Рішення

від 06.02.2023 по справі 207/2487/22

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/2487/22

№ 2-др/207/1/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ

06 лютого 2023 року м. Кам`янське

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сидорчука Івана Сергійовича про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання розподілу судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В

27 грудня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Сидорчук Іван Сергійович звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» (код ЄДРПОУ 43158553) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 19500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

В обґрунтування поданої заяви зазначив, що 17 листопада 2022 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська задовольнив позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» про зобов`язання вчинити певні дії. При розгляді вказаної справи позивачем були понесені судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 19500 грн. 00 коп (15000,00 грн. сума за договором № 15 від 13.09.2022 року та гонорар успіху відповідно до п. 2.3.3. договору № 15 від 13.09.2022 року 4500,00 грн.). В зв`язку із цим просить ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, її представник ОСОБА_2 надав суду заяву в якій просив розгляд справи з питання ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання в частині розподілу судових витрат провести за його відсутністю та за відсутністю його довірителя. Заяву просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача КП КМР «Центральні тепломережі» в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи з питання ухвалення додаткового рішення про розподіл понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу провести за його відсутністю, в клопотанні про відмову у стягненні судових витрат на правничу допомогу зазначив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно Рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04 Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відповідно рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00 Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначенов постановіВС від24.01.2019року усправі №910/15944/17,від 19.02.2019року усправі №917/1071/18якщо судпід часрозгляду клопотанняпро зменшеннярозміру судовихвитрат напрофесійну правничудопомогу (запереченьщодо розмірустягнення витратна професійнуправничу допомогу)визначить,що заявленівитрати єнеспівмірними зіскладністю справи,наданим адвокатомобсягом послуг,витраченим нимчасом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну допомогу.

Відповідно Постанови ВС від 18.03.2021 року у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 року у справі № 910/12591/18, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Згідно постанови ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 01.06.2018 року у справі № 904/8478/16, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно Постанови ВП ВС від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 у процесі вирішення питання про віднесення до судових витрат, які розподілені за результатами розгляду спору, бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого «гонорару успіху», для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Відтак, норми ЦПК України і ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають обов`язковою умовою відшкодування витрат на правничу допомогу, навіть при умові фіксованої суми оплати в договорі, наявні документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги з зазначенням вартості та кількості витраченого часу по кожній послузі окремо.

В наданій Позивачем заяві існують суттєві протиріччя між сумою витрат на правничу допомогу, яку він вважає реальною, так на сторінці 4 заяви вона визначена в сумі 16 900 грн., а вже в прохальній частині як 19 500 грн.

Інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу. Так, зокрема, в Акті від 26.12.22р., серед переліку наданих послуг зазначено забезпечення участі у судових засіданнях 04.10.22р., і 17.11.22р., проте вказані засідання фактично не відбулися і представник безпосередньої участі в них не приймав.

За таких обставин вважають, що підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, немає, саме до такого висновку дійшов Верховний Суд при вирішенні питання щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у своїй постанові від 23 листопада 2020 року № 638/7748/18. провадження № 61-13573ев19.

Відповідно норм ЦПК України відшкодуванню підлягають тільки витрати, розмір яких попередньо заявлений Позивачем, проте сума «гонорару успіху» не заявлялася в позовній заяві. До того ж в пункті 2.3.3. вона визначена як 30% від задоволених вимог, проте заявлений позов по справі №207/2487/22 є немайновим, тож визначити розмір «гонорару успіху» в даному випадку взагалі не є можливим.

Враховуючи все вищенаведене, просить в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання розподілу судових витрат відмовити.

Враховуючи вищенаведене у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2ст. 247 ЦПК Українибез фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК Україниу разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 17 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» про зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Встановлено, що при ухваленні рішення судом не вирішено питання розподілу судових витрат в частині витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом.

Згідно ч. 3 ст.141 ЦПК України,при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

При цьому суд звертає увагу, що представник відповідача клопотав перед судом про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження оплати судових витрат в розмірі 19500 гривень 00 коп. представником позивача надано: договір № 15 про надання правової допомоги від 13.09.2022, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Сидорчуком Іваном Сергійовичем, акт про надання правової допомоги від 26.12.2022 року, рахунок від 26.12.2022 року № 26/ 12; квитанція до прибуткового касового ордера № 1 від 26.12.2022 року про оплату за надання правової допомоги відповідно до договору № 15 від 13.09.2022 на суму 19500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Враховуючи фактичні обставини справи та надані докази, суд дійшов висновку, що витрати на надання правничої допомоги в розмірі 19500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. слід зменшити з огляду на таке обґрунтування.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, ЄСПЛ висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Станом на час винесення судового рішення, справи щодо захисту прав споживачів, законом віднесені до малозначних справ (стаття 19 ЦПК України, закон № 460-ІХ від 15.10.20). Зміст позову за правовим аналізом та обґрунтуванням не має ознак особливої складності. Згідно з матеріалами справи підготовче судове засідання не призначалось, а судовий розгляд і розгляд справи по суті відбувся протягом трьох судових засідань, з яких повноцінних судових засідань було одне (двічі розгляд справи відкладався), тому вартість послуг за участь адвоката позивачки в судових засіданнях, в розмірі 19500 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. не підлягає до стягнення.

Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому ч. 4ст.137 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5ст. 137 ЦПК України).

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

У ч. 6ст. 137 ЦПК Українивказано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Відповідач у клопотанні про відмову у стягненні судових витрат на правничу допомогу зазначав про неспівмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу з предметом позовних вимог та складністю справи, та про неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги), що позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

За правилами оцінки доказів, встановленихст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При визначенні необхідного розміру витрат на правову допомогу, суд керується відповідними правовими позиціями, які зафіксовані Верховним Судом, зокрема в Постанові від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18, де зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Також констатовано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи уцивільному процесі, суд враховує заперечення відповідача щодо неспівмірності розміру судових витрат на правничу допомогу заявленим позовним вимогам, складність справи та наявність численної усталеної судової практики в аналогічних справах (а отже дана справа є легкої категорії), зміст позову за правовим аналізом та обґрунтуванням не має ознак особливої складності. Згідно з матеріалами справи розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, підготовче судове засідання не призначалось, а судовий розгляд і розгляд справи по суті відбувся протягом трьох судових засідань, з яких повноцінних судових засідань було одне (двічі розгляд справи відкладався), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, і робить висновок про те, що з урахуванням критерію розумності розміру витрат на правову допомогу, виходячи з обставин справи, суд вважає, що вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 3500,00 грн., так як саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам на думку суду.

Таким чином, загальна вартість витрат на правничу допомогу, яка заявлена стороною позивача до стягнення з відповідача підлягає зменшенню, а тому до стягнення слід присудити суму 3500 грн. 00 коп.

На підставі викладеного суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про судові витрати щодо витрат відповідача на правничу допомогу та стягнути з Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» на користь ОСОБА_1 3500 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст.133,137,140,141, 270 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Сидорчука Івана Сергійовича про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання розподілу судових витрат, задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі» про зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути зКомунального підприємства Кам`янської міської ради «Центральні тепломережі», код ЄДРПОУ 43158553, знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Тритузна, буд. 168 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 судові витрати напрофесійну правничу допомогу в сумі 3500 гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.М. Юрченко