Постанова

від 16.02.2023 по справі 809/1095/15

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 809/1095/15 пров. № А/857/15295/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Носа С. П.;

суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.;

за участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі № 809/1095/15 (головуючий суддя Григорук О.Б., м. Івано-Франківськ) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод" Консерваторія" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Консервний завод" Консерваторія" (далі позивач, ТОВ «Консервний завод «Консерваторія») звернулося в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі відповідач, контролюючий орган) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 лютого 2015 року №0000082200, №0000132200, №0003431701.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що у період з 22.12.2014 року по 20.01.2015 року відповідачем здійснено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Консервний завод «Консерваторія», за результатами якої складено акт від 27.01.2015 року за №177/09-07-22-00-12/35185378. На підставі вказаного акта 24.02.2015 року контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення за №№0000082200, 0000132200, 0003431701. Позивач вважає, що дані рішення податкового органу є протиправними, оскільки обов`язковість складання товарно-транспортної накладної не передбачена правилами ведення податкового обліку, як документ, що підтверджує факт придбання чи продажу товарно-матеріальних цінностей. Приймання сировини у населення підтверджується актами прийманні-передачі сировини від населення, які були оформлені згідно вимог закону. Крім того, всі господарські операції товариства підтверджені відповідними бухгалтерськими документами, як наслідок є підстави для скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2015 року за №№0000082200, 0000132200, 0003431701.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2015 позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Коломийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області від 24.02.2015 №0000082200, 0000132200, 00003431701.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 залишено без змін постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2015.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі №809/1095/15 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року скасовано в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 лютого 2015 року №0000082200 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Консерваторія" грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1376923,75 грн. (у тому числі за основним платежем 1101539,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 275384,75 грн.) та направлено справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року залишено без змін.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Консерваторія" (код ЄДРПОУ 35185378, вул. Січинського, 53, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2015 №0000082200 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасованоподаткове повідомлення-рішення від 24.02.2015 №0000082200 в частині визначеного грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1114820,00 грн., в тому числі: за основним платежем в сумі 891856,00 грн.,за штрафними санкціями в сумі 222964 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач Головне управління ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року, та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги контролюючий орган зазначає, що статтею 138 Податкового кодексу Украйни визначено перелік витрат, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування. Згідно пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу Украйни витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 140.2 статті 140 Податкового кодексу Украйни передбачено, що у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Врахувавши зазначені вище норми податкового законодавства, апелянт звертає увагу на те, що TOB «Консервний завод «Консерваторія» в порушення пп. 138.1.1., п.138.1. ст. 138, п.140.2 ст. 140 Податкового кодексу Украйни занижено задекларовані у рядку 06.4.25 «Перерахунок витрат у разі зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг) (+,-)» додатку IB до рядка 06.4 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства в сумі - (мінус) 1 103 594 грн. (1523896 грн. (фактична сума проведених коригувань по матеріальних рахунках) - 420302 грн. (сума відображена у декларації) = 1103594 грн.). З урахуванням вказаного вище, відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову прийнято всупереч нормам Податкового кодексу України, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року скасувати.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі №809/1095/15 постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року скасовано в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 лютого 2015 року №0000082200 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Консерваторія" грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 1376923,75 грн. (у тому числі за основним платежем 1101539,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 275384,75 грн.) та направлено справу у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року залишено без змін.

Підставою скасування судових рішень в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 лютого 2015 року №0000082200 стало те, що встановлені в акті перевірки порушення, які призвели до заниження об`єкта оподаткування податком на прибуток, обґрунтовані відповідачем й, окрім іншого, недотриманням позивачем положень підпункту 138.1.1 пункту138.1 статті 138, пункту140.2 статті 140 ПК Українивнаслідок нездійснення у 2013 році у податковій звітності з податку на прибуток коригування сум витрат у зв`язку із поверненням проданих товарів на суму 1103594,00 грн. Отже, судами попередніх інстанцій, не надано правової оцінки всім обставинам, з якими контролюючий орган пов`язує порушення позивачем податкового законодавства, зокрема внаслідок нездійснення у 2013 році у податковій звітності з податку на прибуток коригування сум витрат у зв`язку із поверненням проданих товарів на суму 1103594,00 грн. Також, не встановилисуди, яким чином таке порушення, наведене у акті перевірки, вплинуло на загальну суму грошових зобов`язань з податку на прибуток підприємства, визначених відповідачем у податковому повідомлені-рішенні від 24 лютого 2015 року №0000082200.

Суд першої інстанції врахувавши висновки Верховного Суду викладені у постанові від 16 грудня 2021 року у справі №809/1095/15 прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Консервний завод "Консерваторія" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.02.2015 №0000082200 слід задовольнити частково, визнати протиправним та скасуватиподаткове повідомлення-рішення від 24.02.2015 №0000082200 в частині визначеного грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1114820,00 грн., в тому числі: за основним платежем в сумі 891856,00 грн.,за штрафними санкціями в сумі 222964 грн., оскільки згідно поданої інформації контролюючим органом встановлено, що сума визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток в частині нездійснення товариством у 2013 році у податковій звітності коригування витрат у зв`язку із поверненням проданих товарів на суму 1103594,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 24 лютого 2015 року №0000082200 складає 262103,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 209683,00 грн., та за штрафними санкціями - 52420,75грн.).

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідачів вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту140.2 статті 140 ПК України(у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Тобто обов`язок по відповідному коригуванню суми доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) постачальника та отримувача виникає у разі, коли після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості.

Відповідачем на вимогу суду першої інстанції подано розрахунок грошових зобов`язань з податку на прибуток в частині нездійснення позивачем у 2013 році у податкові звітності коригування сум витрат у зв`язку із поверненням проданих товарів.

З вказаного вище розрахунку вбачається, що сума визначеного грошового зобов`язання з податку на прибуток в частині нездійснення товариством у 2013 році у податковій звітності коригування витрат у зв`язку із поверненням проданих товарів на суму 1103594,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 24 лютого 2015 року №0000082200 складає 262103,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 209683,00 грн., та за штрафними санкціями - 52420,75грн.).

Факт повернення проданих товарів на суму 1103594,00 грн. відображений у акті перевірки від 27.01.2015 №177/09-07-22-00-12/35185378 (т. 1 а.с. 36, 37).

Щодо визначеного грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1114820,00 грн., в тому числі: за основним платежем в сумі 891856,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 222964 грн. слід зазначити, що порушення, які оспорюються позивачем, стосуються діяльності Товариства по закупівлі сільськогосподарської продукції в населення на території Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської, Хмельницької, Кіровоградської областей та Автономної республіки Крим у період 4 кварталу 2012 року та в 2013 році.

Згідно висновків викладених у постанові Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року та ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року в частині залишеній без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року у справі №809/1095/15, операції по придбанню позивачем у фізичних осіб товарно-матеріальних цінностей, за якими сформовані відповідні суми витрат, підтверджуються всіма необхідними документами й такі оформлені у відповідності із вимогамиЗакону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» №996-XIV від 16 липня 1999 року, тобто є первинними документами у розумінні цьогоЗакону.

Зокрема, судами в ході розгляду справи з`ясовано, що оформлення закупівлі продукції здійснювалось закупівельними актами, до яких здавальниками сировини додавалася довідка форми №3-ДФ. Виконання операцій по придбанню продукції підтверджується складеними між сторонами актами прийому-передачі сировини від населення, звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та касовою книгою Товариства.

Суди прийшли до висновку про безпідставність доводів контролюючого органу щодо порушення платником відповідних норм законодавства при формуванні собівартості реалізованої продукції, які, як зазначили вони, ґрунтуються лише на припущеннях й не підтверджені встановленимистаттею 70 КАС України(в редакції, чинній на момент розгляду справи у судах попередніх інстанцій) засобами. Також, вказаними рішеннями підтверджено підставність формування позивачем валових витрат внаслідок таких господарських операцій.

Вказані вище судові рішення набрали законної сили та підстави для перегляду висновків судів викладених у вищевказаних рішеннях відсутні.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що податковим органом правомірно здійснено нарахування грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення від 24 лютого 2015 року №0000082200 в розмірі 262103,75 грн. (в тому числі за основним платежем - 209683,00 грн., та за штрафними санкціями - 52420,75грн.), а тому податкове повідомлення-рішення в цій частині скасуванню не підлягає.

Однак, відповідачем не доведено правомірність визначення грошових зобов`язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1114820,00 грн., в тому числі: за основним платежем в сумі 891856,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 222964 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 24 лютого 2015 року №0000082200, а таке податкове повідомлення-рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

За вказаних обставин, в межах даної справи оцінка доказів судом першої інстанції, на підставі яких суд встановив обставини у справі, відповідає правилам оцінки доказів, зокрема правилам оцінки судом належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, вмотивованого відхилення або врахування кожного доказу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що інші викладені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 229 ч. 4, 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі № 809/1095/15 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 27 лютого 2023 року.