Постанова

від 27.02.2023 по справі 640/30486/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/30486/20 Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Сорочка Є.О., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД.ПЛЮС" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД.ПЛЮС" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІД.ПЛЮС" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.11.2020р. № 75900414.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку позивача за результатом якої складено акт від 13.05.2019р. № 3884/26-15-12-07-20/38537591 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН ТОВ «СІД.ПЛЮС» у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідальність платника передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.06.2019р. №0457351207, яким згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, на підставі акта перевірки та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201 та згідно з ст. 120-1 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф в розмірі 10% та 40 % в сумі 120 384, 13 грн.

В подальшому, Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві відповідно до вимог пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 04.06.2019р. № 0457351207 скасовано (відкликано).

З огляду на вказане, 26.11.2020р. Головним управлінням ДПС у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 75900414, яким на підставі пункту 73 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України до позивача за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201 та згідно з ст. 120-1 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф в сумі 120 320, 05 грн.

Вважаючи протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно з п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до абз. 1, 5, 14 п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже, аналіз змісту вищенаведених норм дає підстави для висновку, що штрафні (фінансові) санкції, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, можуть бути застосовані лише у разі, якщо платник податків - продавець товарів/послуг був зобов`язаний, відповідно до вимог ПК України, скласти та зареєструвати податкову накладну у зв`язку з настанням однієї з подій: постачання товарів/послуг або надходження коштів від покупця як авансу.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 26.06.2018р. у справі № №813/4556/16, адміністративне провадження №К/9901/42153/18.

Водночас, суд повторно наголошує, що згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, положеннями п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, встановленому цим пунктом (від 10 до 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, в залежності від тривалості порушення).

Системний аналіз норм ст. 201, п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України дає підстави для висновку, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування (1) або які оподатковуються за нульовою ставкою (2).

Згідно з Порядком заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі - Порядок № 1307) усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

У разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:

1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування;

2) в операціях, звільнених від оподаткування;

3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

Таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.

До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг, зокрема, до графи 8 - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

У графі 8 зазначається код ставки:

20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою;

7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків;

901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою;

903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

До графи 9 - код пільги.

Графа 9 заповнюється у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

У графі 9 зазначається код відповідної пільги з податку на додану вартість згідно з Довідниками податкових пільг (Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, або Довідник інших податкових пільг), які затверджені ДФС станом на дату складання податкової накладної.

У разі здійснення пільгових операцій, які не внесені до вказаних довідників (у зв`язку із запровадженням нової пільги) станом на дату складання податкової накладної, у графі 9 проставляється умовний код "99999999", а у відведеному полі зазначаються відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України та/або міжнародного договору (угоди), якими передбачено звільнення від оподаткування.

До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

- у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість;

- у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;

- у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

У разі складання податкової накладної на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, рядки II-VIII не заповнюються.

Відповідно до п. 17 Порядку № 1307 для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні. У податковій накладній, складеній на операції з постачання товарів/послуг, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, у графі «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

Отже, на продавця покладено обов`язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, правовою підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є одночасна наявність двох обов`язкових складових: 1) податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю); 2) податкова накладна повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічна правова викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 у справі № 807/68/18, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17 та від 10.12.2019 у справі № 540/830/19, від 15.01.2021 у справі № 640/3032/19.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено та подано на реєстрацію податкові накладні та зведені податкові накладні: від 13.11.2018р. № 74, 75; від 16.05.2017р. № 40; від 31.05.2017р. № 41, 50.

Так, зі змісту податкових накладних від 16.05.2017р. № 40, від 31.05.2017р. № 41 та № 50 встановлено, що такі не підлягали наданню отримувачу (покупцю), оскільки у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» позивачем проставлено «X» та зазначено тип причини: « 02» - складена на постачання неплатнику податку.

Таким чином, вищезазначені податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, складені на операції з постачання товарів/послуг, які не стосуються операцій, що звільняються від оподаткування чи оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, вказані податкові не можуть бути віднесені до податкових накладних, порушення граничних термінів реєстрації яких, відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України не є підставою для накладення штрафу, оскільки позивачем не дотримані у сукупності такі вимоги, як: податкові накладні не надаються отримувачу (покупцю) та податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 15.01.2021р. у справі № 640/3032/19, адміністративне провадження № К/9901/31318/19.

Крім того, у копіях всіх вказаних вище податкових накладних у розділі А заповнено рядки І-ІІІ та V, а в розділі Б, серед іншого, заповнена графа 8 в якій зазначено «код ставки « 20», що свідчить про те, що останні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Щодо податкової накладної від 13.11.2018р. № 74, суд зазначає, що в графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» позивачем не проставлено «X» та не зазначено жодний із типу причин визначеного п. 8 Порядку № 1307, що дає підстави для висновку про те, що вказана податкова накладна підлягала наданню отримувачу (покупцю).

При цьому, зі змісту зведеної податкової накладної від 13.11.2018р. № 74, що така «нібито» не підлягала наданню отримувачу (покупцю), оскільки у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю)» позивачем проставлено «X» та зазначено тип причини: « 15» - складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання, однак вказане є таким, що не підтверджується належними доказами, з огляду на таке.

Суд вважає помилковими доводи позивача про те, що податкові накладні від 13.11.2018р. № 74 та № 75 станом на дату їх реєстрації, а саме 30.01.2019р. мали статус таких, які не надаються покупцю, оскільки ТОВ «ФОРМУЛА» не є платником ПДВ з 01.01.2019р., враховуючи наступне.

Суд наголошує, що з урахуванням положень п. 201.10 статті 201 ПК України для виконання позивачем обов`язку щодо вчасної реєстрації податкових накладних від 13.11.2018р. № 74 та № 75 в ЄРПН, мав зареєструвати такі до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, тобто до 30.11.2018р.

Тобто, станом на дату виникнення у позивача обов`язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних від 13.11.2018р. № 74 та № 75 в ЄРПН, а саме у період з 13.11.2018р. по 30.11.2018р., ТОВ «ФОРМУЛА» було платником ПДВ, що дає підстави для висновку про те, що позивач був зобов`язаний зареєструвати такі податкові накладні саме до 30.11.2018р.

Факт подальшого анулювання реєстрації ТОВ «ФОРМУЛА» платником ПДВ, а саме 01.01.2019р., не має юридичного значення для вирішення цієї справи, оскільки статус «неплатника ПДВ» ТОВ «ФОРМУЛА» отримало після настання обов`язку у позивача з реєстрації податкових накладних від 13.11.2018р. № 74 та № 75.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про те, що податкові накладні від 13.11.2018р. № 74 та № 75 не мають статусу таких, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю).

Водночас, суд приймає до уваги, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України від 16 січня 2020 року № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (далі - Закон № 466-ІХ).

Цим законодавчим актом доповнено підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК пунктом 73.

Так, відповідно до змісту пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК (у редакції Законів України № 652-VIII від 17.07.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016), штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", строк сплати грошових зобов`язань за якими не настав або грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 1 відсотка обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, наведеними приписами закону платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у пункті 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК умов.

Так, у рішенні від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) - це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, станом на час розряду справи чинною і такою, що підлягає до застосування, є редакція пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК, якою впроваджено ретроактивну (ретроспективну, тобто таку, яка передбачає, що дата вступу в силу та дата набрання чинності акта збігаються, однак він змінює на майбутнє правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання ним чинності) дію закону у відповідних правовідносинах. А саме - щодо штрафів, нарахованих платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року за наведених у цій же нормі умов.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за загальним правилом, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК узгодженими, у випадку звернення платника податків до суду, вважаться грошові зобов`язання з дня набрання рішенням законної сили.

У Законі №466-ІХ (пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК) виділено окремі категорії грошових зобов`язань, які підлягають відкликанню як неузгоджені, водночас запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яких відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві".

Таким чином, для цілей, задекларованих цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті 56 ПК, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної пунктом 56.18 статті 56 ПК, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК, законодавцем не передбачена.

Законодавцем для цілей пункту 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК закріплено відмінне від загального (пункт 56.18 статті 56 ПК) розуміння неузгодженого грошового зобов`язання, а саме - для цілей цієї норми грошове зобов`язання є неузгодженим протягом всієї процедури судового оскарження (без обмеження в суді якої інстанції знаходиться спір) за умови, що грошове зобов`язання за ними не сплачено.

За таких обставин, суд зазначає, що оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 16.05.2017р. № 40, від 31.05.2017р. № 41 та № 50 нарахований позивачу за період з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року і такі податкові накладні не надаються отримувачам, то до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 73 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК, який визначає, що сума штрафу становить 1 відсоток обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 510 гривень.

На необхідності врахування положень пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК щодо зменшення відповідальності платників податків наголошував також і Верховний Суд у постанові від 05.08.2020р. у справі № 580/1424/19.

З огляду на вказане, застосування податковим органом при перерахунку штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних від 16.05.2017р. № 40, від 31.05.2017р. № 41 та № 50 виходячи з розміру штрафу 1 % є законним та обґрунтованим.

Водночас, приймаючим до уваги те, що в ході судового розгляду справи доказів на підтвердження факту того, що податкові накладні від 13.11.2018р. № 74 та № 75 мають статус таких, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю) не надано, застосування відповідачем штрафу в розмірі 40 % за порушення строку реєстрації вказаних податкових накладних (61 день) також відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІД.ПЛЮС" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Є.О.Сорочко

суддя В.В.Файдюк