Постанова

від 27.02.2023 по справі 200/2658/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року справа №200/2658/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В.,

за участі секретаря судового засідання Харечко О.П.

представника відповідача Кельбас Р.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 200/2658/22 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріс-Сток» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0014472/1805 від 06.12.2021 року на суму 4130097,00 гривень;

- зобов`язати відповідача внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідні дані про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 4130097,00 гривень, що є узгодженою.

В обґрунтування позову зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем приписів податкового законодавства, викладені в акті камеральної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку (по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2021 року № 9311077309), є безпідставними.

Графа декларації з ПДВ 7 не є обов`язковими реквізитами та її дані підтверджуються даними бухгалтерського обліку.

З огляду на приписи п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, сума не перевищує встановлений розмір та зазначена у відповідному службовому полі у рядку 19.1, відповідно до п. 5. розділу 3 Порядку заповнення і подання податкової декларації звітності з ПДВ, затвердженого наказом МЮ України від 28.01.2016 року № 21 зареєстрованого в МЮ України 29.01.2016 року за № 159/28289.

Тому висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» є помилковими.

При поданні декларації та додатків з ПДВ відповідачем повинні перевірятись реальність здійснення господарських операцій, проведених позивачем, які не ставилися під сумнів відповідачем.

Отже, некоректне заповнення реквізитів декларації з податку на додану вартість не приводить до визначення сум, заявлених до бюджетного відшкодування, необґрунтованими і не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні.

Тому податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі акту перевірки є протиправним та підлягає скасуванню.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій № 0014472/1805 від 06.12.2021 року на суму 4130097,00 гривень.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області внести до Реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Іріс-Сток» необхідні дані про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 4130097,00 гривень, що є узгодженою.

Вирішено питання судових витрат по справі.

Не погодившись з судовим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в результаті перевірки відповідності показників податкової декларації з ПДВ за вересень 2021 року показникам Додатків до неї, внаслідок чого виявлено невідповідність окремих показників, а саме: Рядок 20.3 декларації (задекларовано 0 грн.) не відповідає даним р.21 (задекларовано 100 761 грн.); Графа 7 таблиці 2 додатку 3 (зазначено «прочерк») не відповідає значенню рядка 20.2.1 декларації (зазначено 4 130 097 грн.).

ТОВ «Іріс-Сток» в Додатку 3 (ДЗ) таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередньому та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» за вересень 2021 року в графі 2 та 3 «звітній податковий період, у якому виникло від`ємне значення (місяць та рік)» задекларовано значення звітного періоду, в якому виникло від`ємне значення по всім контрагентам за період червень-вересень 2021 року на загальну суму 4 130 097,00 грн.

При цьому, в графі 7 «від`ємне значення, в т.ч. сплачено постачальникам товарів/ послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України» вказано суму 0 грн. з них сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (Таблиця 1 Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування) (Д3)» визначена у гр.3 рядка 3) 4 130 097,00 грн.

За даними ТОВ «Іріс-Сток» по сумам від`ємного значення, яка виникла у податковому періоді червень-вересень 2021 року в розмірі 4 130 097,00 грн. наявна сплата постачальникам протягом вересня 2021 року складає 0 грн. або 0%.

Крім того, про відсутність проведення розрахунків з постачальниками свідчить також відсутність у позивача задекларованих обсягів оподаткованих операцій в деклараціях з ПДВ за весь період з моменту реєстрації (2020 рік, січень-вересень 2021 року) розділ 1 декларації з ПДВ з нульовими показниками.

Порушення позивачем вимог Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» в частині формування значень р.21 та р.20.2.1 Декларації з ПДВ призвело до обґрунтованого висновку про недостовірність нарахування позивачем сум бюджетного відшкодування за вересень 2021 року згідно декларації від 20.10.2021 року № 9311077309.

Відповідачем під час проведення камеральної перевірки здійснено лише перевірку правильності показників декларації з ПДВ за вересень 2021 року, що відповідає предмету перевірки, визначеному п.75.1 ст.75 ПК України.

Обов`язок відповідача внести до реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування з ПДВ виникає лише на наступний робочий день після отримання рішення суду, яке набрало законної сили.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іріс-Сток», код ЄДРПОУ 43374406 значиться як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у Донецькій області та є платником податку на додану вартість з 01.01.2020 року, про що зазначено в акті перевірки від 11.11.2021 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Іріс-Сток» подано декларацію з податку на додану вартість за вересень 2021 року із додатками від 20.10.2021 року № 9311077309 із сумою від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах (червень-вересень 2021 року) на загальну суму 4 130 097,00 гривень.

Фахівцями Головного управління ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань (по податковій декларації з податку на додану вартість від 20.10.2021 року № 9311077309), за наслідками якої складено акт № 13516/05-99-18-05/43374406 від 11.11.2021 року.

Камеральною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 46.5 ст. 46 , п 48.1 ст. 48 , п. 200.1, п. 200.4 ст. 20 ПК України, пп.4) п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 зі змінами:

- ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку;

- відмовлено у заявленій сумі бюджетного відшкодування ПДВ на 4130097 грн (вересень 2021 року).

В акті зазначено, що в результаті перевірки відповідності показників податкової декларації з ПДВ за вересень 2021 року показникам Додатків до неї, виявлено невідповідність окремих показників, а саме: Рядок 20.3 декларації (задекларовано 0 грн.) не відповідає даним р.21 (задекларовано 100 761 грн.); Графа 7 таблиці 2 додатку 3 (зазначено «прочерк») не відповідає значенню рядка 20.2.1 декларації (зазначено 4 130 097 грн.).

Зокрема, ТОВ «Іріс-Сток» в Додатку 3 (ДЗ) таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередньому та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» за вересень 2021 року в графі 2 та 3 «звітній податковий період, у якому виникло від`ємне значення (місяць та рік)» задекларовано значення звітного періоду, в якому виникло від`ємне значення по всім контрагентам за період червень-вересень 2021 року на загальну суму 4 130 097,00 грн.

При цьому, в графі 7 «від`ємне значення, у тому числі, сплачено постачальникам товарів/ послуг або до Державного бюджету України, отримано послуг від нерезидента на митній території України» вказано суму 0 грн. з них сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (Таблиця 1 Додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування) (Д3)» визначена у гр.3 рядка 3) 4 130 097,00 грн.

За даними ТОВ «Іріс-Сток» по сумам від`ємного значення, яка виникла у податковому періоді червень-вересень 2021 року в розмірі 4 130 097,00 грн. наявна сплата постачальникам протягом вересня 2021 року складає 0 грн. або 0%.

Відсутність проведення розрахунків з постачальниками свідчить також про відсутність у позивача задекларованих обсягів оподаткованих операцій в деклараціях з ПДВ за весь період з моменту реєстрації (2020 рік, січень-вересень 2021 року) розділ 1 декларації з ПДВ з нульовими показниками.

За результатами проведеної камеральної перевірки відповідачем прийнято податкове - повідомлення рішення форми «В 3» № 0014472/1805 від 06.12.2021 року, яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період вересень 2021 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при надання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку в розмірі 4130097 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що перевірка позивача проведена з порушенням процедурних вимог ПК України, що свідчить про відсутність у контролюючого органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

На підставі пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як визначено підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

На підставі пункту 46.5 статті 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (…)

Державні органи, які встановлюють відповідно до цього пункту форми податкових декларацій, зобов`язані оприлюднити такі форми для використання їх платниками податків.

За приписами пункту 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 ПК та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з пунктом 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною;

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

На підставі пункту 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог підпунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (…)

Сторонами не заперечується та актом камеральної перевірки від 11.11.2021 року підтверджено, що позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 20.12.2021 року № 9311077309 з додатками, яку податковим органом було прийнято. Повідомлень про відмову прийнятті податкової декларації відповідачем на адресу позивача не направлялося.

Податкова декларація з ПДВ за вересень 2021 року містить всі необхідні обов`язкові реквізити і відповідає формі, нормам та змісту податку на додану вартість, тобто відповідає вимогам, визначеним статтями 46, 48 ПК України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначається статтею 200 ПК України.

Згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

На підставі пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (…)

Як визначено пунктом 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно статті 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 (далі Порядок № 21).

На підставі підпункту 2 пункту 5 розділу 5 Порядку № 21 якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації (…)

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1.

Як визначено підпунктом 3 пункту 5 розділу 5 Порядку № 21 сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20.

Відповідно до підпункту 4 пункту 5 розділу 5 Порядку № 21 сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Як свідчать матеріали справи, позивачем в Додатку 3 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2021 року в таблиці 2 «Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередньому та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» в графі 2 та 3 «звітній податковий період, у якому виникло від`ємне значення (місяць та рік)» задекларовано значення звітного періоду, в якому виникло від`ємне значення по 25 контрагентам за період червень-вересень 2021 року на загальну суму 4 130 097,00 грн.

В рядку 19 декларації з ПДВ за вересень 2021 року позивачем визначено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду 4230858 грн, що відповідає сумі від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, - визначену в графі 3 таблиці 1 Додатку 3.

Оскільки сума від`ємного значення менш суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, тому позивачем в рядку 19.1 декларації з ПДВ за вересень 2021 року визначено показник - 0, а сума в розмірі 4230858 зазначена у відповідному службовому полі у рядку 19.1.

В податковій декларації з ПДВ за вересень 2021 року позивачем в рядку 20 зазначена сума від`ємного значення в розмірі 4230858 грн, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), тобто відповідно до вимог щодо заповнення декларації, визначених Порядком № 21.

Також, відповідно до підпункту 4 пункту 5 розділу 5 Порядку №21 позивачем у рядку 20.2 визначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2 (рядок 3 Д3) на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) 4130097 грн., що відповідає сумі, визначеній в рядку 3 таблиці 1 Додатку 3.

Рядок 20.3 декларації (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 20-рядок20.1-рядок 20.2) - задекларовано 0 грн, тоді як 4230858 (р.20)- 0 (р.20.1) 4130097 (р.20.2) = 100761.

Між тим, рядок 21 декларації (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 рядок 20.3) задекларовано 100761 грн.

Проте, в таблиці 2 додатку 3 в графі 5 зазначена сума податку, фактично сплаченого у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до державного бюджету України (від`ємне значення) - 4130097 грн, що відповідає даним рядка 20.2.1 декларації (задекларовано 4130097грн), а сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, яка помилково визначена в рядку 21 декларації замість рядка 20.3 в розмірі 100761 грн відповідає сумі, визначеній в графі 4 таблиці 1 Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2021 року.

Некоректне заповнення рядка 20.3 декларації з ПДВ за встановлених судами обставин не приводить до визначення сум, заявлених до бюджетного відшкодування, необґрунтованими і не може бути підставою для відмови у бюджетному відшкодуванні з огляду на приписи ст.200 ПК України.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем порушень з боку позивача п. 46.5 ст. 46 , п 48.1 ст. 48, п.200.1, п.200.4 ст.20 ПК України, пп.4) п.5 розділу V Порядку № 21, а саме - ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку.

При цьому, висновки відповідача не містять жодних відомостей про наявність у податковій звітності позивача арифметичних чи методологічних помилок.

Крім того суд зазначає наступне.

Висновки камеральної перевірки щодо виявленого порушення ґрунтуються на тому, що камеральною перевіркою неможливо підтвердити правомірність заявленого бюджетного відшкодування в розмірі 4 130 097,00 грн., оскільки відсутня інформація про фактичну сплату ТОВ «Іріс-Сток» постачальникам за поставлену продукцію.

Між тим, відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: - придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); - ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Разом з тим, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

Відтак, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, використання документів первинного обліку платника податків, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Аналіз достовірності сформованих платником податків показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється, а своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в рамках проведення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 квітня 2018 року у справі № 826/13195/16, від 24 квітня 2018 року у справі № 803/1338/17, від 24 вересня 2020 року у справі № 822/1221/16.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що перевірка позивача проведена з порушенням процедурних вимог, визначених Податковим кодексом України що свідчить про відсутність у контролюючого органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками здійснення такої перевірки.

Є неприйнятним визначення відповідачем у акті факту відсутності інформації про фактичну сплату ТОВ «Іріс-Сток» постачальникам за поставлену продукцію по декларації з ПДВ за вересень 2021 року, оскільки, відмовляючи позивачу у здійсненні бюджетного відшкодування за таких обставин, відповідач вийшов за межі проведення камеральної перевірки та діяв протиправно.

Отже, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області № 0014472/1805 від 06.12.2021 року про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на суму 4130097,00 гривень, прийняте за наслідками такої перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення (…)

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно пункту 200.13 статті 200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26).

Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

-дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Отже, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, передбачають, що його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, здійснюється саме контролюючими органами.

Згідно з пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Відповідно до підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із пунктом 60.5 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, аналіз вказаних норм свідчить, що у разі скасування податкового повідомлення-рішення воно вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду. При цьому, на наступний робочий день, після отримання відповідного рішення, контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

На підставі викладеного суд першої інстанції правильно зобов`язав Головне управління ДПС у Донецькій області внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про узгодження суми 4130097,00 гривень Товариству з обмеженою відповідальністю «Іріс-Сток».

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки в межах доводів апеляційної скарги судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат по справі не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 200/2658/22 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі № 200/2658/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 27 лютого 2023 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 27 лютого 20232 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

Судді Е.Г. Казначеєв

І.В. Сіваченко