Рішення

від 31.01.2023 по справі 182/3587/22

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/3587/22

Провадження № 2/0182/94/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31.01.2023 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першотравневської об`єднаної територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Лошкарівка Нікопольського району Дніпропетровської області, який до дня своєї смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 5,9600 га, за кадастровим № 222983400:01:001:0887, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.02.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-84. На випадок своєї смерті його брат заповіту не залишив, а тому спадкування належного йому майна повинно відбуватись за законом. Частиною другою ст.1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статті 1261 - 1265 цього кодексу. Його мати ОСОБА_3 доводилась рідною тіткою ОСОБА_2 та мала б відноситись до третьої черги спадкоємців за законом після його смерті. Згідно ч.4 ст.1266 ЦК України, двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частину спадщини, яка б належала за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Зважаючи на те, що його мати ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , він як його двоюрідний брат є спадкоємцем третьої черги за законом після смерті ОСОБА_2 за правом представлення. Інших спадкоємців а ні за законом, а ні за заповітом у нього не має. Для оформлення своїх спадкових прав в серпні 2018 року він звернувся до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, постановою нотаріуса від 03.10.2018 року № 2839/02-31 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з відсутністю його родинного зв`язку з померлим. Для вирішення цього питання державний нотаріус запропонував його звернутись до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області. ОСОБА_2 є його двоюрідним братом по материній лінії. Згідно залишеної копії свідоцтва про народження його брата від 24.02.1960 року, його матір`ю є ОСОБА_4 . Мати його брата ОСОБА_4 та його мати ОСОБА_3 є рідними сестрами. Документально він цього підтвердити не зміг, оскільки такі документи були втрачені ще за життя їх батьків. Відновити їх не представляється можливим, оскільки свідоцтво про народження і укладення шлюбу його матері ОСОБА_3 та її сестри ОСОБА_4 видавалось в Казахстані, Карагандинській області, Жана Аркінському районі, місто Ата-су. Його тітка ОСОБА_3 - мати його брата - померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить видане свідоцтво про її смерть від 24.06.2016 року. Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 5,9600 га, що розташована на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. За братовим проханням він допоміг йому в оформленні цієї спадщини. Згідно виданої ним довіреності від 29.06.2016 року, він був уповноваженим оформити спадщину після смерті його матері ОСОБА_4 . Довіреність була ним видана 29.06.2016 року та посвідчена секретарем Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, ОСОБА_5 . Згідно Свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.02.2017 року, виданого Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_2 отримав спадщину після смерті матері ОСОБА_4 у вигляді приватизованої земельної ділянки, площею 5.9600 га., розташованої на території Лошкарівської сільської ради, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим № 1222983400:01:001:0887. Реєстрація речового права на вказану земельну ділянку була вчинена 17.02.2017 року (витяг державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 80619381 від 17.02.2017 року). ІНФОРМАЦІЯ_1 його брат ОСОБА_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначену земельну ділянку. Він як його найближчий родич, бажаючи оформити цю спадщину у встановлений законом строк, звернувся до нотаріальної контори. Але постановою державного нотаріуса отримав відмову в подальшому отриманні спадщини в зв`язку з недоведеністю його родинного зв`язку з ним. Крім того, він не зміг знайти оригіналу отриманого ним свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.02.2017 року, яке підтверджує його право власності на спадкове майно, що залишилось після його смерті. В його документах залишилась лише копія цього документу, який ним надається до суду. Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на належну братові земельну ділянку є підставою його звернення до суду з цим позовом та з вимогою про визнання права власності За таких обставин, виходячи з приписів ст.16 ЦК України, це право підлягає захисту в судовому порядку. Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкоємця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст.1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті. За таких обставин звернувся до суду.

В судове засідання позивач не прибув, надав заяву про розгляд справи у свою відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягав (а.с.50).

Представник відповідача надала до суду заяву, в якій проти задоволення позову не заперечувала, просила справу розглянути без них (а.с.51).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно з ч.2 ст.256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановленов судовомузасіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Лошкарівка Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.6), який до дня своєї смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17). Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 5,9600 га, за кадастровим № 1222983400:01:001:0887, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.02.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-84 (а.с.12). На випадок своєї смерті спадкодавець заповіту не залишив, а тому спадкування належного йому майна повинно відбуватись за законом.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначенні у статті 1261 - 1265 цього кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що мати позивача ОСОБА_3 доводилась рідною тіткою спадкодавцю ОСОБА_2 та мала б відноситись до третьої черги спадкоємців за законом після його смерті.

Згідно ч.4 ст.1266 ЦК України, двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частину спадщини, яка б належала за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Зважаючи на те, що мати позивача по справі ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач як двоюрідний брат спадкодавця є спадкоємцем третьої черги за законом після смерті ОСОБА_2 за правом представлення. Для оформлення своїх спадкових прав в серпні 2018 року позивач звернувся до Першої Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак, постановою нотаріуса від 03.10.2018 року № 2839/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю його родинного зв`язку з померлим. Для вирішення цього питання державний нотаріус запропонував позивачу звернутись до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області. ОСОБА_2 є двоюрідним братом позивача по материній лінії. Згідно свідоцтва про народження від 24.02.1960 року, матір`ю спадкодавця є ОСОБА_4 . ОСОБА_4 та мати позивача ОСОБА_3 є рідними сестрами. Документально позивач цього підтвердити не зміг, оскільки такі документи були втрачені ще за життя батьків. Відновити їх не представляється можливим, оскільки свідоцтво про народження і укладення шлюбу його матері ОСОБА_3 та її сестри ОСОБА_4 видавалось в Казахстані, Карагандинській області, ОСОБА_6 районі, місто Ата-су. Мати спадкодавця померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить видане свідоцтво про її смерть від 24.06.2016 року (а.с.15). Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку, площею 5,9600 га, що розташована на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області. Згідно виданої довіреності від 29.06.2016 року (а.с.14), позивач по справі був уповноваженим оформити спадщину після смерті ОСОБА_4 . Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.02.2017 року, виданого Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_2 отримав спадщину після смерті матері ОСОБА_4 у вигляді приватизованої земельної ділянки, площею 5.9600 га., розташованої на території Лошкарівської сільської ради, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим № 1222983400:01:001:0887 (а.с.12). Реєстрація речового права на вказану земельну ділянку була вчинена 17.02.2017 року (витяг державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №80619381 від 17.02.2017 року). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а.с.6). Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначену земельну ділянку. Позивач як найближчий родич, бажаючи оформити цю спадщину у встановлений законом строк, звернувся до нотаріальної контори (а.с.11). Але постановою державного нотаріуса отримав відмову в подальшому отриманні спадщини в зв`язку з недоведеністю його родинного зв`язку з ним (а.с.16). Крім того, позивач по справі не зміг знайти оригіналу отриманого спадкодавцем свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.02.2017 року. Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на належну спадкодавцеві земельну ділянку є підставою звернення до суду з позовом.

Дані обставини в судовому засіданні засвідчили й свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Так, свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона сусідка позивача. Знає його давно і давно працює секретарем сільради. Позивач є двоюрідним братом померлого ОСОБА_2 . Їх матері рідні сестри. Померлий ОСОБА_2 був любителем випити. В нього не було ні сім`ї, ні дітей. Ним опікувався позивач як єдиний родич. Він йому й землю оформлював після смерті його матері. Зараз ця земля є спадком померлого ОСОБА_2 . І ніхто на неї, крім позивача, не претендує.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона - сусідка ОСОБА_9 . ОСОБА_4 рідна тітка ОСОБА_1 , бо є рідною сестрою матері ОСОБА_10 ОСОБА_3 . ОСОБА_4 мати померлого ОСОБА_11 . Він дуже пив. Його дружина померла, а дітей в них не було. Інших родичів у ОСОБА_12 та Ксенії, крім ОСОБА_10 не було. Він їх доглядав і годував.

За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ня, визнавши ОСОБА_1 двоюрідним братом ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Лошкарівка Нікопольського району Дніпропетровської област.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на земельну ділянку, площею 5,9600 га, за кадастровим № 1222983400:01:001:0887, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Лошкарівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.02.2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-84, в порядку спадкування за законом, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 .

На рішеннясуду можебути поданоапеляційну скаргудо Дніпровськогоапеляційного судуДніпропетровської областідо абочерез Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал