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд зазначає, що адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов`язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Враховуючи викладене, звернені до суду вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень є майновими.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом позову у даній справі є чотири позовні вимоги немайнового характеру.

Абзацом 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно, сума судового збору становить 10736, 00 грн. (4х2 684,00 грн.).

До позовної заяви позивачем як доказ сплати судового збору додану копії платіжних доручень: № 1349 від 30 вересня 2021 року на суму 9080, 00 грн. та № 1621 від 21.02.2023 року на суму 1656, 00 грн.

Водночас, як вбачається з КП «ДСС», платіжне доручення № 1349 від 30 вересня 2021 року на суму 9080, 00 грн. вже використане позивачем при поданні адміністративного позову до суду (справа № 520/19153/21, суддя Бадюков Ю.В.), який ухвалою від 10.01.2022 р був залишений без розгляду.

Вирішуючи питання наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає, що ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом України "Про судовий збір", підлягає сплаті за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо його сплати, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову в одній справі, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі тим самим позивачем до того самого суду.

В разі ж повернення особі поданої ним позовної заяви остання не позбавлена права звернутись до суду з заявою про повернення сплаченої суми судового збору у відповідності до положень пункту 2 ч.1 ст. 7 Закону № 3674.

Отже, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому на розсуд особи може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої в одній справі суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 16.05.2018р. у справі № 810/504/17.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору на суму 9080, 00 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ""ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення з позовом.

Керуючись статтями ст. 160, ст. 161, 169, 171, 172, 248 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду, що вказані у клопотанні представника позивача про поновлення строку звернення до суду.

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-ТЕК "ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНА ПРОЕКТРО-БУДІВЕЛЬНА ГРУПА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бадюков Ю.В.