Постанова

від 19.01.2023 по справі 761/40223/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 761/40223/21

Апеляційне провадження № 33/824/381/2023

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року, прийняту відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на дату переміщення товарів через митний кордон 06.12.2020 - керівник ТОВ «ФЛАЙЗІС ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 43553238), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 20.09.2021 року №0024/126000/21, 06.12.2020 на митну територію України з Італії через пункт пропуску «Чоп - Захонь» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби у вантажному автомобілі р.н.з. НОМЕР_2 на адресу ТОВ «ФЛАЙЗІС ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 43553238, 87515 Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, буд 59/51) ввезено товари: «меблі з дерева, освітлювальні прилади, декоративні прилади та килими», походженням з Європи, всього 19 товарів, 817 пакувальних місць, загальною вагою брутто - 11870,89 кг, загальною вартістю 53085,37 доларів США.

07.12.2020 товари «меблі з дерева, освітлювальні прилади, декоративні прилади та килими» заявлено до митного оформлення декларантом ТОВ «ФЛАЙЗІС ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 43553238) ОСОБА_1 (гр. 14, 54) за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA305160/2020/075800.

Разом із вказаною митною декларацією до митниці були надані такі документи: контракт від 08.08.2020 № HU-UA 08-08-2020, укладений між компанією «IBU Trade Kft» (Угорщина) та ТОВ «ФЛАЙЗІС ТРЕЙДІНГ» в особі директора ОСОБА_1 , та інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вказаної митної декларації.

24.02.2021 Державною митною службою України направлено запит до митних органів Італії (вих. № 20/20-02-01/11/327) з метою перевірки законності ввезення на митну територію України товарів «меблі з дерева, освітлювальні прилади, декоративні прилади та килими», одержувачем яких виступало ТОВ «ФЛАЙЗІС ТРЕЙДІНГ».

17.03.2021 до Координаційно-моніторингової митниці надійшла відповідь від митних органів Італії (лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил від 17.03.2021 № 20/20-02-01/7.9/592) на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України товарів «меблі з дерева, освітлювальні прилади, декоративні прилади та килими», одержувачем яких виступало ТОВ «ФЛАЙЗІС ТРЕЙДІНГ».

Від митних органів Італії отримано копії книжок МДП зокрема і копію книжки МДП № AX.83492717 від 04.12.2020 (TIR Carnet № 14054 X), за якою здійснено поставку з території Італії транспортним засобом з д.р.н. НОМЕР_3 / НОМЕР_4 , а також отримано електронний файл, що містить дані стосовно експортних декларацій, виданих в Італії. У результаті попереднього аналізу отриманої відповіді було встановлено невідповідність щодо вартості товарів, а також щодо їх відправників та отримувачів.

08.07.2021 Державною митною службою України направлено додатковий запит до митних органів Італії (вих. № 20/20-02-01/11/2213) з метою встановлення дійсної вартості товарів: «меблі з дерева, освітлювальні прилади, декоративні прилади та килими», одержувачем яких виступало ТОВ «ФЛАЙЗІС ТРЕЙДІНГ», а 18.08.2021 до Координаційно-моніторингової митниці надійшла відповідь від митних органів Італії (лист Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил від 18.08.2021 № 20/20-02-01/7.9/2832) на додатковий запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при ввезенні на митну територію України товарів «меблі з дерева, освітлювальні прилади, декоративні прилади та килими», одержувачем яких виступало ТОВ «ФЛАЙЗІС ТРЕЙДІНГ».

З відповіді митними органами Італії встановлено, що транспортним засобом з р.н.з НОМЕР_2 за вищезгаданими експортними деклараціями з митної території Італії переміщено товари «меблі з дерева, освітлювальні прилади, декоративні прилади та килими» загальною вагою брутто 11870,89 кг, загальна вартість яких складає 92890,58 євро.

Під час співставлення відомостей, зазначених в документах, надісланих митними органами Італії, з даними, які містяться у документах, що подавались до митного оформлення за митною декларацією від 07.12.2020 №UA305160/2020/075800, встановлено невідповідність інформації щодо відправників, отримувачів та вартості товару.

Згідно з інформацією, яка зазначена в інвойсі від 04.12.2020 № HU UA 006/08 08-20 за митною декларацією від 07.12.2020 № UA305160/2020/075800, загальна вартість товарів «меблі з дерева, освітлювальні прилади, декоративні прилади та килими», що переміщувались транспортним засобом з р.н.з НОМЕР_2 становить 53085,37 доларів США, відповідно до матеріалів митних органів Італії, загальна вартість товарів становить 92890,58 євро.

Отже, відомості щодо відправників, отримувачів та вартості зазначених товарів у відповідях, отриманих від митних органів Італії та Угорщини, не відповідають даним, вказаним у документах, поданих ТОВ «ФЛАЙЗІС ТРЕЙДІНГ» при переміщені товарів через митний кордон України та їх митному оформленню.

У зв`язку з наведеним з точки зору митного органа дії директора ТОВ «ФЛАЙЗІС ТРЕЙДІНГ» ОСОБА_1 призвели до переміщення товарів загальною вартістю 3195872,54 грн., через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, таких, що містять неправдиві відомості щодо відправника та отримувача, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, та піддано його адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, у розмірі 3195872, 54 грн. та 100% вартості безпосередніх предметів порушення митних правил у розмірі 3195872, 54 грн. на користь держави, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 496, 20 грн.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, в якій скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року скасувати, провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Також в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування пропуску вказаного строку зазначає, що не приймав участі у розгляді справи в суді першої інстанції, з доказами на підставі яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності ознайомлений не був, матеріали справи не досліджував, ніяких пояснень відповідно не надавав, а з матеріалами справи його адвокат ознайомився лише 30.08.2022 року.

Дослідивши обставини та доводи, заявлені апелянтом в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає, що строк на оскарження вищевказаної постанови було пропущено з поважних причин, відтак є обґрунтовані підстави для його поновлення

Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, суд першої інстанції виходив із того, що вина порушника в повній мірі доведена матеріалами справи, а саме протоколом про порушення митних правил 0024/126000/21 від 20.09.2021 року та копіями міжнародних транспортних документів, копіями експортних та транзитних декларацій, копією інвойсу, копією відповіді митних органів, порівняльною таблицею заявленого товару.

Апеляційний суд не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.

Згідно положень ч. 8 ст. 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Відповідно до положень ст. 458 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі ст. 489 Митного кодексу України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Зі змісту передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України правопорушення вбачається, що його об`єктивною стороною охоплюються дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Водночас, необхідно враховувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митних органів на пропуск предметів через митний кордон. Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів, тощо.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України. Таким чином, правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу як підставу для переміщення товару є підробленими чи одержані незаконним шляхом або містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме - під час подання органу доходів і зборів документів на митне оформлення товару як підстави для переміщення таких товарів. Склад правопорушення в даному випадку полягає саме в умисному переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документу, що містить неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та неправдиві відомості, необхідні для визначення їх митної вартості.

При цьому не будь-які неточності документів, які надаються митному органу, щодо вищевказаних відомостей становлять склад передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України адміністративного правопорушення. Враховуючи характер передбачених вказаною нормою дій, об`єктивну сторону зазначеного правопорушення становить лише надання тих неправдивих відомостей, що мають наслідком уникнення належного митного контролю товарів, які переміщаються через митний кордон України.

За умови відсутності встановлених законом чи актом індивідуальної дії обмежень/заборон на переміщення товарів через митний кордон для конкретної особи відправника/одержувача товарів або конкретного виду товару, склад передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України правопорушення насамперед становить надання неправдивих відомостей, направлених на викривлення митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон (оскільки в даному випадку товар ввозився на митну територію України - заниження його митної вартості).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для ініціації притягнення декларанта до відповідальності стало подання ним для митного оформлення документів на товар, що ввозиться на митну території України, в яких вартість такого товару з точки зору митного органу є меншою, ніж реальна.

Такі висновки митним органом були зроблені на підставі співставлення відомостей, наданих декларантом, з відомостямиекспортних декларацій, отриманих від митних органів країни експортера. Зокрема, під час співставлення відомостей, які зазначені в інвойсі від 04.12.2020 № HU UA 006/08 08-20 за митною декларацією від 07.12.2020 № UA305160/2020/075800, з надісланими митними органами Італії даними, вбачається, що загальна вартість товарів «меблі з дерева, освітлювальні прилади, декоративні прилади та килими», що переміщувались на митну територію України, становила 53085,37 доларів США, в той час як за матеріалами митних органів Італії, загальна експортна вартість таких товарів становила 92890,58 євро.

З наведеного вбачається, що митний орган при врахуванні вартості товарів, надав перевагу інформації, отриманої від іноземних митних органів на підставі декларації, поданої експортером. При цьому митний орган жодним чином не навів підстав та не довів, у зв`язку з чим італійська експортна декларація має переваги над митною декларацією від 07.12.2020 № UA305160/2020/075800, відтак, чому має враховуватися загальна вартість товарів в сумі 92890,58 євро,а не в сумі 53085,37 доларів США.

З точки зору суду таку обставину (дійсну вартість товарів) можна було б встановити шляхом проведення відповідної оцінки задекларованого товару. У разі визначення його вартості у розмірі, більшому ніж було заявлено декларантом, у митного органу існували б підстави для висновку про заниження митної вартості товару з боку імпортера. В той же час жодної такої оцінки митним органом до матеріалів справи представлено не було. За таких умов наявність основоположної обставини, яка підлягає встановленню при притягненні особи до відповідальності за порушення митних правил в такого роду випадках, належним чином доведена не була.

Слід також взяти до уваги, що відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З представлених до суду митним органом матеріалів не вбачається, що як до випуску товарів у вільний обіг, так і після їх випуску, митним органом приймалося б рішення про коригування митної вартості товарів, що свідчить про відсутність сумнівів в заявленій митній вартості товару, оформленого за спірною митною декларацією.

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів того, що декларант вчиняв будь-які умисні дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України документів, що містять неправдиві відомості для визначення митної вартості товарів, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до правил п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Окремо апеляційний суд зазначає, що апелянт в своїй апеляційній скарзі цілком обґрунтовано зазначав про порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ч. 1 ст. 467 МК України. Апеляційний суд погоджується із таким твердженням апелянта та приймає його, однак головним аспектом для ухвалення даного рішення є не порушення строків притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, а недоведеність факту порушення ним митних правил.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 10 лютого 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України скасувати.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Журба