Постанова

від 20.02.2023 по справі 480/1107/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2023 р.Справа № 480/1107/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Дуднік Н.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий І інстанції С.В. Воловик) від 27.06.2022 року по справі №480/1107/22

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Топаз"

до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Селянське (фермерське) господарство «Топаз», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 09.12.2021 №№ 3501552/32015510, 3501553/32015510, 3501556/32015510, 3501557/32015510, 3501558/32015510;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 16.11.2021, № 7 від 16.11.2021, № 8 від 17.11.2021, № 9 від 17.11.2021 та № 12 від 18.11.2021 складені позивачем датою їх подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. Зазначив, що на вимогу контролюючого органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, позивачем надано письмові пояснення разом із документами, що стали підставою для її формування. Проте, відповідні документи не враховані відповідачем під час прийняття рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН. Звертав увагу на те, що спірні рішення не містить чіткого обґрунтування підстав для їх прийняття.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду 27.06.2022 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09 грудня 2021 року №3501552/32015510, №3501553/32015510, №3501556/32015510, №3501557/32015510 та № 3501558/32015510.

Зобов`язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкових накладних селянського (фермерського) господарства «Топаз» № 6 від 16.11.2021, № 7 від 16.11.2021, № 8 від 17.11.2021, № 9 від 17.11.2021 та № 12 від 18.11.2021.

Відповідач, Головне управління ДПС у Сумській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про їх обґрунтованість. Зазначив, що з огляду на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Аналізуючи отримані пояснень та копії первинних документів, податковим органом було встановлено, що первині документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт. послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки; а також, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, не надані. Також, не надані і документи первинного обліку, документи на землю, акти оприбуткування врожаю кукурудзи з поля, інформація щодо урожайності кукурудзи та документи щодо її зберігання і обробки. Оскільки законодавством не передбачений обов`язок контролюючого органу зазначати у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної перелік документів, який необхідно надати для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, дії Комісії узгоджуються з приписами Податкового кодексу України та спрямовані на забезпечення виконання покладених на неї функцій. Також вказує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального праварозглянувши справу без повідомлення скаржника про дату, час та місце розгляд справи.

Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що СФГ «Топаз» є платником єдиного податку 4 групи із реєстрацією платником податку на додану вартість. Основними видами діяльності позивача є вирощування зернових, технічних та інших сільськогосподарських культур.

З метою провадження господарської діяльності, позивачем з ТОВ «Явкино Холдинг» були укладені договори поставки сільськогосподарської продукції № 63243 від 15.11.2021 та № 63286 від 16.11.2021.

На виконання умов договорів поставки № 63243 від 15.11.2021 (а.с. 62-65) та № 63286 від 16.11.2021 (а.с. 75-78), СФГ «Топаз» була поставлена кукурудза ТОВ «Явкино Холдинг», у зв`язку з чим, виписані податкові накладні № 6 від 16.11.2021, № 7 від 16.11.2021, № 8 від 17.11.2021, № 9 від 17.11.2021 та № 12 від 18.11.2021 (а.с. 98-102).

Здійснюючи реєстрацію вказаних податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач 29.11.2021 та 05.12.2021 отримав квитанції про зупинення реєстрації, у зв`язку з тим, що коди УКТ ЗЕД / ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Одночасно, було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання щодо прийняття рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 98-102).

Так, 14.01.2022 СФГ «Топаз» направило податковому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с. 104-107), до яких були додані звітність щодо посівних площ, договори, ТТН, документи про оплату товарів (робіт, послуг), пов`язаних з вирощуванням кукурудзи, сертифікати якості, акти звіряння та ін.

За результатами розгляду наданих документів, комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 09.12.2021 прийняла рішення № 3501552/32015510 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 16.11.2021; рішення № 3501553/32015510 про відмову у реєстрації податкової накладної № 7 від 16.11.2021; рішення № 3501556/32015510 про відмову у реєстрації податкової накладної № 8 від 17.11.2021; рішення № 3501557/32015510 про відмову у реєстрації податкової накладної № 9 від 17.11.2021; та рішення № 3501558/32015510 про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 18.11.2021 (а.с. 108-112).

Підставою для прийняття вказаних рішень, податковий орган визначив ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а також, ненадання документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Не погодившись з рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскаржувані рішення комісії про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті Головним управлінням ДПС у Сумській області без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Щодо суті спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

За змістом п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Відповідно до п.п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі за текстом - Порядок № 1165).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п.п. 3-5 Порядку № 1165 податкова накладна, яка не відповідає критеріям (ознакам) безумовної реєстрації, підлягає перевірці на предмет ризиковості господарських операцій в аспекті наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання податкового обов`язку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20.

В силу приписів п. 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 11 Порядку № 1165 регламентовано, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік інформації, обов`язкової для фіксації у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної.

Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 разів, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналогічний перелік документів визначено пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі Порядок № 520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

При цьому, колегія суддів зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Отже, рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що на підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем направлено контролюючому органу регіонального рівня пояснення та копії документів щодо спірної господарської операції та податкової накладної.

За результатами розгляду вищевказаних документів, відповідач дійшов висновку про наявність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної позивача через неподання останнім копій договорів, копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентарні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.

Вирішуючи питання щодо законності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд вказує, що зупинення її реєстрації за своїм змістом є передумовою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Дійсно, відповідно до чинного законодавства у податкового органу наявні повноваження на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, суд вказує, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Обов`язок надання документів платником податків кореспондує з правом контролюючого органу на витребування в платника податків певних документів у передбачених законом випадках. Водночас, податковий орган під час витребування від платника податків документів, має визначити їх перелік, платник податку має чітко розуміти що саме від нього вимагає орган владних повноважень та мати можливість передбачати наслідки своєї поведінки в залежності від виконання чи невиконання вимоги контролюючого органу. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не довільно, на власний розсуд. Відсутність чіткої вимоги податкового органу до платника податків стосовно надання певного документу виключає можливість визнання правомірним застосування до такого платника негативних наслідків через невиконання такої вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 300/148/19.

Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, які позивач має надати, без наведення такого переліку рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Обґрунтовуючи правомірність оскаржуваних рішень відповідач посилався на наявність підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та не надання СФГ «Топаз» достатніх документів для підтвердження відомостей, зазначених в цих податкових накладних, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), а також, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Натомість, як підтверджено матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних № 6 від 16.11.2021, № 7 від 16.11.2021, № 8 від 17.11.2021, № 9 від 17.11.2021 та № 12 від 18.11.2021, податковий орган визначив те, що коди УКТ ЗЕД / ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

В той же час, пропонуючи надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду питання щодо прийняття рішення про їх реєстрацію/відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, ГУ ДПС у Сумській області не вказує конкретних обставин, з приводу яких необхідно надати пояснення, а також не наводить перелік документів, які необхідно надати для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних (а.с. 98-102).

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Також колегія суддів зазначає, що оцінка реальності господарських операцій по спірній податковій накладній контролюючим органом повинна надаватися лише під час проведення документальної перевірки підприємства позивача, а не під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018р. по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності (виправдання) свого рішення.

Колегія суддів зауважує, що в силу ч. 2 ст. 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Натомість, оспорюване у цій справі рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість такого рішення.

Колегія суддів зазначає, що оскаржені рішення контролюючого органу не відповідають вимогам умотивованості, адже містять лише загальні твердження про ненаданням платником податків копій документів, але цій обставині судом надана оцінка та встановлено, що така підстава є неправомірною.

Податковим органом у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкової накладної, складеної підприємством позивача, у ЄРПН.

Враховуючи безпідставність зупинення реєстрації спірної податкової накладної колегія суддів зазначає, що прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії про відмову у її реєстрації, а отже, оскаржуване рішення відповідача про відмову у реєстрації спірної податкової накладної є незаконним.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині скасування оскаржуваного рішення.

Як встановлено ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Оскільки територіальним управлінням ДПС протиправно відмовлено у реєстрації податкової накладної, належним способом захисту прав позивача є саме зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних Селянського (фермерського) господарства Топаз № 6 від 16.11.2021, № 7 від 16.11.2021, № 8 від 17.11.2021, № 9 від 17.11.2021 та № 12 від 18.11.2021 датою їх подання на реєстрацію.

Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Із матеріалів справи встановлено, що ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2022, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/1107/22 та призначено підготовче засідання на 15.02.2022 о 11 год. 00 хв.

У судовому засіданні 15.02.2022 року оголошено перерву у підготовчому засіданні на "16" березня 2022 року о 10 год. 00 год.

У зв`язку з вторгненням російських військ на територію України та розгортання бойових дій на обширній території країни, в тому числі і Сумській області, з метою недопущення загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів судове засідання не проводилось.

Ухвалою суду від 16.05.2022 призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 25.05.2022 о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 25.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.06.2022 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 20.06.2022 задоволено заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку з неявкою сторін, суд розглянув справу в письмовому провадженні.

Разом з тим, доказів належного повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи матеріали справи не містять.

Таким чином, на час прийняття оскаржуваного рішення суд першої інстанції достовірно не пересвідчився в отриманні позивачем надісланої кореспонденції, оскільки матеріали справи не містять відповідного підтвердження про отримання адресатом надісланих документів.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про те, що судом першої інстанції порушено його право на участь в судовому засіданні та право на захист, оскільки суд розглянув справу без його виклику.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга обґрунтована наведеним вище порушенням норм процесуального права, оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Сумській області задовольнити частково.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року по справі №480/1107/22 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства "Топаз" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09 грудня 2021 року №3501552/32015510, №3501553/32015510, №3501556/32015510, №3501557/32015510 та № 3501558/32015510.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) здійснити реєстрацію податкових накладних Селянського (фермерського) господарства «Топаз» (42238, Сумська область, Лебединський район, с.Будилка, вул. Космонавтів, 11, кв. 9, код ЄДРПОУ 32015510) № 6 від 16.11.2021, № 7 від 16.11.2021, № 8 від 17.11.2021, № 9 від 17.11.2021 та № 12 від 18.11.2021 датою їх подання на реєстрацію.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 27.02.2023 року.