Рішення

від 24.02.2023 по справі 189/422/23

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/422/23

2/189/178/23

РІШЕННЯ

іменем України

24.02.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Степанової О.С.

при секретарі Комеристій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Відродження» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування поданого позову позивачка зазначила, що вона являється власником земельної ділянки площею 5,3610 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0075. 10.10.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено договір оренди земельної ділянки, який був зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за №24556932 від 24.01.2018 року. Відповідно до умов договору за кожен рік використання землі орендар виплачує орендну плату в грошовій формі у розмірі 17039,75 грн., до виплати на руки 13717,00 грн., орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату. Сплачується орендна плата до 30 листопада поточного року дії договору оренди. Однак, орендар не виконує покладені на нього обов`язки щодо виплати орендної плати, оскільки відповідачем не сплачено позивачу орендну плату за 2021 та 2022 роки, в зв`язку з чим, заборгованість ТОВ «Відродження» перед ОСОБА_1 становить 27434,00 грн. Позивачка неодноразово зверталася до представників відповідача для отримання орендної плати, однак, їй було відмовлено у видачі орендної плати через скрутне матеріальне становище та неякісний врожай через неефективне господарювання. Крім того, систематична несплата орендної плати є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. В зв`язку з чим, ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ «Відродження» на її користь оренду плату за користування земельною ділянкою площею 5,3610 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0075 в сумі 27434,00 грн.; розірвати договір оренди земельної ділянки площею 5,3610 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0075, укладений 10.10.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» та припинити речове право (право оренди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №24556932 від 24.01.2018 року на земельну ділянку площею 5,3610 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0075, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.10.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження»; стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати по справі.

Справу розглянуто згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України у відсутності позивачки ОСОБА_1 , яка надіслала до суду заяву з проханням справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст. 280, 287, 288 ЦПК України - заочно. Позивачка не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.10.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження» було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 5,361 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0075, яка розташована на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області, строком на 7 років до 31.12.2024 року (а.с.7-8).

Даний договір був зареєстрований 24.01.2018 року державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, номер запису про інше речове право (право оренди земельної ділянки): 24556932 (а.с.9).

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного Кодексу України передача воренду земельнихділянок,що перебуваютьу власностігромадян іюридичних осіб,здійснюється задоговором орендиміж власникомземельної ділянкиі орендарем.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договори найму регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п.4.1 договору орендар нараховує орендну плату у грошовій формі в розмірі, що становить 17039,75 гривень, до виплати на руки 13717 грн. Сплачується орендна плата до 30 листопада кожного року дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом достовірно встановлено, що відповідачем належним чином не виконуються взяті зобов`язання за договором оренди, у зв`язку з чим, ТОВ «Відродження» має перед позивачкою заборгованість із виплати орендної плати за 2021-2022 роки за договором оренди земельної ділянки загальною площею 5,3610 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0075 на суму 27434,00 грн. (13717 грн. за 2021 рік + 13717 грн. за 2022 рік). Доказів зворотного (повної або часткової сплати орендної плати) відповідачем суду не надано.

Таким чином, на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до частин третьої та четвертої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно з п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Стаття 611 ЦК передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких, за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК, належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є вичерпною підставою для розірвання такого договору, про що свідчить усталена судова практика Верховного Суду, яку слід урахувати при застосуванні норми права відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК.

Зокрема, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28.09.2016 у справі №6-977цс16 та від 12.12.2012 у справі №6-146цс12.

У постанові ВС у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематичне невнесення орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематичне внесення орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові ВС від 02.05.2018 у справі №925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо внесення орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2021 року у справі №759/1788/18-ц (провадження №61-6083св19) зроблено висновок, що «договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Частинами першою-другою статті 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бут змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона».

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Так, судом достовірно встановлено, що позивачкою доведено істотне систематичне порушення умов спірного договору оренди земельної ділянки та її прав, оскільки відповідачем умови договору оренди землі належним чином не виконуються, орендна плата, як зазначалось вище, своєчасно не сплачується, що свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у визначений договором термін.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивачки щодо стягнення орендної плати за 2021-2022 роки у розмірі 27434,00 грн., розірвання договору оренди землі та припинення права оренди за вказаним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 27.01.2018 року у реєстрі міститься запис про інше речове право за номером 24556932, а саме право оренди на земельну ділянку площею 5,361 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0075, розташованої на території Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області (а.с.9).

Оскільки суд дійшов висновку про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 10.10.2017 року, то з урахуванням вищенаведеної норми права слід припинити інше речове право право оренди цієї земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, судові витрати у розмірі 2147,20 грн. слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 626, 629, 770, 792, 1216, 1220, 1268 ЦК України, ст. ст. 13, 15, 21, 32 Закону України «Про оренди землі», ст. ст. 3, 12, 13, 76-78, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 17-А, смт.Покровське Покровського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 30699186) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість з виплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 5,3610 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0075, за 2021-2022 роки у розмірі 27434,00 грн. (двадцять сім тисяч чотириста тридцять чотири гривні).

Розірватидоговір орендиземельної ділянкиплощею 5,3610га,кадастровий номер1224255100:02:001:0075,укладений 10.10.2017року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» (код ЄДРПОУ 30699186).

Припинити речове право (право оренди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №24556932 від 24.01.2018 року на земельну ділянку площею 5,3610 га, кадастровий номер 1224255100:02:001:0075, яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.10.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Відродження» (код ЄДРПОУ 30699186).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» (код ЄДРПОУ 30699186, місцезнаходження: 53600, Дніпропетровська область, смт. Покровське, вул. Центральна, 17-А) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.С. Степанова

24.02.2023