Постанова

від 27.02.2023 по справі 754/4695/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 754/4695/20

провадження № 22-ц/824/1474/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів :

судді-доповідача Кирилюк Г. М.,

суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник-10» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року в складі судді Скрипки О. І.,

встановив :

14.04.2020 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Автотранспортник-10» (далі - ОСББ «Автотранспортник-10») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів на управління будинком та прибудинковою територію.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Обслуговування мешканців та управління вказаним будинком здійснюється ОСББ «Автотранспортник-10» на підставі відповідних договорів із виконавцями та постачальниками житлово-комунальних послуг.

Оскільки ОСОБА_1 є власником квартири, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є повнолітніми членами сім`ї власника, зареєстровані та фактично проживають у вищевказаній квартирі, останні зобов`язані сплачувати внески та платежі у рахунок покриття витрат на експлуатацію та ремонт будинку, прибудинкової території згідно вимог п. 3 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У зв`язку з тим, що відповідачі несвоєчасно та не у повному обсязі оплачували за надані їм послуги з управління будинком та прибудинковою територією, внаслідок чого у період з 01.03.2018 по 01.02.2020 за ними утворилась заборгованість у загальному розмірі 5 118,67 грн (з урахуванням розміру інфляційного нарахування та 3% річних), позивач просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку вказану заборгованість та відшкодувати понесені судові витрати.

Зазначив, що дана заборгованість сформувалася на підставі рішень, прийнятих на загальних зборах позивача, якими було встановлено розмір внесків на управління будинком та прибудинковою територією, що повністю відповідає частині 5 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (копії протоколів загальних зборів №3 та №1 додаються) та не підлягає державному регулюванню.

25.10.2021 ОСББ «Автотранспортник-10» подало заяву про збільшення позовних вимог, в якому позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2018 по 01.09.2021 з урахуванням інфляційного нарахування та 3% річних у розмірі 11 429 грн 50 коп. та судові витрати по справі.

07.12.2021 ОСББ «Автотранспортник-10» подало заяву про зменшення позовних вимог, в якому позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2018 по 01.09.2021 з урахуванням інфляційного нарахування та 3% річних у розмірі 10 948 грн 22 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 грн, а також витрати на підготовку до розгляду даної справи в суді в сумі 5 942 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСББ «Автотранспортник-10» заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.03.2018 по 01.09.2021 з урахуванням інфляційного нарахування та 3% річних у розмірі 10 948 грн 22 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 грн, а також витрати на правову допомогу в сумі 5 942 грн.

18.11.2022 ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Свої доводи обґрунтовує тим, що предметом даного позову є: «стягнення заборгованості зі сплати внесків та платежів на управління будинком та прибудинковою територією». На підтвердження заборгованості позивачем додано «розрахунок заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території». Отже, позивач має претензії не за управління, а за утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з утримання будинку є окремою послугою від послуги з управління будинку. Кошторис витрат на утримання будинку є невід`ємною частиною договору про надання послуг з управління будинком. Кошторис витрат на утримання будинку враховує обов`язковий переляк робіт( послуг), який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, а також періодичність виконання (надання) робіт (послуг) з утримання будинку.

Позивачем не надані докази укладення договору на управління будинком та кошторис витрат на утримання будинку.

Як вбачається із структури внесків на управління будинком на 2019 рік, які затверджені загальними зборами позивача від 16.03.2019 (протокол №3 від 16.03.2019), витрати на утримання будинку та прибудинкової території складають: 2,413 грн на 1 кв.м. загальної площі квартири, що перебуває в особистій власності апелянта.

Отже, ОСОБА_1 починаючи з 16.03.2019 повинна була щомісячно сплачувати позивачу внесок на утримання будинку та прибудинкової території в розмірі: 133,68 грн (55,40 кв. м. * 2,413 грн). Натомість, ОСОБА_1 сплачувала більшу саму і тому не має заборгованості перед позивачем за надані ним послуги з утримання будинку та прибудинкової території протягом спірного періоду.

Зазначає, що загальними зборами позивача від 16.12.2017 та 16.03.2019 не затверджувалися внески на утримання будинку та прибудинкової території для власників квартир вище 1-го поверну в розмірі 6,23 грн /кв.м та 6/75 грн/кв.м. відповідно.

Представник ОСОБА_1 звертав увагу суду першої інстанції на невідповідності та розбіжності між протоколами та додатками до них, що вказують на порушення вимог законодавства при прийнятті рішень загальними зборами позивача, їх проведенням та оформленням.

Так, у протоколі №1 від 16.12.2017 року зазначено, що загальна кількість співвласників позивача станом 16.12.2017 складає 379 осіб, з яких 210 проголосувало «за» про затвердження кошторису на 2018-2019 роки в межах встановленого тарифу 6,23 грн для поверхів вище першого. Однак, насправді кількість співвласників станом 16.12.2017 складає 463 особи, з яких лише 143 проголосувало «за», що складало лише 30,89% . За статутом позивача рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало 232 співвласника.

У протоколі №3 від 16.03.2019 року зазначено, що загальна кількість співвласників позивача станом 16.12.2017 складає 384 осіб, з яких 232 проголосувало «за» підняття внесків на управління будинку за 1 кв.м. площі квартири до 6,75 грн для поверхів вище першого. Однак, насправді кількість співвласників станом 16.03.2019 складає 462 особи, з яких лише 175 проголосувало «за», що складало лише 37,88% . За статутом позивача рішення загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало 231 співвласник.

Судом першої інстанції не враховано та не надана правова оцінка поясненням представника відповідача стосовно того, що в матеріалах справи відсутні докази:

надання позивачем житлово-комунальних послуг;

встановлення (затвердження) для позивача тарифу на утримання будинку та прибудинкової території виконавчим органом Київської міської ради - Київською міською державною адміністрацією;

надання позивачем послуг з управління будинком та те, що позивач є суб`єктом господарювання, діяльність якого спрямована на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб співвласників позивача шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та прибудинкової території відповідно до умов укладеного договору.

16.01.2023 представник ОСББ «Автотранспортник -10» подав відзив на апеляційну скаргу та заяву про поновлення строку на його подання.

Заява обґрунтована тим, що копію ували про відкриття апеляційного провадження не було надіслано судом разом з апеляційною скаргою. Ухвалу про відкриття апеляційного провадження вдалось побачити в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 11.01.2023, у зв`язку з ракетними обстрілами та тривалими графіками вимкнення електроенергії на житловому масиві Троєщина , де розташований будинок ОСББ. Саме тоді позивач дізнався про те, що у нього є лише 5 днів на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСББ «Автотранпортник-10» 12.12.2022 було надіслано копію ухвали Київського апеляційного суду від 09 грудня 2022 року про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги (а.с.236 т.2), які були отримані останнім 26.12.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 242 т.2).

Разом з тим, доводи позивача ґрунтуються на тому, що поштове відправлення суду містило лише копію апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 360 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до частин другої та шостої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Київський апеляційний суд ухвалою від 09 грудня 2022 року відкрив апеляційне провадження у справі та роз`яснив учасникам право подати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

З огляду на наведені ОСББ «Автотранпортник-10» обставини, вказаний строк необхідно продовжити до часу подання відзиву, а саме до 16 січня 2023 року.

Відзив на апеляційну скаргу містить посилання на висновки, викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 11 березня 2020 року в справі №910/12583/19 та постанові Верховного Суду від 29 березня 2018 року в справі №911/4261/16, відповідно до яких можна констатувати, що співвласник зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, виконувати рішення статутних органів об`єднання, а у разі невиконання цих обов`язків, об`єднання має право на звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Щодо затвердженого розміру внеску зазначив, що рішення загальних зборів від 16.12.2017 та від 16.03.2019 є чинними, ніким не оскаржені, а тому мають виконуватися усіма співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 . Питання правомірності/неправомірності прийнятих рішень не є предметом даного спору. Рішення, що прийняті на вказаних зборах, були прийняті у відповідності до Статуту ОСББ та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Вважає хибними доводи апеляційної скарги про те, що розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території повинні затверджуватися виконавчим органом Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації).

З копії листа КМДА від 20.03.2020 № 050/20-2028 вбачається, що розпорядженням КМДА від 19.07.2013 №1227 виключено позиції з тарифами на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для ОСББ та ЖБК, зокрема і позицію 34 розділу «Деснянський район» з розпорядженням виконавчого органу КМДА від 23.06.2011 №1047, яким встановлювалися тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для ЖБК «Автотранспортник - 10», а саме для будинку на АДРЕСА_3 . Отже, КМДА підтверджує, що не має ніякого відношення до формування та затвердження розміру внесків та утримання будинку та прибудинкової території для ОСББ «Автотранспортник-10».

Вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене на основі повного та всебічного з`ясування обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору дарування квартири від 06 березня 2015 року ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 88 т.1).

Вказана квартира розташована на 16 поверсі будинку, загальна площа квартири - 55,4 кв.м.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно з частиною першою статті 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Рішенням Загальних зборів членів ЖБК «Автотранспортник-10» від 27 лютого 2016 року (протокол №5 від 27.02.2016) затверджено статут ОСББ «Автотранпортник-10».

Згідно п. 2 розділу статуту ОСББ «Автотранпортник-10», об`єднання діє відповідно до Цивільного кодексу України, Житлового кодексу України, Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та Статуту.

Згідно п.1, п.3 розділу ІІ статуту метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Завданням та предметом діяльності Об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до п.2 розділу ІV статуту, сплата встановлених загальними зборами об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об`єднання, є обов`язковою для всіх співвласників.

Згідно п.4 розділу V статуту, співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом ОСББ; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутом об`єднання обов`язки перед об`єднанням.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 грудня 2017 року загальними зборами ОСББ «Автотранспортник-10» прийнято рішення про затвердження кошторису на 2018 -2019 р.р. у межах встановлення тарифу 5,60 грн для перших поверхів та 6,23 грн для інших поверхів відповідно до Додатку №1 (протокол №1) (а.с.14-16 т.1).

Загальними зборами ОСББ «Автотранспортник-10» з 16.03.2019 по 31.03.2019 прийнято рішення підняти внески на управління будинком на 2019 рік за 1 кв.м. площі квартири: вище 1-х поверхів - з 6,23 грн до 6,75 грн (протокол №3) (а.с. 12-13, 179 т.1).

Відповідно до наданого суду розрахунку, заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території по квартирі АДРЕСА_1 за період з 01.03.2018 по 01.09.2021 складає 7 964,14 грн, інфляційна складова боргу - 2 564,47 грн, 3% річних - 419,61 грн, всього 10 948,22 грн (а.с. 135-137 т.2).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСББ «Автотранпортник-10» є відповідальним за обслуговування вказаного будинку, утримання якого забезпечується позивачем та відповідними підприємствами-виконавцями послуг на підставі укладених з ним договорів, копії яких долучено до матеріалів справи. При цьому відповідач не належним чином та не в повному обсязі виконує свої зобов`язання перед позивачем з оплати внесків, пов`язаних з утриманням будинку та прибудинкової території, частково сплачує надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статей 1, 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон №417-VІІІ) управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з частинами першою-другою статті 12 Закону №417-VІІІ витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 21) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону №417-VІІІ до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників (частина шоста статті 10 Закону № 417-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 4 Закону основною метою створення об`єднання є забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону).

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Права та обов`язки співвласника (тобто власника квартир та/або нежитлових приміщень) врегульовані статтями 14 та 15 Закону.

Водночас статті 16-18 Закону окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи відповідно до статті 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.

Так, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Об`єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.

Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до частини дев`ятої статті 10 Закону, частини другої статті 12 Закону № 417-VIII та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 910/6471/18, провадження № 12-111гс19.

Доводи апеляційної скарги, що предметом даного позову є стягнення заборгованості зі сплати витрат на утримання будинку та прибудинкової території, витрати на які згідно затвердженої структури внесків на управління будинком на 2019 рік становлять 2,413 грн за 1 кв.м., є необґрунтованими.

Як вбачається з затвердженої структури внесків на управління будинком, останні складається з: витрат на утримання будинку та прибудинкової території (2,413 грн); послуг з вивезення побутових відходів ( ТПВ) та негабаритних відходів (0,589 грн); адміністративних послуг (заробітна плата адміністрації, обслуговуючому персоналу тощо) (3,521 грн); інших адміністративних послуг ( юридичні послуги, банківські послуги, послуги зв`язку, поштові витрати, послуги друку квитанцій, канцтовари, обслуговування програмного забезпечення, заправка картриджів) (0,231 грн).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює управління будинком через свої органи управління. Рішення загальних зборів об`єднання по передачі функції з управління багатоквартирним будинком управителю відсутнє.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в тій частині, що 16 грудня 2017 року та 16.03.2019 загальними зборами ОСББ «Автотранспортник-10» рішення про затвердження кошторису та про підняття внесків на управління будинком прийняті не були, оскільки за них не проголосувало співвласники, які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників (п. 8 розділу ІІІ статуту).

Відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до наданих суду додатків до вищевказаних протоколів, кількість співвласників квартир станом на 16.12.2017 складала 379 осіб, а станом на 16.03.2019 - 384 особи. При цьому посилання в апеляційній скарзі на 463 (станом на 16.12.2017) та 462 співвласника (станом на 16.03.2019) є необґрунтованим, оскільки вказана кількість осіб включає не лише співвласників, а й осіб, які проживають в тій чи іншій квартирі.

Підлягають відхиленню доводи апеляційної скарги в тій частині, що встановлений позивачем тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території не було затверджено виконавчим органом Київської міської ради, оскільки законом, іншими законодавчими актами не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування внесків і платежів, визначених загальними зборами ОСББ.

ОСББ «Автотранпортник-10» не здійснює господарську діяльність, не є виробником та/або виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки не надає і не виробляє таких послуг, а отже, і не формує цін чи тарифів на послуги, які б підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат апеляційний суд не здійснює.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. А. Семенюк