Постанова

від 27.02.2023 по справі 440/17052/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 р. Справа № 440/17052/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваплемресурс" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 (головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун) по справі № 440/17052/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваплемресурс"

до Управління Держпраці у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваплемресурс" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Полтавській області від 28.10.2021 №ПЛ4508/1289/А/П про усунення виявлених порушень законодавства про охорону праці.

В обґрунтування позову зазначило, що припис не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки перевірка проведена з порушенням процедури, а саме 10 днів замість 2, акт перевірки складений з порушенням законодавства, оскільки містить не заповнені певні розділи, застосовано Гірничний Кодекс, який не розповсюджується на позивача та Закон України " Про охорону праці" в редакції, що діяв на час перевірки, припис складений одночасно з актом не за місцезнаходженням підприємства та не вручений особисто представнику ТОВ «Полтаваплемресурс».

Крім того, вказувало на неможливість виконання вимог припису, оскільки визначені порушення стосуються загиблого ОСОБА_1 та припис не містить терміну їх усунення.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неповне з`ясування обставин справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправомірного висновку, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам позивача, що спірний припис не містить конкретних вимог, які є обов`язковими до виконання, а також термінів усунення порушень, що свідчить про його нечіткість, невизначеність та робить не можливим його виконання.

Просить врахувати постанови Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19 та від 21.01.2021 у справі № 480/3179/19 щодо обов`язку суб`єкта владних повноважень приймати вмотивоване та обґрунтоване рішення.

Також, судом першої інстанції не надано належної оцінки порушенню відповідачем процедури проведення позапланового заходу державного нагляду, зокрема, її проведення з перевищенням строку, встановленого ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не заповнення інспектором розділів акту «Опису негативних наслідків, що настали в результаті вимог законодавства» та «Відповідей на питання», не пропонування суб`єкту господарювання заповнити розділ «Позиція суб`єкта господарювання щодо негативного впливу вимоги законодавства», незрозуміло з яких підстав інспектором визначено ступінь ризику товариства як середній, застосовано нормативно-правові акти, які не поширюються на ТОВ «Полтаваплемресурс». Зазначає, що акт перевірки та припис складені інспектором в один день не за місцезнаходженням позивача та не вручені йому особисто.

Також, зауважує, що відповідачем до взаємовідносин позивача з ОСОБА_1 застосовано окремі положення Закону України «Про охорону праці» в редакції на момент проведення заходу державного контролю, а не на час прийняття працівника на роботу, тоді як згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, зазначає про неврахування судом першої інстанції неможливості підприємства виконати вимоги припису, оскільки всі порушення, встановлені відповідачем стосуються загиблого ОСОБА_1 , а також в ньому не зазначено термін їх усунення.

Управління Держпраці у Полтавській області (далі - відповідач) не подало відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга непідлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ТОВ "Полтаваплемресурс" зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності якого є розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 21).

18.09.2021 о 20 год. 40 хв. на території підприємства поблизу навісу для утримання тварин на території виробничої дільниці № 1с. Горбанівка знайдено тіло ОСОБА_1 під час обходу території . Медичними працівниками констатовано факт смерті ОСОБА_1

19.09.2021 ТОВ «Полтаваплемресурс» за вказаними подіями надіслало, зокрема, Управлінню Держпраці у Полтавській області повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) (а.с. 36).

12.10.2021 Управлінням Держпраці у Полтавській області виданий наказ "Про проведення заходів державного контролю" №371П щодо відповідності вимогам з охорони праці та промислової безпеки у діяльності ТОВ "Полтаваплемресурс" (а.с. 37).

Відповідачем, на підставі наказу від 12.10.2021 та направлення від 13.10.2021 проведено захід державного нагляду відносно ТОВ «Полтаваплемресурс», за наслідками якого складений акт від 28.10.2021 №ПЛ4508/1289/А, у якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення (а.с. 74-78).

Уповноважена особа ТОВ «Полтаваплемресурс» - ОСОБА_2 ознайомлений зі змістом акту та викладеними у ньому порушеннями, проте від його підпису відмовився, про що свідчить відмітка інспектора в акті.

На підставі акту Держпраці складено припис від 28.10.2021 №ПЛ4508/1289/А/П, яким встановлено порушення ТОВ "Полтаваплемресурс" :

- твариннику ОСОБА_1 не проведено спеціальне навчання на роботу з підвищеною небезпекою за рахунок роботодавця, а також допущено його до роботи без проведення спеціального навчання на роботу з підвищеною небезпекою, а саме: роботи по обслуговуванню бугаїв-плідників, кнурів і жеребців, згідно пункту 121 переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України №15 (z0231-05) від 26.01.2005, чим порушено ч. 2, ч. 6 ст. 18 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-ХІІ; п. 4.1 "Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці" НПАОП 0.00-4.12-05; розділ VI, п. 1.1 Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України №1240 від 29.08.2018;

- допущено придбання ЗІЗ, які використовував ОСОБА_1 , які закуповуються у суб`єктів господарювання, які виробляють та/або реалізують зазначену продукцію без наявності позитивного висновку органів з оцінки відповідності, сертифікату відповідності чи декларації відповідності та задовольняють вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, чим порушено ст. 8; ст. 13 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 ЗК №2694; пункт 1 розділу ІІІ НПАОП 0.00-7.17-18;

- роботодавець не проінформував ОСОБА_1 про ризики його життя та здоров`я, від яких його захищатиме користування ЗІЗ, а також не провів навчання правилам користування цих ЗІЗ та демонстрацію їх правильного застосування, чим порушено ст. 8; ст. 13 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 ЗК №2694; пункт 13 розділу ІІ; пункти 14, 15 розділу ІІІ НПАОП 0.00-7.17-18;

- роботодавцем не вжиті заходи щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів для тваринника - ОСОБА_1 ; не проведені лабораторні дослідження умов праці працівника працюючого в шкідливих умовах праці тваринника - ОСОБА_1 , чим порушено абзац восьмий частини другої статті 13 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-ХІІ;

- під час укладання трудового договору роботодавець не проінформував тваринника - ОСОБА_1 про віднесення робочих місць до шкідливих умов праці, наявності шкідливих факторів та можливих наслідків впливу на здоров`я цих факторів, чим порушено частина друга статті 5 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-ХІІ;

- роботодавець не провів попередній (періодичний) медичний огляд тваринника - ОСОБА_1 в 2020-2021 р. згідно вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 №246, чим порушено частину першу статті 17 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-ХІІ.

Приписом зобов`язано усунути порушення. Кінцевого терміну виконання заходів усунення порушень не встановлено (а.с. 79-80).

28.10.2021 акт та припис направлено відповідачем на адресу ТОВ "Полтаваплемресурс" рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручені позивачу 29.10.2021 (а.с. 83).

Не погоджуючись з приписом відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дотримано процедуру проведення позапланового заходу державного контролю, доведено факт порушення ТОВ «Полтаваплемресурс» вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, отже припис є правомірним, прийнятим в межах компетенції Держпраці та відповідно до вимог чинного законодавства.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - № 877-V) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Абзацом 1 ч. 10 ст. 4 Закону № 877-V визначено, що посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд території або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Відповідно до ст. 6 Закону №877-V, однією із підстав для здійснення позапланового заходу є настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

За приписами частин 1, 2 ст. 7 Закону №877-V, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 6 Закону №877-V, під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону праці", державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону №877-V у разі необхідності вжиття заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 Закону №877-V).

Судом встановлено, що 18.09.2021 о 20 год. 40 хв працівник ТОВ "Полтаваплемресурс" тваринник ОСОБА_1 , який працював по трудовому договору, помер, в зв`язку з чим позивачем повідомлено про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) відповідача.

На підставі повідомлення про нещасний випадок від 20.09.2021, наказу Управління Держпраці проведено захід державного нагляду (контролю) щодо відповідності вимогам з охорони праці та промислової безпеки, за результатами якого складено акт №ПЛ4508/1289/А та припис про усунення виявлених порушень законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення від 28.10.2021 №ПЛ4508/1289/А/П.

Спір у цій справі виник у зв`язку з виданням відповідачем припису від 28.10.2021 №ПЛ4508/1289/А/П, яким позивача зобов`язано усунути порушення, встановлені в акті.

Щодо процедури та строків проведення заходу державного нагляду.

Апелянт як в суді першої, так і апеляційної інстанції вказує, що ТОВ "Полтаваплемресурс" за обліковою чисельністю працівників належить до суб`єктів малого підприємництва, для яких Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" строк проведення позапланового заходу обмежено 2 днями, тоді як відповідачем порушено вказаний строк та проведено перевірку позивача протягом 10 днів, що зафіксовано актом.

Так, згідно з ч. 4 ст. 6 Закону №877-V строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Щодо доводів апеляційної скарги про недоліки акту перевірки, а саме не заповнення деяких розділів : «Опису негативних наслідків, що настали в результаті вимог законодавства» та «Відповідей на питання», не пропонування суб`єкту господарювання заповнити розділ «Позиція суб`єкта господарювання щодо негативного впливу вимоги законодавства», що на думку апелянта свідчить про незрозумілість , які саме питання були предметом перевірки.

Колегія суддів зазначає, що направлення від 13.10.2021, яке вручено посадовій особі ТОВ «Полтаваплемресурс», містить визначення питань, які підлягають перевірці, а саме: додержання законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 по справі № 816/228/17 зазначила, що «…неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.»

Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини не є достатніми та безумовними підставами визнання позапланового заходу незаконним, оскільки не вплинули на правильність виявлених відповідачем порушень вимог законодавства про охорону праці та промислової безпеки.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції позивач будь-яких заперечень з приводу тривалості позапланового заходу державного нагляду (контролю) ні на момент ознайомлення з наказом та направленням, ні протягом усього часу його проведення не заявляв, що свідчить про його згоду зі строком його проведення.

Доводи апелянта про застосування відповідачем нормативно-правових актів, які не поширюються на ТОВ «Полтаваплемресурс», зокрема, Гірничого закону України, колегією суддів відхиляються, оскільки доказів перевірки відносин, що регулюються цим законом матеріали справи не містять. Акт перевірки складений за формою, встановленою наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 27.10.2020 №2161 "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю Державною службою України з питань праці".

Крім того, відповідачем під час позапланового заходу перевірено лише ті питання, які стосувалися нещасного випадку, що стався у діяльності Товариства.

Щодо суті порушень.

Згідно ст. 5 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII "Про охорону праці" (далі - Закон № 2694-XII) під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров`я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Відповідно до ст. 8 Закону № 2694-XII на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов`язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, повинні бути забезпечені зазначеними засобами.

Роботодавець зобов`язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов`язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов`язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Статтею 13 Закону № 2694-XII передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 2694-XII роботодавець зобов`язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров`я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров`я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно частин 2, 6 ст. 18 Закону № 2694-XII працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

Відповідно до п. 4.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 , та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом МОЗ та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 № 263/121 (далі - роботи підвищеної небезпеки), проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Пунктом 13 розділу ІІ Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров`я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України 29 листопада 2018 року № 1804 визначено, що роботодавець перед видачею ЗІЗ повинен поінформувати працівника про ризики для його життя та здоров`я, від яких його захищатиме користування цим ЗІЗ.

Крім цього, роботодавець повинен забезпечити регулярне навчання працівників правилам користування ЗІЗ та демонстрацію їх правильного застосування.

Згідно пунктів 14,15 розділу ІІІ Мінімальних вимог догляд та обслуговування ЗІЗ у суб`єктів господарювання мають виконуватись підготовленим персоналом, який знає вимоги інструкцій з їх експлуатації, чи спеціалізованою організацією. Інформацію щодо догляду й обслуговування надають кожному працівнику, який використовує ЗІЗ, під час їх видачі та під час проведення періодичних інструктажів з питань охорони праці.

У разі виробничої необхідності на підприємстві слід облаштовувати сушарні для спеціального одягу та спеціального взуття, камери для обезпилювання спеціального одягу, а також установки для дегазації, дезактивації, дезінфекції і знешкодження спеціального взуття та інших ЗІЗ.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що факти порушення позивачем вимог Закону України " Про охорону праці ", Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров`я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, зазначені в приписі, а саме: не проведення спеціального навчання з працівником на роботу з підвищеною небезпекою за рахунок роботодавця, придбання ЗІЗ без наявності позитивного висновку органів з оцінки відповідності, сертифікату відповідності чи декларації відповідності, не інформування працівника про ризики його життя та здоров`я, від яких його захищатиме користування ЗІЗ, не вжиття заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів для тваринника; не проведення лабораторного дослідження умов праці працівника працюючого в шкідливих умовах праці тваринника, не проведення попереднього (періодичного) медичного огляду тваринника є доведеними та не спростовані позивачем.

Ні в позові, ні в апеляційній скарзі позивач не наводить доводів на спростування виявлених порушень, та відповідно до ч.1 ст.77 КАС України не надає відповідних доказів.

Проте, позивач зазначає лише про неможливість порушень усунення виявлених, оскільки всі вони стосуються загиблого ОСОБА_1 .

З цього приводу, колегія суддів зауважує, що позаплановий захід проводився саме щодо відповідності вимогам з охорони праці та промислової безпеки діяльності ТОВ "Полтаваплемресурс".

Згідно з ст.7 Закону № 877 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.

З аналізу вказаної норми вбачається, що припис містить вказівки на порушення норм чинного законодавства, які були виявлені саме під час перевірки та зазначені в акті, складеному за його результатами, а на роботодавця покладається обов`язок по усуненню та запобіганню подальшого порушення вказаних норм законодавства.

Таким чином, усунення виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства може бути як у формі відновлення порушених прав працівників, так і у формі додержання в подальшому роботодавцем вимог законодавства про працю, або їх недопущення.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Отже, посилання ТОВ «Полтаваплемресурс» щодо невідповідності форми та змісту припису вимогам ч. 8 ст. 7 Закону №877-V в частині, як вважає позивач, неможливості виконання вимог припису та невизначення чітких термінів усунення порушень законодавства про охорону праці не спростовує факту їх наявності та не є беззаперечною підставою для його скасування.

Твердження апелянта про безпідставність застосування відповідачем до взаємовідносин позивача з ОСОБА_1 окремих положень Закону України «Про охорону праці» в редакції на момент проведення заходу державного контролю, а не на час прийняття працівника на роботу колегія суддів оцінює критично з огляду на наступне.

Так, згідно ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону праці» (в редакції, чинній на момент прийняття ОСОБА_1 на роботу) під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров`я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Такі ж вимоги під час укладання трудових договорів визначені вказаною статтею в редакції, чинній на момент проведення перевірки. Проте у новій редакції є виключення щодо трудових договорів про дистанційну роботу та про надомну роботу.

З урахуванням наведеного, відповідачем правильно вказано на обов`язок ТОВ «Полтаваплемресурс» повідомити ОСОБА_1 про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, чого ним не зроблено ні на час укладання трудового договору , ні в період його роботи на вказаному підприємстві.

Доводи скаржника про те, що акт та припис складені в один день не за місцезнаходженням позивача колегія суддів вважає безпідставними, оскільки Законом № №877-V не визначено місце складання акту.

Крім того, ч. 7 ст. 7 Закону №877-V надано право органу державного нагляду складати припис протягом п`яти днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, отже складення спірного припису одночасно з актом не суперечить законодавству.

Посилання апелянта на постанови Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 400/4458/19 та від 21.01.2021 у справі № 480/3179/19 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки правовідносини у цих справах не є тотожними справі, що розглядається.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції належним чином проаналізував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ретельно дослідив докази у справі, надав їм належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про правомірність спірного припису.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду . Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваплемресурс" - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 по справі № 440/17052/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова